31 жовтня 2024 р. Справа № 520/20942/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Подобайло З.Г.,
Суддів: Чалого І.С. , Ральченка І.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.09.2024, головуючий суддя І інстанції: Садова М.І., повний текст складено 19.09.24 по справі № 520/20942/24
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому, з урахуванням уточнень, просить суд: визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яка полягає у не нарахуванні та не виплаті ОСОБА_1 пенсії без обмеження максимальним розміром з 01.12.2022 по дату прийняття рішення у цій справі; визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яка полягає у не нарахуванні та не виплаті ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 гривень згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» з 26.01.2024, після проведення перерахунку пенсії на виконання рішень Харківського окружного адміністративного суду від 25.06.2018 по справі №820/3656/18, від 13.05.2021 по справі №520/2636/21 та від 15.02.2023 по справі №520/484/22; визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яка полягає у не нарахуванні та не виплаті ОСОБА_1 індексації пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» у повному розмірі без обмеження індексації пенсії максимальним розміром 1500,00 грн, з 01.03.2023; визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яка полягає у не нарахуванні та не виплаті ОСОБА_1 індексації пенсії згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» у повному розмірі без обмеження індексації пенсії максимальним розміром 1500,00 грн, з 01.03.2024; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати, нараховувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію у розмірі 71% грошового забезпечення та без обмеження максимальним розміром та: з 26.01.2024 з урахуванням щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 гривень згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб»; з 01.03.2022 додатково з урахуванням індексації пенсії, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році»; з 01.12.2022 по дату прийняття рішення у цій справі; з 01.03.2023 додатково з урахуванням індексації пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» у повному розмірі без обмеження індексації пенсії максимальним розміром 1500,00 грн; з 01.03.2024 додатково з урахуванням індексації пенсії згідно з постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» у повному розмірі без обмеження індексації пенсії максимальним розміром 1500,00 грн.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19.09.2024 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо обмеження максимальним розміром пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2022. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо припинення виплати ОСОБА_1 з 26.01.2024 щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021 №713. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплачувати пенсію ОСОБА_1 з 01.12.2022 без обмеження максимальним розміром пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 з 26.01.2024 щомісячну доплату до пенсії в сумі 2000,00 гривень згідно з постановою Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» №713 від 14.07.2021, з урахуванням раніше виплачених сум. У решті частини позовних вимог відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 2422,40 грн.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.09.2024 в частині залишення без задоволення позовних вимог про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати, нараховувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію у розмірі 71% грошового забезпечення та без обмеження максимальним розміром: з 01.03.2022 з урахуванням індексації пенсії, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 року №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році»; з 01.03.2023 додатково з урахуванням індексації пенсії, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році»; з 26.01.2024 додатково з урахуванням щомісячної доплати до пенсії в сумі 2000,00 гривень згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб»; з 01.03.2024 додатково з урахуванням індексації пенсії, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», та прийняти нове рішення, яким задовольнити вказані вимоги позову, а саме: зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати, нараховувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію у розмірі 71% грошового забезпечення та без обмеження максимальним розміром: з 01.03.2022 з урахуванням індексації пенсії, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році»; з 01.03.2023 додатково з урахуванням індексації пенсії встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році»; з 26.01.2024 додатково з урахуванням щомісячної доплати до пенсії в сумі 2000,00 гривень згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб»; з 01.03.2024 додатково з урахуванням індексації пенсії, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році». В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.09.2024 у справі №520/20942/24 просить залишити без змін.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції не з'ясував обставин справи, які мають суттєве значення для правильного вирішення справи, оскільки не оцінив надані позивачем докази в частині обмеження пенсії позивача максимальним розміром саме з 01.03.2022, з 01.03.2023 та з 01.03.2024. Вказує, що суд першої інстанції встановив порушення права позивача на отримання пенсії без обмеження максимальним розміром лише з 01.12.2022 року та вирішив, що його право буде відновлене шляхом зобов'язання відповідача не «виплатити», а «виплачувати» пенсію без обмеження максимальним розміром, що є юридичною демагогією. Стверджує, що при перерахунках пенсії позивача у зв'язку з її індексацією та іншими змінами в законодавстві ГУПФУ кожного разу визначає новий максимальний розмір пенсії, а тому для ефективного захисту прав позивача необхідно встановити кожну дату перерахунку пенсії, під час якого обмежено розмір пенсії максимальним розміром та зобов'язати відповідача провести перерахунок пенсії з кожної дати без обмеження пенсії максимальним розміром. Зауважує, що індексація пенсії, встановлена постановами КМУ від 16.02.2022 року №118, від 24.02.2023 №168 та від 23.02.2024 №185 фактично не виплачується, оскільки проведена ГУПФУ в Харківській області в межах максимального розміру пенсії, який визначено без урахування норм Закону. Звертає увагу, що право позивача на отримання пенсії з урахуванням щомісячної доплати до пенсії в сумі 2000,00 гривень повинно бути захищено судом шляхом зобов'язання відповідача призначити, нарахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію без обмеження максимальним розміром з 26.01.2024 з урахуванням щомісячної доплати до пенсії в сумі 2000,00 гривень згідно з постановою Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» №713 від 14.07.2021. Вважає, що належним способом захисту порушених прав позивача є зобов'язання відповідача перерахувати, нараховувати та виплатити позивачу пенсію у розмірі 71% грошового забезпечення та без обмеження максимальним розміром: з 01.03.2022 з урахуванням індексації пенсії, встановленої постановою КМУ №118; з 01.03.2023 додатково з урахуванням індексації пенсії встановленої постановою КМУ №168; з 26.01.2024 додатково з урахуванням щомісячної доплати до пенсії в сумі 2000,00 гривень згідно з постановою КМУ №713; з 01.03.2024 додатково з урахуванням індексації пенсії встановленої постановою КМУ № 185.
Відповідач по справі не скористався правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, відповідно до вимог ст.304 КАС України.
Відповідно до ч.1 ст.308, п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглянута в межах доводів апеляційної скарги, в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 з 01.12.2010 призначено пенсію за вислугою років на умовах Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в розмірі 71% грошового забезпечення.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 13.05.2021 у справі №520/2636/21, яке набрало законної сили 13.09.2021, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати, нараховувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію, починаючи з 01.04.2019 в розмірі, визначеному ІНФОРМАЦІЯ_1 в довідці від 18.01.2021 №ФХ-120238, з урахуванням проведених раніше виплат.
На виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.05.2021 року у справі №520/2636/21, проведено перерахунок та виплату пенсії позивачу з урахуванням довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 , однак, в розмірі 70% відповідних сум грошового забезпечення та з обмеженням її максимальним розміром.
Вважаючи, що ці дії відповідача не відповідають вимогам законодавства України, позивач звернувся до суду з позовом.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 15.02.2023 у справі №520/484/22, яке набрало законної сили 18.03.2023, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію у розмірі 71% грошового забезпечення без обмеження максимальним розміром з 01.04.2019 року, з урахуванням виплачених сум.
На виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.02.2023 у справі №520/484/22 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області проведено перерахунок пенсії позивача у розмірі 71% грошового забезпечення без обмеження максимальним розміром з 01.04.2019, що підтверджується протоколом перерахунку пенсії станом на 01.04.2019 за пенсійною справою №2001008008.
Також, зі змісту протоколу про перерахунок пенсії станом на 01.12.2022 за пенсійною справою №2001008008 встановлено, що позивачу нараховано основний розмір пенсії 71% грошового забезпечення (вислуга років 27) у розмірі 20347,36 грн, з урахуванням індексації - 23195,99 грн, в т.ч. індексації базового ОСНП 2022 - 2848,63 грн (20347,36 х 0,140). Підсумок пенсії (з надбавками) - 23195,99 грн. З урахуванням максимального розміру пенсії - 20930,00 грн. Підстава перерахунку - рішення суду.
Зі змісту протоколу про перерахунок пенсії станом на 01.03.2023 року за пенсійною справою №2001008008 встановлено, що позивачу нараховано основний розмір пенсії 71% грошового забезпечення (вислуга років 27) у розмірі 20347,36 грн, з урахуванням індексації - 24695,99 грн, в т.ч. індексації базового ОСНП 2022 - 2848,63 грн (20347,36 х 0,140), індексації базового ОСНП 2023 - 1500,00 грн. Підсумок пенсії (з надбавками) - 24695,99 грн. З урахуванням максимального розміру пенсії - 20930,00. Підстава перерахунку - рішення суду.
Зі змісту протоколу про перерахунок пенсії станом на 01.03.2024 року за пенсійною справою №2001008008 встановлено, що позивачу нараховано основний розмір пенсії 71% грошового забезпечення (вислуга років 27) у розмірі 20347,36 грн, з урахуванням індексації - 26195,99 грн, в т.ч. індексації базового ОСНП 2022 - 2848,63 грн (20347,36 х 0,140), індексації базового ОСНП 2023 - 1500,00 грн, індексації базового ОСНП 2024 - 1500,00 грн. Підсумок пенсії (з надбавками) - 26195,99 грн. З урахуванням максимального розміру пенсії - 23610,00. Підстава перерахунку - ДБУ 2024 року + індексація з 01.03.2024.
У відповідь на адвокатський запит представника позивача від 22.07.2024, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області листом від 22.07.2024 №2000-0203-8/131005 повідомлено, що на виконання Постанови №713 до основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 01.07.2021 встановлено щомісячну доплату у розмірі 1851,95 грн. Зазначено, що після перерахунку на виконання рішення суду у справі №520/2636/21 основний розмір пенсії позивача збільшився більше ніж на 2000,00 грн, тому з 01.07.2021 щомісячну доплату відповідно до постанови №713 не встановлено. З 01.11.2021 пенсія виплачується з урахуванням зазначеного вище рішення суду. Вказано, що на виконання рішення суду у справі №520/484/22, яким зобов'язано провести перерахунок пенсії без обмеження максимальним розміром, пенсія встановлюється без обмеження її максимальним розміром станом на дату, з якої судом зобов'язано здійснити такий перерахунок. Підсумок пенсії з 01.04.2019 встановлено у розмірі 20347,36 копійок. Звернуто увагу, що рішення судів, якими зобов'язано органи Пенсійного фонду України здійснити перерахунок та виплату пенсії без обмеження строком, виконуються сторонами в межах покладених зобов'язань, в установленому чинним законодавством порядку. Виплати, призначені на виконання судового рішення, продовжуються до внесення змін до норм законодавства, якими керувався суд при винесенні рішення, або до зміни умов пенсійного забезпечення одержувача. З урахуванням зазначеного вище у зв'язку із проведенням перерахунків, пов'язаних з підвищенням прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб, нарахуванням індексації та інших перерахунків згідно змін в законодавстві, пенсія нараховується з урахуванням максимального розміру, але не нижче раніше призначеної пенсії. З 01.12.2022 підсумок пенсії встановлено у межах максимального розміру пенсії, визначеного Законом. Зауважено, що відповідно до п.10 Постанови №168 розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктами 1-7 цієї постанови, не може перевищувати 1500 гривень. Згідно з п.3 Постанови №185 розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктом 1 та підпунктами 1-7 пункту 2 цієї постанови, не може перевищувати 1500 гривень. Наголошено, що повноважень на проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 без урахування окремих норм Постанов №168 та №185 головному управлінню не надано.
Позивач вважає, що відповідачем безпідставно обмежено пенсію позивача максимальним розміром, не нараховано щомісячну доплату до пенсії у розмірі 2000,00 гривень згідно з Постановою №713, а також обмежено індексацію пенсії згідно з Постановами №168 та №185 розміром 1500,00 грн, з огляду на що звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з протиправності дій відповідача щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром з 01.12.2022, а також щодо припинення виплати щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн відповідно до Постанови №713 з 26.01.2024.
У зв'язку з чим, суд першої інстанції дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача буде зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплачувати пенсію позивачу з 01.12.2022 без обмеження максимальним розміром пенсії, а також призначити та виплачувати з 26.01.2024 щомісячну доплату до пенсії в сумі 2000,00 гривень згідно з Постановою №713, з урахуванням раніше виплачених сум.
Відмовляючи в задоволенні решти позовних вимог, суд першої інстанції виходив з їх необґрунтованості.
Вирішуючи дану справу в апеляційній інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
Щодо вимог позову про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яка полягає у не нарахуванні та не виплаті ОСОБА_1 пенсії без обмеження максимальним розміром з 01.12.2022 по дату прийняття рішення у цій справі та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати, нараховувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію у розмірі 71% грошового забезпечення та без обмеження максимальним розміром, та відповідних доводів апеляційної скарги позивача, колегія суддів зазначає наступне.
Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону №2262-XII, вперше введено в дію Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» №3668-VI, який набрав законної сили 01.10.2011.
Відповідно до ст.2 Закону №3668-VI, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, як постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», «Про пенсійне забезпечення», «Про судоустрій і статус суддів», Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року «Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Водночас, Законом №3668-VI внесено зміни у статтю 43 Закону № 2262-XII, яку викладено в редакції Закону № 3668-VI, а саме: максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення ч.7 ст.43 Закону №2262-XII.
Згідно з пунктом 2 резолютивної частини вказаного Рішення положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто 20.12.2016.
Конституційний Суд України у Рішенні від 20.12.2016 №7-рп/2016, яким визнав таким, якими, що не відповідають статті 17 Конституції України, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262, виходив із того, що норми-принципи частини п'ятої статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, зокрема у зв'язку з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені. При цьому Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії, призначеної особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом № 2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону №2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, введено в дію Законом №3668-VI, яким внесено зміни у статтю 43 Закону № 2262-XII, шляхом викладення її в редакції Закону №3668-VI.
Тобто, положення ч.7 ст.43 Закону №2262-XII та положення ч.1 ст.2 Закону №3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон №2262-ХІІ), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-XII) та є однаковими за змістом.
Конституційним Судом України у Рішенні від 20.12.2016 №7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнано таким, що не відповідає статті 17 Конституції України положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII.
При цьому положення ст.2 Закону № 3668-VI (у частині поширення її дії на Закон №2262-XII), які дублюють зміст ч.7 ст.43 Закону №2262-XII, тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин - змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
Тобто, була наявна колізія між Законом № 2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 та Законом № 3668-VI - у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у пунктах 52, 56 рішення від 14.10.2010 у справі «Щокін проти України» зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов'язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у світлі практики Суду. На думку ЄСПЛ, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника. Таким чином, у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Водночас, положеннями ст.6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 у справі №812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.
У постанові від 13.02.2019, що винесена Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі №822/524/18 із посиланням на положення статей 1, 8, 92 Конституції України, а також на статтю 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права зроблено висновок, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових «прогалин» щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
З урахуванням вказаного вище, в спірних правовідносинах застосуванню підлягають норми Закону №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, а не норми Закону №3668-VI.
Аналогічний правий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 16.12.2021 у справі №400/2085/19 та від 11.07.2022 у справі №620/613/21, від 29.05.2024 у справі №560/12853/21.
Крім того, колегія суддів додатково зауважує, що не зважаючи на сталу судову практику з цього питання, 12.10.2022 прийнято рішення Конституційного Суду України № 7-р(II)/2022 у справі № 3-102/2021 (231/21, 415/21) за конституційними скаргами фізичних осіб щодо відповідності Конституції України (конституційності) приписів статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року №3668-VI (щодо соціальних гарантій для захисників і захисниць України).
Зазначеним рішенням суду конституційної юрисдикції визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) приписи статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року № 3668-VI зі змінами, що поширюють свою дію на Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року № 2262-XII, в тім, що вони не забезпечують соціальних гарантій високого рівня, які випливають зі спеціального юридичного статусу громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії Російської Федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року.
У пункті 2 резолютивної частини цього рішення зазначено, що приписи статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року №3668-VI зі змінами, визнані неконституційними, втрачають чинність через шість місяців із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Зазначений шестимісячний строк сплинув 12.04.2023.
Викладене, на переконання судової колегії, додатково свідчить про протиправність застосованого обмеження пенсії, призначеної на підставі Закону №2262-XII, максимальним розміром, адже жодним законом таке обмеження не встановлено.
У позовній заяві позивач зазначає, що відповідач протиправно обмежив пенсію позивача максимальним розміром з 01.12.2022 та просить суд визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яка полягає у не нарахуванні та не виплаті ОСОБА_1 пенсії без обмеження максимальним розміром з 01.12.2022 по дату прийняття рішення у цій справі та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати, нараховувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію у розмірі 71% грошового забезпечення та без обмеження максимальним розміром.
Протоколами про перерахунок пенсії станом на 01.12.2022, на 01.03.2023 та 01.03.2024 за пенсійною справою №2001008008 підтверджено, що пенсію позивача обмежено максимальним розміром, а саме: підсумок пенсії (з надбавками) станом на 01.12.2022 - 23195,99 грн, з урахуванням максимального розміру пенсії - 20930,00 грн; підсумок пенсії (з надбавками) станом на 01.03.2023 - 24695,99 грн, з урахуванням максимального розміру пенсії - 20930,00; підсумок пенсії (з надбавками) станом на 01.03.2024 - 26195,99 грн, з урахуванням максимального розміру пенсії - 23610,00.
Таким чином, при перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2022 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області протиправно обмежено розмір пенсії максимальним розміром.
З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо обмеження максимальним розміром пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2022.
При цьому, обтяження Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області обов'язком нараховувати пенсію позивача з 01.12.2022 без обмеження максимальним розміром пенсії поглинає вимогу позову про виплату пенсії без обмеження граничним (максимальним) розміром з 01.12.2022 по дату прийняття рішення у цій справі.
Доводи апеляційної скарги позивача про те, що оскаржуване рішення містить лише одну дату, з якої ГУПФУ в Харківській області зобов'язано здійснити перерахунок позивачу пенсії без обмеження максимальним розміром, колегія суддів вважає такими, що не впливають на спірні правовідносини, оскільки право позивача на отримання пенсії без обмеження максимальним розміром за спірний період захищено у повному обсязі.
Також, вимога позову про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати, нараховувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію у розмірі 71% грошового забезпечення, не підлягає задоволенню, оскільки права позивача в цій частині вимог не є порушеними, що підтверджується протоколами про перерахунок пенсії позивача станом на 01.12.2022, на 01.03.2023 та 01.03.2024 за пенсійною справою №2001008008.
Щодо посилання апелянта на те, що суд першої інстанції не оцінив надані позивачем докази в частині обмеження пенсії позивача максимальним розміром з 01.03.2022, колегія суддів зауважує, що відповідно до ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
За висновками Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеними у постанові від 26.12.2019 у справі №724/716/16-а, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи.
За висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 24.01.2024 у справі №140/1143/23, суди не можуть змінювати суть позову, зміст порушеного права, за захистом якого був поданий позов.
В межах цієї справи спірними є дії відповідача щодо обмеження пенсії позивача максимальним розміром з 01.12.2022, оцінку яким надано судом першої інстанції.
Відповідно до ч.5 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги та підстави позову, що не були заявлені в суді першої інстанції.
При цьому, позивач не позбавлений права в окремому судовому провадженні ініціювати спір з урахуванням іншого предмета та підстав позову, зокрема, якщо вважає, що відповідач протиправно обмежив пенсію максимальним розміром з 01.03.2022.
У свою чергу, обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача в цій частині, суд першої інстанції зазначив, що позовна вимога про «виплату» пенсії без обмеження максимальним розміром не відповідає меті захисту порушено права позивача, адже містить ознаки одноразового характеру, а відтак суд вважає за необхідне ухвалити рішення про «виплачувати» позивачу призначену цим судовим рішення пенсії без обмеження максимальним розміром.
Колегія суддів не погоджується з даним висновком суду першої інстанції, оскільки гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного на момент звернення до суду права особи. Суд не може розглядати вимоги на майбутнє у зв'язку із вірогідним настанням певних наслідків. Резолютивна частина рішення не повинна містити приписів, що прогнозують можливі порушення з боку відповідача та зобов'язання його до вчинення чи утримання від вчинення дій на майбутнє.
За цим, доводи апеляційної скарги позивача про те, що суд першої інстанції безпідставно вирішив, що право позивача буде відновлене шляхом зобов'язання відповідача не «виплатити», а «виплачувати» пенсію без обмеження максимальним розміром, колегія суддів приймає в якості належних.
З аналогічних підстав не підлягають задоволенню позовні вимоги «перерахувати» та «нараховувати» пенсію позивачу, які, серед іншого, є взаємозамінними.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів доходить висновку, що ефективним та належним способом відновлення порушеного права позивача в цій частині позовних вимог буде визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо обмеження максимальним розміром пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2022 та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплату пенсію ОСОБА_1 з 01.12.2022 без обмеження максимальним розміром пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум.
Щодо позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яка полягає у не нарахуванні та не виплаті ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 гривень згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» з 26.01.2024, після проведення перерахунку пенсії на виконання рішень Харківського окружного адміністративного суду від 25.06.2018 по справі №820/3656/18, від 13.05.2021 по справі №520/2636/21 та від 15.02.2023 по справі №520/484/22, та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати, нараховувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію з 26.01.2024 року з урахуванням щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 гривень згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», та відповідних доводів апеляційної скарги позивача, колегія суддів зазначає наступне.
Правовою основою для реалізації гарантії перерахунку призначених пенсій у зв'язку зі збільшенням рівня грошового забезпечення діючих військовослужбовців, є положення частини третьої статті 43 та статті 63 Закону №2262-XII.
Так, відповідно до ч.3 ст.43 Закону №2262-XII пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з положеннями ст.63 Закону №2262-XII перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
З метою поетапного зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, призначених військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та деяким іншим особам, та до прийняття Верховною Радою України законодавчих актів щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців і деяких інших осіб Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" (далі по тексту - Постанова №713).
Пунктом 1 Постанови №713 установлено з 01 липня 2021 року особам, яким призначено пенсію до 01 березня 2018 року відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону станом на 01 березня 2018 року, щомісячну доплату в сумі 2 000 гривень, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону.
Особам, яким призначено (поновлено) пенсію після 01 березня 2018 року, розмір якої обчислено відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону (крім військовослужбовців строкової служби) з грошового забезпечення, визначеного станом на 01 березня 2018 року або до цієї дати, встановлюється щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту.
У разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 01 березня 2018 року, щомісячна доплата, встановлена абзацами першим і другим цього пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 гривень. Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2000 гривень, щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту, встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.
Щомісячна доплата, передбачена цим пунктом, встановлюється у межах максимального розміру пенсії, визначеного Законом, починаючи з 01 липня 2021 року.
Пунктом 3 Постанови №713 встановлено Пенсійному фонду України забезпечити встановлення з 01 липня 2021 року виплат, передбачених пунктами 1 і 2 цієї постанови, а також виплат, передбачених абзацом другим пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 липня 2010 року № 656 «Про встановлення щомісячної державної адресної допомоги до пенсії особам з інвалідністю внаслідок війни та учасникам бойових дій» для учасників бойових дій та постраждалих учасників Революції Гідності, за матеріалами пенсійних справ.
Таким чином, внаслідок ухвалення Постанови №713 з 01.07.2021 колишнім військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та іншим особам, пенсії яким призначено за нормами Закону №2262-ХІІ до 01.03.2018 було установлено щомісячну доплату в сумі 2000 грн, виплата якої не здійснюється у разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 01.03.2018.
При цьому, з аналізу наведених норм слідує, що обставиною, яка виключає обов'язок пенсійного органу виплатити позивачу щомісячну доплату в розмірі 2000 грн, встановлену Постановою №713, є факт підвищення грошового забезпечення військовослужбовця за відповідною посадою, внаслідок якого (після проведення перерахунку) розмір пенсії особи збільшиться на 2 000 грн.
Судом встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 13.05.2021 у справі №520/2636/21, яке набрало законної сили 13.09.2021, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати, нараховувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію, починаючи з 01.04.2019 в розмірі, визначеному ІНФОРМАЦІЯ_1 в довідці від 18.01.2021 №ФХ-120238, з урахуванням проведених раніше виплат.
На виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.05.2021 року у справі №520/2636/21, проведено перерахунок та виплату пенсії позивачу з урахуванням довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 , однак, в розмірі 70% відповідних сум грошового забезпечення та з обмеженням її максимальним розміром.
Вважаючи, що ці дії відповідача не відповідають вимогам законодавства України, позивач звернувся до суду з позовом.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 15.02.2023 у справі №520/484/22, яке набрало законної сили 18.03.2023, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію у розмірі 71% грошового забезпечення без обмеження максимальним розміром з 01.04.2019 року, з урахуванням виплачених сум.
На виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.02.2023 у справі №520/484/22 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області проведено перерахунок пенсії позивача у розмірі 71% грошового забезпечення без обмеження максимальним розміром з 01.04.2019, що підтверджується протоколом перерахунку пенсії станом на 01.04.2019 за пенсійною справою №2001008008.
Отже, з 01.04.2019 року розмір пенсії позивача перерахований з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення, внаслідок чого основний розмір пенсії позивача збільшився більше ніж на 2000,00 грн у порівнянні з попереднім перерахунком. Вказані обставини визнаються сторонами.
Зі змісту листа Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 22.07.2024 №2000-0203-8/131005 вбачається, що на виконання Постанови №713 до основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 01.07.2021 встановлено щомісячну доплату у розмірі 1851,95 грн, однак, після перерахунку на виконання рішення суду у справі №520/2636/21 основний розмір пенсії позивача збільшився більше ніж на 2000,00 грн, тому з 01.07.2021 щомісячну доплату відповідно до постанови №713 не встановлено.
Згідно з пояснювальною запискою до проекту Постанови №713 метою її ухвалення є поетапне зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01.03.2018, які мають місце після перерахунку пенсії.
Прийняття Постанови зумовлено тим, що в червні 2021 року в осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), яким пенсію призначено відповідно до Закону №2262-ХІІ, завершується період виплати частини коштів компенсації підвищеного розміру пенсії за 2016-2017 роки і підвищення розмірів пенсій з 2016 року для цієї категорії пенсіонерів не відбувалося. Сумарна виплата пенсії з цією доплатою з 01.07.2021 зменшилася до місячного розміру пенсії та середній розмір цієї виплати складає біля 2000,00 грн. Крім того, після перерахунку пенсій колишнім військовослужбовцям Збройних Сил України у 2018 році, їхні пенсії не індексувалися через відсутність відповідного механізму, а диспропорція у розмірах пенсій в залежності від часу їх призначення складає більше 70 відсотків. Мінімальні пенсійні виплати для військовослужбовців, зокрема складають близько 2000,00-2700,00 грн.
Таким чином, внаслідок ухвалення вказаного нормативно-правового акта Уряду з 01 липня 2021 року колишнім військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та іншим особам, пенсії яким призначено за нормами Закону №2262-ХІІ до 01 березня 2018 року було установлено щомісячну доплату в сумі 2 000,00 грн, виплата якої не здійснюється у разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 01 березня 2018 року.
Водночас, аналіз наведених норм права, а також мети прийняття Урядом вказаної постанови №713 свідчить про те, що перерахунок пенсії, проведення якого згідно з абзацом третім пункту 1 Постанови №713 є обставиною, що виключає можливість нарахування щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн до розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону №2262-ХІІ має бути обумовлений підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ на підставі нормативно-правого акта компетентного органу, оскільки в такий спосіб досягається мета, яка слугувала підставою для ухвалення постанови №713, а саме зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, визначених на законних підставах.
Натомість перерахунок пенсії, проведений на виконання судового рішення з метою усунення порушеного права особи на належний розмір пенсії, право на отримання якої у особи виникло до 01.03.2018, не є перерахунком пенсії у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії.
Аналогічний висновок зроблений Верховним Судом в постановах від 02.03.2023 року в справі №600/870/22-а, від 04.04.2023 року у справі №380/25987/21, від 18.04.2023 року у справі №560/6528/22, від 24.05.2023 року у справі №400/2732/22, від 17.10.2023 року у справі №580/1149/23, від 17.10.2023 року у справі №300/338/23, від 05.03.2024 у справі №300/5476/22.
Суд першої інстанції зазначив, що перерахунок пенсії позивача з метою усунення порушеного права останнього на належний розмір пенсії, не є перерахунком пенсії у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії, тому позивач має право на щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2000,00 грн відповідно до Постанови №713.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що з урахуванням вимог позову, наявні підстави для визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо припинення виплати ОСОБА_1 з 26.01.2024 щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн відповідно до Постанови №713 та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 з 26.01.2024 щомісячну доплату до пенсії в сумі 2000,00 гривень згідно з Постанови №713 від 14.07.2021, з урахуванням раніше виплачених сум.
В апеляційній скарзі позивач вказує, що згідно з абз.4 п.1 Постанови №713 щомісячна доплата, передбачена цим пунктом, встановлюється у межах максимального розміру пенсії, визначеного Законом, починаючи з 1 липня 2021 року, тому право позивача на отримання пенсії з урахуванням щомісячної доплати до пенсії в сумі 2000,00 гривень також повинно бути захищено судом шляхом зобов'язання відповідача призначити, нарахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію без обмеження максимальним розміром з 26.01.2024 з урахуванням щомісячної доплати до пенсії в сумі 2000,00 гривень згідно з Постановою №713.
Колегія суддів вважає такі посилання апелянта необґрунтованими, оскільки обов'язковою умовою задоволення позову є доведеність позивачем порушення саме його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача, зокрема, наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов.
Так, фактично спірним питанням у даному випадку є нарахування та виплата позивачу щомісячної доплати до пенсії в сумі 2000,00 гривень згідно з Постанови №713 з 26.01.2024.
При цьому, Головним управлінням не здійснено відповідного перерахунку пенсії позивача з 26.01.2024.
Оскільки суд не вправі вирішувати питання щодо правовідносин, які можливо будуть мати місце у майбутньому, вищевказана позовна вимога не підлягає захисту судом у спосіб, про який вказує позивач.
Крім того, у даній справі право позивача на отримання пенсії без обмеження максимальний розміром пенсії захищено шляхом визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо обмеження максимальним розміром пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2022 та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплату пенсію ОСОБА_1 з 01.12.2022 без обмеження максимальним розміром пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум.
У свою чергу, обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача в цій частині, суд першої інстанції зазначив, що позовна вимога про «виплату» щомісячної доплати до пенсії не відповідає меті захисту порушено права позивача, адже містить ознаки одноразового характеру, а відтак суд вважає за необхідне ухвалити рішення про «виплачувати» позивачу призначену цим судовим рішення щомісячної доплати до пенсії.
Як зазначено вище, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного на момент звернення до суду права особи. Суд не може розглядати вимоги на майбутнє у зв'язку із вірогідним настанням певних наслідків. Резолютивна частина рішення не повинна містити приписів, що прогнозують можливі порушення з боку відповідача та зобов'язання його до вчинення чи утримання від вчинення дій на майбутнє.
Отже, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, що належним способом захисту порушеного права позивача буде зобов'язання відповідача «виплачувати» щомісячну доплату до пенсії в сумі 2000,00 гривень згідно з Постановою №713.
При цьому, колегія суддів зазначає, що суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч.2 ст.308 КАС України).
З огляду на вищевикладене, колегія суддів доходить висновку, що ефективним та належним способом відновлення порушеного права позивача в цій частині позовних вимог буде визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо припинення виплати ОСОБА_1 з 26.01.2024 щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021 року №713 та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити та виплатити ОСОБА_1 з 26.01.2024 щомісячну доплату до пенсії в сумі 2000,00 гривень згідно з постанови Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» №713 від 14.07.2021, з урахуванням раніше виплачених сум.
Щодо позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яка полягає у не нарахуванні та не виплаті ОСОБА_1 індексації пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» у повному розмірі без обмеження індексації пенсії максимальним розміром 1500,00 грн, з 01.03.2023; визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яка полягає у не нарахуванні та не виплаті ОСОБА_1 індексації пенсії згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» у повному розмірі без обмеження індексації пенсії максимальним розміром 1500,00 грн, з 01.03.2024; зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати, нараховувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію з 01.03.2022 додатково з урахуванням індексації пенсії, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році»; з 01.12.2022 по дату прийняття рішення у цій справі; з 01.03.2023 додатково з урахуванням індексації пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» у повному розмірі без обмеження індексації пенсії максимальним розміром 1500,00 грн; з 01.03.2024 додатково з урахуванням індексації пенсії згідно з постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» у повному розмірі без обмеження індексації пенсії максимальним розміром 1500,00 грн, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до статті 64 Закону №2262-ХІІ у разі якщо пенсії, призначені військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, та членам їх сімей у попередньому календарному році та до дати індексації пенсії включно у році, в якому проводиться індексація пенсій, не перераховувалися відповідно до частини четвертої статті 63 цього Закону, для забезпечення їх індексації проводиться перерахунок пенсій у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Сума індексації враховується під час подальшого перерахунку пенсії відповідно до статті 63 цього Закону.
У свою чергу, частиною другою статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.
Приписами статті 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" визначено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення трудових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Згідно із частиною першою статті 2 цього Закону індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії, стипендії, оплата праці (грошове забезпечення).
Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Підстави для проведення індексації визначені статтею 4 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", відповідно до якої індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Відповідно до пункту 8 розділу "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" установлено, що у 2023 році частина друга та абзац п'ятий частини четвертої статті 42, третє речення абзацу першого пункту 13 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", частина друга статті 22, стаття 64 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", частина друга статті 31 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" в редакції Закону України від 21 вересня 2022 року № 2620-IX, частина четверта статті 54, частина друга статті 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", частина четверта статті 12 та абзац другий пункту 1-2 розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", частина шоста статті 38 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні", абзац другий частини п'ятої статті 6 Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років", стаття 29 Закону України "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні" застосовуються у порядку, на умовах та у строки, що визначені Кабінетом Міністрів України.
Кабінетом Міністрів України 24 лютого 2023 року прийнято постанову №168 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" (далі по тексту - Постанова №168).
Пунктом 1 Постанови №168 установлено, що з 1 березня 2023 р. перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році", проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,197.
Відповідно до пункту 2 вказаної постанови з 1 березня 2023 р. розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. №118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2022 р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 10 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
Пунктом 10 Постанови №168 установлено, що у разі коли розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктами 1 - 7 цієї постанови, не досягає 100 гривень, встановлюється щомісячна доплата до пенсії в сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсії; розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктами 1 - 7 цієї постанови, не може перевищувати 1500 гривень.
Разом з тим, відповідно до пункту 6 розділу "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" установлено, що у 2024 році частина друга та абзац п'ятий частини четвертої статті 42, третє речення абзацу першого пункту 13 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", частина друга статті 22, стаття 64 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", частина друга статті 31 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (в редакції Закону України від 21 вересня 2022 року № 2620-IX), частина четверта статті 54, частина друга статті 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку, на умовах та у строки, що визначені Кабінетом Міністрів України.
Кабінетом Міністрів України 23 лютого 2024 року прийнято постанову №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» (далі по тексту - Постанова №185).
Пунктом 1 Постанови №185 установлено, що з 1 березня 2024 р. перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 “Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,0796.
Відповідно до пункту 2 вказаної постанови з 1 березня 2024 р. розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. № 118 “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» та пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 р. № 168 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2023 р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 3 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
Підвищення пенсії, передбачене цим пунктом, враховується під час подальших перерахунків пенсії відповідно до частини четвертої статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
При цьому, пунктом 3 Постанови №185 установлено, що у разі, коли розмір підвищення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктом 1 та підпунктами 1-7 пункту 2 цієї постанови, не досягає 100 гривень, встановлюється щомісячна доплата до пенсії в сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсії; розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктом 1 та підпунктами 1-7 пункту 2 цієї постанови, не може перевищувати 1500 гривень.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновків, що підставою для проведення індексації пенсій, призначених військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію згідно із Законом №2262-ХІІ, та членам їх сімей є нездійснення у попередньому календарному році та до дати індексації пенсії включно у році, в якому проводиться індексація пенсій, перерахунків пенсії відповідно до частини четвертої статті 63 цього Закону. При цьому стаття 64 Закону №2262-ХІІ містить відсилочну норму, передбачаючи, що для забезпечення індексації пенсії проводиться перерахунок пенсій із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", яка своєю чергою встановлює, що розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини. Пунктом 8 розділу "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" та пунктом 6 розділу "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" установлено, що у 2023-2024 роках частина друга статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", стаття 64 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" застосовуються у порядку, на умовах та у строки, що визначені Кабінетом Міністрів України.
Отже, нормами Законів надано право Кабінету Міністрів України визначати розмір, умови та порядок збільшення пенсій з метою їх індексації.
Відповідно до Постанов №168 та №185 Кабінет Міністрів України запровадив тимчасове (на 2023-2024 роки) обмеження на максимальний розмір індексації пенсій, а саме: розмір підвищення пенсії за результатами індексації обмежено 1500 грн.
З огляду на матеріали справи, з 01 березня 2023 року позивачу підвищено пенсію на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 Постанови №168, але в межах максимальної суми збільшення, а саме: 1500 грн. З 01 березня 2024 року позивачу підвищено пенсію на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 Постанови №185, але в межах максимальної суми збільшення, а саме: 1500 грн.
Отже, індексація пенсії позивача з 01 березня 2023 року та з 01 березня 2024 року проведена відповідачем у межах чинного законодавства за умови, що підвищення відповідно до пункту 10 постанови Кабінету Міністрів України №168 та пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України №185 не може перевищувати 1500 грн.
Суд апеляційної інстанції вважає, що встановлене абз.3 п.10 Постанови №168 та пунктом 3 Постанови №185 обмеження максимальної суми індексації пенсії у розмірі 1500 грн у період спірних правовідносин, які виникли у 2023 та 2024 роках, відповідає приписам чинного правового регулювання, зокрема, з урахуванням норм п.8 розд. "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" та норм п.6 розд. "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік".
Судова колегія звертає увагу, що відповідно до позиції Конституційного Суду України, викладеної у рішенні від 26.12.2011 №20-рп/2011, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Розміри соціальних виплат залежать від соціально-економічних можливостей держави.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозицій Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», з 5 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року на території України введений воєнний стан.
Відповідно до статті 1 Закону України від 12 травня 2015 року №389-VIII «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Отже, воєнний стан як особливий правовий режим вимагає вчинення уповноваженими суб'єктами стратегічних та оперативних заходів, спрямованих на захист держави, здійснення яких водночас пов'язане з небезпекою для життя і здоров'я.
Відповідно до пункту 4 Указу № 64/2022 Кабінет Міністрів України зобов'язано невідкладно, зокрема, забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов'язаних із запровадженням правового режиму воєнного стану на території України.
Згідно з пунктом 6 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» Кабінету Міністрів України доручено забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов'язаних із оголошенням та проведенням загальної мобілізації.
Такі положення Указу № 69/2022 в повній мірі кореспондуються з абзацами другим та третім підпункту 2 пункту 22 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, якими установлено, що в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації Кабінет Міністрів України може приймати рішення, зокрема щодо порядку застосування і розмірів державних соціальних стандартів та гарантій, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів та фондів загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування.
Вказані положення неконституційними не визнавалися, є чинними і узгоджуються, зокрема з Рішенням від 25 січня 2012 року №3-рп/2012, в якому Конституційний Суд України зазначив про наявність у КМУ права встановлювати у випадках, передбачених законом, порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України.
Як зазначено вище, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Розміри соціальних виплат залежать від соціально-економічних можливостей держави.
У статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1950 року (далі - Конвенція) зазначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Втручання в право на мирне володіння майном повинно бути здійснено з дотриманням «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи («Sporrong and Lonnroth v. Sweden», № 7151/75, № 7152/75, п. 73). Має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти шляхом вжиття будь-якого заходу для позбавлення особи її власності («Pressos Compania Naviera S.A. and others v. Belgium»), №17849/91, п.33).
Вирішуючи, чи була дотримана ця вимога, Суд визнає, що держава користується широкою свободою розсуду як щодо вибору способу вжиття заходів, так і щодо встановлення того, чи виправдані наслідки вжиття таких заходів із огляду на загальний інтерес для досягнення мети закону, про який ідеться. Проте суд не може не скористатися своїм повноваженням щодо здійснення перевірки та повинен визначити, чи було дотримано необхідного балансу в спосіб, сумісний з правом заявника на «мирне володіння [його] майном» в розумінні першого речення статті 1 Першого протоколу («Zvolsky аnd Zvolska v. the Czech Republic», № 46129/99, п. 63).
Відповідно до пунктів 21, 24 рішення у справі «Федоренко проти України» (№ 25921/02) ЄСПЛ, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції сформулював правову позицію про те, що право власності може бути «існуючим майном» або «виправданими очікуваннями» щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи «законними сподіваннями» отримання права власності. Аналогічна правова позиція сформульована ЄСПЛ і у справі Стре проти Сполучного Королівства («Stretch v. the United Kingdom», № 44277/98, п. 37).
Також у цій справі Суд вважає за необхідне врахувати висновки ЄСПЛ у справі «Grudiс v. Serbia» (заява №31925/08, пункт 72) про те, що у сфері соціального законодавства, у тому числі в сфері пенсійних виплат, держави користуються широкою свободою розсуду, що в інтересах соціальної справедливості та економічного добробуту може законно змусити їх коригувати, обмежувати або навіть зменшувати розмір пенсійних виплат, які, як правило, виплачуються кваліфікованому населенню.
За аналогічних обставин у справах «Valkov and оthers v. Bulgaria» (заява № 2033/04), «Khoniakina v. Georgia» (заява № 17767/08) ЄСПЛ не констатує порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції та визнає можливість, що виплати соціального страхування можуть бути зменшені або припинені, однак, розглядаючи питання відповідності таких дій, у кожній конкретній справі Суд зобов'язаний ураховувати всі відповідні обставини справи та з'ясувати, чи було законним таке втручання, чи мало легітимну мету таке втручання та чи не поклало таке втручання надмірний тягар на особу, якої це стосується.
Вказане вище у сукупності свідчить про те, що реалізація Кабінетом Міністрів України покладених на нього повноважень в частині обмеження верхньої межі індексації спрямовано на утримання зростання нерівності між розмірами пенсійних виплат різних категорій пенсіонерів з метою збалансування наявного фінансового ресурсу держави та досягнення справедливого балансу між захистом інтересів якомога більшої кількості громадян, особливо тих, чиї пенсії є дуже низькими. Вказана стратегія Уряду передусім сприяє забезпеченню соціальної справедливості та економічної стабільності в умовах воєнного стану, коли держава в першу чергу зобов'язана мобілізувати всі доступні їй ресурси, у тому числі фінансові, саме для посилення своєї обороноздатності та відсічі збройної агресії рф.
Вищенаведені висновки суду щодо повноважень Кабінету Міністрів України визначати верхню межу індексації пенсійних виплат узгоджуються з висновками Верховного Суду, що викладені у постанові від 07.06.2024 року у справі №420/25804/23, від 20.06.2024 року у справі №420/23990/23, від 24.10.2024 року у справі №440/3462/24, які в силу ч.5 ст.242 КАС України є обов'язковими для врахування при розгляді даної справи.
З огляду на вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у спірних правовідносинах індексація пенсії позивача з 01 березня 2023 року та з 01 березня 2024 року проведена відповідачем у межах чинного законодавства
Доводи апеляційної скарги позивача в цій частині позовних вимог спростовані приведеними вище обставинами та нормативно-правовим обґрунтуванням.
При цьому, щодо позовної вимоги про виплату пенсії позивача з урахуванням індексації з 01.03.2022 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №168 та з 01.12.2022 по дату прийняття рішення у цій справі, суд зазначає, що права та інтереси позивача у цій частині позову не порушено, а відтак суд доходить висновку про відмову у задоволені вказаних позовних вимог.
Інші аргументи, зазначені сторонами по справі, не вимагають детального обґрунтування, оскільки не є вирішальними.
Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
При цьому, суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain), серія A, 303-A, п. 29).
Відповідно до ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, та неправильно застосував норми матеріального і процесуального права, що призвело до частково неправильного вирішення справи, а тому апеляційну скаргу позивача слід задовольнити частково, з частковим скасуванням рішення суду.
У відповідності до ст.139 КАС України, з урахуванням часткового задоволення апеляційної скарги позивача, підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 2906,88 грн.
Враховуючи те, що справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України.
Керуючись ст.ст. 311, 315, 317, 321, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу задовольнити частково.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.09.2024 по справі № 520/20942/24 скасувати в частині задоволених позовних вимог про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплачувати пенсію ОСОБА_1 з 01.12.2022 без обмеження максимальним розміром пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум; зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 з 26.01.2024 щомісячну доплату до пенсії в сумі 2000,00 гривень згідно з постановою Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» №713 від 14.07.2021, з урахуванням раніше виплачених сум.
Прийняти в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2022 без обмеження максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити та виплати ОСОБА_1 з 26.01.2024 щомісячну доплату до пенсії в сумі 2000,00 грн згідно з постановою Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» №713 від 14.07.2021, з урахуванням раніше виплачених сум.
В іншій частині в позові відмовити.
В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.09.2024 по справі № 520/20942/24 залишити без змін.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 2906,88 грн.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України.
Головуючий суддя (підпис)З.Г. Подобайло
Судді(підпис) (підпис) І.С. Чалий І.М. Ральченко