Справа № 368/629/24 Суддя в суді першої інст. - Іванюта Т.Є.
Провадження № 33/824/5036/2024 Суддя-доповідач - Дрига А.М.
28 жовтня 2024 року м. Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Дрига А.М.,
за участю особи,
яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
захисника - адвоката Сороки Р.В.,
розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника - адвоката Сороки Р.В. в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Кагарлицького районного суду Київської області від 23 вересня 2024 року,
Цією постановою судді місцевого суду:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , непрацюючого, ІПН НОМЕР_1 ,
визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у вигляді 17000 (сімнадцяти тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Згідно ст. 40-1 КУпАП постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп.
Як визнав установленим у постанові суддя місцевого суду, правопорушення вчинено за таких обставин.
ОСОБА_1 16.04.2024 року близько 17 год. 40 хв. на автодорозі Ржищів-Стайки, керував автомобілем ВАЗ 2107 державний номерний знак НОМЕР_2 з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме звужені зіниці очей, які не реагували на світло. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в установленому законом порядку відмовився.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, тим самим скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
В апеляційній скарзі захисник, оспорюючи наведені в постанові судді місцевого суду фактичні обставини, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, підстави та обґрунтованість притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, просить: скасувати постанову Кагарлицького районного суду Київської області від 23 вересня 2024 року та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Зазначає, що суд першої інстанції не в повній мірі з'ясував причини відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, не врахував незаконність дій працівників поліції під час складання протоколу, послався на показання поліцейського як свідка, які суперечать іншим доказам та прийняв рішення, яке суперечить наявній доказовій базі.
Також наголошує, що ОСОБА_1 на початку дав згоду на проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я в м. Кагарлик Київської області, однак працівники поліції після цього почали застосовувати психологічний вплив та створювати умови, щоб останній відмовився від проходження огляду. Зокрема, працівники поліції почали стверджувати, що вилучать автомобіль, який належить батькові ОСОБА_1 , що являється обманом зі сторони працівників поліції.
Разом з тим, в рішенні суду першої інстанції, обставина психологічного тиску та обману з боку працівників поліції, яка в тому числі зафіксована на відео та міститься в матеріалах справи, залишилась поза увагою. З незрозумілих причин суд не взяв до уваги цієї важливої обставини, яка слугувала причиною відмови від проходження огляду. Незаконні дії працівників поліції, які змусили ОСОБА_1 відмовитись від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння підтверджується сукупністю доказів у справі, а саме: показаннями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, показаннями свідків, відеозаписом та записами в протоколі де вказано, що вони перевіряли реакцію зіниць очей на світло, однак цього не було зроблено.
Заслухавши думки захисника та ОСОБА_1 , які підтримали подану апеляційну скаргу та просили її задовольнити, вивчивши матеріали справи, перевіривши та оцінивши доводи, зазначені апелянтом, суд приходить до наступних висновків.
За змістом ст.ст. 245, 252, 280, 283 КУпАП, при розгляді справи про адміністративні правопорушення має бути забезпечено всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи, підлягають для з'ясування питання про те, чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа в його вчинені, рішення приймається на підставі доказів, долучених у суді і оцінених суддею за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Так, перевіркою постанови суду першої інстанції на відповідність зазначеним вимогам закону встановлено, що оскаржувана постанова є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а висновки суду першої інстанції про порушення ОСОБА_1 вимог п. 2.5 ПДР України, за що передбачено відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП, за наведених у постанові суду обставин є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються наявними в матеріалах провадження доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №019565 від 16.04.2024 (а.с.2), поясненнями ОСОБА_1 , який пояснив, що вживав близько п'яти днів назад (а.с.3), актом вилучення посвідчення водія (а.с. 4), направленням на огляд водія транспортного засобу від 16.04.2024 року (а.с. 5), диском з відеозаписом з нагрудної камери, на якому зафіксовано викладені у протоколі про адміністративне правопорушення обставини.
Із відеозапису із нагрудних камер працівників поліції, вбачається, що відповідно до ст. 266 КУпАП та Інструкції, поліцейські, виявивши у ОСОБА_1 ознаки наркотичного сп'яніння, запропонували пройти перевірку для встановлення стану сп'яніння у лікаря - нарколога, однак ОСОБА_1 від огляду відмовився.
Зазначені докази відповідають критеріям належності та допустимості, та у своїй сукупності достатні для підтвердження висновків суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_1 у порушенні ним вимог п. 2.5 ПДР України, тобто у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги адвоката, апеляційний суд відхиляє, оскільки винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП доведена наявними в справі належними й допустимими доказами, які будь-яких сумнівів у їх недостовірності не викликають.
Зауваження щодо порушення процедури огляду на стан сп'яніння не ґрунтується на вимогах закону, оскільки працівники патрульної поліції діяли відповідно до ст. 266 КУпАП.
Таким чином, суд вважає, що висновки суду першої інстанції про порушення ОСОБА_1 п. 2.5 ПДР України, не спростовуються доводами апеляційної скарги.
Достатніх доводів і належних доказів, які б спростовували правильність висновків судді щодо визнання винним та накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП апеляційна скарга не містить.
Враховуючи наведене, приходжу до висновку, що постанова судді є законною та обґрунтованою, відсутні підстави для закриття провадження по справі, в зв'язку з чим апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову судді - без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу захисника - адвоката Сороки Р.Л. в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову судді Кагарлицького районного суду Київської області від 23 вересня 2024 року щодо ОСОБА_1 - залишити без змін.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя А.М. Дрига