Провадження № 21-з/824/88/2024 Категорія: ст. 459 КПК України
ЄУН: 761/12754/20
15 жовтня 2024 року м. Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду ОСОБА_1 , перевіривши на відповідність вимогам КПК України заяву ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Київського апеляційного суду від 7 червня 2021 року,
30 вересня 2024 року шляхом поштового відправлення ОСОБА_2 звернувся до Київського апеляційного суду з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Київського апеляційного суду від 7 червня 2021 року, якою відмовлено у відкритті провадження за заявою ОСОБА_2 про перегляд ухвали Київського апеляційного суду від 4 лютого 2021 року за нововиявленими обставинами.
Перевіряючи заяву ОСОБА_2 на відповідність вимогам КПК України, слід дійти такого висновку.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 12 травня 2020 року відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_2 на бездіяльність уповноваженої особи Державного бюро розслідувань, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальні правопорушення до ЄРДР.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 4 лютого 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 12 травня 2020 року, якою відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_2 на бездіяльність уповноваженої особи Державного бюро розслідувань, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальні правопорушення до ЄРДР, - без змін.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 7 червня 2021 року відмовлено у відкритті провадження за заявою ОСОБА_2 про перегляд ухвали Київського апеляційного суду від 4 лютого 2021 року за нововиявленими обставинами.
Ухвалою Верховного Суду від 24 червня 2021 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Київського апеляційного суду від 7 червня 2021 року про відмову у відкритті провадження.
За змістом вказаної ухвали, враховуючи, що ухвала слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 12 травня 2020 року не є рішенням, якими завершено розгляд кримінального провадження по суті та, відповідно, не відноситься до такого рішення, яке може бути предметом перегляду за нововиявленими обставинами, то Київський апеляційний суд своєю ухвалою від 7 червня 2021 року обґрунтовано відмовив ОСОБА_2 у відкриті провадження за його заявою про перегляд ухвали Київського апеляційного суду від 4 лютого 2021 року за нововиявленими обставинами.
Подану заяву ОСОБА_2 обґрунтовує наявністю ухвали колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду від 9 вересня 2024 року у справі № 461/2373/21, зміст якої став йому відомий 17 вересня 2024 року з Єдиного реєстру судових рішень.
ОСОБА_2 зазначає, що, відмовляючи у відкритті провадження за його заявою про перегляд ухвали Київського апеляційного суду від 4 лютого 2021 року за нововиявленими обставинами, Київський апеляційний суд в ухвалі від 7 червня 2021 року зазначив, що перегляд за нововиявленими обставинами ухвал слідчого судді, а також рішень судів апеляційної інстанції щодо таких ухвал, кримінальним процесуальним законодавством не передбачений.
Однак, на переконання ОСОБА_2 , наведене суперечить обставинам, встановленим в ухвалі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду від 9 вересня 2024 року по справі № 461/2373/21, а саме те, що Конституційний Суд України у цьому Рішенні констатував, що оспорюваний припис статті 459 Кодексу не містить заборони на перегляд за нововиявленими обставинами будь-яких видів судових рішень, що набрали законної сили. Унаслідок цього оспорюваний припис статті 459 Кодексу не містить ознак дискримінації учасників кримінальних проваджень, оскільки він безпосередньо не встановлює різного внормування процесуальних відносин із перегляду за нововиявленими обставинами судових рішень, що набрали законної сили, зокрема ухвали слідчого судді. Тому за оспорюваним приписом статті 459 Кодексу учасники кримінальних проваджень мають однакові процесуальні права на перегляд за нововиявленими обставинами судових рішень, що набрали законної сили, зокрема ухвали слідчого судді на стадії досудового розслідування та ухвали суду під час судового розгляду чи реалізації інших стадій кримінального провадження. Таким чином, на думку колегії суддів, з огляду на висновки, викладені у наведеному Рішенні Конституційного Суду України, у взаємозв'язку з положеннями ч. 1 ст. 459 КПК України, ухвала слідчого судді, що набрала законної сили може бути переглянута за нововиявленими обставинами.
А тому ОСОБА_2 вважає, що означене впливає на законність і обґрунтованість ухваленого судового рішення Київським апеляційним судом від 7 червня 2021 року у справі № 761/12754/20, яким порушені норми КПК України, у тому числі ст. 56 КПК України, та права, гарантовані ст.ст. 40, 55 Конституції України.
Відповідно до ст. 460 КПК України учасники судового провадження мають право подати заяву про перегляд за нововиявленими або виключними обставинами судового рішення суду будь-якої інстанції, яке набрало законної сили.
Разом з тим, згідно з ч. 2 ст. 459 КПК України нововиявленими обставинами визнаються:
1) штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок;
3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути;
4) інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.
Беручи до уваги зазначені норми закону, ухвала колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду від 9 вересня 2024 року у справі № 461/2373/21, на яку посилається ОСОБА_2 у поданій заяві, як підставу, що могла вплинути на судове рішення Київського апеляційного суду від 7 червня 2021 року - не є нововиявленою обставиною, оскільки жодною мірою не стосується справи № 761/12754/20, у якій звернувся заявник із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Київського апеляційного суду від 7 червня 2021 року.
10 квітня 2024 року дійсно Конституційний Суд України у справі щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремого припису частини першої статті 459 Кримінального процесуального кодексу України (справа № 3-37/2022(75/22) № 5-р(ІІ)/2024), прийняв рішення, яке є обов'язковим та згідно з п. 5.6 мотивувальної частини якого за оспорюваним приписом статті 459 Кодексу учасники кримінальних проваджень мають однакові процесуальні права на перегляд за нововиявленими обставинами судових рішень, що набрали законної сили, зокрема, ухвали слідчого судді на стадії досудового розслідування та ухвали суду під час судового розгляду чи реалізації інших стадій кримінального провадження.
Однак, рішенням Конституційного Суду України не передбачено ч. 2 ст. 459 КПК України як нововиявлену обставину для перегляду судового рішення, яке набрало законної сили.
Окрім того, аналіз норм розділу ХІІ Конституції України («Конституційний Суд України») та Закону України від 13 липня 2017 року № 2136-VIII «Про Конституційний Суд України» дає підстави дійти висновку про те, що рішення Конституційного Суду України має пряму (перспективну) дію в часі і застосовується щодо тих правовідносин, які тривають або виникли після його ухвалення. Якщо правовідносини тривалі і виникли до ухвалення рішення Конституційного Суду України, однак продовжують існувати після його ухвалення, то на них поширюється дія такого рішення Конституційного Суду України.
Тобто рішення Конституційного Суду України поширюється на правовідносини, які виникли після його ухвалення, а також на правовідносини, які виникли до його ухвалення, але продовжують існувати (тривають) після цього. Водночас чинним законодавством визначено, що Конституційний Суд України може безпосередньо у тексті свого рішення встановити порядок і строки виконання ухваленого рішення.
Юридична позиція Конституційного Суду щодо правового акта чи його окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, має значення, перш за все, як рішення загального характеру, яким визначається правова позиція для вирішення наступних справ, а не як підстава для перегляду справи з ретроспективним застосуванням нової правової позиції і зміни таким чином стану правової визначеності, вже встановленої остаточним судовим рішенням.
У рішенні Конституційного Суду України від 10 квітня 2024 року (справа № 3-37/2022(75/22) № 5-р(ІІ)/2024) відсутні положення, які б дозволили зробити висновок про його поширення на правовідносини, які припинилися на момент його ухвалення.
Ухвала Київського апеляційного суду від 7 червня 2021 року постановлена до набрання чинності Рішення Конституційного Суду України від 10 квітня 2024 року.
Враховуючи вищенаведене, зважаючи на положення ч. 2 ст. 464 КПК України про те, що «суддя … вирішує питання про відкриття кримінального провадження за нововиявленими або виключними обставинами», яке слід розуміти як такі, що надають судді повноваження перевірити наявність підстав для відкриття провадження за нововиявленими обставинами та ухвалити рішення про відкриття такого провадження або відмову у його відкритті, слід дійти висновку, що підстави для відкриття кримінального провадження за нововиявленими обставинами за заявою ОСОБА_2 відсутні.
Керуючись ст.ст. 3, 372, 460, 464 КПК України, -
Відмовити у відкритті кримінального провадження за нововиявленими обставинами за заявою ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Київського апеляційного суду від 7 червня 2021 року у справі № 761/12754/20, якоювідмовлено у відкритті провадження за заявою ОСОБА_2 про перегляд ухвали Київського апеляційного суду від 4 лютого 2021 року за нововиявленими обставинами.
Ухвала суду апеляційної інстанції може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом 3 місяців з дня її проголошення.
Суддя
Київського апеляційного суду ОСОБА_1