справа № 760/1885/24 головуючий у суді І інстанції Фінагеєва І.О.
провадження № 22-ц/824/17235/2024 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Березовенко Р.В.
30 жовтня 2024 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
головуючого судді -Березовенко Р.В.,
суддів:Лапчевської О.Ф., Мостової Г.І.,
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 поданою представником - адвокатом Кравинською Юлією Вікторівною на рішення Києво- Святошинського районного суду Київської області від 20 вересня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів, -
Заочним рішенням Києво- Святошинського районного суду Київської області від 20 вересня 2024 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів - відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 , через представника - адвоката Відрашка Андрія Рустамовича 30 вересня 2024 року через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» подав апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду.
Для забезпечення апеляційного розгляду, перевірки обставин справи, дотримання строків на апеляційне оскарження, перевірки правових підстав для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження, Київським апеляційним судом ухвалою від 03 жовтня 2024 року витребувано матеріали цивільної справи № 760/1885/24 у суду першої інстанції, 10 жовтня матеріали цивільної справи надійшли на адресу Київського апеляційного суду.
Згідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 23 лютого 2021 року (справа №263/4637/18, провадження №14-126цс20) за змістом ч.6 ст.357 ЦПК України на стадії відкриття апеляційного провадження суддя-доповідач одноособово може вирішити лише питання залишення апеляційної скарги без руху. Питання щодо повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті та відкриття апеляційного провадження вирішує суд апеляційної інстанції. Його склад визначений у ч.3 ст.34 ЦПК України, що міститься у Главі 3 розділу І «Загальні положення» ЦПК України. Згідно з приписом вказаної частини перегляд в апеляційному порядку рішень судів першої інстанції здійснює колегія суддів суду апеляційної інстанції у складі трьох суддів. Велика Палата Верховного Суду вважає, що слова «суд апеляційної інстанції» вжитті у ч.ч.1,2 ст.358 ЦПК України, треба розуміти як колегію суддів суду апеляційної інстанції у складі трьох суддів у світлі загальних положень ЦПК України щодо складу суду, який здійснює перегляд в апеляційному порядку рішень судів першої інстанції (ч.3 ст.34 ЦПК України).
Враховуючи вказану правову позицію, судом апеляційної інстанції не було вирішено питання про відкриття апеляційного провадження у визначений частиною 2 статті 359 ЦПК України строк у зв'язку з відсутністю членів колегії.
При вирішенні питання про відкриття апеляційного провадження апеляційний суд дійшов висновку про необхідність повернення цивільної справи № 760/1885/24 до суду першої інстанції для дооформлення.
Відповідно до Єдиного державного реєстру судових рішень, оскаржуване заочне рішення ухвалено Києво- Святошинським районним судом Київської області 20 вересня 2024 року. Апелянт в апеляційній скарзі зазначає дату оскаржуваного рішення 20 вересня 2024 року, разом з тим в матеріалах справи наявна розписка про отримання повного тексту рішення від 20 вересня 2024 року представником позивача (а.с.83).
Натомість з матеріалів справи вбачається, що заочне рішення Києво- Святошинського районного суду Київської області датовано 12 вересня 2024 року ( а.с.77)
Отже, рішення Києво- Святошинського районного суду Київської області датовано 12 вересня 2024 року містить описки (помилки).
Відповідно до частини 1 статті 269 ЦПК України, суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.
Частиною 2 статті 269 ЦПК України передбачено, що питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала.
Помилки в тексті судового рішення, зумовлені арифметичними або граматичними помилками (описками), що стосуються істотних обставин або ускладнюють виконання рішення, можуть бути усунуті судом, який ухвалив такий акт.
Арифметична помилка - це помилка у визначенні результату підрахунку: пропуск цифри; випадкова перестановка цифр; спотворення результату обчислення у зв'язку із використанням несправної техніки або неуважністю.
Описка - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо).
Такі висновки узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 14 січня 2019 року у справі № 638/11034/15-ц, від 20 травня 2020 року у справі № 520/15285/17, від 21 липня 2020 року у справі № 521/1074/17.
Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні, постанові або ухвалі), суд не вправі змінювати зміст судового рішення, він лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин справи (наприклад, дати події, номеру і дати документа, найменування сторін, прізвища, імені, по батькові особи тощо) або мають технічний характер (тобто виникли в процесі виготовлення тексту рішення).
Отже, виправлення допущених у рішенні, постанові, ухвалі описок, арифметичних помилок допускається, якщо при цьому не зачіпається суть судового рішення.
Згідно ч. 3 ст. 365 ЦПК України, якщо під час вивчення матеріалів справи суд виявить нерозглянуті зауваження на правильність і повноту фіксування судового процесу технічними засобами, нерозглянуті письмові зауваження щодо повноти чи неправильності протоколу судового засідання, невирішене питання про ухвалення додаткового рішення, суд постановляє ухвалу із зазначенням строку, протягом якого суд першої інстанції має усунути недоліки.
У п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 24 жовтня 2008 року «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку», зазначено, що при вирішенні питання про повернення до суду першої інстанції справи, яка надійшла разом з апеляційною скаргою, для усунення недоліків у її оформленні апеляційні суди повинні враховувати, що перелік недоліків у оформленні справи, не є вичерпним.
З огляду на викладене, з метою забезпечення належної перевірки апеляційним судом законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, цивільну справу № 760/1885/24 слід повернути до суду першої інстанції для усунення вказаних недоліків.
Керуючись ст. 365 ЦПК України, апеляційний суд, -
Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів - повернути до Києво- Святошинського районного суду Київської області для усунення виявлених недоліків, встановивши строк на їх усунення протягом п'яти днів з дня отримання справи.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: Р.В. Березовенко
Судді: О.Ф. Лапчевська
Г.І.Мостова