Справа № 757/46878/23-ц Головуючий у 1 інстанції: Григоренко І.В.
Провадження № 22-ц/824/13632/2024 Доповідач: Шебуєва В.А.
30 жовтня 2024 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача Шебуєвої В.А.,
суддів Кафідової О.В., Оніщука М.І.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу адвоката Захарчука Івана Анатолійовича, який діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Печерського районного суду міста Києва від 16 квітня 2024 року в справі за позовом Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
В жовтні 2023 року Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» (далі - КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО») звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Зазначило, що починаючи з 01 травня 2018 року КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» здійснює надання послуг з постачання теплової енергії. 10 листопада 2020 року між КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» і ОСОБА_1 був укладений договір № 530500-0301 на постачання теплової енергії. Відповідно до умов договору КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» зобов'язалося виробити та поставити теплову енергію відповідачу для потреб опалення, вентиляції в період опалювального сезону нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , а ОСОБА_1 зобов'язався оплачувати вартість послуги відповідно до умов договору. Сторони погодили, що дія договору поширюється на взаємовідносини, які фактично виникли між ними з 01 травня 2018 року. Посилаючись на те, що ОСОБА_1 неналежним чином виконував свої зобов'язання по оплаті наданих послуг з постачання теплової енергії, КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» просило стягнути з нього заборгованість, яка за період з листопада 2020 року по липень 2023 року становить 47 860,57 грн., а також інфляційну складову боргу у розмірі 19 189,02 грн. та три відсотки річних у розмірі 3 970,86 грн.
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 16 квітня 2024 року позов КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» заборгованість за спожиту теплову енергію за період з листопада 2020 року по липень 2023 року у розмірі 47 860,57 грн., інфляційну складову боргу у розмірі 19 189,02 грн., три відсотки річних у розмірі 3 970,86 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 684,00 грн.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 просить скасувати вказане рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про відмову в позові КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО». Посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне встановлення обставин, що мають значення для справи. При складанні розрахунку заборгованості КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» не врахував здійснені оплати ОСОБА_1 з листопада 2022 року по квітень 2023 року на суму 12 500,00 грн. Відтак, сума боргу, яка могла бути стягнута з відповідача становить не 47 860,57 грн., а 35 360,57 грн. Вважає, що КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» неправильно обрахувало суми інфляційної складової та трьох відсотків річних. 23 травня 2024 року КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» надало ОСОБА_1 акт звіряння взаєморозрахунків за послуги з постачання теплової енергії, а 03 червня 2024 року рахунок на оплату заборгованості. На підставі отриманого рахунку ОСОБА_1 сплатив всю заборгованість станом на 01 червня 2024 року, яка існувала перед КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» в сумі 100 666,24 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України справа призначена до розгляду судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи за наявними в матеріалах справи документами.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, відповідно до договору купівлі-продажу нежилого приміщення від 10 липня 2010 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рудюком М.В., за реєстровим № 523, ОСОБА_1 є власником нежитлового приміщення АДРЕСА_1 , загальною площею 103,00 кв.м. (а. с. 96-98).
Розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10 квітня 2018 року №591 КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам.
З 01 травня 2018 року надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води здійснює КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО».
10 листопада 2020 року між КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» (далі - теплопостачальна організація) та ОСОБА_1 (далі - абонент) був укладений договір № 530500-0301 на постачання теплової енергії, предметом якого є постачання, користування та своєчасна сплата у повному обсязі спожитої теплової енергії на передбачених договором умовах (а.с. 4-6).
Пунктами 2.2.1., 5.1 договору № 530500-0301 від 10 листопада 2020 року передбачено, що теплопостачальна організація зобов'язується постачати теплову енергію на потреби: опалення та вентиляції в період опалювального сезону у кількості та в обсягах згідно додатку № 1 до цього договору. Абонент зобов'язується додержуватися кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у додатку № 1 до цього договору, не допускаючи їх перевищення та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії. Облік споживання абонентом теплової енергії здійснюється за приладами обліку.
Пунктами 8.1. договору визначено, що цей договір набуває чинності з моменту підписання та діє до 15 квітня 2021 року. Керуючись ст. 631 ЦК України, сторони домовилися, що дія цього договору поширюється на взаємовідносини, які фактично виникли між сторонами з 01 травня 2018 року.
Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією зі сторін.
Відповідно до наданих КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» розрахунків ОСОБА_1 неналежним чином виконував свої зобов'язання по оплаті послуг на постачання теплової енергії,у зв'язку з чим у нього утворилася заборгованість , яка за період з листопада 2020 року по липень 2023 року склала 47 860,57 грн.
З'ясувавши обставини справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» та стягнув з ОСОБА_1 на користь КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» заборгованість за спожиту теплову енергію за період з листопада 2020 року по липень 2023 року у розмірі 47 860,57 грн., інфляційну складову боргу у розмірі 19 189,02 грн., три відсотки річних у розмірі 3 970,86 грн.
Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції у повному обсязі.
Відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний, оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Згідно з ст.ст. 19, 25 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію і у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії теплопостачальної організації остання має право на стягнення заборгованості.
Як встановлено судом, КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» здійснює надання послуг з постачання теплової енергії споживачам у будинку АДРЕСА_1 , власником нежитлового приміщення № 2 загальною площею 103,00 кв.м. в якому є ОСОБА_1 .
Відповідно до наданого КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» розрахунку за ОСОБА_1 обліковується заборгованість за спожиту теплову енергію за період з листопада 2020 року по липень 2023 року у розмірі 47 860,57 грн.
Заперечуючи проти позову, ОСОБА_1 посилався на те, що до укладення ним договору № 530500-0301 на постачання теплової енергії від 10 листопада 2020 року споживачем за спожиту теплову енергію було ТОВ «Юридична фірма «Синергія», а частково заявлена заборгованість фактично утворилася ще до 10 листопада 2020 року. Також він частково здійснював оплату за договором у листопаді 2022 року, у січні-квітні 2023 року.
Разом з тим, умовами укладеного між сторонами договору на постачання теплової енергії№ 530500-0301 від 10 листопада 2020 року визначено, що його дія поширюється на взаємовідносини, які фактично виникли між сторонами з 01 травня 2018 року. ОСОБА_1 не надав суду доказів того, що облікована КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» заборгованість фактично утворилася до 01 травня 2018 року та не відповідає обсягам споживання теплової енергії, зафіксованим приладами обліку.
Суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про стягнення із ОСОБА_1 на користь КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» заборгованості за спожиту теплову енергію за період з листопада 2020 року по липень 2023 року у розмірі 47 860,57 грн., а також інфляційної складової боргу у розмірі 19 189,02 грн. та трьох відсотків річних у розмірі 3 970,86 грн.
Колегія суддів також враховує, що вже після ухвалення оскаржуваного рішення ОСОБА_1 на підставі акту звіряння взаєморозрахунків за послуги з постачання теплової енергії отримав від КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» рахунок на оплату заборгованості за послуги постачання теплової енергії від 30 квітня 2024 року, у якому зазначено, що розмір заборгованості за послуги станом на 01 квітня 2024 року з урахуванням оплат в поточному періоді становить 100 666,24 грн. Відповідно до платіжної інструкції від 03 червня 2024 року ОСОБА_1 повністю оплатив вказану заборгованість, що фактично свідчить про визнання ним зазначених вимог.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Колегія суддів не вбачає порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу адвоката Захарчука Івана Анатолійовича, який діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення, а рішення Печерського районного суду міста Києва від 16 квітня 2024 року без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Шебуєва В.А.
Судді Кафідова О.В.
Оніщук М.І.