Ухвала від 29.10.2024 по справі 752/4838/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2024 року м. Київ

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду ОСОБА_1 , перевіривши апеляційну скаргу з доповненнями захисника ОСОБА_2 в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 03 вересня 2024 року,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 03.09.2024 відмовлено у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_2 в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на будь-який інший запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою, або визначення ОСОБА_3 розміру застави в межах п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, захисник ОСОБА_2 в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу із подальшими доповненнями, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді, та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання та змінити підозрюваному ОСОБА_3 запобіжний захід з тримання під вартою на будь-який інший запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою, або визначити ОСОБА_3 розмір застави в межах п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України.

15.10.2024 до Київського апеляційного суду з Голосіївського районного суду міста Києва надійшли матеріали судового провадження за клопотанням захисника ОСОБА_2 в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023100000000538 від 27.10.2024.

Вивчивши апеляційну скаргу з доповненнями та матеріали судового провадження, вважаю, що у відкритті апеляційного провадження необхідно _____________________________________________________________________________

Справа № 752/4838/24 Слідчий суддя - ОСОБА_4

Апеляційне провадження № 11-сс/824/6077/2024 Суддя-доповідач - ОСОБА_1

відмовити, з таких підстав.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що Конституцією та законами України.

Стаття 55 Конституції України гарантує кожному право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

В офіційному тлумаченні частини другої статті 55 Конституції України, викладеному в рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011, зазначено, що реалізація конституційного права на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб забезпечується в порядку, визначеному процесуальним законом.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 399 КПК України, суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, або судове рішення оскаржене виключно з підстав, з яких воно не може бути оскарженим згідно з положеннями ст. 394 цього Кодексу.

Оскарження ухвал слідчого судді під час досудового розслідування регламентовано параграфом 2 Глави 26 КПК України.

Згідно ч. 1 ст. 201 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

Відповідно до частини 3 ст. 392 КПК України, вапеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом.

Частиною першою статті 309 КПК України визначено вичерпний перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку під час досудового розслідування.

До цього переліку, зокрема, віднесено відповідні ухвали слідчого судді про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, у тому числі про застосування або відмову у застосуванні запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою, домашнього арешту та застави.

Згідно ч. 3 ст. 309 КПК України, скарги на інші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Зазначеними нормами кримінального процесуального законодавства не передбачено оскарження у апеляційному порядку ухвали слідчого судді про відмову у задоволенні клопотання про зміну запобіжного заходу, поданого у порядку ст. 201 КПК України.

Згідно правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 28.03.2019 у справі № 286/1695/18, виходячи із системного аналізу положень ст. 309 КПК України, поняття «застосування запобіжного заходу» охоплює не тільки його обрання, але й випадки зміни запобіжного заходу, коли суд обирає інший захід.

Разом з тим, в ухвалі Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 11.03.2024 у справі № 522/97/24 колегія суддів дійшла висновку, що у разі постановлення ухвали про зміну запобіжного заходу з одного, раніше визначеного, на інший, мова йде про ухвалення по суті рішення про застосовування іншого запобіжного заходу, а тому такі процесуальні рішення охоплюються поняттям «застосування запобіжного заходу», яке вжито в ч. 1 ст. 309 КПК. Натомість оскаржувана до апеляційного суду ухвала слідчого судді про відмову у задоволенні клопотання захисника про зміну запобіжного заходу у цьому провадженні вищенаведених правових наслідків не породжує, а тому викладені висновки касаційного суду не стосуються питання її оскарження.

Такий підхід узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною в ухвалах від 15 липня 2021 року справа № 991/3396/21, від 16 серпня 2021 року справа № 991/4208/21, від 19 вересня 2022 року справа № 157/794/22.

З аналізу вищенаведених правових позицій Верховного Суду убачається, що поняття «застосування запобіжного заходу» охоплює не тільки його обрання, але й випадки зміни запобіжного заходу, що надає право на апеляційне оскарження, лише у випадках, коли суд обирає або застосовує до підозрюваного інший, більш тяжкий запобіжний захід, адже в такому випадку рішенням про зміну запобіжного заходу слідчий суддя фактично погіршує його становище.

Натомість, у даному судовому провадженні слідчий суддя своєю ухвалою відмовив захиснику у задоволенні його клопотання про зміну підозрюваному ОСОБА_3 запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м'який запобіжний захід, а не застосував інший запобіжний захід, яким би погіршувалося становище підозрюваного, а тому дана ухвала не підлягає апеляційному оскарженню.

Частина 4 статті 399 КПК України визначає не право, а обов'язок суду апеляційної інстанції відмовити у відкритті провадження, тому що законом визначено чіткий перелік ухвал слідчого судді, які підлягають оскарженню, і не надає можливості діяти вибірково щодо кожного конкретного випадку.

У даному випадку закон не передбачає права або обов'язку суду апеляційної інстанції давати оцінку законності чи незаконності прийнятого по суті рішення слідчим суддею.

Оскільки чинним кримінальним процесуальним законодавством не передбачено оскарження у апеляційному порядку ухвали слідчого судді про відмову у задоволенні клопотання сторони захисту про зміну більш суворого запобіжного заходу на більш м'який запобіжний захід, то вважаю, що підстави для відкриття провадження за апеляційною скаргою з доповненнями захисника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 відсутні.

Ураховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 309, 376, 392, 399 КПК України, суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою з доповненнями захисника ОСОБА_2 в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 03 вересня 2024 року.

Копію ухвали про відмову у відкритті провадження невідкладно надіслати особі, яка подала апеляційну скаргу, разом з апеляційною скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.

Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Суддя Київського

апеляційного суду ОСОБА_1