Справа № 369/13164/24 Головуючий у 1 інстанції: Омельченко М.М. Провадження № 33/824/5062/2024 Доповідач: Шебуєва В.А.
29 жовтня 2024 року Суддя Київського апеляційного суду Шебуєва В.А., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Мещанінова Анатолія Михайловича, який діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23 вересня 2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,-
Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23 вересня 2024 року провадження за протоколом серії ВАД № 584398 від 19.07.2024 року стосовно ОСОБА_2 закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Захисник ОСОБА_1. подав апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та визнати ОСОБА_2 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, притягнути ОСОБА_2 до відповідальності в межах санкції даної статті. Посилається на порушення норм матеріального і процесуального права, неповне встановлення судом обставини, що мають значення для справи. Суд першої інстанції не надав належної оцінки наявному у матеріалах справи листуванню між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , яка містить його образи. Дії ОСОБА_2 свідчить про те, що вона переслідує ОСОБА_1 , поширює недостовірну інформацію щодо нього з метою дестабілізації його господарської діяльності та втрати ним доходів.
В судове засідання ОСОБА_1 та його захисник не з'явилися, будучи належним чином повідомленими про місце і час розгляду справи.
Представник ОСОБА_2 просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, залишивши постанову суду першої інстанції без змін.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Приймаючи постанову про закриття провадження у справі на підставі п.1.ч.1.ст.247 КУпАП адміністративного стягнення, суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять доказів вчинення ОСОБА_2 домашнього насильства стосовно колишнього чоловіка ОСОБА_1 . Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції.
Відповідно до наданого суду протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 584398 від 19 липня 2024 року, який склав старший лейтенант поліції ДОП СП ВП № 5 Бучанського РУП ГУ НП в Київській області Шуваєв В.А., 06 липня 2024 року ним було виявлено діяння за ознаками триваючого правопорушення, а саме що ОСОБА_2 в месенджері «Viber» висловлювала образи на адресу ОСОБА_1 , чим завдала шкоди психологічному здоров'ю. Зі слів ОСОБА_3 зазначені дії містять ознаки домашнього насильства психологічного характеру (а.с. 1).
До протоколу про адміністративне правопорушення долучений рапорт старшого інспектора чергового відділення поліції №5 (с. Чайки) Бучанського РУП ГУНП в Київській області від 06 липня 2024 року, заява ОСОБА_1 про вчинення кримінального правопорушення від 04 липня 2024 року, роздруківка листування у месенджері «Viber», рапорт старшого лейтенанта поліції ДОП СП ВП № 5 Бучанського РУП ГУ НП в Київській області Шуваєва В.А. без дати, а також письмові пояснення ОСОБА_2 (а.с. 2-14).
Разом з тим, вказані документи не можуть бути достатньою підставою для висновку про наявність у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до вимог статей 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.
Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У відповідності до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частиною 1 ст. 173-2 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
З аналізу вищевказаних норм вбачається, що домашнє насильство, яке охоплюється диспозицією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, має місце тоді, коли будь-які діяння фізичного, психологічного чи економічного характеру тягнуть за собою можливість настання чи настання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, і такі діяння є умисними.
При цьому ч. 2 ст. 254 КУпАП визначено, що протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Як вбачається з матеріалів справи, в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 584398 від 19 липня 2024 року зазначено, що вчинене ОСОБА_2 діяння, яке стало підставою для складання протоколу, було виявлене правоохоронними органами 06 липня 2024 року.
Разом з тим, протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 584398 був складений лише 19 липня 2024 року, тобто з пропуском строків, встановлених ч.2 ст. 254 КУпАП.
В протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 584398 від 19 липня 2024 року не зазначено які конкретно дії вчинила ОСОБА_2 , що були кваліфіковані як вчинення нею домашнього насильства, коли такі дії були вчинені, з якого номера телефону відправлялися повідомлення з образами на телефон ОСОБА_1 та в чому саме полягає завдання шкоди психологічному здоров'ю ОСОБА_1 .
В матеріалах справи відсутні докази, що саме ОСОБА_2 відправляла ОСОБА_1 роздруковані і долучені до протоколу повідомлення.
Долучені до протоколу певні роздруківки повідомлень датовані 17 вересня 2023 року, тобто майже за рік до складання протоколу (а.с. 5-6). Частина роздруківок повідомлень взагалі не містять дати їх направлення (а.с. 7-10).
В письмових поясненнях до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 584398 від 19 липня 2024 року ОСОБА_2 заперечувала факт вчинення нею домашнього насильства відносно ОСОБА_1 . Вона зазначала, що дільничний не оглядав її телефон для з'ясування обставин хто відправляв повідомлення, роздруківка яких були долучені до протоколу, не перевіряв чи належить їй номер телефону, з якого відправлялися відповідні повідомлення (а.с. 11).
Відповідно до положень ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно зі ст. 129 Конституції України, однією із засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов'язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи. Натомість, згідно з ч. 2 ст. 251 КУпАП такий обов'язок покладено на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про закриття провадження в справі відносно ОСОБА_2 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. Доводи апеляційної скарги захисника ОСОБА_1 не спростовують висновків суду першої інстанції. А тому апеляційна скарга захисника ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, а постанова Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23 вересня 2024 року без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суд, -
Залишити апеляційну скаргу захисника Мещанінова Анатолія Михайловича, який діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 , без задоволення, а постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23 вересня 2024 року без змін.
Постанова апеляційного суду є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя
Київського апеляційного суду Шебуєва В.А.