справа № 363/1171/24
провадження № 22-ц/824/15485/2024
головуючий у суді І інстанції Мацьовита Я.В.
29 жовтня 2024 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Писаної Т.О.
суддів - Приходька К.П., Журби С.О.
за участю секретаря судового засідання - Савченко К.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на протокольну ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 29 серпня 2024 року про відмову в заміні заходів забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу та визнання нерухомого майна об'єктом спільної сумісної власності,
У березні 2024 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу та визнання нерухомого майна об'єктом спільної сумісної власності.
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 11 березня 2024 року було задоволено заяву позивача про забезпечення позову та накладено арешт на земельну ділянку площею 0, 0885 га, з кадастровим номером 3221888800:38:018:0012, з цільовим призначення для колективного садівництва, яка знаходиться за адресою: Київська область, Вишгородський район, Хотянівська сільська рада, садівниче товариство «Троянда - 2», що належить ОСОБА_1
Відповідачкою 29 серпня 2024 року було подано до суду клопотання про заміну одного заходу забезпечення, вжитого ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 11 березня 2024 року по справі № 363/1171/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу та визнання нерухомого майна об'єктом спільної сумісної власності, а саме: арешту на земельну ділянку площею 0, 0885 га, з кадастровим номером 3221888800:38:018:0012, з цільовим призначення для колективного садівництва, яка знаходиться за адресою: Київська область, Вишгородський район, Хотянівська сільська рада, садівниче товариство «Троянда - 2», що належить ОСОБА_1 , на інший - заборону вчинення певних дій, а саме: заборонити відповідачці - ОСОБА_1 вчиняти будь-які дії, спрямовані на відчуження земельної ділянки площею 0, 0885 га, з кадастровим номером 3221888800:38:018:0012, з цільовим призначення для колективного садівництва, яка знаходиться за адресою: Київська область, Вишгородський район, Хотянівська сільська рада, садівниче товариство «Троянда - 2», що належить їй на праві власності.
Зазначене клопотання обґрунтовувалося тим, що вжитий судом ухвалою від 11 березня 2024 року захід забезпечення позову (арешт на майно) має бути змінений іншим (забороною вчиняти певні дії), оскільки позивачем арешт майна як захід забезпечення позову використовується всупереч його меті, виключно з метою економічного (майнового) та психологічного тиску на відповідачку.
29 серпня 2024 року судом першої інстанції було постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, про відмову у задоволенні клопотання відповідачки про заміну одного заходу забезпечення іншим.
Не погоджуючись із вказаною протокольною ухвалою представник ОСОБА_1 - адвокат Демидюк О.Б. звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та задовольнити заяву про заміну одного заходу забезпечення іншим.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що вжитий судом ухвалою від 11 березня 2024 року захід забезпечення позову (арешт на майно) має бути змінений іншим (забороною вчиняти певні дії), оскільки позивачем арешт майна як захід забезпечення позову використовується всупереч його меті, виключно з метою економічного (майнового) та психологічного тиску на відповідачку.
Відзив на апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду не надходив.
У судовому засіданні представник ОСОБА_1 - адвокат Демидюк О.Б. просив апеляційну скаргу задовольнити, скасувати ухвалу суду першої інстанції та задовольнити заяву про заміну одного заходу забезпечення іншим.
Позивач ОСОБА_2 та його адвокат Боднар Б.Є. в судове засідання не з'явились, були належним чином повідомлені про розгляд справи шляхом направлення судової повістки на електронну адресу, яка міститься в матеріалах справи, що підтверджується звітом. Клопотання про відкладення розгляду справи до Київського апеляційного суду стосовно розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на протокольну ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 29 серпня 2024 року про відмову в заміні заходів забезпечення позову не надходили.
Відповідно до статті 372 ЦПК України суд ухвалив розглянути справу за відсутності осіб, які не з'явились в судове засідання.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
У частинах першій, другій та п'ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржувана ухвала суду першої інстанції не відповідає.
Постановляючи ухвалу про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про заміну одного заходу забезпечення позову іншим, суд першої інстанції не навів мотивів такої відмови, обмежившись загальною фразою, що з огляду на обставини справи та зміст позовних вимог, підстави для зміни забезпечення позову відсутні.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до статті 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Згідно з частиною першою, другою статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Види забезпечення позову визначені в частині першій статті 150 ЦПК України.
Згідно з частинами першою-третьою статті 156 ЦПК України за клопотанням учасника справи суд може допустити заміну одного заходу забезпечення позову іншим. Питання про заміну одного заходу забезпечення позову іншим вирішується судом у судовому засіданні не пізніше наступного дня після надходження до суду відповідного клопотання учасника справи. За наслідками розгляду клопотання про заміну одного заходу забезпечення позову іншим постановляється ухвала.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу та визнання нерухомого майна об'єктом спільної сумісної власності, а саме земельної ділянки площею 0, 0885 га, з кадастровим номером 3221888800:38:018:0012, з цільовим призначення для колективного садівництва, яка знаходиться за адресою: Київська область, Вишгородський район, Хотянівська сільська рада, садівниче товариство «Троянда - 2», що належить ОСОБА_1 .
Одночасно з поданням позовної заяви ОСОБА_2 подав заяву про забезпечення позову, в якій просив накласти арешт на земельну ділянку площею 0, 0885 га, з кадастровим номером 3221888800:38:018:0012, з цільовим призначення для колективного садівництва, яка знаходиться за адресою: Київська область, Вишгородський район, Хотянівська сільська рада, садівниче товариство «Троянда - 2», що належить ОСОБА_1 .
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 11 березня 2024 року було задоволено заяву позивача про забезпечення позову та накладено арешт на земельну ділянку площею 0, 0885 га, з кадастровим номером 3221888800:38:018:0012, з цільовим призначення для колективного садівництва, яка знаходиться за адресою: Київська область, Вишгородський район, Хотянівська сільська рада, садівниче товариство «Троянда - 2», що належить ОСОБА_1 .
Задовольняючи заяву про забезпечення позову у даній справі, суд першої інстанції виходив із того, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку, може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у даній справі.
Відповідачкою 29 серпня 2024 року було подано до суду клопотання про заміну одного заходу забезпечення, вжитого ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 11 березня 2024 року по справі № 363/1171/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу та визнання нерухомого майна об'єктом спільної сумісної власності, а саме: арешту на земельну ділянку площею 0, 0885 га, з кадастровим номером 3221888800:38:018:0012, з цільовим призначення для колективного садівництва, яка знаходиться за адресою: Київська область, Вишгородський район, Хотянівська сільська рада, садівниче товариство «Троянда - 2», що належить ОСОБА_1 , на інший - заборону вчинення певних дій, а саме: заборонити відповідачці - ОСОБА_1 вчиняти будь-які дії, спрямовані на відчуження земельної ділянки площею 0, 0885 га, з кадастровим номером 3221888800:38:018:0012, з цільовим призначення для колективного садівництва, яка знаходиться за адресою: Київська область, Вишгородський район, Хотянівська сільська рада, садівниче товариство «Троянда - 2», що належить їй на праві власності.
Зазначене клопотання обґрунтовувалося тим, що вжитий судом ухвалою від 11 березня 2024 року захід забезпечення позову (арешт на майно) має бути змінений іншим (забороною вчиняти певні дії), оскільки позивачем арешт майна як захід забезпечення позову використовується всупереч його меті, виключно з метою економічного (майнового) та психологічного тиску на відповідачку. Тобто, внаслідок застосування забезпечення позову у виді арешту фактично відбувається обмеження її прав не тільки у розпорядженні спірною земельною ділянкою, а і у користуванні нею.
29 серпня 2024 року судом першої інстанції було постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, про відмову у задоволенні клопотання відповідачки про заміну одного заходу забезпечення іншим.
Чинна редакція Цивільного процесуального кодексу України не вимагає надання згоди позивачем на заміну заходу забезпечення позову, а положення статті 156 ЦПК України не містять заборони щодо заміни одного заходу забезпечення позову іншим в разі, якщо не змінюється вид такого забезпечення.
На переконання колегії суддів, запропонований ОСОБА_1 захід забезпечення позову, а саме заборона відповідачці - ОСОБА_1 вчиняти будь-які дії, спрямовані на відчуження та встановлення будь-яких обтяжень земельної ділянки є співмірним із заявленими позивачем вимогами та спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення вимог ОСОБА_2 .
Суд першої інстанції не взяв до уваги, що при застосуванні заходів забезпечення позову, відповідач має право розраховувати на обмеження його прав у обсязі, який є необхідним для забезпечення виконання рішення суду.
Відповідно до ст. 150 ЦПК України перелічені види забезпечення позову, які можуть бути застосовані судом, серед яких є накладення арешту на майно (п. 1ч. 1 наведеної статті) та заборона вчиняти певні дії (п. 2 ч. 1).
Аналогічно, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено окремі види обтяжень такі як арешт і заборона відчуження та/або користування.
При цьому обтяження нерухомого майна, у розумінні загального поняття цього терміну, визначається обмеження прав людини на майно та свободу дій стосовно проведення будь-яких операцій із ним, а саме заборону розпоряджатися та/або користуватися нерухомим майном, яка встановлена або законом, або актами уповноважених на це органів державної влади, їх посадових осіб або яка виникає на підставі договорів.
Верховний Суд у постанові від 19 лютого 2021 року у справі №643/12369/19 Верховний Суд роз'яснив, що: арешт майна - це накладення заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна; заборона на відчуження об'єкта нерухомого майна - це перешкода у вільному розпорядженню майном.
Верховний Суд зауважив, що враховуючи мету застосування заходів забезпечення позову, їх вжиття щодо нерухомого майна не вимагає обмеження в користуванні ним, оскільки для найменшого порушення інтересів відповідача та збереження нерухомого майна обґрунтованою може бути визнана лише заборона відчуження такого нерухомого майна без позбавлення відповідача та інших осіб права користування ним.
Верховний Суд звернув увагу, що арешт майна і заборона на відчуження майна є самостійними видами (способами) забезпечення позову, обидва способи за правовою сутністю обмежують право відповідача розпоряджатися спірним майном, але вони є різними для виконання ухвали про забезпечення позову.
У справі, що є предметом цього апеляційного перегляду колегія суддів дійшла висновку, що з урахуванням підстав та змісту позову, надавши оцінку відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам, балансу інтересам сторін, слід дійти висновку про те, що цілком достатнім способом забезпечення позову про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу та визнання нерухомого майна об'єктом спільної сумісної власності буде встановлення заборони відповідачці - ОСОБА_1 вчиняти будь-які дії, спрямовані на відчуження спірного об'єкту без обмеження у праві використання цього об'єкту за призначенням. Колегія апеляційного суду також вважає, що співмірним буде також заборонити відповідачці встановлення будь-яких обтяжень земельної ділянки, що можуть ускладнити виконання судового рішення у цій справі.
З огляду на викладене, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, а також порушення норм процесуального права, відповідно до пунктів 1, 3, 4 частини першої статті 376 ЦПК України є підставами для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення судом апеляційної інстанції.
Керуючись статтями 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Протокольну ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 29 серпня 2024 року скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення клопотання ОСОБА_1 про заміну одного заходу забезпечення іншим.
Замінити один захід забезпечення, вжитий ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 11 березня 2024 року по справі № 363/1171/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу та визнання нерухомого майна об'єктом спільної сумісної власності, а саме: арешт на земельну ділянку площею 0, 0885 га, з кадастровим номером 3221888800:38:018:0012, з цільовим призначення для колективного садівництва, яка знаходиться за адресою: Київська область, Вишгородський район, Хотянівська сільська рада, садівниче товариство «Троянда - 2», що належить ОСОБА_1 , на інший - заборонити відповідачці - ОСОБА_1 вчиняти будь-які дії, спрямовані на відчуження та встановлення будь-яких обтяжень земельної ділянки площею 0, 0885 га, з кадастровим номером 3221888800:38:018:0012, з цільовим призначення для колективного садівництва, яка знаходиться за адресою: Київська область, Вишгородський район, Хотянівська сільська рада, садівниче товариство «Троянда - 2», що належить їй на праві власності.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повний текст постанови складено 31 жовтня 2024 року.
Головуючий Т.О. Писана
Судді К.П. Приходько
С.О. Журба