Справа № 363/1914/24 Головуючий у І інстанції Рудюк О.Д.
Провадження № 22-ц/824/3665/2024 Головуючий у ІІ інстанції Таргоній Д.О.
Іменем України
21 жовтня 2024 року Київський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Таргоній Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Вишгородського районного суду Київської області від 20 червня 2024року про притягнення
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
до адміністративної відповідальності за ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Постановою Вишгородського районного суду Київської області від 20 червня 2024 року адміністративні матеріали відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП №363/1914/24 та за ст. 124 КУпАП №363/1916/24 об'єднано в одне провадження та присвоєно №363/1914/24.
ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП та ст. 124 КУпАП.
ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 грн у дохід держави.
ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП притягнуто до адміністративної відповідальності та призначено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів, що становить 17000,00 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Відповідно до ст. 36 КУпАП остаточно накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у межах санкції за більш серйозне правопорушення, у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів, що становить 17 000,00 грн у дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік
Не погоджуючись з даною постановою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить постанову Вишгородського районного суду Київської області від 20 червня 2024рок скасувати, провадження у даній справі закрити.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції не взяв до уваги факти, викладені в письмових поясненнях ОСОБА_1 , зокрема те, що працівниками Вишгородського РУП ЕУНП в Київській області, а саме інспектором ВП № 1 Вишгородського РУП ЕУНП в Київській області лейтенантом поліції Демуром Є.О. та інспектором ВП № 1 Вишгородського РУП ЕУНП в Київській області лейтенантом поліції Гурою С.М. при оформленні адміністративних матеріалів було допущено значну кількість помилок майже в кожному складеному документі, було неправильно визначено місце вчинення ДТП, вказано недостовірну інформацію щодо зареєстрованого місця проживання ОСОБА_1 та номеру телефону, при складанні адміністративних матеріалів було допущено закреслення.
Вказує, що лейтенант поліції Демур Є.О. та лейтенант поліції Тура С.М. не володіють орфографічною грамотністю в написанні географічних назв населених пунктів, де регулярно виконують службові обов'язки.
На відеозаписі з нагрудної камери лейтенанта поліції Демура Є.О. вбачається, що лейтенант поліції Демур Є.О. не зміг встановити точне місце вчинення адміністративного правопорушення, зробивши припущення з приводу того, що ДТП сталося на вулиці Центральній в селі Толокунь (файл «VID240415-172429F-000000-000000-0054», загальна часова відмітка 00:00:10-00:00:33).
Одночасно лейтенант поліції Демур Є.О. у направленні на огляд водія, у акті огляду на стан сп'яніння та поясненнях вказав різні ознаки алкогольного сп'яніння.
Матеріали про адміністративні правопорушення не містять відомостей щодо проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп'яніння поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів або в закладі охорони здоров'я.
В апеляційній скарзі звернуто увагу на те, що 15 квітня 2024 року в транспортному засобі MERCEDES-BENZС-200, д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_1 перебував в якості пасажира, не керував транспортним засобом, ніколи не отримував посвідчення водія, а також не володіє навичками керування транспортним засобом.
Вказує на те, що за кермом перебував гр-н ОСОБА_4 , що підтверджується відеозаписом, з якого вбачається, що працівники поліції прибули на місце ДТП о 17 год. 16 хв., в цей час ОСОБА_1 стояв біля багажного відділення автомобіля (файл «VID240415-171602F-000000-000000-0051», загальна часова відмітка 00:00:00-00:01:39).
Заpначає, що саме ОСОБА_4 примусив ОСОБА_1 повідомити поліцейським, що під час ДТП за кермом перебував останній, оскільки ОСОБА_4 вже раніше притягувався до адміністративної відповідальності, в тому числі за ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП (справа № 760/951/18, 369/8718/20, 363/1881/24), а на момент скоєння ДТП перебував у стані алкогольного сп'яніння.
Таким чином, на думку апелянта, матеріали справи не містять обґрунтованих доказів, підтверджуючих факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, в тому числі, у стані алкогольного сп'яніння.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_1 - адвокат Чумаченко О.Є. підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Ст. 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративні правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Також ст. 62 Конституції України зазначає, що вина особа, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.
Постанова суду першої інстанції повністю відповідає зазначеним вище вимогам.
Як вбачається з матеріалів справи та судового рішення, при розгляді даної справи суддя місцевого суду достатньо повно, об'єктивно та всебічно дослідив наявні у ній письмові матеріали та дійшов правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП, і такий висновок, всупереч тверджень апелянта, ґрунтується на наявних у справі доказах.
Відповідно до диспозиції ст. 124 КУпАП, підставою для притягнення до адміністративної відповідальності є порушення учасниками дорожнього руху ПДР, що спричинило пошкодження транспортних засобів тощо.
Відповідно п.2.3.б. Правил дорожнього руху України,для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний, бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі, п.12.1. Правил дорожнього руху України, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, та п.13.1. Правил дорожнього руху України, водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, встановлена адміністративна відповідальність не тільки за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, а й за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За змістом п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Крім того, п.2.9А Правил дорожнього руху України передбачає заборону водієві керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Проте, вимоги вказаного пункту 2.5 Правил дорожнього руху України ОСОБА_1 дотримано не було.
Згідно з положеннями ч. 2 - 6 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Разом із цим, згідно з п. 12 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в п. 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє таку особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Отже, відмова водія від проходження огляду на стан, зокрема, алкогольного сп'яніння в закладі охорони здоров'я є підставою притягнення особи до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Водночас, за змістом п. 8 Порядку, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Окрім цього, відеозапис із нагрудного відеореєстратора інспектора є доказом, що може підтверджувати факт вчинення водієм порушення Правил дорожнього руху України (див. постанову КАС ВС у справі № 678/991/17 від 15 листопада 2018 року).
Верховний Суд у постанові від 29 квітня 2020 року у справі № 161/5372/17 вказав, що обставини, що підтверджуються показаннями свідка повинні узгоджуватись з іншими доказами у справі, тоді вони можуть бути визнані судом достовірними та достатніми для висновку про винуватість особи в тому чи іншому адміністративному правопорушенні, що і є дійсним, в цій справі, так як показання свідків у повній мірі кореспондуються і іншими доказами в їх сукупності, у тому числі відеозаписом.
В рішенні по справі "О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства" від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП, за обставин, викладених у постанові, всупереч доводів апеляційної скарги, підтверджується наявними у справі доказами, а саме, даними, які містяться:
- у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №277962, яким зафіксовано подію, що сталась 15 квітня 2024 року о 16 годині 30 хвилин в с. Толокунь, вул. Лісна, 1;
- у схемі ДТП від 15 квітня 2024 року, яка складена в присутності ОСОБА_1 зауважень від останнього не було;
- у письмових поясненнях ОСОБА_1 , у яких він зазначив, що всі пояснення надасть в суді, на підставі ст.63 Конституції України від надання пояснень відмовився;
- у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №277961, яким зафіксовано подію, яка сталась 15 квітня 2024 року о 17 годині 10 хвилин в АДРЕСА_2 , та в якому зазначено, що ОСОБА_1 відмовився від надання пояснень на підставі ст.63 Конституції України;
- у направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 15 квітня 2024 року, згідно якого у результаті огляду, проведеного поліцейським, у ОСОБА_1 виявлені ознаки алкогольного сп'яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, млявість мови;
- в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого огляд не проводився;
- у письмових поясненнях свідка ОСОБА_5 згідно яких, 15 квітня 2024 року приблизно о 17 год. 25 хв. був зупинений працівниками поліції в якості свідка, в його присутності водій автомобіля «MERCEDES C220» д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора «Драгер»;
- у письмових поясненнях свідка ОСОБА_6 , згідно яких, 15 квітня 2024 року приблизно о 17 год. 25 хв. був зупинений працівниками поліції в якості свідка, в його присутності водій автомобіля «MERCEDES C220» д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1 , відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора «Драгер»;
- в акті огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 15 квітня 2024 року;
- на відеозаписі з місця події, з якого вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в присутності двох свідків, а також відеозаписом наданим працівниками поліції з місця події, з якого вбачається, що на пасажирському сидінні автомобіля «MERCEDES C220» д.н.з. НОМЕР_1 перебував чоловік, ОСОБА_1 знаходився позаду автомобіля біля багажного відділення, під час з'ясування обставин вчинення ДТП ОСОБА_1 повідомив, що він керував автомобілем, крім того, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився в присутності двох свідків.
Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб. Відповідно відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності.
Протоколи про адміністративні правопорушення та додані до них матеріали по документуванню адміністративного правопорушення складені відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
При врученні ОСОБА_1 співробітником поліції протоколів про адміністративне правопорушення, останній підписав їх без зауважень, тобто жодних заперечень щодо неправильності їх змісту та опису самої події ДТП та перебування з ознаками алкогольного сп'яніння не висловив.
Зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №277961ознаки алкогольного сп'яніння - різкий запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, тремтіння пальців рук, нечітка мова виявлені працівниками поліції 15 квітня 2024 року в ОСОБА_1 в розумінні п. 3 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є безпосередніми підставами для проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки, а в разі відмови від проходження чи незгодою з результатами тесту в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення, а у випадку відмови від проходження огляду - визначають наявність в діях водія ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно з відеозаписом з бодікамери поліцейського, патрульні поліцейські приїхали на виклик та побачили пошкоджений автомобіль, який знаходився в кюветі біля дороги. Біля автомобіля перебував чоловік, особу якого в подальшому було встановлено, як ОСОБА_1 .
На запитання поліцейського хто був за кермом, ОСОБА_1 повідомив, що за кермом був він.
З відеозапису вбачається, що інспектор поліції, пропонує водієві пройти огляд на місці зупинки, проте ОСОБА_1 відмовляється від проходження тесту; інспектор поліції пропонує водієві проїхати в медичний заклад для проходження огляду на стан сп'яніння - ОСОБА_1 також відмовляється.
Вказаний відеозапис свідчить про дотримання працівниками поліції в повному обсязі Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції під час проведення її огляду та вимог ст. 266 КУпАП.
Відеозапис є одними із об'єктивних доказів в справі про адміністративне правопорушення. На відео зафіксована вся подія правопорушення. Ці відеозаписи суд оцінює в сукупності з іншими дослідженими судом та наведеними в даній постанові доказами, і така сукупність належних та допустимих доказів свідчить про беззаперечну доведеність вини ОСОБА_1 в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не керував автомобілем «MERCEDES C220» д.н.з. НОМЕР_1 , та в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд апеляційної інстанції розцінює як обраний спосіб захисту для уникнення від відповідальності за вчинені правопорушення.
Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, захисником ОСОБА_1 - адвокатом Чумаченком О.Є. не надано доказів, які би давали підстави вважати, що під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась 15 квітня 2024 року, автомобілем «MERCEDES C220» д.н.з. НОМЕР_1 керував не ОСОБА_1 , а ОСОБА_4 .
Посилання захисника на те, що до ОСОБА_1 з боку ОСОБА_4 було застосовано заходи фізичного впливу (побиття), апеляційний суд критично оцінює, оскільки під час апеляційного перегляду постанови Вишгородського районного суду Київської області від 20 червня 2024 року не встановлено й будь-яких даних про застосування до ОСОБА_1 незаконних методів примусу, чи інших дій, які б могли призвести до неправомірного складання працівниками поліції відносно нього протоколів про адміністративні правопорушення за статтями 124, 130 КУпАП.
Крім того, твердження адвоката Чумаченка О.Є. щодо примусу зі сторони ОСОБА_4 повідомити працівників поліції, що на момент ДТП за кермом автомобіля перебував саме ОСОБА_1 , спростовується відеозаписом з нагрудної бодікамери під час оформлення ДТП, з якого вбачається, що будь яких незаконних методів впливу на ОСОБА_1 не здійснювалось, та останнім про такі дії не повідомлено працівникам поліції.
Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не має прав на керування ТЗ, апеляційний суд відхиляє, оскільки вони не спростовують наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що постанова судді місцевого суду є законною і обґрунтованою, а апеляційна скарга не містить будь-яких доводів, які б могли служити достатніми підставами для її скасування.
На підставі наведеного та керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення
Постанову Вишгородського районного суду Київської області від 20 червня 2024року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду є остаточна і оскарженню не підлягає.
Суддя
Київського апеляційного суду Д.О.Таргоній