про залишення позовної заяви без руху
31 жовтня 2024 р. м. Чернівці Справа № 600/4894/24-а
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Анісімов О.В., розглянувши матеріали позову ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Центральної колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції про визнання протиправними та скасування рішень,-
У поданому до суду позові ОСОБА_1 (далі - позивач) просить:
- визнати протиправними та скасувати п. 1, 2, 3 розділу «РЕКОМЕНУЄ» рішення Центральної колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, викладене у формі Висновку від 29.08.2024 року щодо задоволення частково скарги Виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 29.07.2024р № 01/02-05/2068, анулювання рішення від 15.04.2021р № 57647322 державного реєстратора Чернівецької міської ради Карватської Галини Федорівни, та тимчасово блокування доступ державному реєстратору Чернівецької міської ради ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 1 (один) місяць та п. 1, 2, 3 наказу Міністерства юстиції України № 2640/5 від 05.09.2024р «Про часткове задоволення скарги» в частині щодо задоволення частково скарги Виконавчого комітету Чернівецької міської ради від
Пунктами 5 та 8 ч. 5 ст. 160 КАС України визначено, що в позовній заяві зазначаються: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують зазначені обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви. Згідно з ч. 1 ст. 43 КАС України здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).
Здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь (ч. 2 ст. 43 КАС України).
Згідно п. 8 ч. 1 ст. 4 та ч. 2 ст. 46 КАС України позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду. Позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб'єкти владних повноважень. Сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач (ч. 1 ст. 46 КАС України).
Відповідно ч. 1 ст. 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Згідно ч. 1 ст. 13 Закону України “Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» від 20.11.2012 № 5492-VІ документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру, відповідно до їх функціонального призначення поділяються на:
1) документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України: а) паспорт громадянина України; б) паспорт громадянина України для виїзду за кордон; в) дипломатичний паспорт України; г) службовий паспорт України; ґ) посвідчення особи моряка; д) посвідчення члена екіпажу; е) посвідчення особи на повернення в Україну; є) тимчасове посвідчення громадянина України; 2) документи, що посвідчують особу та підтверджують її спеціальний статус: а) посвідчення водія; б) посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон; в) посвідка на постійне проживання; г) посвідка на тимчасове проживання; ґ) картка мігранта; д) посвідчення біженця; е) проїзний документ біженця; є) посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту; ж) проїзний документ особи, якій надано додатковий захист.
Суддя зауважує, що позивачем не додано до позовної заяви документ, що посвідчує її особу.
Також, згідно ч. 7 ст. 161 КАС України до заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.
Разом з цим, позивачем до позовної заяви не додано оригінал або копію оскаржуваного наказу Міністерства юстиції України № 2640/5 від 05.09.2024р «Про часткове задоволення скарги» та Висновку від 29.08.2024 року Центральної колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, або ж у разі відсутності таких у позивача - клопотання про їх витребування.
Окрім цього, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством (ч. 4 ст. 161, ст. 94 КАС України).
Згідно змісту позовної заяви позивач у додатках зазначає докази, серед іншого: копія паспорта та ІПН, копія скарги з додатками на 20 аркушах; копія письмових пояснень на 3 аркушах; копія Висновку від 29.08.2024р на 7 аркушах; копія Наказу від 05.09.2024р на 1 аркуші; копія Висновку від 14.08.2024р на 4 аркушах; копія Наказу від 02.09.2024р на 1 аркуші. Однак, таких доказів до позовної заяви додано не було.
Таким чином, позивачу належить додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оскільки за відсутності таких є неможливим вирішення питання про відкриття провадження у справі.
При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 160 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
А тому, копії усіх доказів позивачу належить надати відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною 2 ст. 160 КАС України.
Також, згідно ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Документом про сплату судового збору є оригінал квитанції установи банку або відділення зв'язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 р. № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI).
Згідно ст. 1 цього Закону судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Платники судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом (ч. 1 ст. 2 Закону № 3674-VI).
Відповідно до ст. 3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
За подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У поданому до суду позові позивача об'єднано дві позовні вимоги немайнового характеру (щодо скасування наказу Міністерства юстиції України № 2640/5 від 05.09.2024р «Про часткове задоволення скарги» та Висновку від 29.08.2024 року Центральної колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції). Зазначені позовні вимоги є відокремленими та їх вирішення вимагає від суду проведення різної інтелектуально-вольової роботи. У зв'язку із зазначеним позивач має сплатити судовий збір за кожну вимогу немайнового характеру.
Відповідно до Закону України “Про державний бюджет України на 2024 р.» з 1 січня 2024 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3028,00 грн.
Відтак, за подання вказаного позову позивачу належить сплатити судовий збір у розмірі 2422,40 грн. (3028,00 грн. х 0,4 х 2 = 2422,40 грн).
Дослідженням матеріалів позову суддею встановлено, що на підтвердження сплати судового збору позивачем додано квитанцію №62899583-1 від 19.09.2024 року про сплату судового збору у сумі 1211,20 грн.
Разом з цим, суддя звертає увагу, що згідно відомостей з КП “Діловодство спеціалізованого суду», встановлено, що квитанцію №62899583-1 від 19.09.2024 року було додано в якості доказу сплати судового збору при зверненні з позовом ОСОБА_1 , який згідно ухвали суду від 11.10.2024 року у справі № 600/4218/24-а було повернуто позивачу.
Так, п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону № 3674-VI визначено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги. А тому, будь-які дії щодо сплаченого судового збору за квитанцією №62899583-1 від 19.09.2024 року, в тому числі що стосуються повернення такого судового збору вирішуються виключно в рамках адміністративної справи № 600/4218/24-а.
Відтак, суддя приходить до висновку, що позивачем у справі №600/4894/24-а при зверненні до суду з позовом судовий збір не сплачено, а тому такий необхідно сплатити у сумі 2422,40 грн.
Враховуючи вищенаведене, суддя приходить до висновку, що позовна заява подана без додержання вимог ст. 160 та 161 КАС України.
Згідно ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
З огляду на вищенаведене, суддя вважає, що без усунення вказаних вище недоліків, неможливо вирішити питання про відкриття провадження у справі, тому надає позивачеві строк для їх усунення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 169, 241 - 243, 248 КАС України, суддя -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Центральної колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції про визнання протиправними та скасування рішень залишити без руху.
2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня вручення даної ухвали шляхом подання позовної заяви у відповідності до вимог, встановлених статтею 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
3. Роз'яснити, що в разі невиконання вимог ухвали і не усунення недоліків у вказаний строк позовна заява буде вважатися неподаною і буде повернута особі, яка її подала на підставі пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя О.В. Анісімов