31 жовтня 2024 року справа № 580/7561/24
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Руденко А. В., розглянувши у письмовому провадженні в спрощеному позовному провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
31.07.2024 до Черкаського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 (далі позивач) в особі представника адвоката Сібільової О. В. з позовною заявою до Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби (далі відповідач), в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Центрального-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби України щодо відмови у документуванні паспортом громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформлене листом від 26.06.2024 №К-119/6.1/3501-24/3501.4/198-24;
- зобов'язати Центральне-південне міжрегіональне управління Державної міграційної служби України оформити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України.
В обґрунтування позову представник позивача зазначила, що позивач народилася в м. Ленінград, РРФСР. У 2013 році позивач переїхала до України, де вийшла заміж та народила сина. Позивач зареєстрована та постійно проживає у м. Черкаси. Позивач отримала картку платників податків, посвідку на постійне проживання в Україні. У 2023 року ОСОБА_1 отримала довідку №7110-000015307 про реєстрацію особи громадянином України та тимчасове посвідчення громадянина України № НОМЕР_1 , дійсне по 29.12.2024. Указом Президента Російської Федерації від 09.01.2024 № 29 задоволено заяву позивача про вихід з громадянства РФ. У січні 2024 року позивач отримала довідку про вихід з громадянства РФ від 09.01.2024 № 5683/1812, якою посвідчено, що ОСОБА_1 не є громадянином РФ з 09.01.2024, та здала паспорт громадянина РФ. У квітні 2024 року ОСОБА_1 отримала акт добровільної здачі паспорта громадянина РФ від 27.04.2024. У червні 2024 року позивач звернулася до територіального підрозділу ДМС за оформленням паспорта громадянина України, однак відповіддю ЦПМУ ДМС від 26.06.2024 їй було відмовлено в можливості оформлення паспорта громадянина Україна, посилаючись на невідповідність наданої довідки про вихід із громадянства РФ. Представник вказує, що позивач отримала довідку про вихід із громадянства РФ згідно зі зразком положення, що втратило чинність 22.11.2023, через незалежні від неї обставини. Сам зразок довідки про вихід із громадянства РФ має незначні граматичні відмінності від попередньої версії цього документа. При цьому, вказує представник, не маючи дипломатичних зв'язків із країною-агресором, позивач не має змоги отримати іншу довідку. Тому, вважаючи спірне рішення щодо відмови у документуванні позивача паспортом громадянина України протиправним, остання в особі представника звернулася до суду за захистом прав та інтересів ОСОБА_1
13.09.2024 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти задоволення позову та зазначив, що обов'язковою передумовою для оформлення та видачі паспорта громадянина України є звернення особи в установленому порядку до уповноваженого органу з відповідною заявою та долученням до неї визначеного переліку документів. Розгляд поданих позивачем заяв відповідно до Закону України «Про звернення громадян» з роз'ясненням законодавчо визначеного алгоритму дій, необхідного для отримання паспорта громадянина України, не є порушенням прав позивача з боку відповідача. Відповідач звертає увагу, що відповідно до п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 302 з 1 листопада 2016 р. оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм, зразок бланка якого затверджено цією постановою, громадянам України відповідно до Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого цією постановою. Крім того, п. 3 цієї ж постанови визначено, що Державна міграційна служба до законодавчого врегулювання питання завершення оформлення та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснює оформлення та видачу таких паспортів у порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ, громадянам України, щодо яких прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року. З указаних підстав просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
10.10.2024 представник позивача подала до суду відповідь на відзив, в якій зазначила про необґрунтованість тверджень відповідача, зазначених у відзиві, та наголосила, що позивач не просить надати їй паспорт громадянина України у формі книжечки чи ІD-картки, а зверталась за оформленням паспорта громадянина України як такого в будь-якій формі, якій їй буде видано компетентним органом.
Вивчивши доводи сторін, викладені в заявах по суті справи, дослідивши письмові докази, які містяться у справі, суд встановив таке.
ОСОБА_2 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Ленінград РРФСР. Мати позивача - ОСОБА_3 , національність - росіянка, батько - ОСОБА_4 , національність - українець, що підтверджується копією свідоцтва про народження ІНФОРМАЦІЯ_3 від 14.10.1989 серії НОМЕР_2 .
Позивач 19.07.2013 уклала шлюб з ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб відділу державної реєстрації актів цивільного стану по місту Черкаси реєстраційної служби Черкаського міського управління юстиції від 19.07.2013 серії НОМЕР_3 від 114624.
Також копією свідоцтва про народження Черкаського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області від 31.05.2018 серії І-СР від 270495 підтверджується, що 09.05.2018 позивач народила в м. Черкаси сина ОСОБА_6 .
Позивач з 04.12.2014 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією витягу з реєстру територіальної громади від 07.09.2022 № 2022/000520575.
Позивач 09.04.2013 отримала картку платників податків (РНОКПП НОМЕР_4 ).
12.12.2014 позивач отримала посвідку на постійне проживання в Україні № НОМЕР_5 , орган, що видав 7101.
09.01.2023 позивач отримала довідку УДМС України в Черкаській області № 7110-000015307 про реєстрацію особи громадянином України, відповідно до якої згідно з рішенням УДМС України в Черкаській області № 446/22 від 29.12.2022 ОСОБА_7 набула громадянства України на підставі ч. 1 ст. 8 Закону України «Про громадянство України». Відповідно до законодавства України зазначена особа є громадянином України з 29.12.2022. Довідка видана до посвідки на постійне проживання № НОМЕР_6 виданої 07.12.2021 орган, що видав 7101, і є підставою для оформлення документа, що підтверджує громадянство України.
30.01.2023 ОСОБА_1 отримала тимчасове посвідчення громадянина України тип ІТ, посвідчення № НОМЕР_1 , орган, що видав 7101, дійсне по 29.12.2024.
Указом Президента Російської Федерації від 09.01.2024 № 29 «Про прийом до громадянства Російської Федерації і вихід із громадянства Російської Федерації» задоволено заяву про вихід з громадянства Російської Федерації ОСОБА_1 .
На підставі зазначеного Указу від 09.01.2024 № 29 Головне управління Міністерства внутрішніх справ Російської Федерації по м. Санкт-Петербург і Ленінградської області МВД Росії видало довідку про вихід із громадянства Російської Федерації від 09.01.2024 № 5683/1812, відповідно до якої ОСОБА_1 не є громадянином Російської Федерації з 09.01.2024.
Згідно з актом добровільної здачі паспорта громадянина Російської Федерації, що засвідчує особу громадянина Російської Федерації на території Російської Федерації, від 23.04.2024, затвердженого начальником відділу з питань міграції УМВС Росії по Всеволожському району Ленінградської області ОСОБА_8 , відповідним працівником прийнято паспорт ОСОБА_1 серії НОМЕР_7 , виданий 28.10.2014 ТП № 94 ОУФМСРФ по Санкт-Петербургу і Ленінградській області.
Відповідно до акта добровільної здачі паспорта громадянина Російської Федерації, що засвідчує особу громадянина Російської Федерації за межами території Російської Федерації, що містить електронний носій інформації від 27.04.2024, затвердженого начальником відділу з питань міграції УМВС Росії по Всеволожському району Ленінградської області ОСОБА_8 , відповідним працівником прийнято закордонний паспорт ОСОБА_1 76 № 0845773, виданий підрозділом МВС 78023 10.06.2019 з терміном дії по 10.06.2029.
Позивач звернулася до Державної міграційної служби України із зверненням від 30.05.2024, за результатами розгляду якого отримала лист ДМС України від 12.06.2024 № УКЦ-К-479-24/6.4/110-24 від 12.06.2024, яким позивачу було повідомлено, що 26.10.2023 набрав чинності Федеральний Закон № 138-ФР «Про громадянство Російської Федерації», для реалізації якого був затверджений новий зразок довідки про припинення громадянства Російської Федерації. Зазначено, що видана позивачу ГУ МВС Росії по м. Санкт-Петербург та Ленінградської області довідка про вихід із громадянства Російської Федерації не відповідає затвердженому додатку № 15 до Положення про порядок розгляду питань громадянства Російської Федерації.
Позивач звернулася до територіального підрозділу ДМС із заявою від 14.06.2024 щодо оформленням паспорта громадянина України
Листом від 26.06.2024 № К-119/6.1/3501-24/3501.4/198-24 Центрально-південне міжрегіональне управління державної міграційної служби України, розглянувши заяву позивача від 14.06.2024, повідомило, що надана позивачем довідка про вихід з громадянства Російської Федерації, яка видана ГУ МВС Росії по м. Санкт-Петербург та Ленінградської області, не може бути прийнята до уваги, оскільки вона не відповідає затвердженому додатку № 15 до Положення про порядок розгляду питань громадянства Російської Федерації. Після подання до ЦПМУ ДМС документа про припинення громадянства Росії, виданого уповноваженим органом Російської Федерації встановленої форми, позивач зможе звернутися із заявою про оформлення паспорта громадянина України.
Не погоджуючись з відмовою в оформленні паспорта громадянина України, позивач в особі свого представника звернулася до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає про таке.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про громадянство України» від 18.01.2001 № 2235-III (далі Закон № 2235-III):
громадянство України - правовий зв'язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов'язках;
громадянин України - особа, яка набула громадянство України в порядку, передбаченому законами України та міжнародними договорами України.
Приписами ст. 6 зазначеного Закону визначено підстави набуття громадянства України, зокрема, згідно з пунктом 2 частини 1 вказаної статті громадянство України набувається за територіальним походженням.
Частини перша, друга статті 8 Закону № 2235-III передбачають, що особа (іноземець або особа без громадянства), яка сама чи хоча б один із її батьків або її дід чи баба, прадід чи прабаба, або її рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України "Про правонаступництво України", або яка сама чи хоча б один із її батьків або її дід чи баба, прадід чи прабаба, або її рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), а також її неповнолітні діти мають право на набуття громадянства України за територіальним походженням.
Для оформлення набуття громадянства України в установленому порядку разом із заявою (клопотанням) про набуття громадянства України подається: особою без громадянства - декларація про відсутність іноземного громадянства; іноземцем - зобов'язання припинити іноземне громадянство.
Положеннями ч. 5 ст. 8 Закону № 2235-III визначено, що іноземці, які подали зобов'язання припинити іноземне громадянство (підданство), повинні подати документ про це, виданий уповноваженим органом відповідної держави, до уповноваженого органу України протягом двох років з моменту реєстрації їх громадянами України. Іноземці, які мають усі передбачені законодавством цієї держави підстави для отримання документа про припинення громадянства (підданства), але з незалежних від них причин не можуть отримати його, подають декларацію про відмову від іноземного громадянства.
Приписами ч. 1 ст. 1 Закону № 2235-III передбачено, що зобов'язання припинити іноземне громадянство - письмово оформлена заява іноземця про те, що в разі набуття громадянства України він припинить громадянство (підданство) іншої держави або громадянства (підданства) інших держав і протягом двох років з моменту набуття ним громадянства України подасть документ про припинення громадянства (підданства) іншої держави або громадянств (підданств) інших держав до органу, що видав йому тимчасове посвідчення громадянина України.
Іноземець або особа без громадянства можуть бути за їх заявою прийняті до громадянства України (ч. 1 ст. 9 Закону № 2235-III).
Частина друга статті 9 Закону № 2235-III визначає, що умовами прийняття до громадянства України є:
1) визнання і дотримання Конституції України та законів України, що засвідчується особою у поданій в установленому порядку заяві про прийняття до громадянства України;
1-1) знання основ Конституції України, історії України.
Складання іспитів з основ Конституції України, історії України здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
2) подання:
особою без громадянства - декларації про відсутність іноземного громадянства;
іноземцем - зобов'язання припинити іноземне громадянство.
Згідно з пунктами 117, 119 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27.03.2001 № 215, у разі прийняття щодо особи рішення про встановлення належності до громадянства України, прийняття до громадянства України або оформлення набуття громадянства України територіальний орган Державної міграційної служби України, дипломатичне представництво чи консульська установа України за місцем її проживання реєструють особу громадянином України. Такій особі видається довідка про реєстрацію особи громадянином України, яка подається нею для одержання документів, що підтверджують громадянство України.
Особам, які набули громадянство України та взяли зобов'язання припинити іноземне громадянство, видаються тимчасові посвідчення громадянина України. Після подання цими особами в установленому Законом порядку документа про припинення іноземного громадянства або декларації про відмову від іноземного громадянства їм замість тимчасових посвідчень громадянина України залежно від місця проживання видаються паспорти громадянина України або паспорти громадянина України для виїзду за кордон.
Як встановив суд, 29.12.2022 УДМС України в Черкаській області прийнято рішення № 446/22/, згідно з яким ОСОБА_7 набула громадянства України на підставі ч. 1 ст. 8 Закону України «Про громадянство України».
Позивачу була видана довідка УДМС України в Черкаській області від 09.01.2023 № 7110-000015307 про реєстрацію особи громадянином України, з якої вбачається, що відповідно до законодавства України позивач є громадянином України з 29.12.2022. Зазначена довідка є підставою для оформлення документа, що підтверджує громадянство України.
30.01.2023 позивачу орган 7101 оформив тимчасове посвідчення громадянина України тип ІТ, посвідчення № НОМЕР_1 , дійсне по 29.12.2024.
На звернення позивача до територіального підрозділу ДМС із заявою від 14.06.2024 щодо оформленням паспорта громадянина України відповідач листом від 26.06.2024 № К-119/6.1/3501-24/3501.4/198-24 повідомив, що надана позивачем довідка про вихід з громадянства Російської Федерації не може бути прийнята до уваги, оскільки вона не відповідає затвердженому додатку № 15 до Положення про порядок розгляду питань громадянства Російської Федерації.
Тобто, єдиною підставою відмови відповідача в оформленні позивачу паспорта громадянина України є посилання на те, що довідка від 09.01.2024 № 5683/1812 про вихід з громадянства Російської Федерації не відповідає затвердженому додатку № 15 до Положення про порядок розгляду питань громадянства Російської Федерації.
Суд зазначає, що порядок розгляду питань громадянства Російської Федерації регламентувалось Положенням про порядок розгляду питань громадянства Російської Федерації, затвердженим Указом Президента РФ від 14.11.2002 № 1325.
Цим Положенням встановлювався порядок розгляду заяв з питань громадянства Російської Федерації, прийняття, виконання та скасування рішень із зазначених питань, а також форми заяв та перелік необхідних документів, відповідних конкретним підставам набуття чи припинення громадянства російської федерації. Положення визначало певні особливості, за умови дотримання яких може бути прийнята заява про вихід з (припинення) громадянства РФ.
Вихід з громадянства Російської Федерації особи, яка проживає на території Російської Федерації або за її межами, здійснюється на підставі добровільного волевиявлення цієї особи. У випадках, передбачених статтею 20 Федерального Закону, вихід із громадянства Російської Федерації не допускається.
Положення № 1325 утратило чинність 22.11.2023 у зв'язку із затвердженням Указом Президента РФ від 22.11.2023 № 889 Положення про порядок розгляду питань громадянства Російської Федерації. Так, додатком № 15 до Положенням № 889 був затверджений новий зразок довідки про припинення громадянства Російської Федерації.
Як встановив суд, Указом Президента Російської Федерації від 09.01.2024 № 29 «Про прийом до громадянства Російської Федерації і вихід із громадянства Російської Федерації» задоволено заяву про вихід з громадянства Російської Федерації ОСОБА_1 .
На підставі зазначеного Указу від 09.01.2024 № 29 ГУ МВС РФ по м. Санкт-Петербург і Ленінградської області видано довідку про вихід із громадянства Російської Федерації від 09.01.2024 № 5683/1812, відповідно до якої ОСОБА_1 не є громадянином Російської Федерації з 09.01.2024.
Згідно з актом добровільної здачі паспорта громадянина Російської Федерації, що засвідчує особу громадянина Російської Федерації на території Російської Федерації, від 23.04.2024 ОСОБА_1 здала свій паспорт серії НОМЕР_7 .
Надаючи оцінку вказаному, суд зазначає, що приписами ч. 4 ст. 8 Закону України «Про громадянство» визначено, що іноземці, які подали зобов'язання припинити іноземне громадянство (підданство), повинні подати документ про це, виданий уповноваженим органом відповідної держави, до уповноваженого органу України протягом двох років з моменту реєстрації їх громадянами України. Іноземці, які мають усі передбачені законодавством цієї держави підстави для отримання документа про припинення громадянства (підданства), але з незалежних від них причин не можуть отримати його, подають декларацію про відмову від іноземного громадянства.
Суд зазначає, що у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України консульські установи країни-агресора не працюють, проте з початку повномасштабного вторгнення законодавство України не зазнало змін в частині визначення порядку дій та їх послідовності щодо відсутності в особи можливості отримання документа про припинення громадянства такої країни з незалежних від неї причин, що в свою чергу призводить до фактичного порушення прав такої особи.
Тому, суд виходить із пріоритету змісту довідки про вихід із громадянства Російської Федерації від 09.01.2024 № 5683/1812, з якого вбачається, що ОСОБА_1 не є громадянином Російської Федерації з 09.01.2024.
При цьому, відповідно до актів добровільної здачі паспортів від 23.04.2024 та від 27.04.2024 позивач здала свій паспорт громадянина Російської Федерації, а також закордонний паспорт.
Суд також врахував, що на підставі тимчасового посвідчення громадянина України позивач законно отримала в посольстві України в Молдові посвідчення особи на повернення в Україну від 12.04.2024, тип IS, документ № CR383235, орган, що видав 2MDA, на підставі якого позивач перетинала державний кордон України при поверненні в Україну.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 5 Закону № 2235-III документами, що підтверджують громадянство України є посвідчення особи на повернення в Україну.
Також суд врахував, що відповідно до підпункту 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» від 28.02.2022 № 164 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24.06.2022 № 719 передбачено можливість вчинення нотаріальної дії, зокрема, засвідчення справжності підпису громадянина Російської Федерації, як особи, що є пов'язаною з державною-агресором згідно законодавства України, виключно на заяві про вихід з громадянства Російської Федерації.
Тому, з огляду на обставини справи суд дійшов висновку про те, що позивач мала право розраховувати на прийняття відповідачем зазначеної довідки про вихід із громадянства Російської Федерації, оскільки вона позбавлена можливості повторно отримати документ про припинення громадянства Російської Федерації.
Суд не ставить під сумнів факт виходу ОСОБА_1 з громадянства Російської Федерації, що підтверджується й іншими документами, що містяться в матеріалах справи, в їх сукупності.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач не розглянув по суті звернення (заяву) позивача від 14.06.2024, не надав жодної оцінки підставам подачі нею, зокрема, довідки про вихід із громадянства Російської Федерації та безпідставно вказав їй на необхідність подання документа про припинення громадянства Росії. Тобто, відповідач фактично не прийняв жодного рішення за результатами розгляду такої заяви позивача.
Вказані обставини свідчать про наявність підстав для визнання протиправною відмову в документуванні паспортом громадянина України ОСОБА_1 , викладену в листі від 26.06.2024 №К-119/6.1/3501-24/3501.4/198-24.
При цьому, адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного владними суб'єктами, і вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права.
При обранні способу захисту прав позивача у спірному випадку суд врахував приписи статті 245 КАС України та зазначає наступне.
У разі, якщо суб'єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками розгляду звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому суб'єктом звернення дотримано усіх визначених законом умов, то суд вправі зобов'язати суб'єкта владних повноважень прийняти певне рішення.
Якщо ж таким суб'єктом на момент прийняття рішення не перевірено дотримання суб'єктом звернення усіх визначених законом умов або при прийнятті такого рішення суб'єкт дійсно має дискреційні повноваження, то суд повинен зобов'язати суб'єкта владних повноважень до прийняття рішення з урахуванням оцінки суду.
Отже, критеріями, які впливають на обрання судом способу захисту прав особи в межах вимог про зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії, є встановлення судом додержання суб'єктом звернення усіх передбачених законом умов для отримання позитивного результату та наявність у суб'єкта владних повноважень права діяти при прийнятті рішення на власний розсуд.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 22.12.2018 у справі №804/1469/17 та від 10.04.2019 у справі №826/11251/18.
Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Оскільки питання оформлення особі паспорта громадянину України відноситься повноважень територіального органу ДМС, суд вважає, що відповідач має виключну компетенцію у спірному в цій справі питанні. Отже, зазначене питання віднесено до дискреційних повноважень територіального органу ДМС.
Завданням адміністративного судочинства є перевірка правомірності дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, відповідності його рішень критеріям, які пред'являються до рішень суб'єктів владних повноважень та закріплені в частині другій статті 2 КАС України.
Тому, зважаючи на обставини справи, враховуючи, що настання для позивача негативних наслідків пов'язано із відмовою в оформленні паспорта громадянина України з підстав неврахування певних документів, суд вважає, що зобов'язання відповідача оформити позивачу паспорт громадянина України, є втручанням у дискреційні повноваження ЦПМУ ДМС.
Таким чином, з огляду на обставини справи та дискреційні повноваження ЦПМУ ДМС щодо оформлення паспорта громадянина України, належним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 14.06.2024 та прийняти рішення за наслідками розгляду заяви з урахуванням висновків суду в мотивувальній частині цього рішення.
Згідно ч. 1, 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
За вимогами ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Позивач сплатила судовий збір у сумі 1 211,20 грн, отже на відповідача покладаються судові витрати у сумі 605,60 грн (розрахунок: 1211,20/2).
Керуючись ст. 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби України щодо відмови ОСОБА_1 в оформленні паспортом громадянина України.
Зобов'язати Центрально-південне міжрегіональне управління Державної міграційної служби України (25015, Кіровоградська обл., м. Кропивницький, вул. Єгорова Олексія, буд. 25А, код ЄДРПОУ 45200774) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) від 14.06.2024 щодо оформлення паспорта громадянина України та прийняти рішення за наслідками розгляду заяви з урахуванням висновків суду в мотивувальній частині цього рішення.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби України (25015, Кіровоградська обл., м. Кропивницький, вул. Єгорова Олексія, буд. 25А, код ЄДРПОУ 45200774) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) судові витрати з судового збору в сумі 605,60 (шістсот п'ять тисяч) гривень 60 копійок.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня підписання судового рішення.
Суддя Алла РУДЕНКО