Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
з питання забезпечення адміністративного позову
"31" жовтня 2024 р. справа № 520/29957/24
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Біленський О.О., розглянувши заяву представника фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС в Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправним та скасування рішення, -
30.10.2024 представник фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 засобами системи "Електронний суд" звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із заявою про забезпечення позову до подачі позовної заяви, у якій просить суд:
- забезпечити позов шляхом зупинення дії рішення №0/60013/2413 від 22.10.2024 про анулювання, з 01.10.2024, реєстрацію платника єдиного податку третьої групи року Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на період до набрання законної чинності рішення у даній справі;
- заборонити Відповідачу здійснювати реєстрацію Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на період до набрання законної чинності рішення у даній справі платником податку на додану вартість.
Заява обґрунтована тим, що 25.10.2024 ФОП ОСОБА_1 отримав рішення №0/60013/2413 від 22.10.2024, підписане Заступником начальника Головного управління ДПС у Харківській області Світлана Подсоха "Про анулювання реєстрації та виключення з Реєстру платників єдиного податку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ". Підставами для винесення рішення зазначено зокрема порушення підпункту 5 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 та пункту 299.10 статті 299 ПК України від 02.12.2010 №2755-VI - не здійснення платником єдиного податку переходу на сплату інших податків і зборів у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування. Відповідно до приписів підпункту 3 пункту 299.10, пункту 299.11 статті 299 ПК України ФОП ОСОБА_1 виключено з Реєстру платників єдиного податку з 01.10.2024.
Заявник зазначає, що ФОП ОСОБА_1 не займається жодним із видів діяльності, які, згідно з підпунктом 5 підпункту 298.2.3 пункту 298 статті 298 ПК України, які підпадають під обмеження перебування на єдиному податку та згідно Витягу №3148 від 11.10.2024 є платником єдиного податку 3 групи за ставкою 5% від доходу. Таким чином, на думку заявника, протиправність оскаржуваного рішення є очевидною.
Заявник наголошує на тому, що рішення №0/60013/2413 про анулювання реєстрації платником єдиного податку має наслідком зміну системи оподаткування, формату розрахункового документа, що також свідчить, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача та невизначеного кола юридичних осіб (невизнання податкових накладних), а також фактичного зупинення господарської діяльності у зв'язку із застосуванням штрафних санкцій до ухвалення рішення суду у цій справі. У разі задоволення позову, виникне необхідність анулювати реєстрацію платника ПДВ та в подальшому анулювати всі податкові накладні за всіма контрагентами за весь період, із початку реєстрації і, відповідно подання всіма такими контрагентами уточнюючих декларацій із ПДВ з корективами. Отже, відсутність забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного рішення унеможливить, подальшу належну реєстрацію ФОП як платника єдиного податку, а також унеможливить застосування для ДПС штрафних (фінансових) санкцій за невиконання рішення контролюючого органу та не реєстрацію платником ПДВ під час розгляду справи по суті. Наявне також буде запобігати порушенню прав невизначеного кола третіх осіб, у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд зазначає наступне.
Інститут забезпечення адміністративного позову регламентовано ст.ст. 150-158 КАС України, які закріплюють підстави для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а також способи забезпечення позову в адміністративному процесі. Наявність такого інституту є однією з гарантій виконання постанови адміністративного суду і спрямовані на забезпечення принципу обов'язковості судових рішень.
Частиною 1 ст. 150 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно з ч.1 ст. 153 КАС України заява про забезпечення позову подається:
1) до подання позовної заяви - до суду, до якого має бути подано позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом;
2) одночасно з пред'явленням позову - до суду, до якого подається позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом;
3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.
Відповідно до ч. 2 ст. 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно з ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Частиною 2 ст. 151 КАС України визначено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 151 КАС України не допускається забезпечення позову шляхом:
1) зупинення актів Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, органу, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів, та встановлення для них заборони або обов'язку вчиняти певні дії;
2) зупинення рішень Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та щодо здійснення тимчасової адміністрації або ліквідації банку, встановлення заборони або обов'язку вчиняти певні дії, обов'язку утримуватися від вчинення певних дій уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб або Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, його посадовим особам при здійсненні тимчасової адміністрації або ліквідації банку, а також іншим особам під час реалізації Фондом гарантування вкладів фізичних осіб майна банку, віднесеного до категорії неплатоспроможних, та банку, що ліквідується відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб";
3) зупинення рішень уповноваженого центрального органу з питань цивільної авіації щодо призупинення дії або анулювання сертифікатів, схвалень, допусків;
4) зупинення рішень Національного банку України, актів Національного банку України, а також встановлення для Національного банку України, його посадових та службових осіб заборони або обов'язку вчиняти певні дії, обов'язку утримуватися від вчинення певних дій;
5) зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов'язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення;
6) зупинення рішення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, щодо встановлення державних регульованих цін (тарифів) на ринку електричної енергії та природного газу, затвердження методик (порядків) їх встановлення (формування, розрахунку);
7) зупинення рішення Конкурсної комісії з добору кандидатів на посади членів Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, встановлення заборони Кабінету Міністрів України призначати на посаду члена (членів) Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, відповідно до Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг";
8) зупинення дії індивідуальних актів Міністерства фінансів України, прийнятих на виконання рішень Кабінету Міністрів України про участь держави у виведенні неплатоспроможного банку з ринку, а також встановлення для Міністерства фінансів України, його посадових та службових осіб заборони або обов'язку вчиняти певні дії, обов'язку утримуватися від вчинення певних дій, що випливають з такого індивідуального акта;
9) зупинення дії індивідуальних актів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, прийнятих у процесі виведення неплатоспроможного банку з ринку, а також встановлення для Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, її посадових та службових осіб заборони або обов'язку вчиняти певні дії, обов'язку утримуватися від вчинення певних дій, що випливають з такого індивідуального акта;
10) зупинення наказу або розпорядження командира (начальника), відданого військовослужбовцю в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці.
Таким чином, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.
Спосіб забезпечення позову має бути безпосередньо пов'язаним з предметом спору, співмірним суті порушеного права та водночас запобігати порушенню прав інших осіб, тобто в основі має бути принцип збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Суди не вправі вживати такі заходи до забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог.
Предметом оскарження в межах спірних правовідносин є рішення Головного управління ДПС у Харківській області №0/60013/2413 від 22.10.2024 про анулювання реєстрації та виключення з Реєстру платників єдиного податку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
Суд зазначає, що рішення суду за такими позовами не потребують виконання. Їх значення полягає у констатації факту правомірності/неправомірності оскаржуваних рішень і позбавлення їх правових наслідків шляхом скасування.
Суд зазначає, що у справі за таким позовом не може бути ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду, а відтак і заходів забезпечення позову вони не потребують.
Слід зауважити, що інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.
Разом з тим, позивач в обґрунтування очевидної протиправності оскаржуваного рішення не надає доказів щодо очевидних ознак його протиправності та порушення прав, свобод або інтересів таким рішенням на стадії до звернення до суду з позовом про визнання їх протиправними та скасування.
Верховний Суд у постанові від 12.06.2018 у справі №826/14722/17 вказав, що забезпечення позову є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявності об'єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.
Саме лише посилання на те, що виконання рішення, ухваленого імовірно на користь позивача буде неможливим, не є беззаперечною підставою для задоволення заяви про забезпечення позову за відсутності наведення обставин негативного впливу на права позивача, за захистом яких він звернувся.
Водночас, забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного рішення є фактичним ухваленням рішення у справі без розгляду справи по суті, а застосування судом таких заходів забезпечення, які за змістом є ухваленням рішення без розгляду справи по суті, не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову та виходить за межі підстав забезпечення позову, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, що є неприпустимим.
Отже, на переконання суду, позов не може бути забезпечено таким способом, який фактично підміняє собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті судом, а надання правової оцінки оскаржуваному рішенню має здійснюватися судом у межах процедури судового розгляду, з дотриманням усіх процесуальних гарантій учасників справи, передбачених процесуальним законом.
Аналогічний правовий висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 30.08.2022 по справі №640/16613/21, від 15.04.2021 по справі №640/22646/20.
Також, забезпечення позову у такий спосіб призведе до продовження здійснення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 своєї господарської діяльності з використанням статусу платника єдиного податку на противагу рішенню контролюючого органу, який є компетентним органом щодо прийняття рішень про анулювання реєстрації платника єдиного податку.
З урахуванням наведеного, суд зазначає, що заявник не довів наявності конкретних обставин, за умови існування яких захист прав, свобод та інтересів фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 стане фактично неможливим без вжиття заходів забезпечення позову, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Враховуючи викладене, суд вважає подану заяву про вжиття заходів забезпечення позову необґрунтованою та не вбачає підстав для її задоволення.
Керуючись положеннями ст.ст. 150, 151, 154, 248, 256, 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні заяви представника фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС в Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Біленський О.О.