Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
31 жовтня 2024 року справа №520/4854/21
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Лариси Мар'єнко, розглянувши в порядку письмового провадження заяву позивача про відвід судді, подану під час розгляду заяви про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню у справі №520/4854/21 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, третя особа на стороні відповідача - директор Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві, підполковник Державного бюро розслідувань Маньковський Денис Володимирович про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
17 жовтня 2024 року до Харківського окружного адміністративного суду від представника Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві надійшла заява про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню у справі №520/4854/21, в якій заявник просить суд:
- прийняти до розгляду та долучити до матеріалів справи №520/4854/21 цю заяву ТУ ДБР у м.Полтаві;
- визнати виконавчі листи Харківського окружного адміністративного суду у справі №520/4854/21 такими, що не підлягають виконанню.
Також 18 жовтня 2024 року від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід судді та заперечення на позовну заяву про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.
В обґрунтування заяви про відвід судді вказано, що протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 17.10.2024 12:13:55 визначено головуючим суддею (суддя-доповідач) Мельникова Р.В., який у цій справі (провадження №520/14240/22) вже висловлював свою правову позицію щодо вирішення поставленого у заяві питання виключно на користь нелегітимно утвореного та триваючий час діючого органу виконавчої влади ТУ ДБР у м.Полтаві. Заявником вказано, що постановою Другого апеляційного адміністративного суду скасовано прийняту головуючим суддею (суддя-доповідач) Мельниковим Р.В., виключно в інтересах відповідача, ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 22.08.2024 (провадження №520/14240/22). Ураховуючи зазначені юридичні обставини, керуючись завданнями та основними засадами адміністративного судочинства, засадами верховенства права відповідно до європейських стандартів та гарантованим кожному правом на справедливий суд, на переконання заявника, повторна участь у розгляді заяви про виправлення описки у виконавчому листі №520/4854/21 від 15.07.2022 ОСОБА_2 , правові позиції якого не знайшли підтримки в суді апеляційної інстанції, що призвело до скасування постановленої ним незаконної ухвали, призведе до порушення гарантованого на рівні Конституції України верховенства права та безумовно призведе до порушення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду незалежним і безстороннім судом цієї справи з ідеалом добра та справедливості. Отже, зазначено, що за наявністю обставин, які охоплюються конструкцією п.4 ч.1 ст.36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді, у зв'язку з чим заявником заявлено судді Харківського окружного адміністративного суду Мельникову Р.В. відвід.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 30.10.2024 заяву ОСОБА_1 про відвід судді у справі №520/4854/21 передано справу у відповідності до положень статей 31, 40 Кодексу адміністративного судочинства України для вирішення питання про відвід судді.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи від 31.10.2024, заяву про відвід судді передано на вирішення судді Ларисі Мар'єнко.
31.10.2024 заявник надіслав через ЄСІТС "Електронний суд" додаткові пояснення до заяви про відвід судді, в яких зауважив, що по-перше, підставою для відводу є не незгода з процесуальними рішеннями на що підставою для відводу є не незгода з процесуальними рішеннями на що посилається суб'єкт відводу в ухвалі, а зафіксовані в постановлених ухвалах заучастю цього судді юридичні факти неправомірних дій для їх ухвалення, зокрема, правові позиції та тлумачення норм права цього судді не відповідають юридичним критеріям законності та обґрунтованості прийняття рішення суду. Саме недотримання суб'єктом відводу юридичних процедур, а не результат вирішення суддею, в порушення ідеалу добра та справедливості, справи (судовий акт), було покладено, крім іншого, в основу для відводу судді.
На переконання заявника, подальша участь судді Мельникова Р.В. у моїй справі безумовно призведе до порушення гарантованого на рівні Конституції України верховенства права та порушення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду незалежним і безстороннім судом.
По-друге, підставою для відводу є не встановлені факти прямої чи опосередкованої заінтересованості судді в результаті розгляду даної справи на що посилається суддя у своїй справі в ухвалі доходячи до "висновку про необґрунтованість заявленого відводу головуючому у справі №520/4854/21 судді Мельникову Р.В.", а охоплюємо конструкцією п. 4) ч.1 ст.36 КАСУ наявність інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді, зокрема, суддя, яких в судових актах вже закріплював свою однозначну позицію у цій справі, з якою я був категорично не згоден та яка не витримала тест на справедливість в апеляційній інстанції, не може
забезпечити справедливий судовий розгляд виходячи із критеріїв незалежності і безсторонності.
За приписами частини восьмої та частини одинадцятої статті 40 КАС України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. Питання про відвід має бути розглянуто не пізніше двох днів з дня надходження заяви про відвід.
Перевіривши матеріали справи та доводи заяви про відвід судді, необхідно зазначити наступне.
Згідно з частиною першою статті 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Відповідно до статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, установлених статтею 37 цього Кодексу.
Згідно з частини третьої статті 39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.
Відповідно до положень статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини наявність безсторонності повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність судді є презумпцією, поки не надано доказів протилежного.
Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (п.27, 28 і 30 рішення у справі "Фей проти Австрії" (заява від 24.02.1993 №255), п.42 рішення у справі "Веттштайн проти Швейцарії" (заява №33958/96).
У рішенні Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 у справі "Білуха проти України" зазначено, що "у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду". Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного". Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але "вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими".
Отже, не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності такого судді, не підтверджених жодними належними і допустимими доказами. Тобто, відвід повинен бути вмотивований - з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 10.05.2018 в адміністративній справі №800/592/17.
Надаючи правову оцінку заяви представника позивача про відвід судді Мельникову Р.В. у даній справі та її доводам, суд зазначає, що заявник фактично висловлює незгоду правовою позицією судді, висловленій в ухвалі суду від 22.08.2024 у справі №520/4854/21 про відмову у задоволенні заяви позивача про виправлення описки у виконавчих листах.
Однак, суд звертає увагу на те, що частиною четвертою статті 36 КАС України чітко передбачено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
При цьому суд зазначає, що визначена заявником підстава для відводу - правові позиції та тлумачення норм права судді ОСОБА_2 не відповідають юридичним критеріям законності та обґрунтованості прийняття рішення суду - означає саме незгоду позивача з прийнятими рішеннями вказаним суддею, оскільки зміст заяви про відвід зводиться до оцінки позивачем постановлених ухвал на їх законність з точки зору заявника.
Наведені у заяві про відвід обставини не можуть свідчити про необ'єктивність суді під час прийняття відповідних процесуальних рішень та розгляду цієї справи, оскільки дії суду при вирішенні процесуальних питань, що виникають під час розгляду справи та характер прийнятих судових рішень (в тому числі, в інших справах) не можуть вважатися обставинами, які викликають сумнів в безсторонності судді та бути підставою для їх відводу.
Вказана правова позиція викладена Верховним Судом в ухвалі від 17.06.2021 у справі №591/1040/21.
Суд наголошує, що відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Втім, будь-яких об'єктивних доказів, які б підтверджували неупередженість або необ'єктивність судді Мельникова Р.В. в результаті розгляду цієї справи заявник не надає.
Таким чином, зважаючи на викладене вище, а також враховуючи не наведення заявником підстав для відводу судді, передбачених ст.36 та 37 Кодексу адміністративного судочинства України, суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу судді Мельникову Р.В. у справі №520/4854/21 та відмовляє у його задоволенні.
Відповідно до п.12 ст.40 КАС України за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Керуючись ст.ст.5, 36, 37, 40, 248, 256 КАС України, суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді, подану під час розгляду заяви про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню у справі №520/4854/21 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, третя особа на стороні відповідача - директор Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві, підполковник Державного бюро розслідувань Маньковський Денис Володимирович про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя Лариса МАР'ЄНКО