30 жовтня 2024 року місто Київ № 640/13524/22
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Донця В.А., секретар судового засідання Розуменко А.Б., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у м. Києві про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення різниці в грошовому забезпеченні та відшкодування моральної шкоди,
за участю:
представник позивача - адвокат Скок В.С.;
представник відповідача - Лисенко В.О.
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом (з урахуванням заяви про зміну предмета позову):
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника ГУНП у м. Києві від 20.07.2022 №1144 о/с "Про особовий склад", яким підполковника поліції ОСОБА_1 призначено старшим інспектором сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Солом'янського управління поліції з посадовим окладом 2600,00 грн., установлено надбавку за специфічні умови проходження служби в поліції в розмірі 45 відсотків посадового окладу, з урахуванням окладу за спеціальним званням та надбавки за стаж служби в поліції, звільнено його з посади начальника відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого відділу цього ж управління поліції;
- зобов'язати ГУНП у м. Києві змінити формулювання в наказі начальника ГУНП у м. Києві від 20.10.2022 №1632 о/с "Про особовий склад" щодо посади, з якої підполковника поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції: "старшого інспектора дільничних офіцерів поліції відділу превенції Солом'янського управління поліції ГУ Національної поліції у м. Києві" на "начальника відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого відділу Солом'янського управління поліції ГУ Національної поліції у м. Києві";
- стягнути з ГУНП у м. Києві на користь ОСОБА_1 різницю в грошовому забезпеченні за час виконання ним службових обов'язків за нижчеоплачуваною посадою старшого інспектора сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Солом'янського УП з 20.07.2022 по 20.10.2022 включно (дата звільнення зі служби в поліції);
- стягнути з ГУНП у м. Києві на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування моральної шкоди суму в розмірі 30.000,00 грн.;
- допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення з ГУНП у м. Києві на користь ОСОБА_1 різницю в грошовому забезпеченні за час виконання ним службових обов'язків за нижчеоплачуваною посадою у межах суми за один місяць відповідно до статті 371 КАС України;
- стягнути з ГУНП у м. Києві на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати (витрати на сплату судового збору, витрати на професійну правничу допомогу тощо).
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.11.2022 відкрито провадження в адміністративній справі, постановлено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13.12.2022 №2825-IX Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративну справу №640/13524/22 скеровано за належністю до Київського окружного адміністративного суду.
На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №640/13524/22 передано для розгляду судді Донцю В.А.
Ухвалами Київського окружного адміністративного суду: від 01.02.2024 - адміністративну справу прийнято до провадження, постановлено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, встановлено строки для подання заяв по суті та доказів, визначено дату судового розгляду справи; від 18.03.2024 - прийнято до розгляду заяву представника позивача про зміну предмета позову від 14.12.2022 №1412/1, встановлено строки для подання зав по суті та доказів у частині, що стосується змінених позовних вимог; від 03.07.2024 - витребувано в ГУНП у м. Києві докази для з'ясування рівня посади, на яку було переведено позивача. В судовому засіданні 09.09.2024 для виготовлення повного тексту рішення судом продовжено розгляду справи в письмовому провадженні.
Підставами позову визначено: прийняття оскаржуваного наказу про переміщення (переведення) позивача від 20.07.2022 №1144 о/с на підставі доповідної записки начальника Солом'янського управління поліції всупереч вимогам "Порядку підготовки та видання наказів щодо проходження служби в поліції", затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 23.11.2016 №1235, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.12.2016 за №1668/29798 (Порядок №1235), "Інструкції з оформлення документів у системі Міністерства внутрішніх справ України", затвердженої наказом МВС від 27.07.2012 №650 (Інструкція №650), відповідно до яких документом з питань проходження служби (що містить пропозиції про переміщення) є подання про призначення на посаді; переміщення позивача оскаржуваним наказом без його згоди, що є порушенням статті 32 Кодексу законів про працю України (КЗпП України), якою вимагається обов'язкова згода працівника на переведення; призначення позивача оскаржуваним наказом у порушення абзацу другого пункту 2 частини першої статті 65 Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 №580-VIII (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) без його згоди на нижчу посаду, оскільки зменшилось грошове утримання, змінились завдання та функціональні обов'язки для посади, яку обіймав позивач та на яку його було переведено, передбачено різні спеціальні звання; зазнання позивачем моральних страждань унаслідок незаконного переведення його на нижчу посаду без його згоди, які позивач оцінив в 30.000,00 грн.
Відповідачем подано відзив про невизнання позову. У відзиві зазначено, що переміщення позивача згідно з оскаржуваним наказом від 20.07.2022 №1144 о/с є правомірним та відповідає вимогам пункту 2 частини першої статті 65 Закону України "Про Національну поліцію", яким передбачено переміщення без згоди поліцейського на рівнозначну посаду для більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби. За твердженням представника відповідача, доводи позивача про недотримання ГУНП у м. Києві процедури переміщення є безпідставними, оскільки переміщення здійснено на підставі подання про призначення на посаду, яке додано до матеріалів адміністративної справи. У відзиві заявлено клопотання про залишення позову без розгляду в зв'язку з пропущенням позивачем місячного строку звернення до суду.
У відповіді на відзив представником позивача зазначено про неспростування відповідачем підстав позову. Зокрема, представник наголосив, що оскаржуваний наказ від 20.07.2022 №1144 о/с прийнято саме на підставі доповідної записки, про що зазначено в цьому наказі. Крім того, на рапорт позивача від 21.07.2022 про надання йому подання про призначення на посаду та інших документів, які слугували підставою для прийняття оскаржуваного наказу, ГУНП у м. Києві не було надано відповідних документів, що свідчить про відсутність подання станом на час подання позову. Наведене також підтверджується ненаданням відповідачем відповідних документів, у тому числі подання, у відповідь на адвокатський запит від 03.08.2022. За твердженням представника позивача, відсутність подання про призначення на посаду підтверджується й тим, що на примірнику подання долученого до матеріалів адміністративної справи відсутня резолюція керівника, проте доповідна записка таку резолюцію містить, що свідчить про прийняття оскаржуваного наказу на підставі доповідної записки.
У запереченнях відповідача повторюються доводи наведені у відзиві, представник зазначила про розгляд начальником ГУНП у м. Києві подання від 18.07.2022 начальника Солом'янського УП разом із доповідною запискою. Також у запереченнях йдеться про пропущення позивачем строку звернення до суду.
Представник позивача в додаткових поясненнях наголосив, що відповідно до положень наказу Національної поліції України від 04.12.2015 №142, яким затверджено "Перелік посад поліцейських і відповідних їм граничних спеціальних звань" (Перелік посад №142), для посади, яку обіймав позивач до переміщення - начальника відділення поліції (за наявності в його складі слідчого підрозділу), передбачене граничне спеціальне звання полковник поліції. Водночас для посади, на яку позивача було переміщено - старший інспектор, установлено граничне спеціальне звання капітан поліції. Також зазначено про порушення відповідачем вимог частини першої статті 3 Закон України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" від 15.03.2022 №2136-IX (Закон №2136-IX), якою передбачено право роботодавця перевести працівника на іншу роботу без його згоди лише для відвернення або ліквідації наслідків бойових дій чи інших обставин, що становлять чи можуть становити загрозу життю чи нормальним життєвим умовам людей.
У додаткових поясненнях відповідача йдеться про помилковість доводів позивача щодо переведення позивача на нерівнозначну посаду. За твердженням представника відповідача ОСОБА_1 відповідно до вимог частини другої статті 65 Закону України "Про Національну поліцію" переміщено на рівнозначну посаду: з посади начальника відділення розслідування злочинів у сфері господарської діяльності слідчого відділу Солом'янського УП ГУНП у м. Києві на посаду старшого інспектора сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції, для яких встановлено граничні спеціальні звання капітан поліції.
Крім того, представник відповідача наголосила, що після набрання чинності з 01.05.2022 Законом України від 15.03.2022 №2123-IX, яким внесено зміни до статті 60 Закону України "Про Національну поліцію", проходження служби поліції регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами з питань проходження служби в поліції, що виключає можливість застосування КЗпП України (постанова Верховного Суду від 25.05.2023 №620/3663/19). За висновком представника, не підлягає застосуванню Закон №2136-IX, оскільки він не є спеціальним нормативно-правовим актом з питань проходження служби в поліції чи її припинення, відповідно згода на переміщення поліцейського на рівнозначну посаду спеціальним законодавством не вимагалася.
Під час судового розгляду справи представники позивача позов підтримали, представник відповідача позов не визнала.
Судом відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду через пропуск позивачем строку звернення до суду.
За змістом пункту 17 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) публічною службою є інша державна служба.
Відповідно до частини першої статті 59 Закону України "Про Національну поліцію" служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
В розглядуваній справі оскаржується наказ ГУ НП у м. Києві від 20.07.2022 №1144 о/с про призначення позивача на посаду поліцейського. Отже, спір стосується проходження позивачем публічної служби.
Згідно з частиною п'ятою статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
До відзиву додано акт про відмову від ознайомлення з наказом (та отримання документів), від 20.07.2022 №4499/125/50-2022, за змістом якого позивач відмовився від ознайомлення з оскаржуваним наказом.
Як убачається з матеріалів судової справи, позовна заява зареєстрована Окружним адміністративним судом міста Києва 22.08.2022, що підтверджується відміткою суду про реєстрацію.
Відповідно до статті 120 КАС України: перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (частина перша); якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день (частина шоста).
З урахуванням наведеного правового регулювання та встановлених обставин, суд доходить висновку про дотримання позивачем місячного строку звернення до суду щодо оскарження наказу ГУНП у м. Києві від 20.07.2022 №1144 о/с, зобов'язання змінити формулювання в наказі, стягнення різниці в грошовому забезпеченні та моральної школи, зважаючи на ту обставину, що останній день місячного строку звернення до суду 21.08.2024 припав на вихідний день неділю, водночас позовна заява зареєстрована судом 22.08.2022 у наступний робочий день (понеділок).
Отже, позов подано в межах місячного строку, встановлено частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Судом відмовлено представнику відповідача в задоволенні клопотання про закриття провадження у справі в зв'язку з тим, що наказом ГУНП у м. Києві від 20.10.2022 №1632 о/с позивача звільнено зі служби в поліції згідно з пунктом 7 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" за власним бажанням. Згідно з клопотанням правовою підставою для закриття провадження у справі зазначено статтю 238 КАС України, оскільки відсутній предмет спору
На думку суду, клопотання є необґрунтованим, оскільки серед підстав закриття провадження у справі за статтею 238 КАС України відсутня така підстава як відсутність предмета спору. Необхідно зауважити, що наявність чи відсутність порушеного права внаслідок того, що після подання позову змінились обставини, має надаватись судом під час судового розгляду справи.
В спірному випадку позивачем оскаржується наказ від 20.07.2022 №1144 о/с про призначення позивача на посаду старшого інспектором сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Солом'янського УП, який позивач вважає протиправним та таким, що призвів до переміщення його на нижчу посаду, зменшення його грошового забезпечення та завдав моральну шкоду. Спірні відносини тривали з 20.07.2022 по 20.10.2022 та не були вирішенні внаслідок звільнення позивача з посади наказом від 20.10.2022 №1632о/с. Відтак суду необхідно надати правову оцінку всім доводам позивача щодо протиправності оскаржуваного наказу від 20.07.2022 №1144 о/с та вирішити всі заявлені позовні вимоги.
Судом залишено без розгляду клопотання представника відповідача про виклик свідка для підтвердження обставини ознайомлення позивача з оскаржуваним наказом, оскільки судом визнано достатніми докази, які містяться в матеріалах судової справи для з'ясування цього питання. Водночас представник відповідача погодилась з висновками суду про недоцільність допиту свідку для вирішення питання про дотримання позивачем строку звернення до суду.
Дослідивши докази, суд установив.
Наказом ГУНП у м. Києві від 07.04.2022 №5802 о/с "Щодо особового складу" призначено підполковника поліції ОСОБА_1 начальником відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого відділу Солом'янського управління поліції, без доступу до інформації з грифами секретності "цілком таємно" та "таємно", з посадовим окладом 2800,00 грн., установлено надбавку за специфічними умовами проходження служби в поліції в розмірі 55 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням та надбавки за стаж служби в поліції, звільнено з посади начальника відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління.
Підстава - рапорт від 10.02.2022.
Наказом ГУНП у м. Києві від 20.07.2022 №1144 о/с "Про особовий склад" відповідно до пункту 2 частини першої статті 65 Закону України "Про національну поліцію" (для більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби) призначено підполковника поліції ОСОБА_1 старшим інспектором сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Солом'янського управління поліції з посадовим окладом 2600,00 грн., установлено надбавку за специфічні умови проходження служби в поліції в розмірі 45 відсотків посадового окладу, з урахуванням окладу за спеціальним званням та надбавки за стаж служби в поліції, звільнено з посади начальника відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого відділу Солом'янського управління поліції.
Підставою вказано - доповідна записка начальника Солом'янського управління поліції полковника поліції ОСОБА_2 від 18.07.2022.
Наказом ГУНП у м. Києві від 19.10.2022 №1627 о/с "Про особовий склад" унесено часткові зміни до пункту наказу ГУНП у м. Києві від 20.07.2022 №1144 о/с в частині призначення відповідно до пункту 2 частини першої статті 65 Закону України "Про Національну поліцію" (для більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби) підполковника поліції ОСОБА_1 старшим інспектором сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Солом'янського управління поліції з посадовим окладом 2600,00 грн., установивши надбавку за специфічні умови проходження служби в поліції у розмірі 45 відсотків посадового окладу, з урахуванням окладу за спеціальним званням та надбавки за стаж служби в поліції, звільнивши його з посади начальника відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого відділу цього ж управління поліції, а саме: "підстава: доповідна записка начальника Солом'янського управління поліції полковника поліції ОСОБА_3 від 18.07.2022" замінити словами: "підстава: подання начальника Солом'янського управління поліції полковника поліції ОСОБА_3 від 18.07.2022".
Підставою зазначено - доповідна записка т.в.о. начальника відділу правового забезпечення ГУНП у м. Києві підполковника поліції Анни Ткачук від 07.10.2022.
Наказом ГУНП у м. Києві від 20.10.2022 №1632 о/с "Про особовий склад" відповідно пункту 7 (за власним бажанням) частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" звільнено підполковника поліції ОСОБА_1 , старшого інспектора сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Солом'янського управління поліції, 20.10.2022.
Підстава - рапорти від 04.10.2022 та від 19.10.2022.
Вирішуючи спір, суд ураховує таке.
Як уже зазначалось судом, спір стосується проходження позивачем публічної служби в органах поліції, зокрема правомірності його переміщення на іншу посаду.
Судом установлено, що оскаржуваним наказом від 20.07.2022 №1144 о/с позивача призначено на посаду старшого інспектора сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Солом'янського управління поліції.
Правовою підставою для призначення позивача на цю посаду зазначено пункту 2 частини першої статті 65 Закону України "Про національну поліцію" для більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби.
Відповідно до абзацу другого пункту 2 частини першої статті 65 Закону України "Про національну поліцію" переміщення поліцейських здійснюється на рівнозначні посади для більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби.
Підставами позову визначено недотримання відповідачем вимог статті 32 КЗпП України, за якою переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, а також переведення на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або в іншу місцевість, хоча б разом з підприємством, установою, організацією, допускається тільки за згодою працівника, за винятком випадків, передбачених у статті 33 цього Кодексу та в інших випадках, передбачених законодавством (частина перша).
Згідно з частиною п'ятою статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
На підтвердження зазначених доводів представниками позивача в заявах по суті наведено постанови Верховного Суду від 17.10.2019 справа 420/5192/18, від 11.08.2020 №620/2624/19, від 30.09.2020 справа 640/20160/18, від 30.06.2021 справа №620/1190/20 щодо необхідності субсидіарного застосування положень КЗпП України в разі, коли спеціальним законом не врегульовано спірних відносин.
Підпунктом 16 пункту 1 розділу І Закону України "Про внесення змін до законів України "Про Національну поліцію" та "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі під час дії воєнного стану" від 15.03.2022 №2123-IX (Закон №2123-IX, набрав чинності 01.05.2023) частину першу статті 60 викладено в новій редакції, відповідно до якої відносини, що виникають у зв'язку зі вступом, проходженням та припиненням служби в поліції, регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами з питань проходження служби в поліції".
Суд погоджується з доводами представника відповідача, що з набранням чинності з 01.05.2022 Закон №2123-IX не можуть застосовуватись положення КЗпП України, зокрема в частині необхідності отримання згоди поліцейського з метою його переміщення на рівнозначну посаду, оскільки положення спеціального Закону України "Про національну поліцію" передбачають можливість переведення поліцейського на рівнозначну посаду для більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби без його згоди (абзац другий пункту 2 частини першої статті 65).
Отже, наведені представником позивача правові висновки Верховного Суду сформульовані за іншого правового регулювання (до набрання чинності Законом №2123-IX), відповідно такі висновки суду касаційної інстанції є нерелевантними да спірних відносин і застосуванню не підлягають.
Відповідно наведена судова практика Верховного Суду є нерелевантною до спірних відносин, оскільки в цих справах тлумачення надавалось за іншого правового регулювання відносин щодо переміщення поліцейського на рівнозначну посаду.
У постанові Верховного Суду від 25.05.2023 справа №620/3663/19 висловлено правову позицію, за якою серед підстав для переміщення поліцейських на рівнозначні посади пункт 2 частини першої статті 65 Закону України "Про національну поліцію" безпосередньо виділяє лише одну підставу для такого переміщення, яка враховує побажання поліцейського, а саме переміщення за ініціативою поліцейського. Згода поліцейського є необхідною також при переміщенні його по службі у зв'язку зі скороченням штатів (частина друга статті 68 цього Закону). В усіх інших випадках підставою переміщення визначено певні обставини або рішення певних органів, настання (прийняття) яких не залежать від волі поліцейського, в тому числі переміщення для більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби.
Такий висновок Верховного Суду зроблено під час вирішення спору щодо оскарження наказу органу Національної поліції про призначення поліцейського на посаду на підставі статті 65 Закону України "Про національну поліцію" для більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби. При цьому спірні відносини виникли до набрання внесення змін Законом №2123-IX до частини першої статті 60 Закону України "Про Національну поліцію".
За висновком Верховного Суду, зміни в спеціальному законодавстві з питань проходження служби в поліції, що відбулися з 01.05.2022 (набрання чинності Законом №2123-IX), виключили можливість субсидіарного застосування норм трудового законодавства до регулювання порядку переміщення поліцейських, усунувши таким чином неоднозначне застосування відповідних норм права у подібних правовідносинах, що мало місце в судовій практиці.
Також Верховний Суд указав про відсутність підстав для відступу від попередніх правових позицій Верховного Суду, оскільки після 01.05.2022 законодавчо врегульовані спірні питання щодо переміщення поліцейських по службі.
З огляду на викладене, суд відхиляє доводи представника позивача про необхідність отримання відповідачем згоди в поліцейського відповідно до статті 32 КЗпП України для переміщення позивача на рівнозначну відповідно до абзацу другого пункту 2 частини першої статті 65 Закону України "Про Національну поліцію".
За твердженням представника позивача, відповідачем не дотримано вимог частини першої статті 3 Закону №2136-IX (набрав чинності 24.03.2022), за якою в період дії воєнного стану роботодавець має право перевести працівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, без його згоди (крім переведення на роботу в іншу місцевість, на території якої тривають активні бойові дії), якщо така робота не протипоказана працівникові за станом здоров'я, лише для відвернення або ліквідації наслідків бойових дій, а також інших обставин, що ставлять або можуть становити загрозу життю чи нормальним життєвим умовам людей, з оплатою праці за виконану роботу не нижче середньої заробітної плати за попередньою роботою.
У пояснювальній записці до проєкту Закону України "Про внесення змін до законів України "Про Національну поліцію" та "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" метою законопроєкту визначено оптимізацію діяльності поліції, у тому числі під час дії режиму воєнного стану (blob:https://itd.rada.gov.ua/f3d2aff9-7f3a-4fc5-a110-08d11f8b70ef) зазначено про необхідність внесення відповідних змін для забезпечення діяльності поліції та ефективного виконання нею завдань в умовах воєнного стану.
За змістом пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №2123-IX, зміни внесені до Закону України "Про національну поліцію" діють тимчасово, на період введення в Україні воєнного стану, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф та/або інших держав проти України та 60 днів після цього.
Як уже зазначалось, згідно з частиною першою статті 59 Закону України "Про Національну поліцію" служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
На думку суду, наведене дає підстави стверджувати, що з набранням чинності 01.05.2022 Законом №2123-IX, яким передбачено застосування Закону України "Про Національну поліцію" та інших нормативно-правових актів з питань проходження служби в поліції" до відносин у зв'язку зі вступом, проходженням та припиненням служби в поліції, для з'ясування чи підлягає застосуванню до цих відносин той чи інший нормативно-правовий акт необхідно встановити чи передбачено цим актом врегулювання таких відносин.
Згідно зі статтею 1 Закону №2136-IX він визначає особливості проходження державної служби, служби в органах місцевого самоврядування, особливості трудових відносин працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності в Україні, а також осіб, які працюють за трудовим договором, укладеним з фізичними особами, у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану".
Зміст наведеної норми дає підстави стверджувати, що Законом №2136-IX окремо не врегульовує відносини щодо вступу, проходження та припинення служби в поліції.
У пояснювальній записці до проєкту Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" (blob:https://itd.rada.gov.ua/dac0ab47-9af6-444b-ade2-a57ca5a07107) зазначено, що перебування держави в стані війни та діяльність працівників в умовах загрози ведення бойових дій вимагають суттєвого перегляду системи організації трудових відносин в умовах воєнного стану. Метою законопроекту є врегулювання окремих питань трудових відносин між працівником та роботодавцем в умовах воєнного часу, враховуючи необхідність забезпечення збалансованості між скороченням видатків роботодавців на оплату відпусток, надурочних годин, годин роботи у святкові та вихідні дні тощо, та забезпеченням мінімально необхідних прав та гарантій працівників.
Іншими словами, Закон №2136-IX покликаний урегулювати в умовах воєнного стану трудові відносини, які виникають між роботодавцем та працівником в усіх підприємствах, установах, організаціях в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, а також визначає особливості проходження державної служби, служби в органах місцевого самоврядування.
З огляду на наведене, суд доходить висновку, що Закон №2136-IX не є законом, який урегульовує відносини, що виникають у зв'язку зі вступом, проходженням та припиненням служби в поліції. Таке тлумачення відповідає меті ухвалення Закону №2123-IX для ефективної роботи органів поліції під час дії режиму воєнного стану.
Відтак у спірному випадку не підлягають застосуванню вимоги частини першої статті 3 Закону №2136-IX про можливість переведення працівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, без його згоди лише для відвернення або ліквідації наслідків бойових дій, а також інших обставин, що ставлять або можуть становити загрозу життю чи нормальним життєвим умовам людей, з оплатою праці за виконану роботу не нижче середньої заробітної плати за попередньою роботою.
Підставами позову визначено, що всупереч вимогам абзацу другого пункту 2 частини першої статті 65 Закону України "Про Національну поліцію" позивача переведено на нижчу посаду.
Відповідно до частини другої статті 65 Закону України "Про Національну поліцію" посада вважається вищою, якщо за нею штатом (штатним розписом) передбачене вище спеціальне звання поліції, нижчою, якщо передбачене нижче спеціальне звання поліції, та рівнозначною, якщо передбачене таке саме спеціальне звання поліції.
Отже, для встановлення дотримання відповідачем наведеної норми в частині переміщення позивача на рівнозначну посаду без його згоди, суду необхідно з'ясувати рівнозначність посад, яку обіймав позивач та на яку був переміщений, тобто чи передбачались за цими посадами однакові спеціальні звання поліції.
Судом установлено, що наказом ГУНП у м. Києві від 07.04.2022 №5802 о/с позивача призначено начальником відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого відділу Солом'янського управління поліції з посадовим окладом 2800,00 грн. Оскаржуваним наказом від 20.07.2022 №1144 о/с позивача переміщено на посаду старшого інспектора сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Солом'янського УП з посадовим окладом 2600,00 грн.
Представники позивача стверджували, що позивача переміщено на нижчу посаду, оскільки до переміщення він обіймав посаду начальника відділення поліції, для якої передбачено граничне звання підполковник поліції згідно з розділом IV "Управління, відділи, відділення поліції" Переліку посад №142. Однак позивача було призначено на посаду старшого інспектора, для якої передбачено граничне спеціальне звання капітан, що також установлено розділом IV "Управління, відділи, відділення поліції" Переліку посад №142. Представники наголосили, що обіймання позивачем посади саме начальника відділення поліції підтверджується довідками про доходи ГУНП у м. Києві від 22.08.2022 №592 та від 22.08.2022 №593, в яких зазначено, що позивач обіймав посаду начальника відділення поліції.
Представник відповідача заперечила наведені доводи, оскільки позивач обіймав посаду начальника відділення, яка не є тотожною посаді начальника відділення поліції та для якої встановлено граничне звання капітан поліції як і для посади старшого інспектора, на яку поліцейського було переміщено.
Статтею 80 Закону України "Про національну поліцію" визначено спеціальні звання поліцейських, зокрема, до спеціальних звань середнього складу віднесено: молодший лейтенант поліції; лейтенант поліції; старший лейтенант поліції; капітан поліції; майор поліції; підполковник поліції; полковник поліції (пункт 2 частини першої).
Частиною другою цієї норми повноваження встановлювати граничні спеціальні звання молодшого, середнього складу поліції за штатними посадами надано керівнику поліції.
Розділом IV Переліку посад №142 (https://www.npu.gov.ua/pro-policiyu/perelik-posad-policejskih) встановлено, що в управліннях, відділах, відділеннях поліції передбачено посади з відповідними граничним спеціальними званнями щодо таких посад:
начальник відділу поліції, заступник начальника відділу поліції (що не входить до складу управління поліції), начальник відділення поліції (за наявності в його складі слідчого підрозділу) - граничне спеціальне звання підполковник поліції;
начальник відділення поліції, заступник начальника відділу поліції, заступник начальника відділення поліції (за наявності в його складі слідчого підрозділу), начальник відділу - граничне спеціальне звання майор поліції;
заступник начальника відділення поліції, заступник начальника відділу, начальник сектору (відділення, чергової частини), заступник начальника сектору (відділення, чергової частини), старший оперуповноважений, старший дізнавач, старший спеціаліст-криміналіст, старший слідчий, старший інспектор, старший дільничний офіцер поліції, поліцейський офіцер громади, старший інженер, старший психолог - граничне спеціальне звання капітан поліції.
З витребуваного судом штатного розпису Солом'янського УП ГУНП у м. Києві станом на 07.04.2022 вбачається, що в штатному розписі передбачено посаду начальника відділення у відділенні розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого відділу з посадовим окладом 2800,00 грн., категорія персоналу - середній склад поліції.
Згідно зі штатним розписом Солом'янського УП ГУНП у м. Києві станом на 20.07.2022 у відділі превенції передбачено посаду старшого інспектора в секторі дільничних офіцерів поліції з окладом 2600,00 грн., категорія персоналу - середній склад поліції.
Як уже вказувалось, позивача переміщено з посади начальника відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого відділу (оклад 2800,00 грн.) на посаду старшого інспектора в секторі дільничних офіцерів поліції відділу превенції (оклад 2600,00 грн.).
Згідно з дослідженими штатними розписами Солом'янського УП ГУНП у м. Києві позивач обіймав посаду начальника відділення розслідування злочинів у сфері господарської діяльності та службової діяльності слідчого відділу, до складу якого входили: начальник відділення; старший слідчий; слідчий.
Відповідно до розділу IV Переліку посад №142 для посади начальника відділення поліції (граничне спеціальне звання підполковник поліції) вимагається наявність в складі такого відділення слідчого підрозділу, проте у відділенні розслідування злочинів у сфері господарської діяльності та службової діяльності слідчого відділу Солом'янського УП ГУНП у м. Києві окремо не передбачено в його складі слідчого підрозділу.
Натомість розділом IV Переліку посад №142 в управліннях, відділах, відділеннях поліції передбачено посади, зокрема, начальник сектору (відділення, чергової частини) та старшого інспектора, для яких визначено граничне спеціальне звання капітан поліції.
На думку суду, досліджені докази та наведені висновки суду, дають підстави стверджувати про помилковість доводів представників позивача про переміщення позивача з посади начальника начальник відділення поліції за наявності в його складі слідчого підрозділу (граничне спеціальне звання підполковник поліції) на нижчу посаду старшого інспектора (граничне спеціальне звання капітан поліції).
Позивач на підставі наказу ГУНП у м. Києві від 07.04.2022 №5802 о/с обіймав посаду начальника відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого відділу Солом'янського УП ГУНП у м. Києві з окладом 2800,00 грн., а на підставі оскаржуваного наказу від 20.07.2022 №1144 о/с позивача переміщено на посаду старшого інспектора сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Солом'янського УП ГУНП у м. Києві з окладом 2600,00 грн., що відповідає дослідженим штатним розписам Солом'янського УП ГУНП у м. Києві за відповідні періоди.
Зазначені посади, згідно з розділом IV Переліку посад №142, передбачені в управліннях, відділах, відділеннях поліції та для них встановлено граничне спеціальне звання капітан поліції. При цьому судом ураховано, що за змістом частин першої-другої статті 80 Закону України "Про національну поліцію" граничні спеціальні звання середнього складу поліції за штатними посадами встановлюються керівником поліції.
Твердження представників позивача про невизначення штатними розписами Солом'янського УП ГУНП у м. Києві чітко встановлених граничних спеціальних звань за конкретною посадою, не спростовує наведені висновки суду, які ґрунтуються як на інформації в досліджених штатних розписах, де зазначено найменування посади, орган, підрозділ, а також розміри посадових окладів, так і на приписах розділу IV Переліку посад №142, які в сукупності підтверджують доводи представника відповідача про переміщення позивача на рівнозначну посаду, граничне спеціальне звання для яких капітан поліції.
Також суд відхиляє доводи представників позивача про те, що довідки про доходи ГУНП у м. Києві від 22.08.2022 №592 та від 22.08.2022 №593 є достатніми доказами для висновку про обіймання позивачем посади начальника відділення поліції, оскільки найменування посади зазначено в наказі ГУНП у м. Києві від 07.04.2022 №5802 о/с, яким підполковника поліції ОСОБА_1 призначено начальником відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого відділу Солом'янського УП.
З огляду на проаналізовані докази, суд вважає необґрунтованими доводи представників позивача про переміщення позивача оскаржуваним наказом від 20.07.2022 №1144 о/с на нижчу посаду без його згоди.
Іншою підставою позову визначено прийняття оскаржуваного наказу від 20.07.2022 №1144 о/с на підставі доповідної записки, що є порушенням процедури переміщення поліцейського. За твердженням представників позивача, наявне в матеріалах судової справи подання було складено після прийняття оскаржуваного наказу, про що свідчить зміст цього наказу, в якому зазначено підставою його прийняття саме доповідна записка, ненадання подання на вимогу позивача та на адвокатський запит, внесення виправлень в оскаржуваний наказ від 20.07.2022 №1144 о/с наказом ГУНП у м. Києві від 19.10.2022 №1627 о/с у частині підстав прийняття оскаржуваного наказу, відсутність на поданні резолюції керівника, яка міститься на доповідній записці.
Відповідно до частини п'ятої статті 59 Закону України "Про Національну поліцію" порядок підготовки та видання наказів щодо проходження служби в поліції встановлює Міністерство внутрішніх справ України.
Порядком №1235, ухваленого на підставі наведеної норми, встановлено: підставою для видання наказів по особовому складу є зміни в службовій діяльності, зокрема, призначення на посади, переміщення по службі (абзаци перший-другий розділу ІІ); підставою для підготовки та видання наказів по особовому складу є документи з питань проходження служби, подані до підрозділу кадрового забезпечення поліцейським, його керівником або працівником, який здійснює кадрове забезпечення підрозділу (пункт 2 розділу ІІІ); перелік документів з питань проходження служби визначається згідно з "Переліком документів з питань проходження служби", затвердженим наказом МВС України від 23.11.2016 №1235 (пункт 3 розділу ІІІ).
До зазначеного "Переліку документів з питань проходження служби" включено: рапорт (заява), що пишеться власноручно у довільній формі; подання про призначення на посаду; подання про встановлення додаткових видів грошового забезпечення.
У постанові Верховного Суду від 17.10.2019 справа №420/5192/18, предметом розгляду якої був наказ про призначення поліцейського на посаду на підставі пункту 2 частини першої статті 65 Закону України "Про національну поліцію", зазначено про встановлення наведеною нормою, яка є спеціальною, підстав переміщення поліцейського. При цьому Закон України "Про Національну поліцію" не розмежовує поняття "переміщення" та "переведення", оскільки як на приклад у частині дев'ятій статті 65 цього Закону зазначено, що переведення поліцейського здійснюється на підставі єдиного наказу про звільнення із займаної посади та направлення для подальшого проходження служби до іншого органу (закладу, установи) поліції та про призначення на посаду в органі (закладі, установі) поліції, до якого переміщується поліцейський.
Верховний Суд у справі №420/5192/18 звернув увагу, що оскаржуваний наказ прийнятий на підставі доповідної записки начальника управління, що не передбачено Порядком №125 та "Переліком документів з питань проходження служби", затвердженим наказом МВС України від 23.11.2016 №1235.
У постанові Верховного Суду від 28.04.2020 справа №560/754/19, предметом розгляду якої також був наказ про призначення поліцейського на посаду відповідно до пункту 2 частини першої статті 65 Закону України "Про національну поліцію" (для більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби), на підставі аналізу розділу ІІ, пунктів 2, 3 розділу ІІІ Порядку №125 зроблено висновок, що в разі переміщення працівника на рівнозначну посаду відсутній обов'язок щодо формування подання про призначення на посаду. Так само, в даному випадку, був відсутній обов'язок щодо формування подання про встановлення додаткових видів грошового забезпечення, адже з переміщенням поліцейського на посаду, його вислуга років і спеціальне звання не змінилися, тому необхідності в установленні додаткових видів грошового забезпечення та, відповідно, формування подання, не було.
При цьому Верховним Судом зроблено висновок по те, що рапорт, на підставі якого прийнято наказ про призначення відповідно до пункту 2 частини першої статті 65 Закону України "Про національну поліцію" (для більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби), містить обґрунтування переміщення поліцейського.
Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної в постанові від 30.01.2019 справа №755/10947/17, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду (також, наприклад, постанова Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2023 справа №420/2411/19).
Спираючись на правову позицію Великої Палати Верховного Суду в справі №755/10947/17, Верховний Суд у постанові від 10.10.2024 справа №420/7465/20 зазначив, що під час вирішення тотожних спорів суди мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду (також, наприклад, постанова Верховного Суду від 03.04.2024 справа №380/1249/21).
Відтак у спірних відносинах застосуванню підлягають правові висновки Верховного Суду зроблені у постанові від 28.04.2020 справа №560/754/19.
Необхідно зауважити, що під час судового розгляду адміністративної справи представник відповідача наполягала, що підставою для прийняття оскаржуваного наказу Києві від 20.07.2022 №1144 о/с було подання, водночас зазначення в цьому наказі доповідної записки як підстави його прийняття, за твердженням представника, було помилковим.
Судом установлено, що підставою прийняття оскаржуваного наказу ГУНП у м. Києві від 20.07.2022 №1144 о/с вказано доповідну записка начальника Солом'янського управління поліції полковника поліції ОСОБА_2 від 18.07.2022.
У матеріалах судової справи міститься доповідна записка від 18.07.2022 начальника Солом'янського УП ГУНП у м. Києві полковника поліції ОСОБА_4 , адресована начальникові ГУНП у м. Києві генералу поліції третього рангу І. Вигівському.
У доповідній записці автор інформував, що з введенням в Україні 24.02.2022 воєнного стану на співробітників відділу превенції додатково покладено обов'язки із забезпечення безпеки та публічного правопорядку, патрулювання території обслуговування та фортифікаційного зміцнення Солом'янського УП. Станом на 08.07.2022 в секторі дільничних офіцерів поліції відділу превенції по штату рахується 39 посад, із них 5 посад вакантних. Тривалий час неукомплектована посада старшого інспектора сектору дільничних офіцерів поліції, що впливає на підвищення рівня ефективності роботи на території обслуговування Солом'янського району та збільшує навантаження на працівників. У зв'язку зі службовою необхідністю, з метою комплектування вакантних посад сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Солом'янського УП, начальник цього управління просив в начальника ГУНП у м. Києві дозволу відповідно до пункту 2 частини першої статті 65 Закону України "Про Національну поліцію" для більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби, підполковника поліції ОСОБА_1 , начальника відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого відділу Солом'янського УП ГУНП у м. Києві, призначити на посаду старшого інспектора сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції цього ж управління поліції.
Доповідна записка містить резолюцію від 18.07.2022 начальника ГУНП у м. Києві управлінню кадрового забезпечення "до розгляду" та відмітку від 19.07.2022 заступника начальника ГУНП у м. Києві полковника поліції ОСОБА_5 про відсутність заперечень.
Представником відповідача додано до матеріалів справи подання від 18.07.2022, складене начальником Солом'янського УП ГУНП у м. Києві полковником поліції ОСОБА_6 , адресоване начальникові ГУНП у м. Києві генералу поліції третього рангу ОСОБА_7 .
Зі змісту подання від 18.07.2022 вбачається, що воно стосується призначення на посаду старшого інспектора сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Солом'янського УП ГУНП у м. Києві підполковника поліції ОСОБА_1 . У поданні наведено коротку довідку про поліцейського, надано йому позитивну характеристику та висловлено клопотання про призначення ОСОБА_1 на посаду старшого інспектора сектору дільничних офіцерів, поліції, відділу превенції Солом'янського управління поліції ГУНП у м. Києві.
У судому засіданні 17.06.2024 судом оглянуто оригінал подання від 18.07.2024 та долучено до матеріалів адміністративної справи завірену копію.
Жодних резолюцій, інших відміток начальника ГУНП у м. Києві чи службових осіб подання не містить.
Представник відповідача пояснила, що наявність резолюції на поданні не є обов'язковим реквізитом подання, резолюція на доповідній записці не може свідчити про прийняття оскаржуваного наказу без наявності подання, про що було зазначено в наказі про виправлення описки.
Наказом ГУНП у м. Києві від 19.10.2022 №1627 о/с внесено зміни до наказу ГУНП у м. Києві від 20.07.2022 №1144 о/с змінено - "підстава: доповідна записка начальника Солом'янського управління поліції полковника поліції ОСОБА_3 від 18.07.2022" на - "підстава: подання начальника Солом'янського управління поліції полковника поліції ОСОБА_3 від 18.07.2022".
В доповідній записці т.в.о. начальника відділу правового забезпечення ГУНП у м. Києві підполковника поліції ОСОБА_8 від 07.10.2022, яка вказана підставою прийняття наказу від 19.10.2022 №1627 о/с, зазначено про виявлення під час судового розгляду адміністративної справи, що в оскаржуваному наказі від 20.07.2022 №1144 о/с підставою призначення підполковника поліції ОСОБА_1 старшим інспектором сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Солом'янського УП зазначена доповідна записка начальника Солом'янського УП ОСОБА_4 від 18.07.2022. На підставі Порядку №1235 запропоновано внести зміни до оскаржуваного наказу, вказавши підставою його прийняття подання начальника Солом'янського УП ОСОБА_4 від 18.07.2022.
У позовній заяві зазначено, що станом на час видання оскаржуваного наказу від 20.07.2022 №1144 о/с подання не існувало, оскільки на рапорт позивача від 21.07.2022 та запит адвоката цей документ надано не було.
У матеріалах судової справи відсутні докази звернення позивача до відповідача з рапортом про надання йому документів, зокрема подання. Заяв, клопотань представниками позивача з цього приводу заявлено не було.
До позову додано адвокатський запит від 03.08.2022 №0308/5, в якому вимагалось від начальника ГУНП у м. Києві надати, зокрема подання про призначення ОСОБА_1 старшим інспектором сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Солом'янського УП ГУНП у м. Києві та звільнення його з посади начальника відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого відділу цього ж управління.
У листі ГУНП у м. Києві від 09.08.2022 №2031/125/26/01-2022 адвоката В.Скока повідомлено, що в зв'язку з некомплектом у Солом'янському УП, а також з метою забезпечення ефективного виконання завдань, покладених на поліцію міста Києва, ОСОБА_1 відмовлено в переведенні для подальшого проходження служби до Головного управління Національної поліції в Херсонській області. Додатково поінформовано, що подання про призначення на посаду, доповідна записка від 18.07.2022, матеріали щодо заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності, текст Присяги із власноручним підписом поліцейського, який її склав містяться в особовій справі, які відносяться до службової інформації з обмеженим доступом, тому відмовлено в наданні такої інформації.
Особову справу з доповідною записку від 18.07.2022 та поданням від 18.07.2022 відповідачем додано разом з відзивом.
Суд констатує, що доказів, які б підтверджували наявність складеного подання від 18.07.2022 матеріали судової справи не містять. Представник відповідача пояснила, що доповідна записка від 18.07.2022 та подання від 18.07.2022 не реєструвались у журналах вхідної кореспонденції ГУНП у м. Києві, відповідно надати докази того, що подання було складено 18.07.2022 немає можливості. Сторони клопотань з цього приводу не заявляли.
Судом не застосовувався принцип офіційного з'ясування обставин справи шляхом витребування доказів чи допиту свідків, оскільки представник відповідачем визнано відсутність таких доказів. Водночас суд визнав недоцільним допитувати в якості свідка начальника Солом'янського УП ОСОБА_4 від 18.07.2022 через наявність в матеріалах судової справи підписаного ним подання із зазначенням дати.
З огляду на встановлені обставини суд констатує відсутність в матеріалах справи доказів того, що станом на час прийняття оскаржуваного наказу від 20.07.2022 №1144 о/с подання від 18.07.2022 було складено та могло бути підставою для прийняття цього наказу.
Разом з тим, суд відхиляє доводи представників позивача про те, що ненадання подання від 18.07.2022 на вимогу позивача та на адвокатський запит свідчить про відсутність такого подання. Як уже вказав суд, доказів того, що позивач звертався до відповідача з заявою не надано. У відповіді від 09.08.2022 на адвокатський запит відповідачем зазначено, що подання міститься в матеріалах особової справи та не надається через належність інформації до службової, подання як доказ подано до суду разом з відзивом 22.09.2022 засобами поштового зв'язку, по що свідчить відбиток печатки на поштовому конверті.
Відповідно до Інструкції №650: подання - документ, що містить пропозиції про призначення, переміщення або заохочення особового складу, а також рекомендації щодо визначених дій і заходів з питань діяльності установ; доповідна записка - документ, адресований керівникові установи, яким останній інформується про невідомий йому факт, подію тощо, з обов'язковим внесенням пропозицій.
Аналіз доповідної записки від 18.07.2022 дає підстави стверджувати про наявність в ній підстав для переміщення поліцейського: у зв'язку зі службовою необхідністю; з метою комплектування вакантних посад сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Солом'янського УП та на підставі пункту 2 частини першої статті 65 Закону України "Про Національну поліцію"; для більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби. У поданні від 18.07.2022 висловлено пропозицію про призначення позивача на посаду старшого інспектора сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Солом'янського УП.
На думку суду, в спірному випадку зазначення в оскаржуваному наказі від 20.07.2022 №1144 о/с, яким позивача переміщено на рівнозначну посаду, підставою його прийняття доповідної записки, не може бути самостійною підставою для визнання цього наказу протиправним.
Доходячи такого висновку суд враховує зміст доповідної записки, яка містить необхідні обґрунтування та підстави для переміщення позивача. Також суд зважає на те, що наказом відповідача від 19.10.2022 №1627 о/с внесено виправлення до оскаржуваного наказу від 20.07.2022 №1144 о/с шляхом зазначення підставою його прийняття - подання начальника Солом'янського УП від 18.07.2022. Крім того, суд не може не врахувати правову позицію Верховного Суду в справі №560/754/19 щодо необов'язковості подання в разі призначення поліцейського на посаду відповідно до пункту 2 частини першої статті 65 Закону України "Про Національну поліцію" для більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби.
З огляду на такі міркування, суд відхиляє доводи представників позивача про протиправність оскаржуваного наказу від 20.07.2022 №1144 о/с через зазначення в ньому підставою для його прийняття доповідної записки.
Зважаючи на все викладене, суд доходить висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для задоволення позову в частині визнання протиправним та скасування наказу ГУНП у м. Києві від 20.07.2022 №1144 о/с "Про особовий склад".
Оскільки позовні вимоги про зобов'язання ГУНП у м. Києві змінити формулювання в наказі начальника ГУНП у м. Києві від 20.10.2022 №1632 о/с "Про особовий склад" щодо посади, з якої підполковника поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції, стягнення на користь позивача різниці в грошовому забезпеченні за час виконання ним службових обов'язків за нижчеоплачуваною посадою з 20.07.2022 по 20.10.2022 включно, стягнення на користь позивача в рахунок відшкодування моральної шкоди суму в розмірі 30.000,00 грн. є похідними від вимоги про визнання протиправним та скасування наказу від 20.07.2022 №1144 о/с, у задоволенні якої суд відмовив, зазначені позовні вимоги задоволенню також не підлягають.
Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1984,80 грн. (квитанція від 25.08.2022 №6969-8618-6729-0169). Представником позивача подано заяву від 18.03.2024 №1803/3 про необхідність вирішення питання стягнення з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу після прийняття судом рішення про задоволення позову.
Оскільки в задоволенні позову відмовлено повністю, відповідачем доказів понесення судових витрат не надано, такі витрати розподілу та присудженню не підлягають.
Керуючись статтею 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову відмовити повністю.
Судові витрати розподілу та присудженню не підлягають.
Позивач - ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 ).
Відповідач - Головне управління Національної поліції у м. Києві (ідентифікаційний код 40108583, місцезнаходження: 01601, місто Київ, вулиця Володимирська, 15).
Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Згідно зі статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Донець В.А.