01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"21" вересня 2010 р. Справа № 15/111-10
Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України”, м. Київ
до Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа», Київська обл., м. Біла Церква
про стягнення 10238546,64 грн.
за участю представників:
позивача:Яковенко П.А. (дов. № 83/10 від 28.12.2009 р.);
відповідача:Безоглюк Я.Л. (дов. № 12 від 05.01.2010р.).
обставини справи:
до господарського суду Київської області надійшла позовна заява дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” (далі -ДК „Газ України” НАК „Нафтогаз України”, Позивач) до комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа»(далі -Відповідач) про стягнення 10238546,64 грн., з яких 6654984,88 грн. заборгованості за природний газ, поставлений в січні -квітні 2009р. на підставі договору № 06/08-1452 ТЕ-17 від 29.09.2008 р., 655016,89грн. пені, 2210154,17 грн. інфляційних втрат та 718390,70 грн. 3% річних.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що між позивачем та відповідачем був укладений договір поставки природного газу № 06/08-1452 ТЕ-17 від 29.09.2008 р., в порушення умов якого відповідач не в повному обсязі розрахувався за природний газ, поставлений в січні -квітні 2009р., в результаті чого утворилась заборгованість в сумі 6654984,88 грн. У зв'язку з наявністю зазначеної заборгованості відповідачу нараховано 655016,89грн. пені, 2210154,17 грн. інфляційних втрат та 718390,70 грн. 3% річних. Всього сума позову становить 10238546,64 грн.
Представник відповідача у судовому засіданні 21.09.2010р. надав суду відзив № 1268 від 20.09.2010р. на позовну заяву, в якому проти нарахованих пені, інфляційних втрат та 3% річних заперечує та зазначає, що їх сплата є непосильним для підприємства фінансовим навантаженням. Відповідач зазначає, що кредиторська заборгованість відповідача за спожитий газ становить 44,2 млн.грн., а дебіторська заборгованість за надані послуги становить 49,6 млн.грн., з якої 39,2 млн.грн. заборгованість населення за спожиті послуги теплопостачання. Відповідач вказує на те, що вини підприємства в затримці оплати суми основного боргу перед позивачем немає та посилаючись на ст. 233 ГК України, ст. 551 ЦК України та ст. 83 ГПК України просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог про стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних.
Представник позивача в судових засіданнях 03.09.2010 р. та 21.09.2010 р. підтримав позов.
Представник відповідача в судовому засіданні 21.09.2010 р. позовні вимоги визнав в частині стягнення основного боргу.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд
встановив:
29 вересня 2008 року між дочірньою компанією „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” (Постачальник) та комунальним підприємством Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа»(Покупець) було укладено договір № 06/08-1452 ТЕ-17 поставки природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання. Відповідно до умов п.п.1.1., 2.1. договору № 06/08-1452 ТЕ-17 від 29.09.2008 року (далі - договір) Постачальник зобов'язується передати у власність Покупцю природний газ, за наявності його обсягів, а Покупець зобов'язується прийняти від Постачальника та оплатити природний газ з 01 жовтня 2008 р. по 31 грудня 2008 р. в обсязі до 38036,161 тис.куб.м., в тому числі по місяцях: жовтень -7459,774 тис.куб.м., листопад -13639,300 тис. куб.м., грудень -16937,087 тис.куб.м.
Згідно з п.4.4. договору приймання-передача газу, поставленого постачальником покупцеві у відповідному місяці поставки, оформлюється актом приймання-передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги спожитого газу, його ціна і вартість. Акт приймання-передачі газу складається за встановленою формою на підставі технічних актів приймання-передачі газу між газотранспортним підприємством та споживачами, з урахуванням планового обсягу поставки, наданого постачальником.
Пунктом 5.1 договору № 06/08-1452 ТЕ-17 від 29.09.2008 року встановлено, що ціна за 1000,0 куб.м. газу з 01.10.2008р. становить 814,75грн., з 01.11.2008р. становить 843,27грн., з 01.12.2008р. становить 872,78 грн.
Відповідно до п.6.1. договору оплата за газ та послуги з його транспортування проводиться грошовими коштами у такому порядку: перша оплата в розмірі 34 відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу проводиться не пізніше 10 числа поточного місяця; подальші оплати проводяться плановими платежами по 33 відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу до 20 та 30 (31) числа поточного місяця. Остаточний розрахунок за фактично спожиті та протранспортовані обсяги газу здійснюється на підставі акта приймання-передачі газу до 10 числа, наступного за місяцем поставки газу.
Згідно з п.11.1 договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання повноважними представниками сторін та скріплення печатками сторін і діє в частині поставки газу з 01.10.2008р. по 31.12.2008р., а в частині розрахунків за газ -до повного їх здійснення.
24.12.2008 р. між постачальником та покупцем була укладена додаткова угода № 2 до договору № 06/08-1452 ТЕ-17 від 29.09.2008 року, згідно з якою пункт 2.1. договору доповнено підпунктом 2.1.1. в наступній редакції: «2.1.1. Постачальник передає покупцю в період з 01.01.2009р. по 30.04.2009р. газ в обсязі до 57917,487 тис. куб.м., в тому числі по місяцях: січень -18651,177 куб.м., лютий - 16720,008 куб.м., березень -15182,659 куб.м., квітень -7363,643 куб.м.». Пункт 11.1 договору викладено в наступній редакції: «11.1 Цей договір набирає чинності з моменту його підписання повноважними представниками сторін та скріплення печатками сторін і діє в частині поставки газу з 01.10.2008р. по 30.04.2009р., а в частині розрахунків за газ -до повного їх здійснення».
Судом встановлено, що на виконання умов договору та додаткових угод до нього позивач протягом січня -квітня 2009 року поставив відповідачу природний газ в обсязі 40320,603 тис.куб.м. на загальну суму 35191177,18 грн., про що свідчать засвідчені належним чином копії актів передачі-приймання природного газу від 31.01.2009 року на суму 11698598,62грн., від 28.02.2009 року на суму 10232092,82грн., від 31.03.2009 року на суму 9689336,39грн., від 30.04.2009 року на суму 3571149,35 грн., які підписані повноважними представниками сторін та скріплені їх печатками.
Відповідач частково виконав свої зобов'язання по оплаті поставленого природного газу, сплативши позивачу 28536192,30 грн. Заборгованість за поставлений природний газ у сумі 6654984,88 грн. залишилася відповідачем несплаченою.
Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем за природний газ, поставлений на підставі договору поставки природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання № 06/08-1452 ТЕ-17 від 29.09.2008 року, у сумі 6654984,88 грн. на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, то вимога позивача про стягнення з відповідача 6654984,88 грн. підлягає задоволенню.
У зв'язку з порушенням відповідачем строків виконання грошового зобов'язання по оплаті вартості спожитого потягом січня -квітня 2009 року природного газу, встановлених п. 6.1 договору, позивач на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати у сумі 2210154,17 грн., нараховані за період з лютого 2009 року по березень 2010 року, та три проценти річних з простроченої суми, нараховані за період з 11.02.2009 року по 29.07.2010 року в розмірі 718390,70 грн.
Згідно зі ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки статтею 625 Цивільного кодексу України не передбачено жодних обмежень щодо нарахування інфляційних втрат та 3% річних, розрахунок, наданий позивачем суду є арифметично вірним, то вимоги позивача про стягнення інфляційних втрат, нарахованих за період з лютого 2009 року по березень 2010 року у сумі 2210154,17 грн. та 3% річних, нарахованих за період з 11.02.2009 року по 29.07.2010 року в розмірі 718390,70 грн., є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.
Крім того, на підставі п. 7.2. договору позивач просить стягнути з відповідача за несвоєчасне виконання зобов'язань пеню, розраховану відповідно до вимог ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожний день прострочення платежу за період з 29.01.2010 року по 29.07.2010 року в сумі 655016,89 грн.
Відповідно до п.7.2. договору у разі невиконання покупцем умов п.6.1. цього договору покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Пунктом 7.10. Договору № 06/08-1452 ТЕ-17 від 29.09.2008 року сторони передбачили, що неустойка нараховуються Постачальником за шість місяців, що передують моменту звернення з претензією або позовом.
Частиною 1 ст. 233 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Борг відповідача перед позивачем виник у зв'язку з несплатою заборгованості населенням. Згідно довідки відповідача його дебіторська заборгованість складає 49642 тис. грн., яка утворилась внаслідок заборгованості бюджетних організацій, госпрозрахункових організацій та населення. Приймаючи до уваги те, що основним видом діяльності відповідача є постачання пари та гарячої води, в тому числі населенню, значна сума заборгованості сплачена відповідачем позивачу, суд вважає за можливе, як виняток, відповідно до ч. 1 ст. 233 ГК України та п. 3 ст. 83 ГПК України зменшити розмір пені, що підлягає стягненню і стягнути з відповідача пеню в розмірі 450000,00 грн.
Витрати по сплаті державного мита відповідно до ч.2 ст. 49 ГПК України покладаються судом на відповідача, оскільки спір виник з його вини.
Витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 ГПК України покладаються судом на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене, керуючись ст.124 Конституції України, ст. ст. 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
Стягнути з комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа»(09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Мережна, 3, код 04654336) на користь Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код 31301827) 6654984,88 грн. (шість мільйонів шістсот п'ятдесят чотири тисячі дев'ятсот вісімдесят чотири грн. 88коп.) боргу, 2210154,17 грн. (два мільйони двісті десять тисяч сто п'ятдесят чотири грн. 17 коп.) інфляційних втрат, 718390,70 грн. (сімсот вісімнадцять тисяч триста дев'яносто грн. 70 коп.) 3% річних, 450000,00 грн. (чотириста п'ятдесят тисяч грн. 00коп.) пені, 25500,00 грн. (двадцять п'ять тисяч п'ятсот грн. 00 коп.) витрат по сплаті державного мита та 231,27 грн. (двісті тридцять одна грн. 27 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
2. В іншій частині позову відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Рябцева О.О.
Рішення підписане 01.10.2010 р.