Рішення від 15.10.2010 по справі 17/165-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" жовтня 2010 р. Справа № 17/165-10

Господарський суд Київської області у складі судді Горбасенка П.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Хим-Агросервіс-Д”

до Відкритого акціонерного товариства „Райагрохім”

про стягнення 3 206,01грн.

За участю представників:

від позивача Магур Н.І. (дор. № 6 від 21.01.2010р.);

від відповідача не з'явилися.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Хим-Агросервіс-Д” (далі - позивач) звернулося з позовом до Відкритого акціонерного товариства „Райагрохім” (далі - відповідач) про стягнення 3 206,01грн. заборгованості, з яких: 2 000грн. основного боргу, 212,24грн. пені, 832,18грн. інфляційних втрат та 161,59грн. 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором про надання зворотної фінансової допомоги № ДФП -69 від 24.10.2007р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 28.09.2010р. порушено провадження у справі № 17/165-10, розгляд справи призначено на 08.10.2010р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 08.10.2010р. розгляд справи відкладено на 15.10.2010р.

В судовому засіданні 15.10.2010р. представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судові засідання 08.10.2010р. та 15.10.2010р. не з'явився, витребувані судом документи не надав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду даної справи був повідомлений належним чином.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України за відсутності представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

24.10.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Хим-Агросервіс-Д” (Позикодавець) та Відкритим акціонерним товариством „Райагрохім” (Позичальник) укладено договір про надання зворотної фінансової допомоги № ДФП-69, згідно якого позикодавець зобов'язався надати позичальнику безвідсоткову зворотну фінансову позику, а позичальник -використати її за цільовим призначенням і повернути у визначений договором строк.

Позика надається на зворотній основі. Мета надання позики -поповнення обігових коштів для забезпечення господарської діяльності підприємства. Сума позики за договором становить 2 000грн. (п.п. 1.2., 2.1., 3.1. договору).

Згідно п.п. 4.1., 4.2., 5.1. договору позичальник зобов'язується надати позику протягом десяти банківських днів з дня підписання договору. Позика надається шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позичальника. Строк повернення позики позичальником встановлюється до 31.12.2007р.

Суд встановив, що позивач свої зобов'язання за договором виконав належним чином, на виконання п.п. 4.1., 4.2. договору 24.10.2007р. перерахував на рахунок відповідача зворотну фінансову допомогу у розмірі 2 000грн., що підтверджується платіжним дорученням № 676 від 24.10.2007р. (а.с. 9).

Відповідач, в свою чергу, обов'язки за договором в частині повернення зворотної фінансової допомоги належним чином не виконав, чим істотно порушив умови договору, зворотну фінансову допомогу в сумі 2 000грн. станом на момент судового розгляду справи позивачу не повернув.

Факт неповернення відповідачем 2 000грн. зворотної фінансової допомоги підтверджується довідкою ПАТ КБ „Хрещатик” № 30-02/1848 від 13.10.2010р. (а.с. 47).

Відповідач заборгованість за договором про надання зворотної фінансової допомоги № ДФП-69 від 24.10.2007р. у сумі 2 000грн. визнав у повному обсязі, що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків станом на 01.10.2010р. (а.с. 44), підписаним та скріпленим печатками обох сторін.

Предметом позову є вимога про стягнення 3 206,01грн. заборгованості, з яких: 2 000грн. основного боргу, 212,24 грн. пені, 832,18грн. інфляційних втрат та 161,59грн. 3 % річних.

Згідно ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Враховуючи те, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття судового рішення не погашено, розмір вказаного боргу відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 2 000грн. основного боргу підлягає задоволенню.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором, позивачем, за період з 01.01.2008р. по 01.07.2008р., нараховано 212,24грн. пені.

Частинами першою і третьою ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.

У сфері господарювання згідно ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до статті 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 8.2. договору сторін погоджено, що при недотриманні позичальником договірних термінів повернення позики, він зобов'язаний сплатити на користь позикодавця пеню у розмірі 0,5 % від суми несвоєчасного виконання зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

Враховуючи положення вищезазначених норм, а також періоди нарахування пені, що вказані позивачем в поданому ним помісячному розрахунку пені (а.с. 36), суд обмежив розмір пені подвійною обліковою ставкою НБУ, а період її нарахування шістьмома місяцями від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Відтак, арифметично вірний розмір пені, нарахованої за період з 01.01.2008р. по 01.07.2008р. становить 213,77грн. Оскільки суд, приймаючи рішення, не може вийти за межі позовних вимог, то вимога про стягнення з відповідача 212,24грн. пені підлягає задоволенню в повному обсязі.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором, позивачем за період з 01.01.2008р. по 31.07.2010р. нараховано 832,18грн. інфляційних втрат та 161,59грн. 3 % річних за період з 01.01.2008р. по 10.09.2010р.

Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу (ч. 1 ст. 1050 ЦК України).

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на викладене, а також приймаючи до уваги період нарахування інфляційних втрат та 3 % річних, що вказаний позивачем в поданому ним інфляційних втрат та 3 % річних (а.с. 36-37), арифметично вірний розрахунок інфляційних втрат, нарахованих за період з 01.01.2008р. по 31.07.2010р. та 3 % річних, нарахованих за період з 01.01.2008р. по 10.09.2010р. з урахуванням суми заборгованості складає 832грн. інфляційних втрат та 161,75грн. відповідно. Відтак вимога про стягнення 832,18грн. інфляційних втрат підлягає частковому задоволенню в розмірі 832грн., а вимога про стягнення 161,59грн. 3 % річних підлягає задоволенню в повному обсязі, оскільки суд, приймаючи рішення, не може вийти за межі позовних вимог.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 2 000грн. основного боргу, 212,24грн. пені, 832грн. інфляційних витрат та 161,59грн. 3% річних є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Райагрохім” (07700, Київська область, Яготинський район, м. Яготин, вул. Сільгосптехніки, буд. 1; код ЄДРПОУ 05489313) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Хим-Агросервіс-Д” (03039, м. Київ, Голосіївський район, просп. Червонозоряний, буд. 119; код ЄДРПОУ 32822831) 2 000 (дві тисячі гривень) 00 коп. основного боргу, 212 (двісті дванадцять гривень) 24 коп. пені, 832 (вісімсот тридцять дві гривні) 00 коп. інфляційних втрат, 161 (сто шістдесят одну гривню) 59 коп. 3 % річних, 101 (сто одну гривню) 99 коп. державного мита та 235 (двісті тридцять п'ять гривень) 99 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. У задоволенні решти позову -відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Горбасенко П.В.

Повне рішення складено: 19.10.2010р.

Попередній документ
12270455
Наступний документ
12270457
Інформація про рішення:
№ рішення: 12270456
№ справи: 17/165-10
Дата рішення: 15.10.2010
Дата публікації: 18.11.2010
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Київської області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги; Інші розрахунки за продукцію