Справа № 527/1801/23 Номер провадження 22-ц/814/2969/24Головуючий у 1-й інстанції Павлійчук А.В. Доповідач ап. інст. Панченко О. О.
29 жовтня 2024 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого судді Панченка О.О.,
Суддів: Кузнєцової О.Ю., Пікуля В.П.
при секретарі Філоненко О.В.
за участю представника ОСОБА_1 адвоката Кінаш Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 27 травня 2024 року, ухваленого у складі головуючого судді Павлійчук А.В., повний текст судового рішення виготовлено 06.06.2024 року, у справі за позовом представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 до Градизької селищної ради Кременчуцького району Полтавської області, ОСОБА_1 , третя особа , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Градизька державна нотаріальна контора Кременчуцького району Полтавської області, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -
Зміст позовних вимог
У липні 2023 року представник ОСОБА_2 - адвокат Завезіон Євген Леонідович звернувся до суду з позовом до Градизької селищної ради Кременчуцького району Полтавської області, ОСОБА_1 , третя особа , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Градизька державна нотаріальна контора Кременчуцького району Полтавської області, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Просив суд визначити ОСОБА_2 додатковий строк терміном в 1 місяць для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позов мотивований тим, що за життя ОСОБА_4 залишив заповіт, яким заповів належну йому земельну ділянку ОСОБА_2 . Позивач звернулася із заявою до Градизької ДНК про прийняття спадщини після померлого ОСОБА_4 , але нотаріус постановою від 25.07.2023 року відмовила у видачі свідоцтва про прийняття спадщини за заповітом, оскільки спадкоємець пропустила шестимісячний термін для прийняття спадщини.
Крім того нотаріус у постанові вказує, що спадщину після ОСОБА_4 прийняла його сестра ОСОБА_1 . Проте представник позивача вважає, що позивач пропустила вказаний строк з незалежних віднеї обставин, тобто з поважної причини.
Також вказує, що позивач 05.05.2023 звернулася до приватного нотаріуса Цемах В.А. де подала заяву про прийняття спадщини, яка була адресована на Градизьку ДНК.
У зв'язку з цим помилково вважала, що виконала всі необхідні дії, а тому вважає, що пропустила строк звернення до нотаріальної контори із незалежних від неї обставин, тобто з поважної причини і його необхідно продовжити на один місяць.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Глобинського районного суду Полтавської області від 27 травня 2024 року позов представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 до Градизької селищної ради Кременчуцького району Полтавської області, ОСОБА_1 , третя особа , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Градизька державна нотаріальна контора Кременчуцького району Полтавської області, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини задоволено.
Визнано, що строк для прийняття спадщини, що відкрилася після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 пропущено ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з поважної причини.
Визначено ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 додатковий строк для подання до органів нотаріату заяви про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 терміном один місяць.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що причини, вказані ОСОБА_2 , є об'єктивними та поважними.
Короткий зміст вимог та доводів апеляційної скарги
Не погодившись із таким вирішенням спору, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування місцевим судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції фактичним обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 27 травня 2024 року та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
В обгрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що суд першої інстанції помилково визнав, що наявність лише думок у позивача про вчинення нею усіх залежних від неї дій є поважною причиною та підставою для поновлення та надання додаткового строку для прийняття спадщини. Зазначає, що ОСОБА_2 з моменту написання заяви 05.05.2023 у м. Кременчуці і до моменту її звернення 27.06.2023 не навела реальних перешкод та труднощів які б могли завадити їй звернутися до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини.
Не вчинення позивачем вчасно усіх дій, що передбачені чинним законодавством щодо прийняття спадщини, не може свідчити про поважність причин, які підлягають захисту і відновлення в судовому порядку, адже ці дії залежали виключно від волі самої ОСОБА_2 , а не від обставин, які від неї не залежали.
Відповідно до частини 1 статті 367 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши представника ОСОБА_1 адвоката Кінаш Т.В., дослідивши матеріали справи та перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, приходить до наступного висновку.
Встановлені обставини справи
Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , що підтверджується копією Свідоцтва про смерть, яке видано 13 січня 2023 року виконавчим комітетом Градизької селищної ради Кременчуцького району Полтавської області, актовий запис № 17.
Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина на майно померлого, в тому числі і на земельну ділянку площею 2,66 га, яка розташована на території Пронозівської сільської ради Глобинського району Полтавської області, цільове призначення земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер земельної ділянки 5320687200:00:014:0033.
За життя 12 квітня 2019 року ОСОБА_4 склав заповіт, яким належну йому земельну ділянку площею 2,66 га, яка розташована на території Пронозівської сільської ради Глобинського району Полтавської області, цільове призначення земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер земельної ділянки 5320687200:00:014:0033 заповів ОСОБА_5 , заповіт посвідчено приватним нотаріусом Спірідовичем В.М. та зареєстровано в реєстрі за № 744.
09 липня 2022 року ОСОБА_6 та ОСОБА_5 зареєстрували шлюб, про що складено відповідний актовий запис № 841. Прізвище дружини після реєстрації шлюбу « ОСОБА_7 ».
ОСОБА_2 05.05.2023 звернулась до приватного нотаріуса Цемах В.А. для написання заяви про прийняття спадщини, яка була адресована на Градизьку ДНК, заяву зареєстровано в реєстрі за № 148.
Державний нотаріус Градизької державної нотаріальної контори Кременчуцького району Полтавської області Захарова О.Д. постановою від 25 липня 2023 року відмовила позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , у зв'язку з пропуском шестимісячного терміну для прийняття спадщини.
З матеріалів справи вбачається, що з заявою про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 звернулася його сестра - ОСОБА_1 , яка є спадкоємцем за законом. Інші спадкоємці, які прийняли спадщину, відсутні.(а.с.137-143).
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що причини, вказані ОСОБА_2 , є об'єктивними та поважними.
Колегія суддів вважає такий висновок місцевого суду помилковим виходячи з наступних підстав.
Застосування норм права, що регулюють спірні правовідносини
Відповідно до частини 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з частиною 2 статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до частини 1 статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Нормами статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини (стаття 1223 ЦК України).
Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (частина перша статті 1268 ЦК України).
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (стаття 1269, частина перша статті 1270 ЦК України).
Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (стаття 1272 ЦК України).
Зважаючи на наведене, особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовом про визначення їй додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК України), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини.
Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, суд має досліджувати поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: тривала хвороба спадкоємців; гостре раптове захворювання спадкоємця, велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Водночас, судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна та відкриття спадщини, похилий вік, непрацездатність, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо. Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то немає правових підстав для визначення додаткового строку для прийняття спадщини. (постанови Верховного Суду від 11 липня 2018 року у справі № 381/4482/16-ц (провадження № 61-12844св18), від 11 листопада 2020 року у справі № 750/262/20 (провадження № 61-14038св20), від 23 листопада 2020 року у справі № 315/714/19 (провадження № 61-2162св20); від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17 (провадження № 61-38298св18), від 28 березня 2022 року у справі № 750/2158/21 (провадження № 61-753св22).
Як встановлено судом першої інстанції 05.05.2023 року ОСОБА_2 звернулася до приватного нотаріуса Цемах В.А. в якого склала заяву про прийняття спадщини, яка була адресована Градизькій ДНК, заява зареєстрована в реєстрі за № 148.(а.с.10). Дана заява містить вказівку про те, що ОСОБА_2 роз'яснено про необхідність подання даної заяви до Градизької державної нотаріальної контори до 12 липня 2023 року. З невідомих причин ОСОБА_2 вказаної заяви до Градизької державної нотаріальної контори до 12 липня 2023 року не подала.
До Градизької ДНК позивач звернулася лише 25 липня 2023 року.
Постановою державного нотаріуса Захарова О.Д. від 25 липня 2023 року ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 - відмовлено.
Враховуючи, що спадкодавець помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , шестимісячний строк на подачу заяви про прийняття спадщини сплив 12 липня 2023 року.
В позовній заяві представник позивача вказує, що до нотаріуса вона звернулася 25 липня 2023 року, тобто пропуск строку звернення до нотаріуса становить 13 днів. Жодних доказів про те, що звернення до нотаріуса було здійснено в інший період до суду не надано.
Позивачкою у справі не наведено жодних доказів, які б підтвердили поважність та об'єктивну неможливість звернутися до нотаріуса в період з 05 травня 2023 року по 12 липня 2023 року (з дати звернення до приватного нотаріуса Цемах В.А.).
Як зазначено вище, строк прийняття спадщини пропущений на 13 днів без поважних причин.
Апеляційний суд вважає, що пропуск строку на прийняття спадщини в даному випадку не є незначним, що давало б право суду встановити додатковий строк на подачу заяви про прийняття спадщини.
За таких фактичних обставин в даній справі не можна застосувати правові висновки Верховного Суду, висловлені у справі № 315/714/19.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 в зазначеній частині є обґрунтованими.
Позивач у справі не надала доказів на підтвердження поважності причини пропуску строку для прийняття спадщини.
Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Враховуючи вищевикладені висновки, рішення місцевого суду підлягає скасуванню з ухваленням у справі нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Щодо розподілу судових витрат.
Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (ч. 13 ст. 141 ЦПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За апеляційне оскарження рішення у справі апелянт ОСОБА_1 сплатила судовий збір в розмірі 1610,40 грн, який підлягає відшкодуванню позивачем у справі, враховуючи що у задоволенні позову відмовлено. (а.с.202).
Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 374, п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 376, ст. ст. 381, 382, 383, 384 ЦПК України суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 27 травня 2024 року -скасувати. Ухвалити нове.
В задоволенні позовних вимог представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 до Градизької селищної ради Кременчуцького району Полтавської області, ОСОБА_1 , третя особа , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Градизька державна нотаріальна контора Кременчуцького району Полтавської області, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір за апеляційне оскарження судового рішення в розмірі 1610,40 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 29 жовтня 2024 року.
Головуючий суддя О.О. Панченко
Судді О.Ю.Кузнєцова
В.П. Пікуль