Справа № 539/2731/14-ц Номер провадження 22-ц/814/2968/24Головуючий у 1-й інстанції Гудков С. В. Доповідач ап. інст. Панченко О. О.
29 жовтня 2024 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Панченка О.О.,
суддів Пікуля В.П., Кузнєцової О.Ю.
при секретарі Філоненко О.В.,
за участю представника ОСОБА_1 - адвоката Антіховича Володимира Володимировича
розглянувши у відкритому судовому засіданні, у залі суду в режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Антіховича Володимира Володимировича
на рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 07 жовтня 2014 року, ухвалене у складі головуючого судді Гудкова С.В., повний текст судового рішення виготовлено - дати не вказано, у справі за заявою Управління з питань комунального майна та земельних відносин виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області про визнання спадщини відумерлою,-
Зміст заяви
У серпні 2014 року заявник Управління з питань комунального майна та земельних відносин виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської областізвернулося до суду з заявою про визнання спадщини відумерлою, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 . На час смерті ОСОБА_3 належало 3/10 частини будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
Зазначає, що майно померлої ОСОБА_2 ніхто не прийняв, а час, що сплив з моменту смерті, перевищує один рік, а тому є всі правові підстави для визнання спадщини відумерлою.
Заявник просив визнати 3/10 частини будинку за адресою: АДРЕСА_1 , відумерлою спадщиною та передати її до комунальної власності територіальної громади.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 07 жовтня 2014 року заяву Управління з питань комунального майна та земельних відносин виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області про визнання спадщини відумерлою - задоволено.
Визнано 3/10 частини будинку за адресою: АДРЕСА_1 , відумерлою спадщиною, передано її у власність Лубенській територіальній громаді в особі Лубенської міської ради Полтавської області.
Рішення мотивовано тим, що оскільки спадщину померлої ОСОБА_2 ніхто не прийняв, з часу відкриття спадщини сплинув понад один рік, є всі правові підстави для визнання спадщини відумерлою.
Короткий зміст вимог та доводів апеляційної скарги
Не погодившись із вказаним рішенням адвокат Антіхович Володимир Володимирович який представляє ОСОБА_1 як особу, яка не брала участі у справі подав до суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу, вважає, що вказаним рішенням суду порушено права ОСОБА_1 , як спадкоємця спірної частини будинку.
В апеляційній скарзі, просить скасувати вищевказане рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні заяви.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що оскільки, спадкоємець за заповітом ОСОБА_1 претендує на спадкове майно, то наявний спір про право, а тому відсутні підстави для розгляду заяви про визнання спадщини відумерлою в порядку окремого провадження, а спір підлягає розгляду у порядку позовного провадження.
Колегія суддів, заслухавши представника ОСОБА_1 - адвоката Антіховича Володимира Володимировича, перевіривши справу в межах заявлених вимог і апеляційного оскарження, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
За змістом п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Згідно із ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до ч.1 ст.377 ЦПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених ст. 255 та 257 цього Кодексу.
Судом першої інстанції встановлено, що 3/10 частини будинку за адресою: АДРЕСА_1 , належали ОСОБА_2 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.5-6).
ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 07.08.2013 року (а.с.9).
Згідно даних, наданих другою Лубенською державною нотаріальною конторою, спадкова справа по ОСОБА_2 не відкривалась.
Задовольняючи заяву та визнаючи спадщину відумерлою, суд першої інстанції, враховуючи викладені фактичні обставини, виходив із того, що спадкоємці за законом та заповітом протягом одного року після смерті спадкодавця до державної нотаріальної контори не зверталися, тому на підставі ст.1278 ЦК спадщина є відумерлою та підлягає передачі територіальній громаді за місцем відкриття спадщини.
Колегія суддів не може погодитись з таким висновком районного суду з наступних підстав.
Статтею 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України).
Відповідно до ч.2ст.1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини (ч.3ст.1223 ЦК України).
Відповідно до ч.ч.1,3ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч.1ст.1270 ЦК України).
Відповідно до положень ч.ч.1,2,3ст.1277 ЦК Україниу разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її неприйняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно за його місцезнаходженням, зобов'язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою.
Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини.
Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місце відкриття спадщини, а нерухоме майноза його місцезнаходженням.
Отже, за змістом викладеної норми відумерлість спадщини означає, що на спадкове майно, яке залишилося після смерті спадкодавця, ніхто з його спадкоємців не претендує з будь-яких причин: у спадкодавця може не бути спадкоємців за законом чи за заповітом; усі спадкоємці, як за законом, так і за заповітом, відмовилися від прийняття спадщини або не встигли прийняти її, або усі спадкоємці спадкодавця усунені від спадкування. Крім того, вказаною нормою на орган місцевого самоврядування покладено обов'язок подати в суд за місцем відкриття спадщини, а у разі, якщо до спадщини входить нерухоме майно, за місцем його знаходження після спливу одного року з часу відкриття спадщини заяву про визнання спадщини відумерлою. Тобто, законодавець надав спадкоємцю час в один рік, якщо вони не встигли подати заяву про прийняття спадщини або пропустили строк для прийняття спадщини, здійснити свої права на спадщину.
Згідно частин першої - третьої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Частиною третьою статті 376 ЦПК України визначено, що порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо суд прийняв судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі.
Апеляційним судом на підставі доказів, приєднаних до апеляційної скарги особою, яка не брала участі у справі встановлено наступні обставини.
25.12.1985 року ОСОБА_2 було видано Свідоцтво на право особистої власності на домоволодіння, а саме 3/10 частки будинку за адресою АДРЕСА_1 , на підставі рішення виконкому Лубенської міської ради народних депутатів Полтавської області № 369 від 23.12.1985 року (а.с.44).
18.12.1997 року ОСОБА_2 зробила заповіт в якому зробила заповітне розпорядження, яким належну їй частку житлового будинку з відповідною частиною господарчих надвірних споруд, що знаходяться в АДРЕСА_1 , заповіла: ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , кожному в рівних частинах. Вказаний заповіт посвідчений державним нотаріусом Першої Лубенської держнотконтори Афанасіевською І.В. та зареєстровано в реєстрі за № 2-3900 (а.с.45).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, що підтверджує свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 від 07.08.2013 року (а.с.46).
Рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 22.09.2014 року по справі № 539/2619/14-ц ОСОБА_1 визначено додатковий строк для подачі заяви на прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 - терміном до 4-х місяців, з моменту вступу рішення в законну силу. (а.с.47-48).
18.12.2014 року ОСОБА_1 отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом, на 3/10 часток житлового будинку АДРЕСА_1 , дана обставина підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом серії НАЕ850347 від 18.12.2014 року (а.с.49).
З огляду на виняткове значення таких доказів для правильного вирішення заяви про визнання спадщини відумерлою, колегія суддів приймає їх до уваги та визнає рішення суду першої інстанції таким, що не відповідає нормам цивільного процесуального закону, зокрема ч.3ст.376 ЦПК України, оскільки суд прийняв судове рішення про права, свободи, інтереси та обов'язки ОСОБА_1 , яка не була залучена до участі у справі.
Відповідно до ч. 1ст. 293 ЦПК України окреме провадження це вид не позовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно з ч. 6 ст. 294 ЦПК України якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Визначальною обставиною під час розгляду заяви про визнання спадщини відумерлою у порядку окремого провадження є те, що розгляд такої заяви не пов'язаний з наступним вирішенням спору про право цивільне.
Спір про право це формально визнана суперечність між суб'єктами цивільного права, що виникла за фактом порушення або оспорювання суб'єктивних прав однією стороною цивільних правовідносин іншою і яка потребує врегулювання самими сторонами або вирішення судом.
Отже, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов'язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням суб'єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають в реалізації такого права.
З огляду на наявні у матеріалах справи письмові докази, які засвідчують обставину існування на момент ухвалення оскаржуваного судового рішення спадкоємця після смерті ОСОБА_2 підстав для розгляду заяви про визнання спадщини відумерлою в порядку окремого провадження суд першої інстанції не мав, оскільки ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом, яка претендує на спадкове майно, зверталася до нотаріуса щодо оформлення своїх спадкових прав, тобто наявний спір про право, що підлягає розгляду у порядку позовного провадження.
Залишення без розгляду заяви, поданої в порядку окремого провадження, не перешкоджає зверненню до суду із відповідним позовом для вирішення спору.
Оскільки в апеляційній скарзі ставиться питання про ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, а заява підлягає залишенню без розгляду апеляційну скаргу слід задовольнити частково.
За таких обставин, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню із залишенням заяви про визнання спадщини відумерлою без розгляду.
Щодо відшкодування судових витрат.
У справах окремого провадження учасниками справи є заявники, інші заінтересовані особи (частина третя статті 42 ЦПК України).
Порядок розгляду справ окремого провадження визначений статтею 294 ЦПК України.
Відповідно до частини сьомоїстатті 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.
З огляду на викладене відшкодування витрат на правничу допомогу та судового збору можливе у справах позовного провадження, у справах окремого провадження судові витрати не відшкодовуються.
Вказаного висновку дійшов і Верховний Суд у постанові від 25.03.2020 року у справі № 607/1219/18.
За таких обстави відсутні підстави для відшкодування судових витрат.
Керуючись ст.ст.374,376,382,384,389,390 ЦПК України,
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Антіховича Володимира Володимировича задовольнити частково.
Рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 07 жовтня 2014 року скасувати.
Заяву Управління з питань комунального майна та земельних відносин виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області про визнання спадщини відумерлоюзалишити без розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 29 жовтня 2024 року.
Головуючий О.О. Панченко
Судді О.Ю.Кузнєцова
В.П. Пікуль