Справа № 344/14161/24
Провадження № 33/4808/879/24
Категорія ч.1 ст.173-2 КУпАП
Головуючий у 1 інстанції Андрусів Л. М.
Суддя-доповідач Шигірт Ф.С.
29 жовтня 2024 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд у складі судді Шигірта Ф.С., за участю ОСОБА_1 та його захисниці Бойчук Н.В., потерпілої ОСОБА_2 та її представника ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Івано-Франківську справу про адміністративне правопорушення з апеляційною скаргою захисника ОСОБА_4 на постанову Івано-Франківського міського суду від 26 серпня 2024 року, -
Вказаною постановою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн.
Згідно постанови, 28 червня 2024 року близько 10 год. 00 хв. по АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство відносно ОСОБА_2 психологічного та фізичного характеру, а саме: ображав нецензурною лексикою, погрожував фізичною розправою та штовхав.
В апеляційній скарзі захисниця вказує на те, що постанова суду незаконна, необґрунтована, винесена без всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин події. Звертає увагу, що суд вийшов за межі обвинувачення зазначеного в протоколі. Суд не врахував відсутність складу правопорушення, а саме, недоведеність настання шкідливих наслідків (реальна ймовірність їх настання) та причинного зв?язку між діями та наслідками. Так протокол не містить чіткої указівки на те, що в результаті діянь Семеніва було чи могло бути завдано шкоди фізичному чи психічному здоров'ю потерпілої. Факт притягнення в минулому ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, встановлений постановою Івано-Франківського міського суду від 27 листопада 2023 року у справі №344/20613/23, не може жодним чином підтверджувати його винуватість за ч.1 ст.173-2 КУпАП в даному випадку.
Крім того, суд не врахував суперечливість доказів. Так, в заяві ОСОБА_2 зареєстрованій 02 липня 2024 року, остання стверджує, що 28 червня 2024 року біля 10 год. ранку її колишній чоловік ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство щодо неї та неповнолітньої дочки ОСОБА_5 , вчинив жорстоке поводження із твариною, а саме з її домашнім котом, що проживає з ними в одній квартирі. В подальшому вона звернулася до ветеринарної клініки, де після огляду лікаря діагностували вибиті зуби, забій голови.
Разом з тим, згідно пояснень ОСОБА_5 від 28 червня 2024 року, близько 10 год. вона стала свідком того, що ОСОБА_1 вчиняє домашнє насильство відносно її мами ОСОБА_2 , а саме ображав нецензурною лексикою, погрожував фізичною розправою та штовхався.
При цьому суд не врахував, що неповнолітня ОСОБА_5 під впливом матері ОСОБА_2 неприязно відноситься до свого батька ОСОБА_1 .
Не врахував суд і той факт, що ОСОБА_2 зацікавлена в притягненні ОСОБА_1 до відповідальності, щоб у такий спосіб, шляхом термінових заборонних або й обмежувальних приписів змусити ОСОБА_1 змінити місце проживання.
Не врахував суд і показання ОСОБА_1 , який заперечував проти викладених у протоколі обставин. Він стверджував, що з самого ранку був на річці, а потім пішов у своїх справах. В час зазначений у протоколі, він не знаходився вдома.
Крім того, суд не врахував наявність кримінального провадження за ст.383 КК України (завідомо неправдиве повідомлення про злочин), яке відкрито відносно ОСОБА_2 за заявою ОСОБА_1 .
Таким чином, дана справа не містить доказів окрім пояснень потерпілої, зокрема щодо наслідків правопорушення (шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілої).
Враховуючи наведене, просить постанову суду першої інстанції скасувати та провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Представником потерпілої ОСОБА_2 - адвокатом Камінським І.П., подано заперечення на апеляційну скаргу, в якій він стверджує, що при розгляді справи судом першої інстанції, ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про час, дату та місце розгляду щодо нього справи, у судове засідання не з'явився жодного разу та не повідомляв суд про поважність причини своєї неявки, клопотань про відкладення розгляду справи не подавав. Таким чином не надавав суду свої пояснення (докази) з приводу обставин справи. Також в судовому засіданні, суддею безпосередньо допитано потерпілу ОСОБА_2 , яка розказала, як і при яких обставинах ОСОБА_1 по місцю їх спільного проживання 28 червня 2024 року вчинив щодо неї домашнє насильство і такі дії він вчиняє не вперше. Вказує, що за вчинення домашнього насильства неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності, про що свідчать судові рішення. Крім того, потерпіла ОСОБА_2 повідомила, що 28 червня 2024 року, вчиняючи домашнє насильство, ОСОБА_1 викинув через балкон її домашнього кота, який отримав травми голови та щелепи та за вчинення жорстокого поводження з твариною, на ОСОБА_1 було додатково складено адміністративний протокол за ч.1 ст. 89 КУпАП. Постановою Івано-Франківського міського суду від 26.08.2024 року, яка була залишена без змін постановою Івано-Франківського апеляційного суду, його було визнано за цим фактом винуватим.
Просить постанову суду про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП залишити без змін, а апеляційну скаргу захисниці ОСОБА_4 без задоволення.
Заслухавши пояснення учасників справи, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного.
Статтею 294 КУпАП визначено, що апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Вирішуючи питання про доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, за обставин, наведених в оскаржуваній постанові, суд першої інстанції дійшов правильних висновків.
Щодо доводів апеляційної скарги, апеляційний суд виходить з наступного.
Відповідно до вимог ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до диспозиції ст.173-2 ч.1 КУпАП, правопорушенням є вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері захисту прав громадян.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого зазначеною статтею, полягає в умисному вчиненні будь-яких зазначених в диспозиції дій.
Відповідно до Закону України «Про попередження насильства в сім'ї» від 15.11.2001 року №2789-ІІІ насильство в сім'ї - будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім'ї стосовно іншого члена сім'ї, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім'ї як людини та громадянина і наносять йому моральну шкоду, шкоду його фізичному чи психічному здоров'ю.
Протиправні дії за цією статтею можуть мати характер фізичного, психологічного чи економічного насильства.
Фізичне насильство в сім'ї - це умисне насильство, яке не завдає фізичного болю і не спричиняє тілесних ушкоджень (наприклад, нанесення одним членом сім'ї іншому члену сім'ї побоїв).
Психологічне насильство в сім'ї - насильство, пов'язане з дією одного члена сім'ї на психіку іншого члена сім'ї шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими навмисно спричиняється емоційна невпевненість, нездатність захистити себе та може завдаватися або завдається шкода психічному здоров'ю.
Економічне насильство в сім'ї - умисне позбавлення одним членом сім'ї іншого члена сім'ї житла, їжі, одягу та іншого майна чи коштів, на які постраждалий має передбачене законом право, що може призвести до порушення фізичного чи психічного здоров'я.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.
Розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться лише у межах обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, та суд не наділений повноваженнями самостійно змінювати фактичні обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення.
Як убачається з протоколу про адміністративне правопорушення (а.с. 3), ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство відносно ОСОБА_2 психологічного та фізичного характеру, а саме: ображав нецензурною лексикою, погрожував фізичною розправою та штовхав.
В матеріалах провадження достатньо фактичних даних, які поза розумним сумнівом свідчать про наявність в діях ОСОБА_1 складу зазначеного адміністративного правопорушення, а саме: дані протоколу про адміністративне правопорушення, у якому викладено обставини скоєного правопорушення, та який підписаний ОСОБА_1 особисто (а.с.3); довідкою про результати розгляду звернення потерпілої ОСОБА_2 (а.с.4), протоколом про прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення та іншу подію (а.с.6), письмовими поясненнями ОСОБА_2 (а.с.7), формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства (а.с. 9), та показаннями, які надані потерпілою були в судових засіданнях судів першої та апеляційної інстанцій.
Тому, проаналізувавши вищевказані докази, апеляційний суд приходить до висновку, що вони зібрані та оформлені працівниками поліції з дотриманням вимог КУпАП та Інструкції «Про затвердження Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції», які жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають.
Посилання захисниці про те, що без зазначення у протоколі наслідків дій вчинених ОСОБА_1 , відсутній склад адміністративного правопорушення, не заслуговують на увагу суду.
Суд першої інстанції дійшов правильних висновків про наявність складу адміністративного правопорушення виходячи з того, що наслідки застосованого психологічного насильства, а також погроз застосувати фізичне насильство, вбачається з показань потерпілої. Як в суді першої інстанції, так і в суді апеляційної інстанції вона пояснила, що побоюється за своє життя і здоров'я, оскільки неодноразово ОСОБА_1 застосовував до неї насильство.
Такі показання підтверджуються наявними копіями судових рішень, зокрема постанов у справах про адміністративні правопорушення.
Крім того, з показань потерпілої ОСОБА_2 наданих в тому числі в апеляційному суді вбачається, що ОСОБА_1 агресивно себе поводив, ображав її, шарпав за одяг, штовхав та погрожував. Вона злякалася та пішла разом з донькою до себе в кімнату, звідки зателефонувала до поліції. Коли вони вийшли з кімнати, побачили як ОСОБА_1 застосував фізичне насильство щодо кота і залишив квартиру.
Враховуючи, що зазначені обставини знайшли підтвердження в судах як першої, так і апеляційної інстанції, але потерпіла не вказувала, що цими діями була завдана шкода її фізичному або психічному здоров'ю, висновки суду першої інстанції не спростовуються. Для складу ст.173-2 КУпАП є достатнім оцінки судом дій правопорушника з огляду на те, чи могла бути завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Доводи, що ОСОБА_1 не вчиняв цих дій, оскільки не був вдома, спростовуються показаннями потерпілої, свідка, довідкою державної лікарні ветеринарної медицини.
Окрім іншого, ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 89 КУпАП за знущання з тварини і постановою Івано-Франківського міського суду від 26.08.2024 року, яка була залишена без змін постановою Івано-Франківського апеляційного суду, його було визнано за цим фактом винуватим.
Таким чином постанова суду першої інстанції є законною, обґрунтованою та вмотивованою, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу захисниці ОСОБА_4 залишити без задоволення.
Постанову Івано-Франківського міського суду від 26 серпня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Ф.С. Шигірт