Справа № 699/1667/24
Номер провадження № 1-кс/699/332/24
щодо скарги на постанову дізнавача
29.10.2024 м. Корсунь-Шевченківський
Слідчий суддя Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , скаржника ОСОБА_3 , дізнавача ОСОБА_4 ,
розглянувши скаргу ОСОБА_3 на постанову дізнавача сектору дізнання Відділення поліції № 1 Черкаського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Черкаській області ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження № 42024252230000041,
23.10.2024 до Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області в порядку ст. 303 КПК України найшла скарга ОСОБА_3 на постанову дізнавача сектору дізнання Відділення поліції № 1 Черкаського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Черкаській області ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження № 42024252230000041.
Указану скаргу 23.10.2024 зареєстровано як судову справу № 699/1667/24. Відповідно до протоколу автоматичного визначення слідчого судді справу передано на розгляд ОСОБА_1 .
Зі скарги вбачається, що 16 жовтня 2024 року ОСОБА_3 отримав особисто примірник (копію) оскаржуваної постанови від 28.06.2024 про закриття кримінального провадження за підписом дізнавача СД відділення поліції №1 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області капітана поліції ОСОБА_4 .
Проте скаржник вважає вказану постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню виходячи з того, що вона винесена передчасно, оскільки не було вчинено навіть мінімально необхідних слідчих дій для прийняття такого рішення.
З указаної постанови про закриття кримінального провадження вбачається, що дізнавач лише допитав заявника в якості потерпілого та відібрав пояснення з ОСОБА_5 і ОСОБА_6 , не допитавши останніх в якості свідків.
До фактичного змісту цієї постанови, з показів потерпілого ОСОБА_3 і пояснень ОСОБА_5 і ОСОБА_6 , на думку дізнавача ОСОБА_4 : «в діях ОСОБА_6 встановлена відсутність складу злочину за ст. 296 КУпАП.»
Але, одночасно в своїй постанові дізнавач вказує:
а) «Працівниками поліції було складено протокол про адміністративне правопорушення на ОСОБА_6 за ч. І ст.173 КУпАП».
б) «Також останій вже притягнутий до адміністративної відповідальності за свої незаконні дії у приміщенні магазину».
Саме це слугувало підставою для дізнавача оскаржуваною постановою від 28.06.2024 закрити кримінальне провадження № 42024252230000041 від 19.06.2024 у зв'язку з відсутністю в діянні діяннях складу кримінального правопорушення.
Посилання дізнавача на КУпАП, не відповідає приписам діючого законодавства. Так як, КУпАП не передбачає складу злочину за ст. 296. Указане свідчить про формальні, халатні і незаконні дії дізнавача ОСОБА_4 .
З урахуванням указаного ОСОБА_3 просив скасувати постанову дізнавача Сектору дізнання ВП № 1 ЧРУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024252230000041 від 19.06.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України.
Ухвалою від 25.10.2024 відкрито провадження з розгляду даної скарги та відповідно до вимог ч. 2 ст. 306 КПК України призначено її розгляд. Зобов'язано дізнавача Сектору дізнання ВП № 1 ЧРУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 надати суду до початку судового засідання всі наявні документи, які стосуються зазначеної скарги.
У судове засідання були викликані скаржник та дізнавач.
ОСОБА_3 у судовому засіданні скаргу підтримав. Зазначив, що досудове розслідування проведено не повно та закрито. Однак дізнавачем не вчинено всіх необхідних дій для належного розслідування кримінального провадження. Указав, що своїми протиправними діями ОСОБА_6 пошкодив майно у магазині ОСОБА_3 , у порушення громадського порядку справив свої природні потреби у приміщенні магазину. Також ураховуючи, що ОСОБА_3 є свідком по іншому кримінальному провадженні, ОСОБА_6 висловлював погрози на адресу ОСОБА_3 . Проте органом досудового розслідування зазначені обставини повністю проігноровані та кримінальне провадження закрито.
Дізнавач ОСОБА_4 у судовому засіданні надав витребувані судом матеріали. Зазначив, що підстави для задоволення скарги відсутні.
Перевіривши надані матеріали скарги, слідчий суддя дійшов такого.
На підставі заяви ОСОБА_3 до ЄРДР 19.06.2024 було унесено відомості про кримінальне провадження № 42024252230000041 за ч. 1 ст. 296 КК України за фактом того, що 20.05.2024 в магазині рибальства, який належить заявнику та за місцем його проживання ОСОБА_6 вчинив хуліганські дії, внаслідок чого було пошкоджено майно.
У ході досудового розслідування було опитано потерпілого ОСОБА_3 , відібрано пояснення ОСОБА_6 та у свідка ОСОБА_5 .
Інформації про інші слідчі чи розшукові дії матеріали кримінального провадження не містять.
Проте постановою дізнавача ОСОБА_4 від 28.06.2024 кримінальне провадження № 42024252230000041 закрито за п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку із відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.
ОСОБА_3 отримав копію вказаної постанови у відділенні поліції лише 16.10.2024.
Відповідно до змісту оскаржуваної постанови дізнавачем у ній зазначено лише інформацію із заяви та протоколу допиту потерпілого ОСОБА_3 , продавця ОСОБА_5 і ОСОБА_6 . Та ураховуючи, що за вказане дії на ОСОБА_6 також було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 173 КУпАП, а також з огляду на наявність особистої неприязні ОСОБА_6 до ОСОБА_3 , дізнавач вирішив, що у діянні відсутній склад кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 296 КУпАП.
Однією з підстав закриття кримінального провадження дізнавач указує те, що за вказані ОСОБА_6 уже притягнуто до адміністративної відповідальності. Однак підтвердження зазначеного матеріали кримінального провадження не містять.
Статтею 2 КПК України передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Статтею 9 КПК України визначено, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
За змістом п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні заявником, потерпілим, його представником чи законним представником можуть бути оскаржені рішення слідчого про закриття кримінального провадження.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Окрім цього, згідно з ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Частиною 2 статті 9 КПК України визначено, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
У свою чергу, слідчий/ дізнавач, під час досудового розслідування, зобов'язаний детально та всебічно перевірити доводи особи, що подала таку заяву.
Постанова про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулася з метою захисту своїх прав та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.
Слідчий суддя звертає увагу, що відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 110 КПК України постанова слідчого складається, у тому числі, з мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови, мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення КПК.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
Положення п. 1 ч. 1 ст. 284, п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України свідчать про те, що висновок слідчого про закриття кримінального провадження за п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, оформлений у вигляді відповідної постанови, має бути належним чином обґрунтованим та обов'язково містити посилання на докази, здобуті під час досудового розслідування, а також висновки, з яких підстав слідчим враховано одні докази, а інші відкинуто.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 40-1 КПК України дізнавач при здійсненні дізнання наділяється повноваженнями слідчого. Дізнавач несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення дізнання.
Однак, при дослідженні постанови про закриття кримінального провадження, її мотивувальної частини, встановлено, що вона містить виключно суть заяви потерпілого ОСОБА_3 , показів ОСОБА_6 та свідка ОСОБА_5 , але в постанові не вказані передбачені КПК України підстави, які виключають провадження в справі і обумовлюють її закриття.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності не виключає наявності в її діях складу кримінального правопорушення.
Частиною 1 ст. 307 КПК України передбачено, що за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу.
Частина 2 ст. 307 КПК України визначає, що ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: скасування рішення слідчого чи прокурора; зобов'язання припинити дію; зобов'язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги.
Ураховуючи все вище викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що оскаржувана постанова дізнавача підлягає скасуванню.
З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для задоволення скарги.
Керуючись ст. 9, 38, 84, 94, 284, 303-307, 309, 392, 395 КПК України, слідчий суддя
Скаргу ОСОБА_3 на постанову дізнавача сектору дізнання Відділення поліції № 1 Черкаського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Черкаській області ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження № 42024252230000041 - задовольнити.
Постанову дізнавача Сектору дізнання Відділення поліції № 1 Черкаського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Черкаській області ОСОБА_4 від 28.06.2024 про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024252230000041 від 19.06.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України - скасувати.
Копію ухвали невідкладно направити скаржнику та дізнавачу Сектору дізнання Відділення поліції № 1 Черкаського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Черкаській області ОСОБА_4 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали проголошено 30.10.2024.
Слідчий суддя ОСОБА_1