Справа № 646/11898/24
№ провадження 1-кп/646/1293/2024
31 жовтня 2024 року м. Харків
Червонозаводський районний суд м. Харкова у складі :
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні у режимі відеоконференції в залі суду в м. Харкові матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №62024170020006449 від 21.08.2024 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України,-
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
В провадженні Червонозаводського районного суду м. Харкова перебуває вищевказане кримінальне провадження.
Прокурор в підготовчому судовому засіданні заявив клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , та посилаючись на наявність ризиків передбачених п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: обвинувачений може переховуватися від суду, оскільки обвинувачений є військовослужбовцем та в будь-який час може змінити місце дислокації в іншу область внаслідок проведення бойових дій на території України, враховуючи суворість покарання, яке може бути призначене ОСОБА_3 у разі визнання його винним; може знищити, спотворити, або сховати будь-яку з речей та документів, які мають значення для встановлення обставин; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, благаючи або вмовляючи їх чи з застосуванням зброї для відмови від дачі показань, наданих на досудовому розслідуванні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, тобто може умисно вчинити самокалічення або симулювати хворобу; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, оскільки обвинувачений є неодноразово судимим та відносно нього ухвалою суду від 27.05.2024 встановлений адміністративний нагляд.
У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 заперечував проти клопотання прокурора, оскільки він одружений, має двох неповнолітніх синів на утриманні та бажає бути зі своєю сім'єю.
Захисник у підготовчому судовому засіданні підтримав думку свого підзахисного та зазначив, що ризики, зазначені прокурором у клопотанні є недоведеними.
Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали провадження в рамках заявленого клопотання, приходить до наступного висновку.
У відповідності до вимог ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків. Застосування таких заходів завжди пов'язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
За положеннями ч.3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу, відповідно до яких запобіжні заходи застосовуються під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова від 03.09.2024 відносно ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 01.11.2024 без визначення розміру застави.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Згідно із п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
При вирішенні питання про доцільність продовження запобіжного заходу, суд враховує вимоги статті 29 Конституції України, статті 9 Загальної Декларації прав людини, статті 5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод і статті 12 КПК України, за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом.
У рішенні по справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року Європейський суд з прав людини зазначив, що розумність строку тримання під вартою не може оцінюватись абстрактно, вона має оцінюватись в кожному конкретному випадку залежно від особливостей конкретної справи.
Дослідивши матеріали кримінального провадження в рамках заявленого клопотання, суд приходить до висновку, що обраний обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжний захід у виді тримання під вартою необхідно продовжити.
Суд, враховуючи характер та фактичні обставини інкримінованого ОСОБА_3 кримінального правопорушення, свідчить про підвищену суспільну небезпеку, оскільки останній обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, за яке санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 12 років. У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте, таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.
Так, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Європейський суд з прав людини в справах «Летельє проти Франції», ОСОБА_6 проти Франції», зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
При розгляді питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, суд враховує наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що обвинувачений може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, а також вчинити інше кримінальне правопорушення. Крім того, суд враховує, суспільну небезпечність інкримінованого йому кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому ОСОБА_3 в разі визнання його винуватим в кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, також особу обвинуваченого, який раніше судимий, звільнений умовно-достроково для проходження військової служби, вчинив інкримінований йому злочин під час умовно-дострокового звільнення, та положення ч. 8 ст. 176 КПК України.
На переконання суду, існування ризиків, передбачених п.п. 2, 4 ч. 1 ст.177 КК України - знищення, схову або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, прокурором належним чином не обґрунтовані та не доведені.
Відповідно до положень ч. 8 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто у вигляді тримання під вартою.
Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку, що на даний час відсутні підстави вважати, що запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, а тому є необхідним продовжити обвинуваченому строк тримання під вартою.
Крім того, суд вважає, що згідно вимог ст.178 КПК України, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим в кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, а також з огляду на те, що на даний час не відпали ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були встановлені під час обрання обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд, оцінивши в сукупності всі вище перелічені обставини, дійшов висновку, що на цей час не має підстав для зміни чи скасування запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 , а тому є необхідним продовжити обвинуваченому строк тримання під вартою на 60 днів.
Разом з тим, виходячи з принципів, закріплених в ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, суд, продовжуючи ОСОБА_3 раніше застосований запобіжний захід, вважає за необхідне періодично, але не рідше, ніж раз на два місяці переглядати питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою.
Згідно з ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429,437- 442 Кримінального кодексу України.
Відтак, суд не вбачає підстав для визначення обвинуваченому ОСОБА_3 розміру застави, яка, зокрема, не була визначена і згідно з ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова від 03.09.2024 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Також, прокурор в підготовчому судовому засіданні просив призначити обвинувальний акт до розгляду, оскільки вважає, що він відповідає вимогам ст. 291 КПК України і підсудний Червонозаводському районному суду м. Харкова та просив розглядати його суддею одноособово.
Сторони кримінального провадження, зокрема, обвинувачений та його захисник, не заперечували проти призначення справи до судового розгляду.
Відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану,Вища рада правосуддя рішенням від 20.04.2023 № 399/0/15-23 Куп'янський міськрайонний суд Харківської області змінив територіальну підсудність судових справ на Червонозаводський районний суд м. Харкова.
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №62024170020006449 від 21.08.2024 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України підсудне Червонозаводському районному суду м.Харкова.
Обвинувальний акт складено відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства, при його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону. Підстави для прийняття рішення, передбаченого п.п. 1-4 ст. 314 КПК України відсутні, а тому суд вважає за можливим призначити судовий розгляд даного кримінального провадження.
Керуючись ст. ст. 177, 314-316, 376, 369 КПК України, суд
Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання його під вартою на 60 днів, тобто до 29 грудня 2024 року включно без визначення розміру застави.
Встановити строк дії ухвали до 29.12.2024 включно.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити до Державної установи «Харківський слідчий ізолятор».
Призначити у відкритому судовому засіданні судовий розгляд у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62024170020006449 від 21.08.2024 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, на 07 листопада 2024 року о 10 год. 05 хв.
Розгляд кримінального провадження проводити суддею одноособово.
В судове засідання викликати учасників судового провадження.
Ухвала у частині продовження строків тримання під вартою може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим ОСОБА_3 - у той же строк з моменту вручення йому копії ухвали.
Головуючий ОСОБА_1