Ухвала від 29.10.2024 по справі 355/2083/24

Справа № 355/2083/24

Провадження № 1-кс/355/240/24

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2024 року Баришівський районний суд Київської області у складі:

слідчого судді ОСОБА_1

секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

підозрюваного ОСОБА_4

адвоката ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ ВП № 1 Броварського РУП ГУНП в Київській області капітана поліції ОСОБА_6 , погоджене з начальником Згурівського відділу Броварської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12024111080000244, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.10.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України відносно ОСОБА_7 ,

ВСТАНОВИВ:

Начальник Згурівського відділу Броварської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_7 , обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України.

В обґрунтування клопотання зазначив, що ОСОБА_7 26.10.2024 року близько 23 години 30 хвилин знаходився за місцем свого проживання в АДРЕСА_1 . В цей час в нього виник злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння автомобілем марки «ВАЗ-2107» реєстраційний номер НОМЕР_1 випуску зеленого кольору, який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 належить ОСОБА_8 , та яким фактично володіє та користується ОСОБА_9 , проживаючий у АДРЕСА_1 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння вказаним автомобілем, ОСОБА_7 , 26.10.2024 року близько 23 години 40 хвилин перебуваючи за адресою буд. АДРЕСА_1 , де усвідомлюючи протиправний та незаконний характер своїх дій, скориставшись відсутністю власника ТЗ- ОСОБА_9 , підійшов до вищевказаного автомобіля.

Пересвідчившись, що його ніхто не бачить та за його діями не спостерігає, не маючи права керувати вищевказаним автомобілем та дозволу власника на його експлуатацію, ОСОБА_7 відчинив незамкнені водійські двері та сів до автомобіля, після чого знаючи, що даний автомобіль заводиться без замка запалювання, завів двигун та поїхав в напрямку м. Яготин, Бориспільського району, Київської області.

27.10.2024 року ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 затримано у порядку ст. 208 КПК України та цього ж дня повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України.

Підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_7 , згідно ч. 2 ст. 177, ст. 194 КПК України є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України, а також наявність достатніх підстав вважати про існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання з підстав зазначених вище і просить задовольнити.

Обвинувачений ОСОБА_7 заперечував проти запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, пояснив, що немає наміру переховуватись від суду та просив суд обрати більш м'який запобіжний захід відносно нього.

Захисник ОСОБА_5 також заперечував проти задоволення запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту. При цьому надав згоду сестри обвинуваченого ОСОБА_10 , щоб ОСОБА_7 відбував домашній адрес за її місцем помешкання у АДРЕСА_2 .

Перевіривши надані матеріали клопотання, дослідивши докази, заслухавши думку учасників кримінального провадження суд приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрання іншого запобіжного заходу з наступних міркувань.

Відповідно до ст. 29 Конституції України, ст.ст. 12, 177 КПК України право на свободу та особисту недоторканість є одним із найбільш значущих прав людини.

Згідно ст.ст.131-132 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

За правилами ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснювати дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених ст. 177 КПК України.

Згідно положень ч.1 ст.184 КПК України у клопотанні слідчого про застосування запобіжного заходу має міститися виклад обставин, на підставі яких слідчий прийшов до висновку про наявність одного або кількох ризиків і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини, обґрунтування неможливості запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.

Судом встановлено, що 27.10.2024 року відповідно до КПК України до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про скоєння злочину, передбаченого ч.1 ст. 289 КК України, який віднесено до категорії нетяжких злочинів.

Як вбачається з клопотання, в скоєному підозрюється ОСОБА_7 , який 27.10.2024 року був затриманий в порядку ст.208 КПК України.

Разом з тим, в ході розгляду клопотання прокурором та слідчим не надано доказів про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам зазначених в клопотанні ( п. 2,3 ч. 1 ст. 194 КПК України), не наведено жодних доказів тому, що підозрюваний ОСОБА_7 буде ухилятись від слідства і суду, перешкоджати встановленню істини по справі та може вчинити інші злочини.

Посилання прокурора на те, що ОСОБА_7 , перебуваючи на волі може продовжити займатися злочинною діяльністю, а розуміючи наслідки вчиненого ним діяння та строк покарання, ухилятися від явки до органу досудового розслідування та суду, чинити тиск на свідків та потерпілого не були підтверджені жодними доказами.

Більш того, приймаючи рішення про відмову в задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя враховує вимоги п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування підозрюваного від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.

Враховуючи, що в ході розгляду клопотання судом прокурор та слідчий не довели наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді обрати найбільш суворий запобіжний захід, суд вважає за необхідне в задоволенні даного клопотання відмовити.

Відповідно до ч.4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.

Разом з тим, слідчий суддя вважає за необхідне призначити ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту як такий, що зможе запобігти ризикам, визначеним ст.177 КПК України.

Домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за скоєння якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Згідно ст.194 КПК України слідчий суддя вважає за необхідне покласти на ОСОБА_7 обов'язки прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді ( суду ) за першою вимогою, не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора чи суду.

Орган внутрішніх справ повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це слідчому або суду. Працівники поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.

Враховуючи вказані обставини, те, що підозрюваний ОСОБА_7 має постійне місце проживання, працює неофіційно суд вважає, що такий запобіжний захід як цілодобовий домашній арешт забезпечить дотримання підозрюваним ОСОБА_7 процесуальних обов'язків під час досудового розслідування та в суді.

Згідно ч. 6 ст. 181 ЦПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.

Керуючись ст. ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, ст.ст. 177, 181, 183,193-196, 395 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого СВ ВП № 1 Броварського РУП ГУНП в Київській області капітана поліції ОСОБА_6 задовольнити частково.

Застосувати до ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту на строк 2 місяця до 29 грудня 2024 року.

Заборонити ОСОБА_7 залишати житло, розташоване по АДРЕСА_2 , - цілодобово.

Покласти на ОСОБА_7 такі обов'язки:

1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду, які будуть здійснювати розслідування чи розгляд по суті кримінального провадження щодо нього;

2) утримуватися від спілкування з потерпілим та свідками у кримінальному провадженні.

Контроль за виконанням ухвали покласти на Відділення поліції №1 Броварського районного управління поліції Броварського районного управління поліції ГУНП в Київській області.

Ухвала суду може бути оскаржена протягом п"яти днів до Київського апеляційного суду.

Повний текст ухвали виготовлено 31.10.2024 року.

Слідчий суддя Баришівського районного суду ОСОБА_1

Попередній документ
122698761
Наступний документ
122698763
Інформація про рішення:
№ рішення: 122698762
№ справи: 355/2083/24
Дата рішення: 29.10.2024
Дата публікації: 04.11.2024
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Баришівський районний суд Київської області
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Направлено до апеляційного суду (13.11.2024)
Дата надходження: 29.10.2024
Предмет позову: -
Учасники справи:
головуючий суддя:
ТРОЦЕНКО ТЕТЯНА АНАТОЛІЇВНА
суддя-доповідач:
ТРОЦЕНКО ТЕТЯНА АНАТОЛІЇВНА