Справа № 354/1737/24
Провадження по справі № 2/354/432/24
(заочне)
25 жовтня 2024 року м. Яремче
Яремчанський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої судді Ваврійчук Т.Л.
за участю секретаря судового засідання Римарук-Штим'як М.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Яремче цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»(надалі-ТОВ «ФК«ЄАПБ») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання фінансового кредиту №11486-02/2022 від 11.02.2022 у сумі 34046,00 грн. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що 11.02.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвеструм»(надалі-ТОВ «ФК «Інвеструм») та ОСОБА_1 в електронній формі був укладений договір про надання фінансового кредиту №11486-02/2022 на підставі якого відповідачу надано кредит у розмірі 11600,00 грн. на строк 30 днів зі сплатою 1,25% на добу. Первісний кредитор свої зобов'язання перед відповідачем за кредитним договором виконав у повному обсязі шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача. 08.12.2022 між ТОВ «ФК «Інвеструм» та ТОВ «ФК«ЄАПБ» був укладений договір факторингу №08122022 відповідно до якого позивач набув право грошової вимоги за договором про надання фінансового кредиту №11486-02/2022 від 11.02.2022 у сумі 34046,00 грн., з яких: 11600,00 грн.-сума основного боргу; 22446,00 грн.-заборгованість за відсотками. З моменту отримання права вимоги до відповідача позивачем не здійснювалось нарахування жодних штрафних санкцій. Із урахуванням викладеного, зважаючи на те, що відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання з повернення сум наданих кредитів та відсотків за користування ними, у зв'язку із чим виникла заборгованість на загальну суму 34046,00 грн., позивач просить позов задовольнити у повному обсязі та стягнути з відповідача на користь позивача вказаний розмір заборгованості за кредитним договором та 3028,00 грн. сплаченого судового збору.
Ухвалою Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 19.09.2024 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження із повідомленням(викликом) сторін.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, проте у прохальній частині позовної заяви міститься клопотання про розгляд справи у відсутності представника ТОВ «ФК«ЄАПБ». Проти заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення позивач не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з'явився, не повідомивши причин неявки, хоча про день та час судового розгляду повідомлявся належним чином, що підтверджується трекінгами відстежень поштових відправлень АТ «Укрпошта» із відміткою «вручено особисто». Відзиву на позовну заяву до суду не подавав.
Суд вважає, що відповідач про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив, а тому відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України, справу слід вирішити на підставі наявних доказів та постановити заочне рішення.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України суд розглянув справу у відсутності сторін без фіксації судового процесу технічними засобами.
Перевіривши та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.
Згідно з ч.1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
У відповідності до ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що 11.02.2022 між ТОВ «ФК «Інвеструм» та ОСОБА_1 укладено в електронній формі договір про надання фінансового кредиту №11486-02/2022, на підставі якого кредитор надав позичальнику фінансовий кредит у розмірі 11600,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності строком на 30 днів, тобто до 12.03.2022 (п.п. 1.1, 1.2 договору), який підписано за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (W8509).
Відповідно до п.1.3 договору сторони погодили, що за користування кредитом Клієнт сплачує товариству 456,25% річних від суми кредиту в розрахунку 1,25% на добу.
Кредит надається у безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної Клієнтом-п.1.7 договору. Повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюється згідно з Графіком платежів, який є невід'ємною частиною цього договору-п.2.1 договору.
Відповідно до п.1.8 кредитного договору невід'ємною частиною цього договору є Правила надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, які розміщені на сайтах Товариства-https://www.zecredit.com.ua.
Відповідно до умов п.п.1.12.-1.18 договору клієнт здійснює оформлення кредиту шляхом заповнення Заяви на отримання кредиту на Сайті Товариства, обов'язково вказуючи всі дані, зазначені в заявці, як обов'язкові для заповнення. Сторони домовилися, що всі документи щодо надання кредиту підписуються Клієнтом з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. На підставі даних, зазначених у заявці, інформаційна система Товариства здійснює реєстрацію заявника на Сайті Товариства і формує Особистий Кабінет Клієнта. Рішення про надання кредиту приймається Товариством на підставі автоматизованої обробки даних заявника. Товариство інформує Клієнта про прийняте рішення про видачу кредиту через смс-повідомлення на телефонний номер Клієнта, а також відповідна інформація зазначається в Особистому Кабінеті. Для підписання договору на телефонний номер Клієнта, направляється повідомлення з одноразовим ідентифікатором у вигляді електронного коду. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором як аналог власноручного підпису є підтвердженням особи Клієнта. У разі згоди із запропонованими умовами кредитування, Клієнт підписує договір за допомогою отриманого одноразового ідентифікатора. Товариство підписує примірник договору Клієнта кваліфікованим електронним підписом уповноваженого працівника Товариства із кваліфікованою електронною позначкою часу.
Відповідно до п.3.1.4 договору товариство має право без згоди Клієнта поступитися своїм правом вимоги з даним договором третій особі, в зв'язку з чим відбудеться заміна сторони-Кредитодаця за цим договором, але з обов'язковим повідомленням клієнта про таке відступлення протягом 10 робочих днів із дати такого відступлення.
Згідно п.3.3.5 договору Клієнт має право протягом 14 календарних днів з дня укладення договору відмовитися від договору без пояснення причин, у тому числі у разі отримання ним грошових коштів. Про намір відмовитися від договору Клієнт повідомляє товариство у письмовій формі до закінчення строку, передбаченого для вімови від договору. Протягом 7 календарних днів з дати подання письмового повідомлення про відмову від договору, Клієнт зобов'язаний повернути Товариству грошові кошти, одержані згідно з договором та сплатити проценти за період з дня одержання коштів до дня їх повернення(включно) за ставкою, встановленою договором.
Відповідно до п.4.3 договору у разі, якщо Клієнт не повернув кредит в строк, зазначений в п.1.2 договору, проценти, передбачені п.2.4 договору продовжуються нараховуватися за кожний день користування кредитними коштами, але в будь-якому випадку не більше 90 календарних днів, починаючи з першого дня прострочення виконання умов договору.
Підписанням зазначеного договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватись Правил надання грошових коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту Товариства та отримав від Товариства до укладення цього договору інформацію, зазначену в ч.2 ст.12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»(п.п. 6.7-6.8 договору).
Згідно додатку №1 до договору про надання фінансового кредиту №11486-02/2022 загальна вартість кредиту становить 15950,00 грн., з яких 11600,00 грн. - сума кредиту, 4350,00 грн.-проценти за користування кредитом, строк кредиту становить 30 днів, реальна річна процента ставка-5404,35%.
08.12.2022 між ТОВ «ФК «Інвеструм» (клієнт) і «ФК«ЄАПБ»(фактор) укладено договір факторингу №08122022, за умовами якого фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату (ціна продажу), а клієнт - відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язання за якою настав або виникне в майбутньому, до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом (плату за управління кредитом, плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно Додатку №1 та є невід'ємною частиною договору (п.1.1 договору).
Згідно акту прийому-передачі Реєстру Божників за Договором Факторингу №08122022 від 08.12.2022, ТОВ «ФК«ЄАПБ» у повному обсязі прийняло реєстр божників кількістю 7220 осіб.
Як вбачається з витягу з реєстру боржників до договору факторингу №08122022 від 08.12.2022, ТОВ «ФК«ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №11486-02/2022 на загальну суму 34046,00 грн., з яких 11600,00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу, 22446,00 грн.- заборгованість за відсотками, що також підтверджується розрахунком заборгованості за кредитним договором №11486-02/2022 від 08.12.2022 за період з 08.12.2022 по 31.05.2024.
Вказаним розрахунком також підтверджується, що з моменту набуття позивачем права вимоги з вказаним кредитним договором та станом на 31.05.2024 заборгованість обліковувалась у розмірі 34046,00 грн., нарахування за відсотками чи штрафними санкціями позивачем не проводились.
Звертаючись до суду з позовом, позивач стверджував, що відповідач отримав кредитні кошти, однак не виконує зобов'язань щодо їх повернення.
Відтак, до виниклих між сторонами правовідносин підлягають застосуванню наступні норми права.
Відповідно до ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).
Відповідно до положень ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно ч.ч.1,2 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (ст.ст.1046-1053), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно із ч.1 ст.633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Припис абзацу 2 ч.1 ст. 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Згідно ч.1 ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.
Відповідно до ч.1 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Частиною другою ст.639 ЦК України передбачено, що у разі якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 року у справі №732/670/19, від 23.02.2020 року у справі №404/502/18, від 07.10.2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).
Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується також Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію».
У силу ч.1 ст.13 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит, договори про надання супровідних послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію»).
Згідно п.5 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до положень ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Окрім того, відповідно до ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.2 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Згідно п.12 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
У силу ч.3 ст.18 Закону України «Про електронні довірчі послуги» електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та позбавлені можливості розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.
Відповідно до ст.ст.526, 629 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст.ст.610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
У силу ч.1 ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до положень ст.ст. 512,514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч.1 ст.1078 ЦК України).
Згідно з ч.1 ст.1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
У постанові Верховного Суду від 07.02.2018 у справі №2-2035/11 викладено висновок, що тлумачення статті 516, частини другої статті 517 ЦК України свідчить, що боржник, який не отримав повідомлення про відступлення права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення боргу, а лише має право на сплату боргу первісному кредитору і таке виконання є належним.
Аналогічний висновок зроблено Верховним Судом у постанові від 23.02.2022 у справі №761/1543/20, у постанові від 19.01.2022 у справі №639/86/17, у постанові від 14.07.2021 у справі №554/8549/15-ц.
Судом встановлено і підтверджується дослідженими доказами, що 11.02.2022 між ТОВ «ФК «Інвеструм» та ОСОБА_1 був укладений електронний договір про надання фінансового кредиту №11486-02/2022, за умовами якого відповідач отримав кредит у сумі 11600,00 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на вказану ним платіжну картку. У вказаному договорі сторони узгодили розмір кредиту, процентів, строк та умови кредитування, відповідальність за несвоєчасне виконання умов договору, тобто досягли згоди щодо всіх істотних умов договору.
ОСОБА_1 , уклавши кредитний договір №11486-02/2022 від 11.02.2022, право вимоги за яким перейшло до позивача, належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання, внаслідок чого виникла заборгованість за кредитом, яка згідно наданого позивачем розрахунку станом на 31.05.2024 становить 34046,00 грн. та складається із: заборгованості за основною сумою боргу у розмірі 11600,00 грн. та заборгованості за відсотками у сумі 22446,00 грн., яку позивач, як новий кредитор, просить стягнути на свою користь.
Однак у даному розрахунку відсутні будь-які дані щодо періоду нарахування відсотків за користування коштами, розміру відсоткової ставки тощо, а тому зазначений розрахунок суд не може прийняти в якості належного та достатнього доказу на підтвердження розміру боргу.
Визначаючись із розміром заборгованості, що підлягає до стягнення з відповідача суд звертає увагу на таке.
Строк кредитування за договором про надання фінансового кредиту №11486-02/2022 від 11.02.2022 становив 30 днів.
Укладаючи вказаний договір, сторони погодили, що в разі, якщо клієнт не повернув кредит у визначений договором строк, проценти продовжують нараховуватися за кожний день користування кредитними коштами, але в будь-якому випадку не більше 90 календарних днів, починаючи від дати закінчення терміну дії договору, і відсотки, нараховані після закінчення строку дії цього договору чи його дострокового розірвання, є відсотками за користування грошовими коштами в розумінні ч.2 ст.625 ЦК України (п.4.3 договору), суд приходить до висновку, що розмір відсотків, які підлягають стягнення з відповідача за кредитним договором становить 17400,00 грн.(11600/100х1,25%х120). Таким чином, загальний розмір боргу, що підлягає до стягнення з відповідача в користь позивача за договором №11486-02/2022 від 11.02.2022 із урахуванням боргу за тілом кредиту у сумі 11600,00 грн. становить 29000,00 грн.
Частинами 1-4 ст.12 ЦПК України, передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
У силу ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідач у судове засідання не з'явився, відзиву на позов та будь-яких доказів, які б спростовували факт отримання ним кредитних коштів та заперечень щодо наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором суду не надав.
За таких обставин, суд, на основі всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього з'ясування фактичних обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, з'ясувавши їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, приходить до переконання, що заявлені позовні вимоги підлягають до часткового задоволення шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК«ЄАПБ» заборгованості за договором про надання фінансового кредиту №11486-02/2022 від 11.02.2022 у сумі 29000,00 грн., з яких: 11600,00 грн.-заборгованість за основною сумою боргу, 17400,00 грн.-заборгованість за відсотками. У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити за безпідставністю.
У відповідності до вимог ч.1 ст.141 ЦПК України, слід стягнути з відповідача на користь позивача 2579,22 грн. сплаченого судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 89, 158, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, 317, 319, 321, 328, 330, 387, 388 ЦК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором про надання фінансового кредиту №11486-02/2022 від 11 лютого 2022 року у сумі 29000(двадцять дев'ять тисяч) гривень 00 коп.
У задоволенні решти позовних вимог-відмовити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» сплачений судовий збір у сумі 2579(дві тисячі п'ятсот сімдесят дев'ять) гривень 22 коп.
Копію рішення направити учасникам справи.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду.
Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місцезнаходження: 01032, вул.Симона Петлюри, буд.30, м.Київ, код ЄДРПОУ: 35625014, реквізити IBAN № НОМЕР_1 у АТ «ТАСкомбанк».
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Повне судове рішення складено 30 жовтня 2024 року.
Головуючий суддя: Тетяна ВАВРІЙЧУК