Справа № 350/1830/24
Номер провадження 2/350/665/2024
28 жовтня 2024 року селище Рожнятів
Суддя Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області Сокирко Л.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Перегінської селищної ради Калуського району Івано-Франківської області, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання рішень недійсними та незаконними, їх скасування та скасування державної реєстрації земельної ділянки,
24 жовтня 2024 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду із позовом до Перегінської селищної ради Калуського району Іван-Франківської області, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання рішень недійсними та незаконними, їх скасування та скасування державної реєстрації земельної ділянки. У відповідності до частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних справ, свобод чи законних інтересів.
Однак заява подана з порушенням вимог, передбачених статями 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України.
У відповідності до пункту 4 частини третьої статті 175 Цивільного процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них. Так, зміст позовних вимог у відповідності до кількості відповідачів викладено не коректно та всупереч приписам пункту 4 частини 3 статті 175 Цивільного процесуального кодексу України.
Слід звернути увагу на те, що якщо позов подано до кількох відповідачів позовна заява повинна містити зміст позовних вимог щодо кожного з них.
Згідно статті 50 Цивільного кодексу України позов може бути пред'явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо другої сторони діє в цивільному процесі самостійно. Участь у справі кількох позивачів і (або) відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо: 1) предметом спору є спільні права чи обов'язки кількох позивачів або відповідачів; 2) права та обов'язки кількох позивачів чи відповідачів виникли з однієї підстави; 3) предметом спору є однорідні права і обов'язки.
Однак позовна заява не містить обґрунтування з підстав, викладених вище .
Щодо звільнення позивачки ОСОБА_2 від сплати судового збору та відстрочення позивачеві ОСОБА_1 сплати судового збору до моменту винесення рішення у справі слід зазначити наступне.
Як вбачається із тексту позовної заяви позивачка ОСОБА_2 звільнена від сплати судового збору, оскільки являється інвалідом другої групи (пункт 9 частина перша статті 5 Закону України «Про судовий збір»).
Позивач ОСОБА_1 просить суд відстрочити йому сплату судового збору до моменту винесення рішення по справі без належного обґрунтування такої відстрочки.
У відповідності до приписів частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судом рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 % розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, або: 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Так, відповідно до частини першої статті 136 Цивільного процесуального кодексу України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі, а згідно частини третьої цієї статті з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати. В обґрунтування відстрочки сплати судового збору позивачем ОСОБА_1 не додано ніяких доказів про відсутність коштів на сплату судового збору, що унеможливлює сплату судового збору. Отже, підстави відстрочки сплати судового збору та надання терміну для сплати судового збору до винесення рішення у справі відсутні, а тому в задоволені клопотання слід відмовити, а позовну заяву залишити без руху.
У відповідності до пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (частина третя статті 6 Закону України «Про судовий збір»).
Згідно частини сьомої статті 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір справляється кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статті 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру.
Як вбачається із позовної заяви, позивачі об'єднали у позові дві і більше позовних вимог. Відтак, за подання до суду позовної заяви, яка має дві і більше самостійні позовні вимоги підлягає сплаті судовий збір за кожну вимогу окремо за наступними реквізитами: отримувач коштів ГУК в Ів.-Фр.об./ТГ Рожнятів/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37951998, Банк отримувача Казначейство України (ел.адм.подат.), рахунок отримувача UA788999980313191206000009658, Код класифікації доходів бюджету 22030101. Вивчивши клопотання про витребування доказів, суддя дійшов висновку, що у задоволенні клопотання слід відмовити з таких підстав. Відповідно до частин першої, третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Згідно статті 76 Цивільного процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. У відповідності до частини першої статті 84 Цивільного процесуального кодексу України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Частиною другою статті 84 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що у клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу. Витребування доказів судом має бути застосовано як виключення, а не як правило. Сторона не має зловживати правом клопотати про витребування доказів для отримання якої-небудь інформації, що може бути використана для доведення обставин, на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відтак приходжу до висновку, що клопотання позивачів про витребування доказів не підлягає задоволенню, оскільки не вказано в заявленому клопотанні заходи, вжиті стороною заявника (позивачів) для отримання зазначених доказів самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу. Крім того, у відповідності до приписів статті 95 Цивільного процесуального кодексу України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Згідно із частиною першою статті 185 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодекску, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з частиною другою статті 185 Цивільного процесуального кодексу України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. З урахуванням викладеного клопотання позивача ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору до моменту ухвалення судового рішення не підлягає задоволенню, а позовна заява підлягає залишенню без руху із наданням позивачам строку для усунення зазначених в цій ухвалі недоліків шляхом подачі позовної заяви у новій редакції (з викладенням змісту позовних вимог щодо кожного з відповідачів (пункту 4 частини третьої статті 175 Цивільного процесуального кодексу України)), сплати судового збору за кожну самостійну вимогу немайнового характеру, засвідчення належним чином копій документів.
Керуючись статтями 185, 260 Цивільного процесуального кодексу України,
У задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про відстрочку сплати судового збору до моменту ухвалення судового рішення відмовити. Позовну заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Перегінської селищної ради Калуського району Івано-Франківської області, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання рішень недійсними та незаконними, їх скасування та скасування державної реєстрації земельної ділянки - залишити без руху. Надати позивачам строк для усунення недоліків - десять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху. Роз'яснити, що у разі невиконання ухвали суду в зазначений строк, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Сокирко Л.М.