Справа № 344/1355/22
Провадження № 1-кп/344/280/24
30 жовтня 2024 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , розглядаючи у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження з обвинувальним актом щодо ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , яким повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.307 КК України та ОСОБА_9 , якому повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.185, ч.3 ст.307 КК України -
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 заявив клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою з визначенням розміру застави щодо обвинуваченого ОСОБА_8 , мотивуючи їх наявністю ризиків, передбачених ст.177 КПК України.
Захисник ОСОБА_5 та обвинувачений ОСОБА_8 щодо клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою з визначенням розміру застави щодо обвинуваченого ОСОБА_8 , покладаються на розсуд суду.
Інші учасники кримінального провадження не заперечили щодо клопотання прокурора.
Вислухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що клопотання прокурора підлягає до задоволення з наступних підстав.
Згідно ухвали Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 21 лютого 2022 року щодо обвинуваченого ОСОБА_8 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави на строк до 21 квітня 2022 року включно. В подальшому судом вирішувалось питання щодо продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до обвинуваченого.
Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 23 грудня 2023 року застосування запобіжного заходу обраного щодо ОСОБА_8 у виді тримання під вартою продовжено до 18 лютого 2024 року включно. Визначено обвинуваченому ОСОБА_8 заставу в розмірі 250 (двісті п'ятдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі - 671 000 (шістсот сімдесят одна тисяча) грн.
Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ч.2 ст.177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений, може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Прокурор не має права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
За змістом закону, тримання під вартою як запобіжний захід може бути застосовано лише у разі, якщо прокурор наявною сукупністю дозволених законом при прийнятті даного рішення засобів доказування доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим в ст.177 КПК. Неможливість запобігти даним ризикам слід розуміти як недостатність інших запобіжних заходів для того, щоб запобігти їхньому настанню.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Частиною 4 ст.183 КПК України визначено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Відповідно до ч.1 ст.182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.
Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Згідно п. 3 ч.5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
В рішенні від 20.11.2010 р. у справі «Мангурас проти Іспанії» Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені пунктом 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити явку обвинуваченого в судове засідання. Сума застави повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку. Іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави чи дій проти поручителів у випадку відсутності появи на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Враховуючи те, що ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, наявні ризики, які передбачені ст.177 КПК України, зокрема переховуватися від суду, з метою уникнення відповідальності, незаконно впливати на свідків та інших учасників у даному кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також те, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищевказаним ризикам та оцінюючи в сукупності всі обставини провадження, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_8 слід продовжити запобіжний захід саме у виді тримання під вартою з визначенням розміру застави на строк до шістдесяти днів.
Керуючись ст.ст. 176-178, 183, 194, 196-199, 331, 370, 372 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора - задовольнити.
Застосування запобіжного заходу обраного щодо ОСОБА_8 у виді тримання під вартою з визначенням застави у розмірі 250 (двісті п'ятдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 671 000 (шістсот сімдесят одна тисяча) грн, відповідно до ухвали Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 21 грудня 2023 року - продовжити до 28 грудня 2024 року включно.
Копію ухвали для відома та виконання направити начальнику ДУ "Івано-Франківська установа виконання покарань (№ 12)".
Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_11