Справа № 274/4146/24
Провадження № 2/288/471/24
31 жовтня 2024 року селище Попільня
Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді - Рудник М. І.,
з участю секретаря судових засідань - Колодяжної Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Попільня Житомирської області у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину на період навчання,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 (далі - відповідач) про стягнення аліментів на повнолітню дитину на період навчання, в якій вказує, що вона перебувала у шлюбі з відповідачем, який було розірвано рішенням Андрушівського районного суду від 23 травня 2022 року.
Від шлюбу сторони мають дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , якому на даний час виповнилось 18 років.
У 2023 році син вступив до Одеського державного університету внутрішніх справ ІV рівня акредитації і наразі навчається на першому курсі відділення підготовки студентів денної форми навчання на першому курсі відділення підготовки студентів денної форми навчання інституту права та безпеки ОДУВС за спеціальністю «Право» на умовах договору за рахунок коштів фізичних осіб (контракт).
Оскільки син навчається на денному відділенні, він не має змоги влаштуватись на роботу, в зв'язку з чим потребує коштів на утримання.
На даний час відповідач є військовослужбовцем та проходить службу в Збройних силах України.
Позивач просить стягувати з відповідача на свою користь аліменти на утримання сина студента ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який продовжує навчання, в розмірі 1/4 частки від усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дати подання позову до досягнення сином 23 років або закінчення ним навчання.
Ухвалою суду від 19 липня 2024 року відкрито спрощене позовне провадження по даній справі з викликом (повідомленням) сторін та встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позов та подання письмових доказів щодо заперечення проти позову.
Позивач в судове засідання не з'явилась, через канцелярію суду надала заяву, в якій просить справу розглядати без її участі, позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву, в якій просить в задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, через канцелярію суду надав клопотання, в якому просить справу розглядати у його відсутність та у відсутність відповідача, у задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Частина 3 статті 211 ЦПК України визначає, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Справу судом розглянуто у порядку спрощеного позовного провадження, згідно з статтями 274-279 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши в сукупності докази по справі, приходить до наступного висновку.
Як вбачається з рішення Андрушівського районного суду Житомирської області від 23 травня 2022 року, шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано. Вирішено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти в розмірі 1/3 частки з усіх видів його заробітку (доходів), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно на кожну дитину /а.с. 3-4/.
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 02 липня 2020 року Андрушівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , вказані ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , про що складено відповідний актовий запис № 32 /а.с. 9/.
Згідно Довідки № 10/138 від 05 березня 2024 року, виданої Одеським державним університетом внутрішніх справ Інститут права та безпеки, ОСОБА_3 , 2006 року народження, у 2023 році (наказ ОДУВС про зарахування № 209 о/с від 31.08.2023 року) вступив до Одеського державного університету внутрішніх справ ІV рівня акредитації і зараз навчається на 1-му курсі відділення підготовки студентів денної форми навчання інституту права та безпеки ОДУВС для здобуття освітнього ступеня «бакалавр» за спеціальністю 081 «Право», на умовах договору за рахунок коштів фізичних чи юридичних осіб (контракт), строк навчання- 4 роки. Стипендію не отримує. Орієнтовний термін закінчення навчання 01.07.2027 року /а.с. 12/.
Як вбачається з платіжних інструкцій від 14 вересня 2023 року, 25 січня 2024 року та 06 вересня 2024 року, виданих АТ КБ «ПриватБанк», отримувач: Одеський державний університет внутрішніх справ, платник: ОСОБА_1 , призначення платежу: денна форма навчання, право, ОСОБА_3 , суми 16475,00 гривень, 16475,00 гривень та 16000,00 гривень /а.с. 66-68/.
Відповідно до платіжних інструкцій від 08.12.2023 року, 14.12.2023 року, 05.02.2024 року, 26.02.2024 року, 29.02.2024 року, 24.06.2024 року та 03.09.2024 року, виданих АТ КБ «ПриватБанк», платник: ОСОБА_1 , отримувач: Одеський національний економічний університет, призначення платежу: оплата за електроенергію, оплата за гуртожиток, оплата за світло ОСОБА_3 , суми: 120,00 гривень, 1200,00 гривень, 1200,00 гривень, 1200,00 гривень, 3600,00 гривень, 120,00 гривень, 1300,00 гривень, 1200,00 гривень /а.с. 69-76/.
Крім того, позивач надала квитки на проїзд, дата продажу: 14.09.2024 року, 13.04.2024 року, 02.05.2024 року, 07.05.2024 року, 07.06.2024 року, 02.07.2024 року, 20.08.2024 року, 04.09.2024 року, маршрут: Київ-Одеса, Одеса-Київ, пасажир: Семеняка Владислав, вартість: 610,00 гривень, 266,82 гривень, 400,00 гривень, 490,00 гривень, 500,00 гривень, 595,00 гривень, 600,00 гривень, 695,00 гривень /а.с. 77-84/.
Згідно довідки про доходи № 341 від 16 вересня 2024 року, виданої КП АМР «Комсервіс», ОСОБА_1 працює у Комунальному підприємстві АМР «Комсервіс» на посаді інспектор з кадрів, загальна сума доходів за період з 01 вересня 2023 року по 31 серпня 2024 року становить 149351,10 гривень /а.с. 85/.
Відповідно до Договору № 103д/б від 01 вересня 2023 року, даний договір укладено між Одеським державним університетом внутрішніх справ державної форми власності далі -заклад та ОСОБА_3 далі-здобувач та ОСОБА_1 далі - замовник, який замовляє освітню послугу для здобуття вищої освіти, разом -сторони. Цей договір є невід'ємним додатком до Договору про навчання у закладі вищої освіти. Вартість освітньої послуги становить: 1 курс - 32950,00 гривень; 2 курс - 32950,00 гривень; 3 курс - 32950,00 гривень; 4 курс- 32950,00 гривень, за весь період навчання - 131800,00 гривень /а.с. 86-87/.
Як вбачається з Договору про навчання у закладі вищої освіти від 01 вересня 2023 року, укладеного між Одеським державним університетом внутрішніх справ далі-заклад, ОСОБА_3 далі- вступник та ОСОБА_1 далі- законний представник, разом- сторони, предметом договору є навчання у закладі вищої освіти, денна форма навчання, за спеціальністю право /а.с. 88-89/.
У відповідності до статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею 5 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Згідно статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до статей 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення.
Позивач звернулась до суду з позовом в якому просить стягнути з відповідача аліменти на утримання сина на період його навчання, так як у 2023 році син вступив до Одеського державного університету внутрішніх справ ІV рівня акредитації і наразі навчається на першому курсі за рахунок коштів фізичних осіб (контракт).
Згідно зі статті 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 pоку, батько або (і) інші особи, що виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здатностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Це положення відбите в українському законодавстві. Зміст глави 15 Сімейного Кодексу України вказує на обов'язок кожного з батьків утримувати дитину. Таке утримання є безумовним, оскільки Закон не передбачає будь-яких спеціальних умов для виникнення обов'язку батьків з утримання своїх дітей, та не передбачає звільнення батьків від утримання незалежно від того, чи є батьки працездатними, та чи є в них кошти, достатні для утримання.
Відповідно до пунктів 15, 17 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року за № 3 роз'яснив, відповідно до статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а у випадках, передбачених статтями 198, 199 цього Кодексу, і своїх повнолітніх дочку, сина. За відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.
Згідно статті 199 Сімейного Кодексу України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Статтею 182 Сімейного Кодексу України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Частиною 2 статті 182 Сімейного Кодексу України передбачено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Згідно статті 185 Сімейного Кодексу України, той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.
Положеннями статті 141 Сімейного Кодексу України визначено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Судом встановлено, що відповідач не надає матеріальної допомоги на утримання повнолітньої дитини чим порушує вимогу статті 198 Сімейного Кодексу України, згідно якої батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.
Статтею 200 Сімейного Кодексу України передбачено, що суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Пленум Верховного Суду України надав роз'яснення щодо підстав виникнення обов'язку батьків по утриманню своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчання. Відповідно до пункту 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" від 15 травня 2006 року обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття, виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання, потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Згідно зі статтею 11 Закону України «Про охорону дитинства», батько та мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Відповідно до пункту 8 статті 7 Сімейного Кодексу України, регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
Статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» встановлено, що виховання в сім'ї є першоосновою розвитку дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки, або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Відповідно до статті 191 Сімейного Кодексу України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
У відповідності до статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Як вбачається з частини першою статті 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини другої статті 89 ЦПК України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, враховуючи ті обставини, що ОСОБА_3 досягнув 18 років, на даний час є студентом денної форми навчання на умовах договору за рахунок коштів фізичних осіб (контракт), тому не має змоги працювати, а відповідач знаходиться у працездатному віці, отже має змогу утримувати свого повнолітнього сина до закінчення ним навчання, оскільки він потребує матеріальної допомоги, а батько має змогу її надавати.
Суд не приймає до уваги заяву відповідача ОСОБА_2 та клопотання його представника ОСОБА_5 в частині відмови в задоволенні позову, оскільки в Андрушівському районному суді Житомирської області на розгляді перебуває позовна заява ОСОБА_3 до свого батька ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина до закінчення вищого навчального закладу, оскільки дана обставина не підтверджується будь-якими доказами. Крім того, суд зауважує, що відповідно до ч. 3 ст. 199 СК України, право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання. З матеріалів справи вбачається, що син ОСОБА_3 проживає з позивачем і вона має право на звернення до суду з даним позовом.
Таким чином, судом встановлено, що відповідач має можливість утримувати матеріально свою повнолітню дитину, що продовжує навчання і потребує матеріальної підтримки, відповідно до конституційного принципу верховенства права, з урахуванням потреб дитини та можливостей батька, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі та стягнення з відповідача аліменти на користь позивача на період навчання сина, починаючи з дня пред'явлення позовної заяви до суду.
Згідно пункту 1 частини 1 статті 430 ЦПК України, рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає до негайного виконання.
Відповідно до статті 141 ЦПК України, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Оскільки позивач згідно п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору то відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 1211 гривень 20 копійок.
Керуючись Законом України «Про охорону дитинства»; Постановою Пленуму Верховного суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року за № 3; статтями 7, 180, 181, 182, 185, 191, 198-200 СК України; статтями 4, 12, 13, 19, 23, 28, 48, 76, 78, 81, 128, 141, 211, 258, 259, 263-265, 274 - 279, 352, 354, 355, 430 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину на період навчання - задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , аліменти на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який продовжує навчання в розмірі 1/4 (однієї чверті) частки з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, починаючи 14 травня 2024 року до закінчення навчання, але не більше ніж до досягнення ним 23 років.
Допустити негайне виконання рішення в межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , судовий збір у розмірі 1211 гривень 20 копійок, зарахувавши його до спеціального фонду Державного бюджету України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Суддя Попільнянського
районного суду М. І. Рудник