Справа № 598/2354/24
провадження № 1-кп/598/231/2024
"30" жовтня 2024 р. Збаразький районний суд Тернопільської області
складі : головуючого судді ОСОБА_1
секретаря ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Збаражі матеріали кримінального провадження про обвинувачення
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , гр.України, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, не депутата, не адвоката, раніше не судимого,
за ч.1 ст.382 КК України,
встановив:
09 липня 2024 року о 15 год. 49 хвилин обвинувачений ОСОБА_4 , будучи позбавлений права керування транспортними засобами строком на 5 років постановою Нововолинського районного суду Волинської області від 25 жовтня 2023 року, що набрала законної сили 06 листопада 2023 року, та постановою Нововолинського районного суду Волинської області від 23 травня 2024 року, що набрала законної сили 04 червня 2024 року, з метою невиконання постанов суду, маючи реальну можливість її виконати, в порушення ч.1 ст.129-1 Конституції України та ч.2 ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до яких судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма фізичними особами, керував транспортним засобом марки «Oпель Зафіра» із реєстраційним номером НОМЕР_1 по автомобільній дорозі М-30 сполученням «Стрий-Тернопіль-Кропивницький-Знам'янка-Луганськ-Ізварине» в частині 172 км у межах населеного пункту Романове Село Тернопільського району в напрямку м.Тернопіль.
Суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 є винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України, тобто умисне невиконання постанови суду, яка набрала законної сили.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні повністю визнав свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні і пояснив, що будучи позбавленим права керування транспортними засобами строком на 5 років, 09 липня 2024 року керував автомобілем «Oпель Зафіра» із реєстраційним номером НОМЕР_1 по автомобільній дорозі М-30 сполученням «Стрий-Тернопіль-Кропивницький-Знам'янка-Луганськ-Ізварине».
У вчиненому обвинувачений ОСОБА_4 щиро розкаюється та просить суворо його не карати.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті, приймаючи до уваги те, що прокурор та обвинувачений не оспорюють фактичні обставини провадження, учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, розуміючи положення ч.3 ст.349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження в апеляційному порядку, які не заперечують проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , відповідно до вимог ст.ст.50, 65-67 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, конкретні обставини справи, дані щодо особи винного, який щиро розкаюється у вчиненому, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, його характеризуючі дані, та вважає за необхідне призначити йому покарання у виді позбавлення волі.
Враховуючи вищенаведені обставини в їх сукупності, суд приходить до переконання про звільнення обвинуваченого від відбування покарання у виді позбавлення волі, з випробуванням відповідно до ст.75 КК України, із призначенням іспитового строку, з покладенням обов'язків, передбачених ст.76 КК України, що буде достатнім для здійснення контролю за його поведінкою, попередження вчинення нового правопорушення, його виправлення без реального відбування покарання.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 369-371, 373-374, 472-474 КПК України, суд,
ухвалив:
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі, з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк терміном 1 (один) рік, з покладенням на нього обов'язків, передбачених п.п. 1,2 ч.1 та п.2 ч.3 ст.76 КК України, а саме: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Даний вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ч.4 ст.394 КПК України.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_5