Справа№592/7759/24
Провадження №2/592/1692/24
28 жовтня 2024 року м.Суми
Ковпаківський районний суд м.Суми у складі: головуючого - судді Котенко О.А., за участю секретаря судового засідання - Перев'язки К.А., позивача - ОСОБА_1 , представника позивача - адвоката Сергеєвої С.А., представника відповідача - адвоката Недведського О.О., розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, який обґрунтовує тим, що 30.04.1993 року вона уклала шлюб з відповідачем ОСОБА_2 . Від шлюбу в них з відповідачем є неповнолітній син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На цей час їх сім'я практично розпалася, в зв'язку з чим вона звернулася до Ковпаківського районного суду м.Суми з позовною заявою про розірвання шлюбу. В позовній заяві про розірвання шлюбу вона зазначала, що вони вирішать питання про розподіл майна в добровільному порядку. Відповідач заперечував щодо вирішення питання щодо компенсації їй за те, що придбаний автомобіль після розірвання шлюбу залишиться в його власності та користуванні. В зв'язку з цим, вона вимушена звернутися до суду з позовом. Так, на підставі договору купівлі-продажу від 31.10.2023 року за спільні кошти подружжя вони з відповідачем придбали автомобіль Renault Logan 2011 року випуску, н.з. НОМЕР_1 . Власником автомобіля за договором купівлі-продажу значиться відповідач - ОСОБА_2 . Зазначений автомобіль був придбаний за 4700 доларів США, що на день підготовки позовної заяви до суду дорівнює 186684грн. (курс НБУ - 39,72 грн. за 1 дол. США). Автомобіль знаходиться у користуванні відповідача, доступу до неї в неї не має. Посвідчення водія вона не має. В зв'язку з цим вона запропонувала відповідачу залишити автомобіль у його власності, а йому сплатити їй половину вартості автомашини. Проте, відповідач вирішувати зазначене питання в добровільному порядку відмовився. Згідно ст.60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Виходячи з наведеного, враховуючи, що автомобіль є неподільною річчю, знаходиться у користуванні відповідача, вважає що є необхідність припинити право спільної сумісної власності подружжя на цей автомобіль, залишити автомобіль у власності відповідача, припинивши її право власності на нього, та стягнути з відповідача на її користь компенсацію 1/2 частини вартості автомобіля, в сумі 93342грн. Позивач просить суд ухвалити рішення яким ухвалити рішення, яким провести розподіл майна подружжя автомобіля Renault Logan 2011 року випуску, держ, номер НОМЕР_1 , шляхом припинення права спільної сумісної власності подружжя - ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 на зазначений автомобіль Renault Logan 2011 держ. номер НОМЕР_1 ; залишити автомобіль Renault Logan 2011 року н.з. НОМЕР_1 у власності ОСОБА_2 ; стягнути з ОСОБА_2 грошову компенсацію на її користь за 1/2 частку вартості автомобіля, що становить 93342грн., а також стягнути з ОСОБА_2 на її користь понесені судові витрати по справі.
Ухвалою суду від 24.05.2024 року накладено арешт на автомобіль марки Renault Logan 2011 року випуску, д.н. НОМЕР_1 , зареєстрований 31.10.2023 на ім'я ОСОБА_2 , заборонивши ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вчиняти будь-які дії щодо відчуження транспортного засобу - автомобіля Renault Logan 2011 року випуску, д.н. НОМЕР_1 .
Ухвалою суду від 04.10.2024 року закрито підготовче провадження у справі, справа призначена до судового розгляду по суті.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 , її представник - адвокат Сергеєва С.А., позовні вимоги підтримали повністю з зазначених в позові підстав, просили суд їх задовольнити.
Представник відповідач ОСОБА_2 - адвокат Недведський О.О. в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 не визнав, просив суд відмовити в їх задоволенні. Представник відповідача пояснив, що ОСОБА_2 в грудні 2021 року продав квартиру в селищі Кияниця Сумського району, яку він набув у особисту приватну власність в порядку спадкування, і за кошти від продажу цієї квартири придбав спірний автомобіль Renault Logan 2011 року випуску, д.н. НОМЕР_1 . Вважає, що спірний автомобіль не є спільною сумісною власністю подружжя. Стосовно визначення вартості автомобіля в розмірі 186684грн., заперечень не має.
Суд, заслухавши пояснення позивачки, представників сторін, показання свідка, дослідивши докази у справі, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову з таких підстав:
Суд установив, що 30.04.1993 року між сторонами було укладено шлюб, зареєстрований Хотінською селищною радою народних депутатів Сумського району (а.с.7). Шлюб між сторонами розірваний за рішенням суду від 05.06.2024 року.
31.10.2023 року під час шлюбу сторони придбали автомобіль Renault Logan 2011 року випуску, р.н. НОМЕР_1 (а.с.18). Власником автомобіля за договором купівлі-продажу зазначений відповідач ОСОБА_2 .
Позивачка ОСОБА_1 в позові зазначила, що автомобіль був придбаний за 4700 доларів США, що станом на 13.05.2024 року становить 186684грн. (курс НБУ - 39,72грн. за 1 дол. США) (а.с.8).
У пункті 22, абзаці 1 пункті 24, пункті 30 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», роз'яснено, що вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди, - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.
Сторони досягли згоди щодо вартості спірного автомобіля. Під час підготовчого засідання представник відповідача погодився з вартістю автомобіля, відповідно сторони вважали недоцільним призначення експертизи щодо визначення вартості автомобіля.
Відповідно до статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Відповідно до частини першої статті 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. Відповідно до статті 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60, 69 СК України, частина третя статті 368 ЦК України), відповідно до частин другої і третьої статті 325 ЦК України можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.
За правовим висновком Верховного Суду, викладеним в постанові від 07.04.2021 року, справа № 402/849/18, конструкція норми статті 60 СК України свідчить про запровадження презумпції спільності права власності подружжя на майно, набуте ними в період шлюбу. Зазначена презумпція може бути спростована. Один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об'єкт, у тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який заперечує її застосування.
Представник відповідача стверджує, що ОСОБА_2 в грудні 2021 року продав квартиру в селищі Кияниця Сумського району, яку він набув у особисту приватну власність в порядку спадкування, і за кошти від продажу цієї квартири придбав спірний автомобіль Renault Logan 2011 року випуску, д.н. НОМЕР_1 . На підтвердження цих доводів представник відповідача надав довідку приватного нотаріуса Хоменко О.В., в якій зазначено про посвідчення приватним нотаріусом 06.12.2021 року договору купівлі-продажу квартири в селищі Кияниця Сумського району, згідно з яким продавець ОСОБА_2 продав квартиру за 49000грн. Оціночна вартість квартири становила 333076грн.(а.с.38).
Доказів, що кошти в сумі 49000грн., які одержані відповідачем від продажу квартири були вкладені в придбання спірного автомобіля, матеріали справи не містять. Отримання від продажу квартири коштів в сумі 333076грн. (оціночна вартість квартири) і вкладення їх в придбання спірного автомобіля також не підтверджено відповідачем.
Свідок ОСОБА_4 - старший син сторін, пояснив, що автомобіль Renault Logan 2011 року випуску був придбаний десь у листопаді 2023 року за 4500-4600дол. США. Автомобіль був придбаний за спільні кошти батьків і він також допоміг їм. У батьків були кошти в сумі, менше половини вартості автомобіля, і він надав іншу частину коштів 2500дол.США батькам для придбання спірного автомобіля. В подальшому батьки повернули йому ці кошти, що він надавав їм для придбання авто. В придбання спірного автомобіля кошти від продажу квартири в селищі Кияниця не вкладалися. Його батько ОСОБА_2 продав квартиру в сел.Кияниця і кошти вклав в придбання мікроавтобусу приблизно 6500дол.США. Але мікроавтобус потребував проведення частих ремонтних робіт, батько вимушений був позичати кошти на ремонт бусу. Перед війною батько продав мікроавтобус. На час придбання автомобіля Renault Logan батько з матір'ю перебували у шлюбі, проживали разом, мали спільний бюджет. Батьки його працювали, мали кошти для придбання спірного автомобіля.
Відповідач ОСОБА_2 не підтвердив належними та допустимими доказами, що автомобіль Renault Logan 2011 року випуску, д.н. НОМЕР_1 був придбаний за кошти, які належали йому особисто. На час придбання спірного автомобіля сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, сторони проживали разом. Відповідачем не спростовано презумпцію спільності права власності подружжя на спірне майно, не надано належних доказів на підтвердження доводів про те, що на придбання спірного автомобіля, який є предметом спору, були надані його особисті кошти.
Отже, досліджені докази підтверджують придбання сторонами автомобіля Renault Logan 2011 року випуску, д.н. НОМЕР_1 в період шлюбу і цей спірний автомобіль є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Відповідачем ОСОБА_2 не спростована належними, достатніми та допустимими доказами презумпція спільної сумісної власності на цей автомобіль.
Таким чином, належна позивачу ОСОБА_1 сума компенсації половини вартості спірного автомобіля становить 93342грн. (186684грн.:2).
З врахуванням викладеного, суд вважає необхідним позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити і припинити право спільної сумісної власності подружжя - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на автомобіль RENAULT LOGAN , 2011 року випуску, р.н. НОМЕР_1 , залишити автомобіль RENAULT LOGAN, 2011 року випуску, р.н. НОМЕР_1 , у власності ОСОБА_2 , стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 93342грн. грошової компенсації за частку неподільної речі - автомобіля RENAULT LOGAN, 2011 року випуску, р.н. НОМЕР_1 .
Згідно з ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача ; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позов задоволений повністю з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений позивачкою судовий збір у розмірі 1211грн.20грн. за звернення до суду з позовною заявою про розподіл майна подружжя та 605грн.60коп. судового збору за звернення до суду з заявою про забезпечення позову.
Керуючись ст.2,12,13,76-81,137,141,259,263-265 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.
Припинити право спільної сумісної власності подружжя - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на автомобіль RENAULT LOGAN , 2011 року випуску, р.н. НОМЕР_1 .
Залишити автомобіль RENAULT LOGAN, 2011 року випуску, р.н. НОМЕР_1 , у власності ОСОБА_2 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 93342грн. грошової компенсації за частку неподільної речі - автомобіля RENAULT LOGAN, 2011 року випуску, р.н. НОМЕР_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1816грн.80коп. в відшкодування судового збору.
На рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Сумського апеляційного суду. При оголошенні вступної та резолютивної частини судового рішення апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи:
http://kv.su.court.gov.ua/sud1806/gromadyanam/csz/.
Позивач: ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ;
Відповідач: ОСОБА_2 : зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_1 , місце фактичного проживання - АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_3 .
Повне судове рішення складено 31.10.2024 року.
Суддя О.А. Котенко