про закриття касаційного провадження
30 жовтня 2024 року
м. Київ
справа № 686/14314/16-а
адміністративне провадження № К/990/4109/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: головуючого суді Берназюка Я.О., суддів: Стародуба О.П., Чиркіна С.М., розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 686/14314/16-а
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області
про визнання рішення протиправним, зобов'язання вчинити певні дії,
за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області
на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 02 жовтня 2023 року (прийняту суддею-доповідачем Колієвим С.А. ) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09 січня 2024 року (прийняту у складі колегії: головуючого судді Боровицького О.А., суддів: Матохнюка Д.Б. Шидловського В.Б.),
1. У липні 2016 року до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (далі - відповідач, Управління), в якому просив:
визнати протиправним рішення Управління № 680/К-12 від 13 січня 2016 року про відмову у здійсненні перерахунку пенсії;
зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії державного службовця в розмірі 90% заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії, з врахуванням підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» № 1013 від 09 грудня 2015 року (далі - постанова КМУ № 1013) та довідки Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області № 5209/к/22-01-05 від 29 грудня 2015 року про складові заробітної плати, починаючи з 01 січня 2016 року, з урахуванням раніше проведених виплат.
2. Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 02 серпня 2016 року позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії задоволено частково: визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії державного службовця у зв'язку з підвищенням зарплати державних службовців згідно з постановою КМУ №1013 та зобов'язано відповідача провести з 01 січня 2016 року перерахунок та виплату позивачу пенсії, призначеної в розмірі 90 відсотків заробітної плати державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем його роботи на державній службі - на посаді заступника начальника управління начальника відділу Державної податкової адміністрації у Хмельницькій області, з врахуванням довідки про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям № 5209/к/22-01-05 від 29 грудня 2015 року, виданої Головним Управлінням Державної фіскальної служби України в Хмельницькій області про заробітну плату у зв'язку з підвищенням зарплати державних службовців згідно з постановою КМУ № 1013. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
3. У вересні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області із заявою про накладення на начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області штрафу у розмірі сорока прожиткових мінімумів для працездатних осіб за невиконання постанови Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 02 серпня 2016 року у справі №686/14314/16-а.
4. Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 02 жовтня 2023 року, залишеною без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09 січня 2024 року, заяву задоволено частково.
Накладено штраф на начальника Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області Крупу Олександра Володимировича , відповідального за виконання постанови Хмельницького міськрайонного суду від 02 серпня 2016 року у справі №686/14314/16-а, у розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 53680,00 грн, з якого половину суми 26840,00 грн ухвалено стягнути на користь ОСОБА_1 , а іншу половину в розмірі 26840,00 грн перерахувати до Державного бюджету України.
Встановлено новий строк для подання звіту та повторно зобов'язано начальника Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області Крупу О.В. подати до Хмельницького міськрайонного суду звіт про повне та належне виконання постанови Хмельницького міськрайонного суду від 02 серпня 2016 року у справі №686/14314/16-а у тридцятиденний термін з дня отримання повного тексту ухвали.
У задоволенні іншої частини вимог заяви відмовлено.
5. Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що виконуючи постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 02 серпня 2016 року, Управління безпідставно не врахувало складові, які входили до складу заробітку, що враховувався при обчисленні призначеної позивачу пенсії. Крім того, суди вказали, що постанова Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 02 серпня 2016 року у цій справі залишається по суті невиконаною впродовж 7 років, вказане, на переконання суду, свідчить про невжиття керівником Управління належних заходів для організації виконання судового рішення, що є безумовною підставою для накладення на нього штрафу.
6. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, вважаючи їх прийнятими з порушенням норм процесуального права, зокрема статті 382 КАС України, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду, що надійшла до Суду 01 лютого 2024 року, у якій просить оскаржувані судові рішення скасувати повністю, а у задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовити.
7. На думку скаржника, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли необґрунтованого висновку про наявність підстав для накладення штрафу на начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, оскільки Управлінням в повному обсязі та відповідно до чинного законодавства виконано постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 02 серпня 2016 року у справі №686/14314/16-а.
8. Також Управління звертає увагу суду касаційної інстанції на постанови Верховного Суду від 23 квітня 2020 року у справі №560/523/19 та від 08 вересня 2023 року у справі №640/21223/19, у яких скасовано рішення судів першої і апеляційної інстанцій щодо накладення штрафу на начальника Управління Пенсійного фонду України.
9. Ухвалою Верховного Суду від 19 лютого 2024 року відкрито касаційне провадження у справі №686/14314/16-а, витребувано адміністративну справу та запропоновано учасникам справи надати відзив на касаційну скаргу.
10. Від позивача 12 березня 2024 року надійшов відзив на касаційну скаргу відповідача, де вказано, що доводи касаційної скарги стосовно неправомірності рішень судів попередніх інстанцій щодо накладення штрафу на керівника Управління є необґрунтованими та свідчать про намагання ухилитися від виконання судового рішення. Позивач також зазначає, що при здійсненні перерахунку пенсії Управлінням не враховано складові грошового забезпечення, які включалися до розрахунку пенсії позивача при її призначенні. На цій підставі позивач наголошує, що постанова Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 02 серпня 2016 року залишається невиконаною.
11. 29 жовтня 2024 року від Управління надійшла відповідь на відзив позивача, в якому зазначено, що позивачу проведено індексацію з урахуванням величини приросту індексів споживчих цін у розмірі, що відповідає чинному законодавству. Враховуючи зазначене, Управління стверджує про належне виконання постанови Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 02 серпня 2016 року.
12. Ухвалою Верховного Суду від 16 серпня 2024 року справу призначено до розгляду у судовому засіданні колегією у складі трьох суддів. Визнано обов'язковою явку Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.
13. Перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 02 жовтня 2023 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09 січня 2024 року, Суд зазначає таке.
14. Згідно частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. За змістом частин перших статей 330, 331 КАС України касаційна скарга подається у письмовій формі безпосередньо до суду касаційної інстанції, а згідно частини п'ятої статті 332 цього Кодексу касаційна скарга, зокрема, повинна бути подана особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність, та підписана особою, яка має право її підпису.
15. Зі змісту поданої Управлінням касаційної скарги вбачається, що остання подана та підписана ОСОБА_4 .
16. На підтвердження своїх повноважень щодо підпису та подання касаційної скарги у справі № 686/14314/16-а ОСОБА_4 надала:
- Положення про юридичне управління Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, затверджене Наказом від 30 грудня 2022 року №573;
- Наказ про призначення ОСОБА_4 на посаду головного спеціаліста-юрисконсульта відділу представництва інтересів в судах та інших органах № 2 юридичного управління від 16 березня 2023 року № 364-О;
- скановану копію Довіреності від 01 січня 2024 року № 2200-0903-8/250, якою, серед іншого, Крупою О.В. уповноважено ОСОБА_4 здійснювати представництво інтересів Управління в судах;
- сформовану у підсистемі «Електронний Суд» Довіреність від 21 березня 2023 року, якою начальником Управління надано ОСОБА_4 повноваження представляти інтереси Управління в судах України (в тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях) з усіма правами, які надано законом стороні по справі, в тому числі з правом підписувати, подавати, доповнювати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи.
17. Крім того, до касаційної скарги також додано сформований у підсистемі «Електронний Суд» 21 січня 2022 року Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР, Єдиний державний реєстр), де у графі «Відомості про керівника юридичної особи, про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи» вказано Крупу Олександра Володимировича , як керівника Управління. Інші особи, які можуть вчиняти дії від імені Управління в порядку самопредставництва, відповідно до даних зазначеного Витягу, відсутні.
18. У судовому засіданні, яке відбулося 01 жовтня 2024 року за участі, зокрема, представника Управління Приз Л.В., остання підтвердила те, що у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, як особу, що має право діяти від імені Управління та представляти інтереси останнього, визначено тільки керівника Управління Крупу О.В.
Крім того, у судовому засіданні, що відбулося 29 жовтня 2024 року, у зв'язку з неявкою сторін, Суд вирішив продовжувати розгляд цієї справи у порядку письмового провадження.
19. Аналізуючи можливість здійснення подальшого розгляду касаційної скарги Управління, поданої ОСОБА_4 , Суд враховує таке.
20. Учасниками справи є сторони, треті особи (частина перша статті 42 КАС України).
21. Відповідно до частини третьої статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев'ятою статті 266 цього Кодексу.
22. Згідно з частинами другою-четвертою статті 55 КАС України особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника.
Юридична особа незалежно від порядку її створення, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб'єкта владних повноважень), або через представника.
Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.
23. Отже, з аналізу статті 55 КАС України висновується таке:
1) учасники справи та особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, можуть брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника;
2) юридична особа, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу (прим. тільки для юридичних осіб, в яких створений такий орган), іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту);
3) юридична особа, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада можуть брати участь у справі також через представника.
Аналогічний підхід щодо тлумачення статті 55 КАС України висловлений Верховним Судом, зокрема, у постановах від 11 вересня 2024 року у справі № 440/14831/23, від 19 вересня 2024 року у справі № 440/17762/23, від 23 жовтня 2024 року у справі № 440/11056/23 та в ухвалі від 10 жовтня 2024 року у справі №420/4537/19.
24. Згідно статті 59 КАС України повноваження представника підтверджуються: 1) довіреністю фізичної або юридичної особи; 2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.
25. При цьому відповідно до підпункту 19 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України, у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", положення цього Кодексу застосовуються з урахуванням підпункту 11 пункту 16-розділу XV "Перехідні положення" Конституції України.
26. Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" від 02 червня 2016 року № 1401-VIII внесені доповнення до Конституції України, відповідно до яких розділ XV "Перехідні положення" Основного Закону України було доповнено пунктом 11, який передбачає, що представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року (абзац перший пункту). Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюватиметься з 1 січня 2020 року (абзац другий пункту). Вказані зміни набули чинності 30 вересня 2016 року.
27. Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах з 01 січня 2020 року здійснюється виключно прокурорами або адвокатами.
28. У такому випадку, згідно частини третьої статті 59 КАС України, повноваження адвоката, як представника, зокрема органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України «Про безоплатну правничу допомогу».
29. Враховуючи вищезазначене Суд зауважує, що КАС України надано можливість учасникам справи брати участь у судовому процесі через самопредставництво або через представника та чітко визначено перелік документів, які необхідно подати для підтвердження такої участі.
30. Враховуючи твердження представника Управління, озвучене у судовому засіданні, що відбулося 01 жовтня 2024 року, про те, що ОСОБА_4 звернулася до Суду з касаційною скаргою у порядку самопредставництва, колегія суддів зазначає наступне.
31. За загальним правилом теорії права самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови колегіального виконавчого органу діяти від імені такої особи, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення.
32. Разом з тим, змінами, внесеними до КАС України Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення" від 18 грудня 2019 року № 390-IX збільшено випадки самопредставництва юридичної особи, суб'єкта владних повноважень і визначено, що "юридична особа незалежно від порядку її створення, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені" та визначено перелік документів, що можуть підтвердити відповідні повноваження: "відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту)".
33. З аналізу цієї норми закону вбачається, що допуск особи до участі у справі та визнання належно вчиненими будь-яких інших з переліку передбачених статтею 44 КАС України процесуальних прав можливий за умови сукупної наявності обох цих умов. Отже, для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб'єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження.
34. Поряд з цим, залишаються чинними і такими, що підлягають обов'язковому виконанню, приписи Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV (далі - ЦК України) та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" від 15 травня 2003 року № 755-IV (далі - Закон № 755-IV) з наступними змінами та доповненнями.
35. Держава може створювати юридичні особи публічного права (державні підприємства, навчальні заклади тощо) у випадках та в порядку, встановлених Конституцією України та законом (частина друга статті 167 ЦК України). До юридичних осіб публічного права, що створені державою, слід віднести й органи влади та управління: Верховну Раду України, КМУ, міністерства, відомства, державні комітети, інспекції, тощо
36. Частиною першою статті 82 ЦК України визначено, що на юридичних осіб публічного права у цивільних відносинах поширюються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
37. Відповідно до частини першої статті 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і реалізує їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.
38. Згідно з частиною четвертою статті 87 ЦК України юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації.
39. Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації, регулюються також спеціальним Законом № 755-IV.
40. Згідно з частиною першою статті 7 Закону № 755-IV з метою забезпечення державних органів достовірною інформацією, створено Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр, Реєстр, ЄДР).
41. Відповідно до частини третьої статті 9 Закону № 755-IV обов'язковому відображенню (реєстрації) в Єдиному державному реєстрі, серед інших перелічених у цій статті відомостей, належать: відомості щодо керівників державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб та осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі: прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта.
42. При цьому відповідно до пункту другого частини першої статті 1 цього Закону Витяг з Єдиного державного реєстру (далі - Витяг) містить відомості, які є актуальними на дату та час формування витягу або на дату та час, визначені у запиті, або інформацію про відсутність таких відомостей у цьому реєстрі.
43. Статус документів та відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру, закріплений статтею 10 Закону № 755-IV, яка, зокрема, визначає, що внесені до Реєстру документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Якщо ж відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі.
44. Отже, відсутність відповідного запису у реєстрі є належним і достатнім (достовірним) підтвердженням відсутності таких відомостей (інформації) для будь-якого державного органу, яким також є суд.
45. У постановах від 22 липня 2021 року у справі № 280/6557/20, від 09 вересня 2021 року у справі № 200/11717/20-а Верховний Суд установивши, що згідно з відомостями у ЄДР, особа, яка підписала апеляційну скаргу, має повноваження вчиняти дії від імені суб'єкта владних повноважень в порядку самопредставництва, Суд дійшов висновку, що такі відомості на підтвердження повноважень підписанта є достатнім та належним доказом. Колегія суддів також звернула увагу на те, що указана інформація є доступною і, у випадку сумніву щодо процесуальної дієздатності особи, яка підписала апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції мав можливість скористатися безкоштовним запитом про отримання відомостей з державного реєстру на офіційному сайті Міністерства юстиції України.
46. Про те, що єдиним належним і достатнім доказом підтвердження повноважень на вчинення дій від імені суб'єкта владних в порядку самопредставництва є витяг з ЄДР, в якому зазначені відомості про особу, яка підписала процесуальний документ, зазначав Верховний Суд також і у постановах від 16 вересня 2021 року у справі № 280/8728/20, від 28 квітня 2022 року у справі № 160/9003/21, від 04 серпня 2022 року у справі № 640/12628/21, від 30 травня 2024 року у справі № 569/21495/23.
47. Окрім цього, Верховний Суд у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду у постанові від 11 вересня 2024 року у справі № 440/14831/23, оцінюючи достатність для підтвердження наявності у особи повноважень діяти від імені юридичної особи/суб'єкта владних повноважень в порядку самопредставництва відомостей про неї в ЄДР із застереженням про обмеження процесуальних прав відповідних осіб, дійшов висновку про те, що обмеження повноважень в ЄДР (зокрема, щодо права відмови, відкликання, визнання позову, відмови, відкликання апеляційних, касаційних скарг тощо) особи (працівника), яка вчиняє дії від імені юридичної особи, не спростовує можливості діяти такій особі в порядку самопредставництва від імені юридичної особи (суб'єкта владних повноважень).
48. На підставі вищевикладеного, аналізуючи положення статті 55 КАС України у сукупності з імперативними вимогами частини третьої статті 9 Закону № 755-IV, колегія суддів Верховного Суду доходить висновку, що для належного підтвердження повноважень особи діяти від імені юридичної особи або суб'єкта владних повноважень у порядку самопредставництва, доцільно надавати перевагу відомостям, що містяться в ЄДР. Водночас передбачений частиною третьої статті 55 КАС України перелік документів, зокрема, статут, положення, трудовий договір (контракт) також свідчать про наявність відповідних повноважень, однак більшою мірою уточнюють їх обсяг.
З огляду на це, а також враховуючи вимоги частини третьої статті 9 Закону № 755-IV, наявність відомостей про особу в ЄДР, що підтверджують її статус та повноваження як підписанта, та надані документи, перелік яких передбачений частиною третьої статті 55 КАС України, в цілому можуть однозначно свідчити про наявність у цієї особи повноважень діяти від імені юридичної особи або суб'єкта владних повноважень в порядку самопредставництва.
49. Під час вивчення матеріалів касаційної скарги Управління, Верховний Суд встановив, що згідно з відомостями щодо Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (код ЄДРПОУ 21318350), які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (доступні за посиланням https://usr.minjust.gov.ua/content/free-search/person-result), окрім керівника Управління, особою, яка може вчиняти дії від імені Управління, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації, брати участь у судових засіданнях в порядку самопредставництва є ОСОБА_5 .
50. З цього випливає, що відомості про особу, яка підписала касаційну скаргу ( ОСОБА_4 ), в ЄДР відсутні.
51. Таким чином, з огляду на відсутність документів, які б підтверджували наявність у ОСОБА_4 повноважень на момент підписання та подачі касаційної скарги до Верховного Суду, а також з огляду на відомості щодо Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з ЄДР, Суд не може встановити наявність у ОСОБА_4 права здійснювати представництво інтересів Управління у порядку самопредставництва.
52. Зазначене також робить неможливим встановлення судом касаційної інстанції дійсних намірів Управління щодо оскарження рішень судів попередніх інстанцій у Верховному Суді, оскільки суду касаційної інстанції не надано доказів щодо належного уповноваження ОСОБА_4 на вчинення будь-яких процесуальних дій, передбачених КАС України.
53. Крім того, Суд також враховує що оскаржуваними ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 02 жовтня 2023 року та постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09 січня 2024 року, зокрема, накладено штраф на начальника Управління Крупу О.В . Тобто оскаржувані судові рішення безпосередньо стосуються належного виконання Крупою О.В. посадових обов'язків начальника Управління. При цьому жодних документів, які б підтверджували уповноваження Крупою О.В. представляти його особисті інтереси, як посадової особи, на яку накладено штраф, до матеріалів касаційної скарги не додано, що додатково свідчить про безпідставність поданої Управлінням касаційної скарги.
54. При цьому, слід врахувати, що відповідно до частин першої, другої статті 2 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" діяльність центральних органів виконавчої влади ґрунтується на принципах верховенства права, забезпечення дотримання прав і свобод людини і громадянина, безперервності, законності, забезпечення єдності державної політики, відкритості та прозорості, відповідальності. Центральні органи виконавчої влади діють за принципом єдиноначальності, якщо інше не передбачено законом. Так, згідно з пунктами 24, 26 частини четвертої статті 19 Закону керівник центрального органу виконавчої влади представляє в установленому порядку центральний орган виконавчої влади у відносинах з іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями в Україні та за її межами; представляє центральний орган виконавчої влади у відносинах з іншими органами, підприємствами, установами і організаціями в Україні та за її межами.
55. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 339 КАС України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження виявилося, що касаційну скаргу не підписано, подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, або підписано особою, яка не має права її підписувати.
56. З огляду на висновки, викладені у цій ухвалі, а також враховуючи те, що ОСОБА_4 не є особою, яка уповноважена здійснювати представництво інтересів Управління у порядку самопредставництва, Верховний Суд вважає за необхідне ухвалити рішення про закриття касаційного провадження.
57. При цьому факт здійсненого судами попередніх інстанцій розгляду справи № 686/14314/16-а на підставі аналогічних документів, які були надані представником Управління на підтвердження її повноважень, не зумовлює виникнення обов'язку у суду касаційної інстанції діяти всупереч приписам процесуального закону.
58. Аналогічна позиція щодо застосування пункту 2 частини першої статті 339 КАС України викладена Верховним Судом, зокрема, в ухвалах від 07 жовтня 2020 року у справі № 826/16636/17, від 12 березня 2021 року у справі № 640/10039/19, від 24 січня 2022 року у справі № 400/6132/20.
Керуючись статтями 55, 248, 256, 339, 340 КАС України, Суд,
Закрити касаційне провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання рішення протиправним, зобов'язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 02 жовтня 2023 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09 січня 2024 року.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач Я.О. Берназюк
Судді: О.П. Стародуб
С.М. Чиркін