30 жовтня 2024 року справа № 340/3796/24
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Брегея Р.І., розглянувши в м.Кропивницький у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у порядку письмового провадження) адміністративний позов військової частини НОМЕР_1 (далі - військова частина) до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих коштів,
Позивач звернувся до суду зі заявою до відповідача про стягнення безпідставно набутих коштів у сумі 191145,19 грн.
Зазначає, що військовослужбовець ОСОБА_1 доповідав у телефонному режимі про продовження лікування після поранення в різних медичних закладах, тому нараховували і виплачували грошове забезпечення і додаткову винагороду.
Провівши службове розслідування, встановили, що 25 січня 2023 року відповідач залишив медичний заклад і не з'явився на службу.
Пояснив, що безпідставна виплата коштів мала місце як наслідок недобросовісності з боку відповідача.
ОСОБА_1 не подав відзиву на позов, хоча про розгляд справи повідомлений належним чином (а.с.34, 37).
11 червня 2024 року суд відкрив спрощене позовне провадження без виклику сторін (а.с.32-33).
Суд, дослідивши матеріали справи, зробив висновок про часткове задоволення позову з таких підстав.
Встановлені обставини і факти, що стали підставами звернення до суду.
Так, наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 22 вересня 2022 року №255 старший солдат ОСОБА_1 зарахований до списків військової частини (а.с.11).
11 квітня 2024 року командир 1 батальйону військової частини подав рапорт командиру військової частини про неприбуття відповідача після лікування (поранення) (а.с.10 (на звороті)).
Того ж дня командир військової частини призначив службове розслідування (а.с.9 (на звороті)).
09 травня 2024 року затверджено висновок службового розслідування (а.с.5-9).
Встановлено, що 15 січня 2023 року ОСОБА_1 отримав поранення і був евакуйований до медичного закладу (а.с.17).
За інформацією медичного закладу закінчив лікування (баротравма вуха) 25 січня 2023 року і мав прибути до військової частини (а.с.15 (на звороті)).
Військовослужбовці військової частини ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 під час службового розслідування пояснили, що періодично спілкувалися з відповідачам телефонним зв'язком, який запевнив, що продовжує лікування в медичних закладах, однак не надав жодних документів, які б підтвердили такий факт (а.с.20-23).
Військова частина повідомила, що виплатила ОСОБА_1 грошове забезпечення і додаткову винагороду за період служби з 26 січня по 31 липня 2023 року кошти у сумі 191145,19 грн (а.с.16).
Позов подано до суду 08 червня 2024 року (а.с.1-3).
Юридична оцінка, встановлених судом, обставин і фактів справи.
Перш за все, ОСОБА_1 проходить публічну (військову) службу.
Отже, виник спір щодо її проходження.
Приписами частини 5 статті 122 КАС України встановлено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Військова частина дотрималась строку звернення до суду.
Так, позов подано до суду (08 червня 2024 року) упродовж місяця з дня закінчення службового розслідування (09 травня того ж року), яким встановлено, що відповідач самовільно залишив військову частину і йому безпідставно виплатили грошове забезпечення і додаткову винагороду.
ОСОБА_1 не спростував висновків службового розслідування, які ґрунтуються на інформації медичних закладів і поясненнях військовослужбовців, тому суд зробив висновок, що, завершивши лікування 25 січня 2023 року, не повернувся до військової частини.
Отже, самовільно залишив військову службу.
Відповідач не сповістив військову частину про день закінчення лікування і місце перебування.
Приписами пункту 15 Розділу 1 Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, який затверджено наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року №260, встановлено, що грошове забезпечення не виплачується за час відсутності на службі без поважних причин одну добу і більше. Військовослужбовцям, які самовільно залишили військові частини або місця служби, виплата грошового забезпечення призупиняється з дня самовільного залишення військової частини або місця служби та поновлюється з дня повернення.
Безпідставна виплата грошового забезпечення і додаткової винагороди обумовлена неповідомленням відповідачем про закінчення лікування та неправдивими повідомленням телефонним зв'язком про тривале лікування.
Приписами частин 1-2 статті 1212 ЦК України встановлено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Приписами пункту 1 частини 1 статті 1215 ЦК України передбачено, що не підлягає поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача;
Виплата грошового забезпечення і додаткової винагороди за період служби з 26 січня по 31 липня 2023 року мала місце добровільно, але внаслідок недобросовісності з боку відповідача.
Тому ОСОБА_1 повинен повернути виплачену суму грошового забезпечення і додаткової винагороди за час самовільного залишення військової служби.
Перевіряючи розрахунок коштів, які надав позивач, суд виявив помилку в частині нарахування і виплати додаткової винагороди за період з 26 по 31 січня 2023 року (а.с.16).
З урахуванням додаткового розрахунку (роз'яснення на вимогу суду) нарахували з 26 по 31 січня 2023 року 19354,84 (100000 : 31 х 6) грн, а не 28387,09 грн (а.с.46).
З цих коштів утримали військовий збір у сумі 1,5% (290,32 грн), а решту виплатили (19064,52 грн).
Отже, з відповідача належить стягнути суму 181822,62 (191145,19 - 28387,09 + 19064,52) грн.
Підсумовуючи, суд зробив висновок про часткове задоволення позову.
Судові витрати складаються зі сплати судового збору в сумі 2422,40 грн (а.с.29).
Суд розподіляє їх відповідно до приписів статті 139 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139, 243-246, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Задовільнити позов частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) на користь військової частини НОМЕР_1 безпідставно набуті кошти у сумі 181822,62 грн.
Відмовити у задоволенні позову в іншій частині вимог.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, протягом тридцяти днів з дня його складення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Р.І. БРЕГЕЙ