ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про повернення позовної заяви
"30" жовтня 2024 р. справа №300/7761/24
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Скільський І.І., перевіривши матеріали адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) в інтересах якого діє адвокат Красніков Т.В. (далі - представник позивача) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (далі - відповідач) в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0666872-2409-0909 від 28.05.2021 за період 2020 рік на суму 13154,07 грн;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0666871-2409-0909 від 28.05.2021 за період 2020 рік на суму 137731,73 грн;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №1143038- 2412-0909 від 14.09.2022 за період 2021 рік на суму 18229,80 грн;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0916715-2412-0909-UА26060130000047466 від 13.07.2023 за період 2022 рік на суму 120624,29 грн;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0916714-2412-0909-UА26120150000021671 від 13.07.2023 за період 2022 рік па суму 57599,21 грн;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0916713-2412-0909-UА26120150000021671 від 13.07.2023 за період 2022 рік на суму 41143,65 грн;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0917155-2412-0909-UА26120070000067596 від 14.07.2023 за період 2022 рік на суму 12731,33 грн;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №788746-2409-0909 від 30.12.2021 за період 2020 рік на суму 4553,29 грн;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №788745-2409-0909 від 30.12.2021 за період 2021 рік на суму 2844,25 грн;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №88744-2409-0909 від 30.12.2021 за період 2019 рік на суму 4553,29 грн.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.10.2024 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення недоліків шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням у ній підстав для поновлення такого строку та доказів поважності причин його пропуску.
На виконання ухвали представник позивача подав заяву про поновлення строку, в якій зазначив про те, що висновок суду про пропущення шестимісячного строку звернення до суду, судом був зроблений передчасно з огляду на те, в рекомендованих повідомленнях про вручення поштового відправлення № 7840507859341 та № 7842300085977 що містяться в матеріалах справи №300/5852/24 міститься позначка "прапорець" у графах "вручено" та "особисто", проте у графі «Розписка в одержанні» не міститься будь-якого підпису чи відмітки про отримання цих повідомлень позивачем, ОСОБА_1 13.01.2022 та 14.07.2023, що свідчить про те, що ОСОБА_1 не було отримано відповідних повідомлень, що містили податкові повідомлення-рішення. Разом з тим зазначає про те, що позивач дізнався про наявність винесених податкових повідомлень-рішень 16 серпня 2024 року шляхом ознайомлення з загальнодоступного сайту: Єдиний державний реєстр судових рішень зі справою № 300/5852/24 про стягнення податкового боргу, яка розглядається Івано-Франківським окружним адміністративним судом. Таким чином, про порушення своїх прав позивач дізнався 16.08.2024. Отже, представник позивача вказує на те, що позивач звернувся з позовною заявою до суду за захистом свої порушених прав з межах встановленого ч. 1 ст. 122 Кодексу про адміністративне судочинство України.
Розглянувши заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість доводів позивача щодо неотриманням оскаржуваних податкових повідомлень-рішень згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, з огляду на таке.
Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права у судовому порядку, є Податковий кодекс України.
Статтею 56 Податкового кодексу України визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів. Так, відповідно до пункту 56.1 статті 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.
Відповідно до пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Водночас, згідно з пунктом 56.17 статті 56 Податкового кодексу України процедура адміністративного оскарження закінчується:
56.17.1. днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у строк, передбачений абзацом першим пункту 56.3 цієї статті.
Таким чином, пунктом 56.19 статті 56 Податкового кодексу України встановлено спеціальний строк у податкових правовідносинах, протягом якого платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення у разі використання процедури адміністративного оскарження такого податкового повідомлення-рішення.
В спірному випадку, застосовується загальний строк звернення до суду визначений частиною 2 статті 122 КАС України, оскільки позивач не надав доказів про те, що він скористався процедурою адміністративного оскарження вищезазначених податкових повідомлень-рішень.
При цьому, день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.
Водночас, з даних автоматизованої системи КП «Діловодство спеціалізованого суду» судом встановлено, що на розгляді в Івано-Франківському окружному адміністративному суді знаходиться адміністративна справа №300/5852/24 за позовною заявою Головного управління ДПС в Івано-Франківській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в розмірі 424100,93 гривень, який виник в результаті несвоєчасної сплати узгоджених податкових зобов'язань згідно оскаржуваних у даній справі податкових повідомлень-рішень. З доданих податковим органом до справи №300/5852/24 додатків судом встановлено, що позивач 15.01.2022 отримав податкові повідомлення-рішення №788746-2409-0909 від 30.12.2021, №788745-2409-0909 від 30.12.2021, №88744-2409-0909 від 30.12.2021, та 21.07.2023 отримав податкові повідомлення-рішення №0666872-2409-0909 від 28.05.2021, №0666871-2409-0909 від 28.05.2021, №1143038-2412-0909 від 14.09.2022, №0916715-2412-0909-UА26060130000047466 від 13.07.2023, №0916714-2412-0909-UА26120150000021671 від 13.07.2023, №0916713-2412-0909-UА26120150000021671 від 13.07.2023, №0917155-2412-0909-UА26120070000067596 від 14.07.2023.
Разом з тим, згідно пункту 58.3. статті 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу і відображатися в електронному кабінеті (пункт 42.1. статті 42 Податкового кодексу України).
У відповідності до пункту 42.2. статті 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Згідно пункту 42.5. статті 42 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).
У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Наведені норми кореспондуються із положеннями Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів від 28.12.2015 за №1204 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.01.2016 за № 124/28254.
Як уже зазначалося оскаржувані податкові повідомлення-рішення податковим органом надіслані на податкову адресу згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, та громадських формувань, а тому в силу вимог статті 42 Податкового кодексу України такі повідомлення вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення.
Крім того, Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 за №270 затверджено Правила надання послуг поштового зв'язку (далі - Правила № 270), які визначають порядок надання послуг поштового зв'язку, права та обов'язки операторів поштового зв'язку і користувачів послуг поштового зв'язку та регулюють відносини між ними.
За визначеннями, наведеним у пункті 2 Правил № 270 повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу - повідомлення, яким оператор поштового зв'язку доводить до відома відправника чи уповноваженої ним особи інформацію про дату вручення реєстрованого поштового відправлення, виплати коштів за поштовим переказом та прізвище одержувача; рекомендоване поштове відправлення - реєстрований лист (рекомендований лист), поштова картка, бандероль, відправлення для сліпих, дрібний пакет, мішок "M", які приймаються для пересилання без оцінки відправником вартості його вкладення; реєстроване поштове відправлення - поштове відправлення, яке приймається для пересилання з видачою розрахункового документа, пересилається з приписуванням до супровідних документів та вручається одержувачу під розписку.
Згідно із пунктом 89 Правил № 270 реєстровані поштові відправлення вручаються, кошти за поштовими переказами виплачуються одержувачам за умови пред'явлення ними паспорта громадянина України, паспорта громадянина України для виїзду за кордон, військового квитка для військовослужбовця строкової служби, посвідчення народного депутата України, документа, що замінює паспорт, паспорта іноземного громадянина з візою або посвідки на постійне чи тимчасове проживання на території України іноземного громадянина, інших документів, що посвідчують особу згідно із законодавством.
Відповідно до пункту 99 Правил № 270 рекомендовані поштові відправлення (крім рекомендованих листів з позначкою "Судова повістка"), рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі у приміщенні об'єкта поштового зв'язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів сім'ї, який проживає разом з ним.
У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім'ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу.
Пунктом 106 Правил № 270 передбачено, що під час вручення фізичній особі реєстрованого поштового відправлення, виплати коштів за поштовим переказом з повідомленням про вручення працівник поштового зв'язку на підставі пред'явленого одержувачем документа, що посвідчує особу, зазначає на бланку повідомлення про вручення його прізвище.
На бланку повідомлення про вручення поштового відправлення з позначкою "Вручити особисто", внутрішнього рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" одержувач розписується та зазначає прізвище та ініціали або ім'я та прізвище.
Аналіз вищевикладеного дає підстави дійти висновку про те, що особистий підпис одержувача рекомендованого поштового відправлення є обов'язковим у разі вручення поштового відправлення з позначками "Судова повістка" та "Вручити особисто" та не вимагається при оформленні вручення іншого рекомендованого поштового відправлення, зокрема, податкового повідомлення-рішення.
При цьому, рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення №840507859341 та №7842300085977, містять найменування адресата « ОСОБА_1 » поштову адресу « АДРЕСА_1 , відмітки про вручення особисто, дати вручення « 15.01.2022» та « 21.07.2023» та проставлено підписи.
При цьому суд відзначає, що на наявних повідомленнях про вручення рекомендованого поштового відправлення позивачу відсутні позначки "Судова повістка" або "Вручити особисто".
Отже, рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення підтверджують те, що поштові відправлення вручені у відповідності до пунктів 99, 106 Правил № 270, та є належним доказом отримання позивачем оскаржуваних податкових повідомлень-рішень 15.01.2022 та 21.07.2023.
Напис про одержання поштового відправлення учасником справи, в якому зазначене його прізвище, зроблений працівником поштового зв'язку, зазвичай є переконливим доказом отримання відправлення саме адресатом. Таке переконання ґрунтується на презумпції добросовісного виконання працівниками пошти своїх обов'язків. Аналогічне правовий висновок щодо застосування зазначених норм права у подібних правовідносинах міститься в постановах Верховного Суду, зокрема, від 27.09.2021 у справі № 806/2046/18, від 18.02.202020 у справі № 520/3945/19, від 20.03.2019 у справі № 222/1402/16, від 19.03.2019 у справі № 813/1517/16.
Таким чином, враховуючи вищевказані обставини, суд прийшов до висновку, що причини пропущення строку звернення, зазначені позивачем у заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду від 25.10.2024, слід визнати неповажними. Інших підстав для поновлення строку позивачем не вказано та судом не встановлено.
За таких обставин, суд вважає, що позов поданий із пропуском строків звернення до адміністративного суду, встановлених частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, а підстав для поновлення зазначеного процесуального строку немає.
Суд зазначає, що інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Отже, встановлення процесуальних строків процесуальним законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства процесуальних обов'язків.
Суд звертає увагу, що поважними причинами пропущення строків звернення до суду визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Сукупність наведених обставин свідчить про допущення позивачем необґрунтованих зволікань щодо реалізації ним свого права на звернення до суду з дотриманням вимог Кодексу адміністративного судочинства України.
Частиною 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (частина 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України).
У відповідності до приписів пункту 9 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Оскільки, представником позивача діючи в інтересах позивача подано позов після закінчення строків, встановлених законодавством, а наведені ним підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду не визнані судом поважними, суд прийшов до переконання, що позовна заява підлягає поверненню.
На підставі наведеного, керуючись статтями 122, 123, 169, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
визнати неповажними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду, що вказані представником позивача у заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду від 25.10.2024.
Позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до Івано-Франківського окружного адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статей 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складання в повному обсязі, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя /підпис/ Скільський І.І.