30 жовтня 2024 року Справа № 280/6729/24 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мінаєвої К.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють»
до ОСОБА_1
про відшкодування вартості предметів однострою,
І. Зміст і підстави позовних вимог.
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють» (далі - позивач) до ОСОБА_1 (далі - відповідач), у якій позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача вартість предметів однострою особистого користування, строк носіння яких не закінчився у розмірі 16012,68 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що наказом ДПОП «ОШБ «Лють» від 12.06.2024 № 918 о/с позивача звільнено зі служби в поліції відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію». Звільнення з вказаної підстави тягне за собою обов'язок відшкодування поліцейським вартості предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився. Сума відшкодування вартості предметів однострою особистого користування строк експлуатації яких не скінчився відповідача, відповідно до довідки-розрахунку становить 16012,68 грн. Проте відповідач вказану суму не відшкодував, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.
ІІ. Виклад позицій інших учасників справи.
На запит суду щодо місця реєстрації ОСОБА_1 (РНОКП НОМЕР_1 ) з Єдиного державного демографічного реєстру 22.07.2024 судом отримано відповідь № 701471, за якою відомості про місце реєстрації ОСОБА_1 - АДРЕСА_1 .
Враховуючи те, що відомості з Єдиного державного демографічного реєстру вказують про зареєстроване місце проживання відповідача на тимчасово окупованій території, копія ухвали про відкриття провадження була надіслана відповідачу на адресу фактичного проживання, зазначеній позивачем у власноруч написаній заяві, що міститься у матеріалах позову ( АДРЕСА_2 ), однак на адресу суду повернувся конверт із вкладенням, із відміткою про причину повернення "за закінченням терміну зберігання".
Згідно із частиною шостою статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відповідно до частини одинадцятої статті 126 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б, від 04.03.2021 у справі № 910/6835/20).
Крім того, суд наголошує, що до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «за закінченням терміну зберігання», «адресат вибув», «адресат відсутній» і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Аналогічне правозастосування міститься в постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17.01.2024 №807/897/16, від 23.11.2023 у справі № 215/7312/20, від 27.06.2023 у справі № 160/23260/21, від 22.03.2023 у справі № 640/14827/19, а також ухвалі від 14.08.2023 у справі № 200/579/23.
Відповідно до статті 130 КАС України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання.
Тому, з метою інформування відповідача про розгляд справи №280/6729/24, 23.09.2024 на офіційному вебпорталі судової влади України було опубліковане оголошення про розгляд даної справи.
Крім того, у матеріалах справи наявний акт від 23.09.2024 про неможливість повідомити про відкриття провадження у справі засобами телефонного зв'язку, оскільки номер, зазначений у справі, не обслуговується.
Таким чином, судом вжито усі можливі заходи щодо належного повідомлення відповідача про розгляд в Запорізькому окружному адміністративному суді справи №280/6729/24.
Оскільки відзив на позовну заяву у встановлений судом строк відповідачем не надано, суд вирішує справу за наявними матеріалами відповідно до вимог частини шостої статті 162 КАС України.
III. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою від 22.07.2024 суд залишив позовну заяву без руху, надав позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду доказів сплати судового збору в сумі 3028,00 грн.
Ухвалою від 05.08.2024 суд продовжив позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви, встановлений в ухвалі суду від 22.07.2024; надав позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду доказів направлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів або зазначити обставини, які були б об'єктивно непереборними та унеможливлювали виконання процесуального обов'язку направлення фізичній особі - відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів (з відповідним документальним підтвердженням).
Ухвалою від 09.08.2024 суд продовжив позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви, встановлений в ухвалі суду від 05.08.2024; надав позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду доказів направлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів або зазначити обставини, які були б об'єктивно непереборними та унеможливлювали виконання процесуального обов'язку направлення фізичній особі - відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів (з відповідним документальним підтвердженням).
Ухвалою від 16.09.2024 суд відкрив провадження у справі, призначив її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику сторін.
IV. Фактичні обставини справи, встановлені судом.
ОСОБА_1 у період з 30.03.2023 по 14.06.2024 проходив службу на посаді поліцейського взводу № 1 роти № 2 («Полтава-2») штурмового батальйону № 2 полку управління поліції особливого призначення № 3.
За наказом начальника Департаменту патрульної поліції від 12.06.2023 № 918 о/с «По особовому складу» старшого сержанта поліції ОСОБА_1 , поліцейського взводу № 1 роти № 2 («Полтава-2») штурмового батальйону № 2 полку управління поліції особливого призначення № 3 Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють», з 14.06.2024 звільнено відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України).
Під час проходження служби в поліції відповідач отримав відповідно до арматурної картки № 3012 та довідки-розрахунку № 438 від 11.06.2024 суми коштів, яка має бути сплачена для відшкодування вартості предметів однострою особистого користування, строк носіння (експлуатації) яких не закінчився, на день звільнення поліцейському видано такі предмети однострою: шапка флісова кольору хакі, шапка-маска літня кольору хакі, кепі в колористиці «камуфляж», костюм (куртка, брюки) утеплений у колористиці «камуфляж», костюм (куртка, брюки) спеціальний у колористиці «камуфляж», костюм (сорочка, брюки) спеціальний у колористиці «камуфляж», термобілизна, рукавички флісові кольору хакі, черевики з високими берцями кольору хакі, черевики демісезонні коричневого кольору, черевики коричневого кольору. Всього 11 найменувань предметів однострою, особистого користування, строк носіння (експлуатації) яких не закінчився, вартістю 16012,68 грн.
Усі предмети однострою, якими користувався позивач під час несення служби в поліції, були видані останньому під підпис у роздавальних відомостях, які наявні у матеріалах справи.
Вважаючи, що відповідач завдав шкоди державі, позивач звернувся до суду із позовом щодо стягнення вартості предметів однострою особистого користування, строк носіння (експлуатації) яких не закінчився.
V. Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 13.01.2023 № 30 «Про утворення територіального органу Національної поліції» Департамент поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють» є юридичною особою публічного права міжрегіональним територіальним органом Національної поліції.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України №580-VІІІ від 02.07.2015 «Про Національну поліцію» (далі - Закон №580-VІІІ).
Згідно з частиною першою статті 17 Закону № 580-VIII, поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Відповідно до частин першої та другої статті 20 Закону № 580-VIII, поліцейські мають єдиний однострій. Поліцейський отримує однострій безоплатно. Зразки предметів однострою поліцейських затверджує Кабінет Міністрів України.
Правила носіння та норми належності однострою поліцейських затверджує Міністр внутрішніх справ України (частина четверта статті 20 Закону № 580-VIII).
Служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень (частина перша статті 59 Закону № 580-VIII).
Рішення з питань проходження служби оформлюються письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких установлюються Міністерством внутрішніх справ України (частина третя статті 59 Закону № 580-VIII).
Механізм забезпечення поліцейських одностроєм згідно з нормами належності однострою поліцейських (у мирний час), організацію його використання та обліку визначає Порядок забезпечення поліцейських одностроєм (у мирний час), затверджений Наказом Міністерства внутрішніх справ України 12.09.2017 № 772 (у редакції наказу Міністерства внутрішніх справ України від 24.12.2019 № 1100), зареєстрований в Міністерстві юстиції України 03.10.2017 за № 1224/31092 (далі - Порядок № 772).
Відповідно до пункту 2 Розділу І Порядку № 772 однострій - загальна назва форменого одягу поліцейського, що складається з предметів, які видаються в тимчасове користування для виконання службових завдань, тренувань, навчань, занять тощо (інвентарне майно), та предметів особистого користування, які видаються в постійне користування і не використовуються як інвентарне майно; строк носіння (експлуатації) предметів однострою - час, установлений нормами належності, протягом якого предмет має носитися або перебувати в експлуатації.
Згідно з пунктом 3 Розділу І Порядку № 772 одностроєм згідно із цим Порядком забезпечуються поліцейські, зокрема, які проходять службу на відповідних посадах у Національній поліції України.
Використання предметів однострою, які не відповідають описам та зразкам, затвердженим Кабінетом Міністрів України, забороняється. Рішення щодо подальшого обліку, використання або списання таких предметів однострою приймається керівником відповідного органу поліції, ЗВО, інших державних органів, установ та організацій у встановленому законодавством порядку (пункт 4 Розділу І Порядку № 772).
Забезпечення одностроєм у поліції здійснюється централізовано структурним підрозділом центрального органу управління поліцією з питань матеріально-технічного та ресурсного забезпечення (пункт 1 Розділу ІІІ Порядку № 772).
Отримання предметів однострою здійснюється на підставі відповідного рішення керівництва поліції (пункт 4 Розділу ІІІ Порядку № 772).
Строк носіння (експлуатації) предметів однострою починає обчислюватися з дня фактичної видачі їх у користування (експлуатацію). Час зберігання предметів однострою на складі не зараховується до строку їх носіння (експлуатації). На кожного поліцейського для здійснення контролю за станом використання ним предметів однострою згідно з нормами належності та за строками їх носіння (експлуатації) оформлюється арматурна картка. Облік предметів однострою в арматурній картці ведеться з дати призначення поліцейського на відповідну посаду або зарахування на навчання до ЗВО згідно з наказом по особовому складу (пункти 1, 2, 3 Розділу IV Порядку № 772).
Предмети однострою особистого користування передаються поліцейським безоплатно. Предметами однострою особистого користування забезпечуються поліцейські, визначені в пункті 3 розділу I цього Порядку, із дня призначення на посаду або зарахування на навчання до ЗВО. Предмети однострою особистого користування видаються поліцейським на майбутній термін служби або з урахуванням навчання у ЗВО та на строк, що передбачений нормами належності. Чергова видача поліцейським однострою особистого користування проводиться після закінчення строків його експлуатації (носіння). Дострокова видача предметів однострою дозволяється тільки у випадках, передбачених цим Порядком. Предмети однострою, що належать до видачі поліцейським за декількома нормами, видаються за тією, строк носіння (експлуатації) за якою менший (пункти 1, 2, 3, 4 Розділу V Порядку № 772).
Однострій, що знаходиться в органах (закладах, установах) поліції, ЗВО, підлягає обов'язковому обліку. Облік здійснюється шляхом оформлення відповідних документів, правильного та своєчасного занесення записів до книг, карток та інших облікових документів усіх операцій з руху та змін якісного стану предметів однострою (абзац перший пункту 2 Розділу VII Порядку № 772).
Книги та інші документи з обліку однострою оформлюються та ведуться згідно з вимогами цього Порядку і зберігаються згідно з вимогами законодавства. Упровадження облікових документів невстановленої форми заборонено (пункт 3 Розділу VII Порядку №772).
Підставою для оформлення арматурної картки є наказ про призначення на посаду (зарахування на навчання) в орган (заклад, установу) поліції, ЗВО, а на поліцейського, якого переведено з іншого органу (закладу, установи), ЗВО, крім наказу, - атестат на предмети однострою (абзац перший пункту 11 Розділу VII Порядку № 772).
Арматурні картки обліковуються в реєстрі арматурних карток. Реєстр арматурних карток нумерується, прошнуровується, скріплюється печаткою, підписується керівником підрозділу забезпечення та реєструється згідно з вимогами діловодства (пункт 13 Розділу VII Порядку № 772).
Для видачі однострою поліцейським на підставі облікових даних арматурних карток оформлюється в одному примірнику роздавальна відомість на предмети однострою (додаток 12). З метою уникнення безпідставної видачі предметів однострою зазначений у роздавальній відомості на предмети однострою список поліцейських перевіряється посадовою особою підрозділу кадрового забезпечення. Роздавальна відомість на предмети однострою вважається виконаною, якщо згідно з нею здійснено видачу предметів однострою вказаним у ній поліцейським, повністю або частково відповідно до зазначеної кількості, її підписано всіма передбаченими посадовими особами, а дані про видачу внесено до арматурних карток поліцейських, яким було видано предмети однострою. Виконана роздавальна відомість на предмети однострою має бути передана до бухгалтерської служби органу (закладу, установи) поліції, ЗВО у строк не більше 30 днів з моменту здійснення в ній первинного запису про видачу предметів однострою поліцейським, але не пізніше останнього дня звітного місяця. Роздавальна відомість на предмети однострою, оформлена під час видачі поліцейським предметів однострою особистого користування, є підставою для складання акта списання встановленої форми та відображення інформації про проведену господарську операцію в бухгалтерському обліку відповідного органу (закладу, установи) поліції, ЗВО. Після видачі предметів однострою особистого користування забезпечується їх управлінський облік. Виконана роздавальна відомість на предмети однострою є підставою для складання акта введення в експлуатацію предметів однострою, що використовуються як інвентарне майно. В акті за потреби зазначається зведена інформація з однієї або декількох роздавальних відомостей на предмети однострою з посиланням на тотожну інформацію, що відображена в роздавальній(их) відомості(ях) на предмети однострою (пункт 16 Розділу VII Порядку № 772).
Згідно з пунктом 1 розділу V Порядку № 772 відшкодування вартості предметів однострою особистого користування, строк носіння (експлуатації) яких не закінчився, здійснюється в разі звільнення поліцейського із служби з таких підстав:
1) через службову невідповідність;
2) у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у виді звільнення із служби в поліції, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України;
3) у разі набрання законної сили рішенням суду про притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, або кримінального правопорушення, а також рішенням суду про визнання його активів або активів, набутих за його дорученням іншими особами, або в інших передбачених статтею 290 Цивільного процесуального кодексу України випадках необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави;
4) за власним бажанням (крім поліцейських, які мають стаж служби в поліції 10 років і більше);
5) у зв'язку з набуттям громадянства або підданства іншої держави.
Системний аналіз наведених норм Порядку № 772 свідчить про те, що в разі звільнення поліцейського зі служби, зокрема, у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у виді звільнення із служби в поліції, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України, ним повинна відшкодовуватись вартість предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився.
Відтак сума відшкодування розраховується станом на день звільнення особи зі служби в поліції, адже норми щодо необхідності такого відшкодування були чинними на час звільнення позивача зі служби в поліції та регламентували чіткий порядок дій правоохоронного органу щодо відшкодування вартості предметів однострою на час виникнення спірних правовідносин.
Як встановлено судом, згідно з наказом начальника Департаменту патрульної поліції від 12.06.2023 № 918 о/с «По особовому складу» старшого сержанта поліції ОСОБА_1 , поліцейського взводу № 1 роти № 2 («Полтава-2») штурмового батальйону № 2 полку управління поліції особливого призначення № 3 Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють», з 14.06.2024 звільнено відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України). Виходячи з вимог пункту 1 розділу V Порядку № 772, звільнення з вказаної підстави тягне за собою обов'язок відшкодування поліцейським вартості предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився.
Також цим наказом зазначено про суму відшкодування вартості предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився, у розмірі 16012,68 грн.
Згідно з довідкою-розрахунком суми коштів, яка має бути сплачена для відшкодування вартості предметів однострою особистого користування, строк носіння (експлуатації) яких не закінчився, № 438 від 11.06.2024 на день звільнення поліцейському видано такі предмети однострою: шапка флісова кольору хакі, шапка-маска літня кольору хакі, кепі в колористиці «камуфляж», костюм (куртка, брюки) утеплений у колористиці «камуфляж», костюм (куртка, брюки) спеціальний у колористиці «камуфляж», костюм (сорочка, брюки) спеціальний у колористиці «камуфляж», термобілизна, рукавички флісові кольору хакі, черевики з високими берцями кольору хакі, черевики демісезонні коричневого кольору, черевики коричневого кольору. Обсяг коштів відповідно до вказаної довідки, який має відшкодувати відповідач складає 16012,68 грн.
Суд зауважує, що визначена позивачем вартість предметів однострою особистого користування, строк носіння (експлуатації) яких не закінчився, яка підлягає відшкодуванню відповідачем, останнім не оскаржується.
Крім того, суд враховує, що за правилами положень пункту 9 розділу V Порядку № 772 право Департаменту на звернення до суду в цій категорії спорів виникає у випадку відмови відповідача добровільно відшкодувати витрати.
Вказана правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 23.09.2021 у справі № 520/11540/19, від 14.12.2022 у справі № 520/5837/2020 та від 13.01.2023 у справі № 440/2692/20.
Отже, відповідач був зобов'язаний відшкодувати вартість предметів однострою особистого користування, строк носіння (експлуатації) не закінчився. Суд зазначає, що станом на час розгляду цієї справи, доказів сплати відповідачем коштів у розмірі 16012,68 грн до суду не надано.
Беручи до уваги те, що станом на дату звільнення відповідача зі служби, як і станом на дату розгляду справи кошти за відшкодування вартості предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився, відповідачем не відшкодовані, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.
Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до пункту 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994, серія A, № 303-A, пункт 29).
Згідно з пунктом 41 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
VI. Висновки суду.
Частиною першою статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частинами першою, другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Надавши оцінку усім доказам в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову.
VII. Розподіл судових витрат.
Згідно з частиною другою статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Оскільки позивачем не надано доказів понесення витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 2, 5, 9, 72, 77, 132, 139, 143, 243-246, 255, 295 КАС України, суд
Позов Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють» задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють» вартість предметів однострою особистого користування, строк носіння яких не закінчився у розмірі 16012,68 грн (шістнадцять тисяч дванадцять гривень 68 копійок).
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повне найменування сторін:
Позивач - Департамент поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють», місцезнаходження: вул. Максименка Федора, буд. 21, м. Київ, 04075; код ЄДРПОУ 45013109.
Відповідач - ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення у повному обсязі складено та підписано 30.10.2024.
Суддя К.В. Мінаєва