вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
28.10.2024м. ДніпроСправа № 904/2546/24
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Загинайко Т.В. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження справу
за позовом Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" (50014, м. Кривий Ріг Дніпропетровської обл., вул. Електрична, буд. 1; ідентифікаційний код 00130850)
до Фізичної особи-підприємця Червінської Оксани Олександрівни ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )
про стягнення 102 471 грн. 26 коп.
Без повідомлення (виклику) представників сторін.
Позивач - Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою (вх.№2425/24 від 12.06.2024) про стягнення з Фізичної особи-підприємця Червінської Оксани Олександрівни 102 471 грн. 26 коп., що складає 91 527 грн. 66 коп. - заборгованості за спожиту теплову енергію за період з 01.11.2021 по 31.03.2024 за Типовим індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії, 164 грн. 42 коп. - плати за абонентське обслуговування, 3 616 грн. 87 коп. - пені, 2 969 грн. 95 коп. - 3% річних та 4 192 грн. 36 коп. - інфляційних нарахувань.
Також просить стягнути з відповідача 3 028 грн. 00 коп. - судового збору.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.06.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідач у заяві (вх.№32082/24 від 04.07.2024) про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді (внесення РНОКПП / коду ЄДРПОУ до додаткових відомостей про учасника справи та надання доступу до електронної справи) просить: - внести дані представника РНОКПП 3255718290 до додаткових відомостей про учасника справи для доступу до електронної справи № 904/2546/24; - надати доступ до справи №904/2546/24 в електронному вигляді, а саме позовної заяви та доданих до неї матеріалів.
Також відповідач у відзиві (вх.№32685/24 від 08.07.2024) на позовну заяву про стягнення заборгованості просить поновити процесуальний строк для подачі відзиву на позовну заяву, відмовити в задоволенні позову Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" до Фізичної особи-підприємця Червінської Оксани Олександрівни про стягнення заборгованості за спожиту послугу з постачання теплової енергії в повному обсязі, судові витрати покласти на позивача та зазначає про те, що: - позивач не подав суду ні висновків енергетичного аудиту, ні документів обстеження інженерних систем цього приміщення, які б підтверджували надання послуг теплової енергії, а саме за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Січеславська (колишня - Кремлівська), буд. 40, прим.1; - як підтверджується доданими до даного відзиву письмовими доказами, зокрема - Проектом переобладнань нежитлових приміщень по вул. Кремлівській, 40а, Журналом технічного обслуговування комунально-побутового підприємства, Журналом обліку, Договором про надання послуг з технічного обслуговування систем газопостачання підприємств і організацій, Розпорядженням про реєстрацію договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва, Актом прийому-передачі об'єкта незавершеного будівництва, Актом ідеальних долей, Реєстраційним написом на правоустановлюючому документі, Свідоцтвом про право власності, нежитлове приміщення було придбане недобудованим та невведеним в експлуатацію і, відповідно, до системи опалення, постачальником якого є позивач, ніколи не було підключено; - будь-яких належних та допустимих доказів, які б підтверджували споживання теплової енергії відповідачем, постачальником якої є позивач, матеріали справи не містять взагалі; - тепловикористальні прилади підключені до системи індивідуального опалення нежитлового приміщення - до газового котла; - вказане нежитлове приміщення відповідача ніколи не було підключено до централізованого опалення та не використовувало послуг АТ "Криворізька теплоцентраль".
Крім того, відповідач у заяві (вх.№32749/24 від 08.07.2024) просить поновити строк для подання заяви про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, перейти до розгляду справи № 904/2546/24 за правилами загального позовного провадження та зазначає про те, що: - 03.07.2024 року відповідач випадково, з мобільного додатку "Дія" та, перевіривши інформацію в мережі Інтернет на офіційному веб-сайті "Судова влада України", дізналась про відкриття провадження у даній справі; - у зв'язку із цим, відповідач вважає, що строк на подання вказаного заперечення пропущено з поважних та незалежних від її волі причин та обставин та цей строк підлягає поновленню судом; - враховуючи те, що справа №904/2546/24 була призначена судом до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження за критерієм ціни позову, з метою ефективного захисту прав і законних інтересів сторін та дотримання завдань господарського судочинства можна дійти висновку про необхідність розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Також відповідач у клопотанні (вх.№32815/24 від 08.07.2024) про стягнення судових витрат просить стягнути з позивача Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" на користь відповідача Фізичної особи-підприємця Червінської Оксани Олександрівни витрати на професійну правничу допомогу в сумі 12 000 (дванадцять тисяч) грн.
Крім того, відповідач у клопотанні (вх.№32829/24 від 08.07.2024) про долучення доказів просить долучити додатково до матеріалів відзиву письмовий доказ, а саме - Проект переобладнання нежитлових приміщень.
Позивач у відповіді (вх.№33076/24 від 09.07.2024) на відзив просить прийняти відповідь на відзив по справі та врахувати його при ухваленні рішення, відмовити у задоволенні клопотання про стягнення судових витрат на користь відповідача, відмовити у задоволенні заяви представника відповідача про перехід до загального позовного провадження, задовольнити позовні вимоги АТ "Криворізька теплоцентраль" в повному обсязі та зазначає про те, що: - як вказано у самій розшифровці, то у листопаді 2022 здійснено донарахування з листопада 2021 по березень 2022 та нарахування за листопад 2022 відповідно; - вказане донарахування відбулось, враховуючи умови діючого законодавства, а саме укладення між сторонами Типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії (01.11.2021) та відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018 № 315; - матеріали справи містять документи, які надані позивачем у додатках до позовної заяви із зазначенням інформації про відсутність у приміщенні відповідача опалювальних приладів, а саме: Акт-припис №256 від 17.04.2003, Довідка від 03.04.2003 (щодо відсутності теплового навантаження на приміщення за адресою м. Кривий Ріг, вул. Кремлівська (нова назва Січеславська) буд. 40 ФОП Червінська О.О.); - враховуючи відсутність централізованого теплопостачання за адресою споживача, у період по 01.11.2021, нарахування ФОП Червінській О.О. не здійснювались; після укладення Типового індивідуального договору між сторонами, та, враховуючи введення в законну силу Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, у акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" з'явились підстави для початку здійснення нарахувань за постачання теплової енергії як частини обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається: з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку; та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення; - нарахування теплопостачальною організацією оплати за послуги з відшкодування витрат за обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень співвласникам будинку, які відключені від систем централізованого опалення, законодавчо обґрунтовані та носять обов'язковий характер; - клопотання відповідача про стягнення судових витрат не підлягає задоволенню, оскільки воно подано в порушенням норми статті 124 Господарського процесуального Кодексу України, а саме "разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору" ; - відзив, як перша заява по суті сторони відповідача, не містить попереднього розрахунку суми судових витрат, як і взагалі згадування про судові витрати на професійну правничу допомогу; - заява відповідача про перехід до загального позовного провадження також не підлягає задоволенню, враховуючи той факт, що справа є малозначною за сумою позову, крім цього, єдиними аргументами сторони відповідача є відсутність централізованого опалення в самому приміщенні, що не заперечується позивачем по справі, сума заборгованості за спожиту теплову енергію за спожиту послугу з постачання теплової енергії, яка заявлена до стягнення, включає в себе виключно нарахування частини обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення, які є обов'язковими для усіх співвласників приміщень у багатоквартирному будинку; - жодних аргументів про необхідність переходу до загального позовного провадження представником відповідача не зазначено, а тому відсутні правові підстави для задоволення заяви про перехід до загального позовного провадження.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.07.2024 відмовлено Фізичній особі-підприємцю Червінській Оксані Олександрівні ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) у задоволенні клопотання щодо поновлення процесуального строку для подачі відзиву на позовну заяву у зв'язку з тим, що такий строк не закінчився.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.07.2024 задоволено клопотання Фізичної особи-підприємця Червінської Оксани Олександрівни ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) щодо поновлення процесуального строку для подання заяви про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Також ухвалою Господарського суду Дніпропетровької області від 12.07.2024 відмовлено Фізичній особі-підприємцю Червінській Оксані Олександрівні ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) у переході до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Отже, суд вважає, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення, оскільки у відповідача було достатньо часу для подання доказів погашення спірної заборгованості, у разі її наявності, чого відповідачем зроблено не було.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
Справа розглядається відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод протягом розумного строку з урахуванням введення в Україні воєнного стану.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ
Як вбачається, між позивачем - Акціонерним товариством "Криворізька теплоцентраль", як виконавцем, та відповідачем - Фізичною особою-підприємцем Червінською Оксаною Олександрівною, як споживачем, було укладено Типовий індивідуальний договір від 01.11.2021 про надання послуги з постачання теплової енергії, який обліковується у позивача за №3203/жб (надання послуги з постачання теплової енергії за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Січеславська (колишнє найменування - вул. Кремлівська), буд. 40, прим. 1 (надалі - Договір) (а.с. 18-20).
Цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуги постачання теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення, приготування гарячої води індивідуальному споживачу. Цей Договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України (пункт 1 Договору).
Згідно з пунктом 4 Договору фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунку за надані послуги, факт отримання послуг.
Відповідно до пункту 5 Договору виконавець зобов'язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором. Обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку для потреб опалення, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України "Про комерційний обік теплової енергії та водопостачання" та складається з: - обсягу теплової енергії на опалення приміщення споживача безпосередньо; - частини обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку; - обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення. Обсяг теплової енергії на забезпечення загальнобудинкових потреб на опалення розподіляється також на споживачів, приміщення яких обладнані індивідуальними системами опалення.
Пунктом 30 Договору визначено, що споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з: - плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №830 (Офіційний вісник України, 2019 №71, ст.2507) - в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 №1022, та Методики розрахунку, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання; - плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця. У разі застосування двоставкового тарифу на послугу з постачання теплової енергії плата за послугу з постачання теплової енергії визначається як сума плати, розрахованої виходячи з умовно-змінної частини тарифу (протягом опалювального періоду), а також умовно-постійної частини тарифу (протягом року). У разі зміни розміру плати за абонентське обслуговування протягом строку дії цього договору, новий розмір плати за абонентське обслуговування застосовується з моменту його введення виконавцем без внесення сторонами додаткових змін до цього договору.
Відповідно до пункту 32 Договору розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць. Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. У разі застосування двоставкових тарифів умовно-постійна частина тарифу нараховується щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.
Згідно з пунктом 33 Договору виконавець формує та надає рахунок на оплату спожитої послуги споживачу не пізніше ніж 10 днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу. Рахунок надається на паперовому носії. На вимогу або за згодою споживача рахунок може надаватися в електронній формі, у тому числі за допомогою доступу до електронних систем обліку розрахунків споживачів.
Споживач здійснює оплату щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу (пункт 34 Договору).
Пунктом 36 Договору визначено, що під час здійснення оплати споживач зобов'язаний зазначити розрахунковий період, за який вона здійснюється та призначення платежу (плата виконавцю, сплата пені, штрафів). У разі коли споживачем не визначено розрахунковий період або коли за зазначений споживачем період виникла переплата, виконавець має право зарахувати такий платіж (його частину в розмірі переплати) в рахунок заборгованості споживача за минулі розрахункові періоди у разі наявності (за винятком погашення пені та штрафів, нарахованих споживачеві), а у разі відсутності такої заборгованості - в рахунок майбутніх платежів споживача, починаючи з найближчих періодів від дати здійснення платежу.
Відповідно до пункту 37 Договору у разі коли споживач вніс плату виконавцю за розрахунковий період не в повному обсязі або більшому, ніж зазначено в рахунку, обсязі, виконавець здійснює зарахування коштів згідно з призначенням платежу у такому порядку: - в першу чергу - в рахунок плати за послугу; - в другу чергу - в рахунок плати за абонентське обслуговування.
Споживач зобов'язаний оплачувати надану послугу за ціною/тарифом, встановленими відповідно до законодавства, а також вносити плату за абонентське обслуговування у строки, встановлені цим договором (підпункт 3 пункту 41 Договору).
Згідно з пунктом 47 Договору оформлення претензій споживача щодо ненадання послуги, надання її не в повному обсязі або надання послуги неналежної якості здійснюється в порядку, визначеному статтею 27 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".
Цей договір набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше, ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом 1 року з дати набрання чинності (пункт 51 Договору).
Якщо за один місяць до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк (пункт 52 Договору).
Відповідно до Інформації щодо житлового будинку та нежитлового приміщення споживача загальна площа дев'ятиповерхового житлового будинку за адресою: м. Кривий ріг, вул. Січеславська, 40 (раніше - Кремлівська) складає - 4 393,4 кв.м.; загальна площа нежитлового приміщення 1 Фізичної особи-підприємця Червінська О.О. за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Січеславська, буд. 40 складає - 495,6 кв.м.; форма власності приміщення - приватна (відповідно до свідоцтва про право власності) (а.с. 91).
Факт поставки теплової енергії у період з 01.11.2021 по 31.03.2024 підтверджується актами подачі та припинення подачі теплоносія на житловий будинок №40 по вул. Січеславська м. Кривого Рогу відповідно до рішень Виконавчого комітету Криворізької міської ради від 22.09.2021 №490 "Про початок опалювального сезону 2021/2022 років", від 23.03.2022 №158 "Про закінчення опалювального сезону 2021/2022 років", від 28.09.2022 №760 "Про початок опалювального сезону 2022/2023 років", від 22.03.2023 №338 "Про закінчення опалювального сезону 2022/2023 років", від 20.09.2023 №1162 "Про початок опалювального сезону 2023/2024 років" та від 18.03.2024 №339 "Про закінчення опалювального сезону 2023/2024 років", а саме:
- від 26.10.2021, з якого вбачається, що 26.10.2021 було подано теплоносій в будівлю житлового будинку за адресою: вул. Січеславська, 40 м. Кривий Ріг (а.с. 21);
- від 01.04.2022 №722, з якого вбачається, що 01.04.2022 була припинена подача теплоносія на об'єкт архітектури за адресою: вул. Січеславська, 40 м. Кривий Ріг (а.с. 22);
- від 03.11.2022 №579, з якого вбачається, що 03.11.2022 було подано теплоносій в будівлю житлового будинку за адресою: вул. Січеславська, 40 м. Кривий Ріг (а.с. 23);
- від 23.03.2023, з якого вбачається, що 23.03.2023 була припинена подача теплоносія на житловий будинок за адресою: вул. Січеславська, 40 м. Кривий Ріг (а.с. 24);
- від 21.11.2023 №699, з якого вбачається, що 21.11.2023 було подано теплоносій в будівлю житлового будинку за адресою: вул. Січеславська, 40 м. Кривий Ріг (а.с.25);
- від 28.03.2024, з якого вбачається, що 28.03.2023 була припинена подача теплоносія на житловий будинок за адресою: вул. Січеславська, 40 м. Кривий Ріг (а.с. 26);
В матеріалах справи місяться копії рішень Виконавчого комітету Криворізької міської ради від 22.09.2021 №490 "Про початок опалювального сезону 2021/2022 років", від 23.03.2022 №158 "Про закінчення опалювального сезону 2021/2022 років", від 28.09.2022 №760 "Про початок опалювального сезону 2022/2023 років", від 22.03.2023 №338 "Про закінчення опалювального сезону 2022/2023 років", від 20.09.2023 №1162 "Про початок опалювального сезону 2023/2024 років" та від 18.03.2024 №339 "Про закінчення опалювального сезону 2023/2024 років" (а.с. 27-33).
Як вбачається у будинку №40 по вул. Січеславській у місті Кривому Розі встановлено комерційний прилад обліку теплової енергії, що підтверджується актом від 13.10.2021, відповідно до якого проведено технічний огляд приладів обліку теплової енергії за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Січеславська, 40 (а.с. 34).
Також в матеріалах справи міститься копія свідоцтва про повірку законодавчо врегульованого засобу вимірювальної техніки №13541168, яке чинне до 11.08.2025 (а.с. 35).
На підтвердження надання у спірний період - з 01.01.2022 по 31.03.2024 включно послуги з постачання теплової енергії за Договором від 01.11.2021 №3203/жб (за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Січеславська, буд. 40), а також послуги з абонентського обслуговування у спірний період позивачем надано акти передачі-прийняття теплової енергії (надання послуг) на загальну суму 91 527 грн. 66 коп., а також акти надання послуг з абонентського обслуговування на загальну суму 164 грн. 42 коп., а саме:
- акт від 31.08.2022 №21692 надання послуг з абонентського обслуговування (за серпень 2022) на суму 8 грн. 00 коп., з урахуванням ПДВ (а.с. 38);
- акт від 30.09.2022 №23324 надання послуг з абонентського обслуговування (за вересень 2022) на суму 8 грн. 00 коп., з урахуванням ПДВ (а.с. 40);
- акт від 31.10.2022 №24568 надання послуг з абонентського обслуговування (за жовтень 2022) на суму 8 грн. 00 коп., з урахуванням ПДВ (а.с. 42);
- акт від 30.11.2022 №28468 передачі-прийняття теплової енергії (надання послуг) на загальну суму 41 907 грн. 00 коп., з урахуванням ПДВ, що включає в себе плату за абонентське обслуговування за листопад 2022 та послугу з постачання теплової енергії для інших споживачів за листопад 2022 (а.с. 46);
- акт від 31.12.2022 №33507 передачі-прийняття теплової енергії (надання послуг) на загальну суму 8 238 грн. 16 коп., з урахуванням ПДВ, що включає в себе плату за абонентське обслуговування за грудень 2022 та послугу з постачання теплової енергії для інших споживачів за грудень 2022 (а.с. 49);
- акт від 31.01.2023 №3147 передачі-прийняття теплової енергії (надання послуг) на загальну суму 8 398 грн. 48 коп., з урахуванням ПДВ, що включає в себе плату за абонентське обслуговування за січень 2023 та послугу з постачання теплової енергії для інших споживачів за січень 2023 (а.с. 52);
- акт від 28.02.2023 №6836 передачі-прийняття теплової енергії (надання послуг) на загальну суму 8 184 грн. 72 коп., з урахуванням ПДВ, що включає в себе плату за абонентське обслуговування за лютий 2023 та послугу з постачання теплової енергії для інших споживачів за лютий 2023 (а.с. 55);
- акт від 31.03.2023 №9380 передачі-прийняття теплової енергії (надання послуг) на загальну суму 3 482 грн. 11 коп., з урахуванням ПДВ, що включає в себе плату за абонентське обслуговування за березень 2023 та послугу з постачання теплової енергії для інших споживачів за березень 2023 (а.с. 57);
- акт від 30.04.2023 №12245 надання послуг з абонентського обслуговування (за квітень 2023) на суму 8 грн. 34 коп., з урахуванням ПДВ (а.с. 60);
- акт від 31.05.2023 №14021 надання послуг з абонентського обслуговування (за травень 2023) на суму 8 грн. 34 коп., з урахуванням ПДВ (а.с. 62);
- акт від 30.06.2023 №15700 надання послуг з абонентського обслуговування (за червень 2023) на суму 8 грн. 34 коп., з урахуванням ПДВ (а.с. 64);
- акт від 31.07.2023 №17438 надання послуг з абонентського обслуговування (за липень 2023) на суму 8 грн. 34 коп., з урахуванням ПДВ (а.с. 66);
- акт від 31.08.2023 №19504 надання послуг з абонентського обслуговування (за серпень 2023) на суму 8 грн. 34 коп., з урахуванням ПДВ (а.с. 68);
- акт від 30.09.2023 №21394 надання послуг з абонентського обслуговування (за вересень 2023) на суму 8 грн. 34 коп., з урахуванням ПДВ (а.с. 70);
- акт від 31.10.2023 №23212 надання послуг з абонентського обслуговування (за жовтень 2023) на суму 8 грн. 34 коп., з урахуванням ПДВ (а.с. 72);
- акт від 30.11.2023 №26632 передачі-прийняття теплової енергії (надання послуг) на загальну суму 2 544 грн. 46 коп., з урахуванням ПДВ, що включає в себе плату за абонентське обслуговування за листопад 2023 та послугу з постачання теплової енергії для інших споживачів за листопад 2023 (а.с.75);
- акт від 31.12.2023 №30327 передачі-прийняття теплової енергії (надання послуг) на загальну суму 7 476 грн. 90 коп., з урахуванням ПДВ, що включає в себе плату за абонентське обслуговування за грудень 2023 та послугу з постачання теплової енергії для інших споживачів за грудень 2023 (а.с. 78);
- акт від 31.01.2024 №3286 передачі-прийняття теплової енергії (надання послуг) на загальну суму 6 401 грн. 70 коп., з урахуванням ПДВ, що включає в себе плату за абонентське обслуговування за січень 2024 та послугу з постачання теплової енергії для інших споживачів за січень 2024 (а.с. 81);
- акт від 29.02.2024 №6854 передачі-прийняття теплової енергії (надання послуг) на загальну суму 3 181 грн. 80 коп., з урахуванням ПДВ, що включає в себе плату за абонентське обслуговування за лютий 2024 та послугу з постачання теплової енергії для інших споживачів за лютий 2024 (а.с. 84);
- акт від 31.03.2024 №1095 передачі-прийняття теплової енергії (надання послуг) на загальну суму 1 794 грн. 37 коп., з урахуванням ПДВ, що включає в себе плату за абонентське обслуговування за березень 2024 та послугу з постачання теплової енергії для інших споживачів за березень 2024 (а.с. 87);
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було виставлено відповідні рахунки-фактури на оплату наданих послуг, а саме:
- від 31.08.2022 №21692 на загальну суму 8 грн. 00 коп., з урахуванням ПДВ (а.с. 39);
- від 30.09.2022 №23324 на загальну суму 8 грн. 00 коп., з урахуванням ПДВ (а.с. 41);
- від 31.10.2022 №24568 на загальну суму 8 грн. 00 коп., з урахуванням ПДВ (а.с. 43);
- від 30.11.2022 №28468 на загальну суму 41 907 грн. 00 коп., з урахуванням ПДВ (а.с. 47);
- від 31.12.2022 №33507 на загальну суму 8 238 грн. 16 коп., з урахуванням ПДВ (а.с. 50);
- від 31.01.2023 №3147 на загальну суму 8 398 грн. 48 коп., з урахуванням ПДВ (а.с. 53);
- від 28.02.2023 №6836 на загальну суму 8 184 грн. 72 коп., з урахуванням ПДВ (а.с. 55);
- від 31.03.2023 №9380 на загальну суму 3 482 грн. 11 коп., з урахуванням ПДВ (а.с. 58);
- від 30.04.2023 №12245 на загальну суму 8 грн. 34 коп., з урахуванням ПДВ (а.с. 61);
- від 31.05.2023 №14021 на загальну суму 8 грн. 34 коп., з урахуванням ПДВ (а.с. 63);
- від 30.06.2023 №15700 на загальну суму 8 грн. 34 коп., з урахуванням ПДВ (а.с. 65);
- від 31.07.2023 №17438 на загальну суму 8 грн. 34 коп., з урахуванням ПДВ (а.с. 67);
- від 31.08.2023 №19504 на загальну суму 8 грн. 34 коп., з урахуванням ПДВ (а.с. 69);
- від 30.09.2023 №21394 на загальну суму 8 грн. 34 коп., з урахуванням ПДВ (а.с. 71);
- від 31.10.2023 №23212 на загальну суму 8 грн. 34 коп., з урахуванням ПДВ (а.с. 73);
- від 30.11.2023 №26632 на загальну суму 2 544 грн. 46 коп., з урахуванням ПДВ (а.с. 76);
- від 31.12.2023 №30327 на загальну суму 7 476 грн. 90 коп., з урахуванням ПДВ (а.с. 79);
- від 31.01.2024 №3286 на загальну суму 6 401 грн. 70 коп., з урахуванням ПДВ (а.с. 82);
- від 29.02.2024 №6854 на загальну суму 3 181 грн. 80 коп., з урахуванням ПДВ (а.с. 85);
- від 31.03.2024 №10195 на загальну суму 1 794 грн. 37 коп., з урахуванням ПДВ (а.с. 88).
В матеріалах справи містяться копії супровідних листів позивача, згідно з якими позивач направляє відповідачу рахунки-фактури та для підпису у двох примірниках акт передачі-прийняття теплової енергії (надання послуг) за Договорами та просить підписати та повернути з печаткою другий примірник акту, довідок про причини повернення, а також рекомендованих повідомлень про вручення (а.с. 37, 44-45, 48, 51, 54, 56, 59, 74, 77, 80, 83, 86).
Позивач стверджує, що виконав свої зобов'язання за Договором, проте сплата відповідачем за надану послугу з постачання теплової енергії та надані послуги з абонентського обслуговування у спірний період - з 01.01.2022 по 31.03.2024 не проведена, внаслідок чого позивачем здійснено нарахування пені, 3% річних та інфляційних нарахувань; відповідач проти цього заперечує, що і стало причиною виникнення спору та звернення позивача з позовом до суду.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ
Щодо правовідносин сторін
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 714 Цивільного кодексу України визначено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Згідно з пунктом 1 Правил користування тепловою енергією, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 №1198 (далі - Правила) Правила визначають взаємовідносини між теплопостачальними організаціями та споживачами теплової енергії.
Пунктом 3 Правил (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що споживач теплової енергії - це фізична особа, яка є власником будівлі або суб'єктом підприємницької діяльності, чи юридична особа, яка використовує теплову енергію відповідно до договору.
Згідно з пунктом 4 Правил (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі - продажу теплової енергії між споживачем і теплопостачальною організацією, крім підприємств, що виробляють та використовують теплову енергію для цілей власного виробництва. Договори укладаються відповідно до типових договорів. Форми типових договорів затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання. допускається лише на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії, укладеного між споживачем і теплопостачальною організацією.
Пунктом 14 Правил (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачений обов'язок споживача укласти з теплопостачальною організацією договір до початку подачі теплоносія до системи теплоспоживання.
Пунктами 23-28 Правил (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено порядок проведення розрахунків за спожиту теплову енергію.
Згідно з пунктом 40 Правил (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) споживач теплової енергії зобов'язаний, зокрема, вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил.
Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" є теплопостачальною організацією як суб'єкт господарської діяльності, який має у користуванні теплогенеруюче обладнання та постачає споживачам теплову енергію.
Згідно зі свідоцтвом від 27.12.2002 про право власності на вбудовано-прибудовану будівлю Виконавчий комітет Криворізької міської ради посвідчив, що вбудовано-прибудована до дев'ятиповерхового житлового будинку будівля площею 495,6 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_2 належить ОСОБА_1 на праві приватної власності (а.с. 17).
Відповідно до статті 1 Закону України "Про теплопостачання" теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігрів питної води, інших господарських та технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі -продажу.
Теплогенеруюча організація має право постачати вироблену теплову енергію безпосередньо споживачу згідно з договором купівлі-продажу (частина 4 статті 19 Закону України "Про теплопостачання").
Відповідно до частин 5-6 статті 19 Закону України "Про теплопостачання" теплотранспортуюча організація не має права відмовити споживачу теплової енергії у забезпеченні його тепловою енергією за наявності технічних можливостей на приєднання споживача до теплової мережі; споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Згідно зі статтею 25 Закону України "Про теплопостачання" у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується у судовому порядку.
З наведеного вбачається, що постачання теплової енергії має здійснюватися на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії, укладеного між споживачем та енергопостачальною організацією.
В свою чергу, оскільки користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії, то на споживача покладено обов'язок укласти договір з теплопостачальною організацією.
Відповідно до частини 5 статті 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання. Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.
Як вбачається, позивачем, як виконавцем послуг, 01.10.2021 на своєму офіційному сайті було розміщено Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії.
Доказів прийняття рішення власників багатоквартирного будинку №40 по вул. Січеславській у м. Кривому Розі про обрання моделі договірних відносин сторонами не надано, матеріали справи не містять.
Отже, з 01.11.2021 з відповідачем фактично укладено Типовий договір про надання послуги з постачання теплової енергії.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 Цивільного кодексу України).
З урахуванням умов Типового договору від 01.11.2021, який обліковується у позивача за номером 3203/жб, строк оплати за послугу з постачання теплової енергії за вказаним Договором за загальний період з 01.08.2022 по 31.03.2024, а також плати за абонентське обслуговування за загальний період з 01.08.2022 по 31.03.2024 є таким, що настав.
Умовами Договору визначено право позивача зараховувати платежі (їх частину) в рахунок заборгованості відповідача за минулі розрахункові періоди, у разі коли споживачем не визначено розрахунковий період або коли у зазначений споживачем період виникла переплата (пункти 36, 37 Договору).
Позивач зазначає, що у спірний період сплата відповідачем не проводилася, доказів іншого матеріали справи не містять, відповідачем не надано.
Крім того, позивач зазначає, що у листопаді 2022 року здійснено донарахування з листопада 2021 року по березень 2022 року та нарахування за листопад 2022 року відповідно. Вказане донарахування відбулось, враховуючи у мови діючого законодавства, а саме укладення між сторонами Типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії (01.11.2021) та відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018 № 315 (Розшифровка нарахувань послуги з постачання теплової енергії за листопад 2022) (а.с.96).
Враховуючи викладене, заборгованість за надані послуги з постачання теплової енергії у спірний період з 01.08.2022 по 31.03.2024 складає 91 527 грн. 66 коп., заборгованість за послуги з абонентського обслуговування за період з 01.08.2022 по 31.03.2024 складає 164 грн. 42 коп.
Доказів сплати відповідачем заборгованості позивачу на час розгляду справи суду не надано, матеріали справи не містять.
Заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, до уваги господарським судом не приймаються як такі, що спростовані матеріалами справи.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судових рішеннях у справі, питання вичерпності висновків судів, суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Законом України від 20.09.2019 №132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", було внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України та змінено назву статті 79 цього кодексу з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування "вірогідність доказів".
Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
За результатами аналізу всіх наявних у справі доказів в їх сукупності, суд приходить до висновку, що докази, надані позивачем на підтвердження факту наявності у відповідача заборгованості за надану послугу з постачання теплової енергії є достатньо вірогідними, тобто факти, які розглядаються щодо наявності заборгованості за послугу з постачання теплової енергії, є більш вірогідними порівняно з доказами, наданими відповідачем на їх спростування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З урахуванням викладеного позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за послугу з постачання теплової енергії за період з 01.08.2022 по 31.03.2024 в розмірі 91 527 грн. 66 коп., а також заборгованості за абонентське обслуговування за період з 01.08.2022 по 31.03.2024 в розмірі 164 грн. 42 коп. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Щодо нарахування пені
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно із частинами 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно; якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (частини 1, 2 статті 550 Цивільного кодексу України).
Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (частина 6 статті 231 Господарського кодексу України).
Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України законодавець передбачає застосування штрафних санкцій, у разі якщо їх розмір законом не визначено, у розмірі, визначеному умовами господарського договору, а також надає сторонам право встановлювати різні способи визначення штрафних санкцій, - у відсотковому відношенні до суми зобов'язання (виконаної чи невиконаної його частини) або у певній визначеній грошовій сумі, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Положення частини 6 статті 231 Господарського кодексу України регулюють виключно правовідносини сторін щодо їх відповідальності за невиконання грошових зобов'язань, передбачаючи їх встановлення у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Разом з тим за частиною 2 статті 343 Господарського кодексу України, як спеціальною нормою, яка регулює відповідальність за порушення строків розрахунків, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Також за статтями 1 та 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно із статтею 1 Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" установлено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності: сплачують комунальні послуги за тарифами, які у встановленому законодавством порядку відшкодовують повну вартість їх надання та пропорційну частку витрат на утримання прибудинкової території; за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.
Пунктом 45 Типового індивідуального договору від 01.11.2021 №3203/жб визначено, що у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 0,01% суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100% загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, що настає за останнім днем граничного строку внесення плати за послугу.
Як вбачається, позивачем нараховано пеню в розмірі 0,01% від суми боргу за прострочення сплати за загальний період з 02.01.2023 по 28.05.2024 включно в розмірі 3 616 грн. 87 коп.
Судом враховано, що розмір нарахованої позивачем пені не перевищує розмір подвійної облікової ставки НБУ.
Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Пунктом 7 розділу ІХ Прикінцеві положення Господарського кодексу України визначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Відповідно до підпункту 4 пункту 3 Розділу ІІ Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов'язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" 12.03.2020 на усій території України встановлено карантин, який відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 № 651 відмінено з 24 години 00 хвилин 30.06.2023.
Згідно з частиною 1 статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Згідно із частиною 1 статті 2 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.
Відповідно до статті 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" до житлово-комунальних послуг належать, зокрема, комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг (частина 1 статті 6 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").
Підпунктом 6 частини 1 статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
Так, згідно з укладеним сторонами Договором, позивач є виконавцем послуги, а відповідач - споживачем зазначеної послуги.
Таким чином, дія підпункту 4 пункту 3 розділу ІІ Прикінцеві положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 17.03.2020 розповсюджується на відповідача.
Отже, враховуючи дату відміни карантину на території України та положення підпункту 4 пункту 3 Розділу ІІ Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", яким визначено, що заборона на нарахування штрафних санкцій за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги діє і протягом 30 днів з дня відміни карантину, суд дійшов висновку, що нарахування позивачем пені за надані послуги у період з 02.01.2023 по 31.07.2023 є необґрунтованим, а тому суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в цій частині.
Також суд зауважує, що позивачем не враховано обмеження строку нарахування відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, а також положення частини 5 статті 254 Цивільного кодексу України, відповідно до якої якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
Після перевірки розрахунку судом, розмір пені за загальний період з 01.08.2023 по 28.05.2024 включно складає 1 496 грн. 77 коп.
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають частковому задоволенню.
Щодо нарахування 3% річних та інфляційних нарахувань
Згідно з частинами 1, 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як вбачається, позивачем нараховано 3% річних у зв'язку із простроченням оплати за загальний період з 02.01.2023 по 28.05.2024 включно в розмірі 2 969 грн. 95 коп., а також здійснено інфляційні нарахування за загальний період з січня 2023 по травень 2024 включно в розмірі 4 192 грн. 36 коп.
Суд вважає за необхідне зазначити, що позивачем не враховано положення частини 5 статті 254 Цивільного кодексу України, відповідно до якої якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
Після перевірки розрахунку судом розмір 3% річних за загальний період з 02.01.2023 по 28.05.2024 включно складає 2 969 грн. 48 коп.
Враховуючи викладене, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних підлягають частковому задоволенню в сумі 2 969 грн. 48 коп.
При перевірці розрахунку інфляційних судом встановлено, що нарахування інфляційних здійснено позивачем за загальний період з січня 2023 по квітень 2024 включно, суд погоджується з наданим розрахунком, вважає його арифметично правильним.
Отже, в цілому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Щодо заперечень відповідача
Судом встановлено, що матеріали справи містять документи, які надані позивачем у додатках до позовної заяви із зазначенням інформації про відсутність у приміщенні відповідача опалювальних приладів, а саме: Акт-припис від 17.04.2003 №256 (а.с.36).
Враховуючи відсутність централізованого теплопостачання за адресою відповідача, у період по 01.11.2021 року, нарахування відповідачу не здійснювалися.
Після укладення Типового індивідуального договору між сторонами, та, враховуючи введення в законну силу Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, у позивача з'явились підстави для початку здійснення нарахувань за постачання теплової енергії як частини обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається: з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку; та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення.
Особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку регулює правові, організаційні та економічні відносини, пов'язані з реалізацією прав та виконанням обов'язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління визначає Закон України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку".
Нормативно-правовими актами, що регулюють спірні правовідносини не передбачено звільнення споживачів від обов'язку з оплати теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування, у разі відсутності окремих опалювальних приладів, оскільки система опалення (теплопостачання) складається не лише з приладів опалення, а й трубопроводів та арматури.
До такого правового висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у своїй постанові від. 20.11.2019 у справі №357/4664/15-ц від 20.
Так, пунктом 38 Правил надання послуг з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №830 встановлено, що споживач не звільняється від оплати послуги у частині відшкодування витрат за частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), у разі відключення (відокремлення) його квартири або нежитлового приміщення від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання).
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі №311/3489/18 дійшов висновку, що відключення від мереж централізованого опалення не є підставою для звільнення мешканців від оплати за централізоване опалення місць загального користування будинку. У Постанові від 22.12.2020 роз'яснено, що Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.
Внутрішньобудинкові мережі централізованого опалення належать до інженерного (технічного) обладнання житлового будинку та є його невід'ємною частиною.
Відповідно до частини другої статті 382 Цивільного кодексу України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної
власності спільного майна багатоквартирного будинку.
Власники квартир багатоквартирних будинків є співвласниками усіх допоміжних приміщень будинку та його технічного обладнання і зобов'язанні брати участь у загальних витратах, пов'язаних з утриманням будинку та прибудинкових територій відповідно до своєї частки у майні будинку. Відключення від мереж централізованого опалення не є підставою для звільнення мешканців від такої участі.
Таким чином, нарахування теплопостачальною організацією оплати за послуги з відшкодування витрат за обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень співвласникам будинку, які відключені від систем централізованого опалення, законодавчо обґрунтовані та носять обов'язковий характер.
Верховний Суд у постанові від 27.03.2023 у справі №920/1343/21 висловив правову позицію, згідно з якою те, що нежитлове приміщення не належить до категорії допоміжних приміщень (не призначене для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців), є ізольованим, а інші мешканці багатоквартирного будинку не є його співвласниками, не виключає наявність у відповідача статусу співвласника багатоквартирного будинку, що породжує виникнення відповідних прав та обов'язків стосовно утримання спільного майна.
Враховуючи викладене, суд не приймає аргументи відповідача, відхиляє, та враховує, що відповідач не здійснював оплату, пов'язану з централізованим опаленням місць загального користування будинку.
Щодо судового збору
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже, з урахуванням часткового задоволення позовних вимог стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 2 965 грн. 34 коп. - витрат на сплату судового збору.
Керуючись пунктом 19.1 Розділу ХІ Перехідних положень, статтями 123, 129, 232, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Позовні вимоги Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" (50014, м. Кривий Ріг Дніпропетровської обл., вул. Електрична, буд. 1; ідентифікаційний код 00130850) до Фізичної особи-підприємця Червінської Оксани Олександрівни ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) про стягнення 102 471 грн. 26 коп. - задовольнити частково.
2. Стягнути Фізичної особи - підприємця Червінської Оксани Олександрівни ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" (50014, м. Кривий Ріг Дніпропетровської обл., вул. Електрична, буд. 1; ідентифікаційний код 00130850) 91 527 (дев'яносто одна тисяча п'ятсот двадцять сім) грн. 66 коп. - заборгованості за теплову енергію, 164 (сто шістдесят чотири) грн. 42 коп. - плати за абонентське обслуговування, 1 496 (одна тисяча чотириста дев'яносто шість) грн. 77 коп. - пені, 2 969 (дві тисячі дев'ятсот шістдесят дев'ять) грн. 48 коп. - 3% річних, 4 192 (чотири тисячі сто дев'яносто дві) грн. 36 коп. - інфляційних нарахувань та 2 965 (дві тисячі дев'ятсот шістдесят п'ять) грн. 34 коп. - витрат на сплату судового збору.
В решті позовних вимог - відмовити.
Видати наказ.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Т.В. Загинайко
Дата підписання рішення,
оформленого відповідно до статті 238 ГПК України,
29.10.2024