Справа № 577/5419/24
Провадження № 2/577/1499/24
30 жовтня 2024 року Конотопський міськрайонний суд Сумської області
в складі:
головуючого судді Буток Т.А.
при секретарі Кузнєцовій О.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Конотоп цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить розірвати шлюб між нею та відповідачем, зареєстрований 13.03.2021 року Конотопським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління Мінстерства юстиції (м. Суми), актовий запис № 55. Свої вимоги мотивує тим, що 13.03.2021 року зареєстрували з відповідачем шлюб. Від сумісного життя мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , якого просить залишити проживати з відповідачем. Вона бажає розірвати шлюб з відповідачем тому, що останнім часом спільне життя значно погіршилося з причини психологічної несумісності характерів в сім'ї, часто відбуваються сварки та непорозуміння. Шлюбні відносини між ними припинені, втрачено почуття любові та поваги, проживають окремо, спільного господарства не ведуть. У зв'язку з цим вважає, що подальше спільне життя і збереження шлюбу є неможливим, тому і звернулася до суду з вищевказаним позовом.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, надала заяву, в якій просить судове засідання проводити без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить задовольнити (а.с. 13).
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, надав заяву, в якій просить судове засідання проводити без його участі, позовні вимоги визнає в повному обсязі та просить розірвати шлюб (а.с. 14).
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 105 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
Згідно ч. 1 ст. 112 Сімейного кодексу України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність неповнолітніх дітей та інші обставини життя подружжя.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Згідно ч. 2 ст. 114 Сімейного кодексу України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб 13 березня 2021 року у Конотопському міськрайонному відді державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління Мінстерства юстиції (м. Суми), актовий запис № 55 (а.с. 3).
Від шлюбу сторони мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в свідоцтві про народження якого, позивач записана матір'ю, а відповідач - батьком (а.с. 5).
Спір про майно не виник.
За матеріалами справи судом також встановлено, що сторони проживають окремо, не підтримують подружніх відносин.
Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу одна з основних його засад. Шлюб це сімейний союз, при цьому слово "сімейний" засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово "союз" підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред'явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.
Позивач скористалася даним правом та звернулася до суду з даним позовом, наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має намір зберігати шлюб з відповідачем, який погодився на розірвання шлюбу, що також свідчить про відсутність намірів останнього зберігати сім'ю.
Таким чином, суд вважає, що причини, які спонукають позивача наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, що має істотне значення, внаслідок чого позов в частині розірвання шлюбу підлягає задоволенню.
Щодо позовної вимоги про залишення малолітньої дитини на вихованні відповідача, суд виходить із наступного.
Згідно вимог ст. 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
В силу ст. 161 СК України, якщо батько та мати, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватись органом опіки та піклування або судом.
За загальним правилом, за відсутності спору щодо того з ким із батьків будуть проживати неповнолітні діти суд може вирішити питання про залишення проживання дитини з матір'ю чи батьком одночасно з вимогою про розірвання шлюбу.
Лише за наявності такого спору між батьками суд повинен роз'яснити сторонам порядок вирішення питання про визначення місця проживання дитини. Це підтверджується правовою позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 15.01.2020 року у справі № 200/952/18, номер судового провадження 61-14859ск19.
Матеріали справи не містять доказів про наявність такого спору між сторонами.
Більш того, позивач подала до суду заяву, в якій просить залишити спільну дитину на вихованні відповідача, тому суд приходить до висновку, що після розірвання шлюбу малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , слід залишити на виховання батьку, відповідно позов в цій частині також підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 104, 105, 110-112, 113, 160 Сімейного Кодексу України, ст. ст. 12, 76-78, 81, 259, 263-265 ЦПК України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище ОСОБА_4 ) та ОСОБА_2 який зареєстрований 13 березня 2021 року Конотопським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління Мінстерства юстиції (м. Суми), актовий запис № 55.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити прізвище ОСОБА_5 .
Після розірвання шлюбу залишити проживати малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом із батьком ОСОБА_2 .
Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Суддя Буток Т. А.