Справа № 307/1887/16-к
Провадження № 1-кп/307/879/20
30 жовтня 2024 року м. Тячів
Тячівський районний суд Закарпатської області у складі
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю прокурора ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
потерпілої ОСОБА_9
обвинуваченого ОСОБА_10
захисника ОСОБА_11
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тячів об'єднане кримінальне провадження № 12016070160000455 та № 12016070160000040 про обвинувачення ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , з базовою загальною середньою освітою, не одруженого, раніше неодноразово судимого, востаннє згідно вироку Тячівського районного суду Закарпатської області від 22 жовтня 2013 року за ч. 2, ч.3 ст. 185 КК України із застосуванням ст.70 КК України, до покарання у виді чотирьох років позбавлення волі та згідно ухвали Апеляційного суду Закарпатської області від 12 березня 2014 року, звільненого на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 187, ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 125 КК України,
ОСОБА_10 , 08 січня 2016 року в невстановлений слідством точний час, маючи єдиний умисел з метою заволодіння чужим майном проник в новобудову недобудованої літньої кухні, що розташована в АДРЕСА_2 , звідки діючи умисно, таємно, з корисливих мотивів викрав два велосипеди, а саме: один жіночий велосипед зеленого кольору, марки «Ласточка» та один дитячий велосипед марки «Мадагаскар» салатово-жовтого кольору, вартість яких, згідно висновку експерта №11/1658 від 15 березня 2016 року складає 2730 грн., тим самим спричинили потерпілій ОСОБА_9 матеріальну шкоду на вищевказану суму.
Своїми діями ОСОБА_10 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно, поєднану з проникненням у інше приміщення.
Крім цього, ОСОБА_10 разом з іншою особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, 02 квітня 2016 року, близько 23 години, знаходячись на території алергологічної лікарні, яка розташована в АДРЕСА_3 , під час спільного вживання спиртних напоїв, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин розпочав словесну сварку з ОСОБА_12 , в ході якої ОСОБА_10 спільно з іншою особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, умисно почав наносити потерпілому ОСОБА_12 численні удари руками та ногами по голові та тілу, спричинивши останньому тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, забою м'яких тканин тильної поверхні правої кисті, зовнішнього носу та лівого ока, субконюктивального крововиливу лівого ока, а також синців обох підорбітальних ділянок, які згідно висновку експерта №303 від 07 квітня 2016 року відносяться до групи легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
Своїми діями ОСОБА_10 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 125 КК України, а саме заподіяння умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
ОСОБА_10 , відповідно до обвинувального акту з урахуванням зміненого під час судового розгляду обвинувачення, обвинувачується в тому, що 04 травня 2016 року близько 23 години за попередньою змовою та в групі із невстановленою органом досудового розслідування особою, з метою вчинення нападу та заволодіння чужим майном, прийшли до будинку АДРЕСА_4 , у якому проживає ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , і шляхом пошкодження вхідних дверей будинку, проникли всередину, де, із застосуванням фізичного насильства небезпечного для здоров'я особи, умисно почав наносити потерпілій численні удари руками по голові та тілу, спричинивши ОСОБА_13 тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, забою зовнішнього носу, забою обох очей з субконьюнктивальними крововиливами, множинних підшкірних гематом обличчя та грудної клітки, які згідно висновку експерта №417 від 05 травня 2016 року відносяться до групи легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я. Після чого, усвідомлюючи протиправність своїх дій, умисно, відкрито заволодів грошовими коштами в сумі 100 гривень, 5 (п'ятьма) консервованими банками з м'ясом качки, ємкістю 1 літр кожна, загальною вартістю 650 гривень, 2 (двома) консервованими банками з маринованою рибою, ємкістю 0,5 літра кожна, загальною вартістю 76 гривень, маслом «Селянське» масою нетто 250 грам, вартістю 19 гривень, свіжозамороженим свинячим м'ясом, вагою 630 грам, вартістю 49 гривень, майонезом «Столовий висококалорійний» марки «Olkom» масою нетто 400 грам, вартістю 16 гривень, 2 (двома) пачками маргарину «Вершкові Класичні 60%» масою нетто 250 грам кожна, загальною вартістю 18 гривень, скляним бутлем виробництва «СССР» ємкістю 20 літрів, вартістю 170 гривень, в якому знаходилося 20 літрів червоного вина домашнього виготовлення, вартістю 50 гривень, пластмасовим порожнім відром місткістю 12 літрів, вартістю 26 гривень, мобільним телефоном марки «Nokia» модель «1208», вартістю 205 гривень, чим завдали потерпілій ОСОБА_13 матеріальну шкоду, згідно висновку експерта №0-74 від 13 червня 2016 року, на загальну суму 1729,00 гривень.
Таким чином, ОСОБА_10 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, тобто нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному із насильством, небезпечним для здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбої), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням у житло.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_10 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України визнав частково та показав, що точну дату він не пам'ятає, але ця подія була на передодні свята Різдва, він повертався від свого знайомого із з АДРЕСА_5 до своєї мачухи. Рухаючись дорогою він через город зайшов на територію дворогосподарства ОСОБА_9 , де побачив два велосипеди один дитячий та один дорослий велосипед. Взявши із собою дані велосипеди пішов в сторону центральної дороги через город. По дорозі він зустрів свого брата і далі вони разом з братом та велосипедами пішли додому. Один велосипед взяв ОСОБА_14 , а дитячий - ОСОБА_15 . Згодом велосипеди були вилучені у них і повернуті потерпілій. Додав, що просив вибачення у потерпілої, з її слів відшкодовувати нічого не потрібно.
Щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, вину не визнав та показав, що дана подія відбулася через 3-4 місяці після крадіжки велосипедів. Того дня, він приїхав з АДРЕСА_3 , у зв'язку з тим що у нього дома не було ні світла, ні газу. Тоді він купив пляшку вина і пішов до ОСОБА_16 , де вони розпивали алкогольні напої. Згодом він заснув, приблизно о 03 год. 30 хв. працівники поліції виламали двері та затримали його та повідомили йому, що то він вчинив кримінальне правопорушення і на наступний день йому в суді обрали запобіжний захід. Потерпіла проживає за 500 метрів до ОСОБА_16 .. Він не бачив знаряддя вчинення кримінального правопорушення. У ОСОБА_14 вдома вилучили речі, з останнім він не розмовляв і не знає хто у нього був.
Щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України обвинувачений ОСОБА_10 вину не визнав та показав, що того дня, дату вже не пригадує, він бачився з потерпілим ОСОБА_12 біля півночі, після чого пішов до брата спати. Зазначає, що у нього не було конфлікту з потерпілим, словесний конфлікт виник між ОСОБА_17 та ОСОБА_12 , останній виламав двері сокирою, після чого кинув її на землю і почав тікати, бо за ним біг ОСОБА_17 . Співмешканка ОСОБА_12 прокинулася і пішла за ним. Сам він залишився там, бо вони вживали алкогольні напої, далі пішов спати додому, а ОСОБА_17 залишився на зміні.
Не дивлячись на часткове визнання обвинуваченим ОСОБА_10 своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, обставини і спосіб вчинення ним кримінального правопорушення, підтверджується наступними дослідженими та перевіреними судом належними і допустимими доказами:
Потерпіла ОСОБА_9 в судовому засіданні показала, що подія відбулася у 2016 році на Різдво, біля їх будинку є суміжна недобудова, у якій знаходилися два велосипеди. Дворогосподарство з-заді має вільний доступ, без огорожі, тільки з боку дороги є паркан і видно, що дана територія знаходиться у приватному володінні. Недобудова знаходиться на її земельній ділянці, на той час не закривалася, дверей та вікон там не було. Велосипеди їй повернули, претензій до обвинуваченого у неї нема.
Протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується від 11 січня 2016 року, з якого встановлено, що ОСОБА_9 просить притягнути до відповідальності невідомих їй осіб, які 08 січня 2016 року в період часу з 18 год. 00 хв. по 19 год. 00 хв. з недобудованої літньої кухні дворогосподарства викрали два велосипеди марки «Ласточка» зеленого кольору та дитячий велосипед світло-зеленого кольору, чим завдано їй матеріальної шкоди на суму близько 2200 гривень (том 5 а.с.29-30).
Протоколом огляду місця події від 11 січня 2016 року, проведеного за участю понятих, на підставі добровільної згоди власника ОСОБА_18 з якого вбачається, що об'єктом огляду є дворогосподарство АДРЕСА_2 . Дане дворогосподарство обгороджено металевим парканом, вхід до нього відбувається через металеві двері, розташований одноповерховий будинок, позаду якого розміщена недобудована літня кухня, із блоку, без вікон, біля якої розташована одноповерхова літня кухня. Детальним оглядом являється приміщення недобудованої літньої кухні без вікон, вхід до якого відбувається через отвір без дверей з сторони житлової літньої кухні. До будинку є вільний доступ, камер відеоспостереження немає. Слідів злому немає. (том 5 а.с. 25-28).
Заявою ОСОБА_19 від 13 січня 2016 року, відповідно до якої вона добровільно видала працівникам поліції велосипед марки «Мадагаскар», який залишив обвинувачений ОСОБА_10 (том 5 а.с.19).
Протоколом огляду місця події від 12 січня 2016 року, проведеного за участю понятих, на підставі добровільної згоди власника ОСОБА_14 з якого вбачається, що об'єктом огляду є дворогосподарство АДРЕСА_4 . Вхід на територію дворогосподарства здійснюється через паркан з сітки висотою 1 м. темно-коричневого кольору. На відстані 15м. розташований одноповерховий будинок з дерева. Вхід до даного будинку здійснюється через вхідні дерев'яні двері білого кольору. Пройшовши коридором розміром 2 м. на 2м., розміщена гостинна кімната розміром 3 м. на 4 м. в якій по центру розміщений на підлозі велосипед «Ластівка» зеленого кольору з корзиною на передньому колесі ( том 5 а.с.22-24).
Протоколом огляду предмета від 14 січня 2016 року встановлено, що об'єктом огляду є дитячий велосипед салатово-жовтого кольору, на рамі розміщене зображення голови лева та надпис «Мадагаскар» (том 5 а.с.16).
Протоколом огляду предмета від 14 січня 2016 року, встановлено, що об'єктом огляду є жіночий велосипед марки «Ласточка», зеленого кольору. Рама із сталі, сідло м'яке чорно-сірого кольору. Багажник задній металевий. На рулі розташований дзвінок. На передньому колесі зверху розміщений кошик. На рамі біля заднього колеса розміщений надпис « ІНФОРМАЦІЯ_3 ». Під сидінням на рамі розміщено зображення у формі пташки ластівки (том 5 а.с.17).
Висновком експерта №11/168 від 15 березня 2016 року з якого встановлено, що залишкова вартість бувшого у використанні жіночого велосипеду марки «Ласточка» зеленого кольору та дитячого велосипеду марки «Мадагаскар» салатово-жовтого кольору, станом цін на 08 січня 2016 року може становити 2730,00 грн., в тому числі: велосипед марки «Ласточка» - 2460, 00 грн., велосипед марки «Мадагаскар» - 270, 00 грн. (том 5 а.с. 1-11).
Не дивлячись на заперечення обвинуваченим ОСОБА_10 своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, обставини і спосіб вчинення ним кримінального правопорушення, підтверджується наступними дослідженими та перевіреними судом належними і допустимими доказами:
Протоколом проведення слідчого експерименту від 16 квітня 2016 року та фото-таблицями до нього, проведеного за участю свідка ОСОБА_20 , інших осіб та понятих, з якого вбачається, що близько 19 години 02 квітня 2016 року ОСОБА_20 прийшла до свого знайомого ОСОБА_21 , через деякий час прийшов ОСОБА_22 , який приніс алкогольні напої. Близько 19 години прийшов ОСОБА_12 , якого ОСОБА_21 та ОСОБА_22 запросили до столу. ОСОБА_23 разом з ОСОБА_22 та ОСОБА_21 розпивали горілку, після чого ОСОБА_23 встав та хотів піти, але ОСОБА_22 вдарив його лівою рукою по правій щоці, після чого вдарив головою по його голові і ОСОБА_12 втратив свідомість. ОСОБА_22 та ОСОБА_21 поклали його на ліжко, він прийшов до тями та сказав їм, що ті будуть мати проблеми і ОСОБА_12 вийшов на подвір'я, за ним вийшла і ОСОБА_20 , будучи на подвір'ї ОСОБА_21 вирвав з рук ОСОБА_23 мобільний телефон поклав собі в кишеню та вдарив два рази своєю головою по голові ОСОБА_23 , від чого той впав на землю, де в подальшому ОСОБА_22 та ОСОБА_21 били ОСОБА_23 ногами по тілу. ОСОБА_20 показала, що подія, а саме те як ОСОБА_22 вдарив ОСОБА_23 розпочалась в приміщенні розміром 3м. на 3м. Далі показала як ОСОБА_22 вдарив ОСОБА_23 головою по його голові в іншому приміщенні котельні розміром 10м. на 6м., в якому знаходиться котел та інші необхідні до нього приладдя. Також показала як ОСОБА_21 вирвав з руки ОСОБА_23 мобільний телефон та як поклав собі у кишеню, а також як вдарив його головою і як той впав на землю, де ОСОБА_21 та ОСОБА_22 били його ногами по тулубу (том 4 а.с.50-56).
Протоколом проведення слідчого експерименту від 16 квітня 2016 року та фото-таблицями до нього, проведеного за участю потерпілого ОСОБА_12 , інших осіб та понятих, з якого вбачається, що подія відбувалася в АДРЕСА_3 на території обласної алергологічної лікарні, а саме біля котельні в приміщенні розміром 3м. на 3м., де працює потерпілий ОСОБА_12 . Потерпілий показав як його вдарив ОСОБА_22 долонею правої руки по лівій щоці, після чого він вийшов в приміщення в якому знаходиться котел, розміром 3м. на 4м. та інше необхідне обладнання. Потім ОСОБА_22 вдарив його по голові своєю головою. Після чого показав на якому ліжку він лежав, згодом встав та пішов у котельню щоб вмитися водою з-під крана, так як у нього з носа текла кров. Показав, що зателефонував у поліцію по номеру «102», а коли закінчив розмову по мобільному телефоні на подвір'ї, до нього підійшов ОСОБА_24 вирвав з правої руки телефон та в подальшому ОСОБА_22 повалив його на землю, де разом з ОСОБА_21 наносили удари ногами ОСОБА_23 по тілу (том 4 а.с.62-70).
Висновком експерта №303 від 07 квітня 2016 року з якого вбачається, що у ОСОБА_12 , 1986 року народження, мають місце тілесні ушкодження вигляді ЗЧМТ, струсу головного мозку, забою м'яких тканин тильної поверхні правої кисті, зовнішнього носу та лівого ока, субкон'юнктивального крововиливу лівого ока, а також синців обох підорбітальних ділянок. Вказані вище тілесні ушкодження могли виникнути від локальної дії тупих твердих з обмеженою контактуючою поверхнею предметів, якими могла бути рука, стиснута в кулак, взута нога. Строку події - 02 квітня 2016 року - дані тілесні ушкодження відповідають і згідно Наказу № 6 п.2.3.3. МОЗ України від 17.01.1995 р. відносяться до групи легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я, так - як при звичайній їх течії подібного характеру тілесні ушкодження викликають розлад здоров'я бiльше 6 - ти , але не більше 21 дня. Тілесне ушкодження виявлене на тілі у ОСОБА_12 не характерне для виникнення його при падінні.
Письмові докази, що на думку прокурора підтверджують винуватість обвинуваченого ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України і які безпосередньо були досліджені в судовому засіданні на предмет належності та допустимості, а саме:
Протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується від 05 травня 2016 року, згідно якого ОСОБА_13 просить притягнути до кримінальної відповідальності ОСОБА_25 та ще одну невідому особу, які близько 23 год. 04 травня 2016 року проникли до будинку АДРЕСА_4 шляхом пошкодження дверей, після чого нанесли їй тілесні ушкодження та забрали мобільний телефон марки «Нокіа» чорного кольору, 100 гривень, 20л. вина в бутлі, м'ясо з морозильної камери близько 6 кг., 7 банок тушонки ( том 4 а.с. 244).
Протокол огляду місця події від 05 травня 2016 року з доданими фототаблицями до нього, проведеного за участю понятих, на підставі добровільної згоди власника ОСОБА_14 згідно якого об'єктом огляду є дворогосподарство АДРЕСА_4 . Вхід на територію дворогосподарства здійснюється зі сторони вул. Народна через металеву хвіртку, яка відкрита. На даному дворогосподарстві на висоті 1 метр від хвіртки розміром 1м. на 1,5 м. виявлено один скляний бутель, в якому знаходилось вино, а також пластмасове відро, в якому знаходяться 4 скляні ємкістю по 1 л. м'ясні вироби, та одна банка ємкістю 0,5 л. з м'ясними консервами. Також, на території дворогосподарство вверх по стежці з правої сторони виявлено в траві мобільний телефон марки «Нокія» та дві пачки маргарину «Вершковий класичний», два шматки м'яса та пачку майонезу «Олком». В будинку на столі виявлено одну скляну банку ємкістю 1л. та одну скляну банку ємкістю 0,5 л., які порожні. Банка ємкістю 1 л. має різкий запах вина. Дані банки було оброблено магнітним порошком «сапфір» та вилучено один слід відбитку пальців рук (том 4 а.с. 230-234).
Протокол огляду місця події від 05 травня 2016 року з доданими фототаблицями до нього, проведеного за участю понятих, спеціаліста, на підставі добровільної згоди власника ОСОБА_13 згідно якого, об'єктом огляду є дворогосподарство АДРЕСА_4 . Вхід на територію дворогосподарства здійснюється зі сторони вул. Народна через дерев'яну хвіртку, розміром 0,8м. на 1м., територія дворогосподарства по периметру огороджена металевою сіткою. На відстані 15м. від огорожі знаходиться одноповерховий будинок, який виготовлений з блоку та накритий шифером. З правої сторони будинку знаходяться сходи, які ведуть до будинку, а саме до вхідних дверей, біля яких лежить дерев'яна частина від дверей, довжиною 2м., шириною 5 см. Двері двостворні, на правих створках, які на момент огляду відкриті, врізний замок знаходиться в замкнутому положенні, ключ знаходиться в замку. Інша створка, ліва, пошкоджена у місці, де закриваються двері. На створах, які відчиняються в середину будинку пошкоджень нема та наявні врізні шибки, які також не пошкоджені. Дані двері оброблено магнітним порошком «сапфір», однак, через поганий стан лако-фарбового покриття та шаршавість поверхні, неможливо вилучити сліди папілярних ліній рук. В коридорі будинку за дверима з правої сторони знаходиться дерев'яна шафа розміром 1,7м. на 1,5м., в якій наявні полиці з посудом. Оброблено одну скляну банку ємкістю 1л. магнітним порошком «сапфір» та виявлено три сліди папілярних ліній відбитків пальців рух, які за допомогою липкої стрічки скотч відколійовано. Також було оброблено картонну коробку, в якій знаходяться одноразові латексні рукавички та виявлено 7 відбитків пальців рук. В кімнаті з лівої сторони знаходиться дерев'яна шафа розміром 2м. на 1,8м., в якій знаходяться полотняні ковдри, правіше від шафи чотири скляні бутлі з вином ємкістю 20л., які оброблено магнітним порошком «сапфір», однак слідів не виявлено. В кімнаті з лівої сторони знаходиться шафа розміром 5м. на 2,2 м. під час огляду всі дверки шафи оброблено магнітним порошком «сапфір», однак, слідів не виявлено. В кухонній кімнаті було оброблено двері шафи, тумбочки та холодильнику магнітним порошком «сапфір», однак, слідів не виявлено (том 4 а.с. 236-243).
Висновок експерта №417 від 05 травня 2016 року, згідно якого у ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мають місце тілесні ушкодження у вигляді ЗЧМТ, струсу головного мозку, забою зовнішнього носу, забою обох очей з субконьюнктивальними крововиливами множинних підшкірних гематом обличчя та грудної клітки. Вказані вище тілесні ушкодження могли виникнути від локальних ударів тупими твердими предметами, можливо руками, ногами та ударів у виступаючі предмети мебелi і підлоги кімнати після попередніх поштовхів. Ушкодження могли виникнути при обставинах, на які вказує потерпіла. Згідно наказу № 6 п.2.3.3. МОЗ України від 17.01.1995 р. відносяться до групи легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я, так-як подібного характеру тілесні ушкодження, при звичайній їх течії викликають розлад здоров'я більше 6 - ти , але менше 21 - го дня . Строку події - 4 травня 2016 року - всі вищевказані тілесні ушкодження відповідають (том 4 а.с. 226-228).
Протокол огляду предмета від 11 травня 2016 року з доданими фототаблицями до нього, проведеного за участю понятих, згідно якого проведено огляд пакету експертної служби MBC України № 3143816 у якому упаковані дві порожні скляні банки ємкістю 0,5 л. та 1 л. на яких кришки відсутні, пакет експертної служби MBC України № 2485574 у якому упакований мобільний телефон марки «NOKIA» модель 1208, IMEI: НОМЕР_1 , темно-сірого кольору із червоним обводом по верхньому краю панелі, із акумуляторною батареєю та задньою кришкою, чотири скляні банки з м'ясом качки ємкістю 1 л., одна скляна банка з м'ясом маринованої риби ємкістю 0,5 л., одна порожня скляна банка ємкістю 0,5 л., одна порожня скляна банка ємкістю 1 л., скляний бутель ємкістю 20 л., в якому знаходиться стільки ж домашнього виготовлення червоного вина. При огляді вся поверхність стінок скляного бутля оброблена магнітним порошком «Сапфір» на якому було виявлено та вилучено 2 (два) папілярні сліди пальців рук, які перенесені за допомогою липкої стрічки (скотч) до таблиці № 1 протоколу огляду предмета, пластмасове порожнє відро ємкістю 12 л., масло масою нетто 250 гр., м'ясо свиняче масою нетто 630 гр., майонез столовий висококалорійний марки «Olkom CLASSIC STYLE» масою нетто 400 гр., два маргарини «Вершкові Класичні» 60 % кожен масою нетто 250 гр.. При проведенні огляду застосувалися прилади для зважування продуктів харчування (том 4 а.с. 171-188).
Висновок про вартість товару О-74 від 13 червня 2016 року, згідно якого ринкова вартість товарів зазначених у Постанові станом на 04 травня 2016 року, що складала: 1 729, 00 грн. в тому числі: консервні банки місткістю 1 л. з м'ясом качки кількістю 5 шт. - 650 грн.; консервні банки місткістю 0.5л, з маринованою рибою 2 шт. - 76 грн.; масло «селянське» масою нетто 250 грам 1 шт. - 19 грн.; м'ясо свиняче 0,630 грам - 49 грн.; майонез столовий висококалорійний марки « Оlkom CLASSIC STYLE» масою нетто 400 грам 1 шт . - 19 грн.; маргарин «Вершковий класичний» 60 % кожен масою нетто 250 грам 2 шт. 18.60 грн.; скляний бутель виробництва «СРСР» місткістю 20 л. 1 шт. - 170 грн.; вино червоне, домашнього виробництва 20 л. - 500 грн.; вiдро пластмасове 12 л. 1 шт. - 26 грн.; мобільний телефон марки «NOKIA модель «1208» - 205 грн. (том 4 а.с. 193-225).
Таким чином суд, безпосередньо дослідивши зібрані під час досудового розслідування докази сторони обвинувачення у їх сукупності, давши їм належну оцінку, відповідно до вимог ст. 94 КПК України, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов до наступного висновку.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.
Згідно з ч.ч. 1, 4 ст. 17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покарання, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.
Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
Відповідно до ч. 2 ст. 62 Конституції України та положень ч. 2 ст. 17 КПК України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчинені злочину (кримінального правопорушення) і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. За змістом ч. 3 ст. 62 Конституції України та рішення Конституційного Суду від 20 жовтня 2011 року №12-рп/2011 обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина у кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі.
Згідно ч.1 ст.84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Відповідно п.1,2 ч.1 ст.91 КПК України до обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні належать, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.
Згідно ст.92 КПК України обов'язок доказування обставин, передбачених ст.91 КПК України, покладається на слідчого та прокурора.
Відповідно до ч.1 ст.94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення .
Вимогами ст. 370 КПК України передбачено, що судове рішення ухвалюється судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду.
Згідно ст.7 КПК України, загальними засадами кримінального провадження крім інших є верховенство права, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини.
Відповідно до ст. 373 КПК України обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення. Виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.
Суд зазначає, що прокурором не надані належні та допустимі докази, які б спростовували показання обвинуваченого ОСОБА_10 про непричетність до вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 187 КК України.
Будь-яких інших доказів того, що саме обвинувачений ОСОБА_10 за попередньою змовою в групі з іншою особою здійснили напад, поєднаний із насильством, небезпечним для здоров'я ОСОБА_13 в будинку АДРЕСА_4 з метою заволодіння чужим майном, сторона обвинувачення не надала.
Суд відповідно до норм КПК України не вправі витребувати, вимагати від сторони обвинувачення будь-які інші докази, ніж ті які надані, на підтвердження винуватості особи у вчинені злочину. Суду також не дозволяється збирання, витребування доказів у кримінальному провадженні з власної ініціативи.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини у справі «Коробов проти України» зазначив, що стандартом у кримінальному провадженні має бути доведення винуватості «поза всяким сумнівом», чого у даному кримінальному провадженні стосовно обвинувачення ОСОБА_10 за ч. 3 ст. 187 КК України, прокурором не здійснено.
Передбачений ст. 17 КПК України стандарт доведення поза розумним сумнівом, як зазначено в постанові Верховного Суду від 11.03.2020 у справі № 331/2686/16-к, означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний із елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об'єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб'єктивну сторону. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Наданими стороною обвинувачення доказами у їх сукупності та взаємозв'язок не доведено того, що ОСОБА_10 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.187 КК України.
За таких обставин, суд вважає, що ОСОБА_10 на підставі п.2 ч.1 ст.373 КПК України необхідно виправдати у пред'явленому обвинуваченні за ч.3 ст.187 КК України.
Разом з тим, суд вважає, що докази, надані стороною обвинувачення на підтвердження вини обвинуваченого ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185 та ч 2 ст. 125 КК України, отримані у порядку, встановленому КПК України, підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, зокрема подію кримінального правопорушення (час, місце, спосіб, наслідки вчинення кримінального правопорушення) та інші обставини, які мають значення для кримінального провадження, а відтак в силу положень ст.ст. 84, 85, 86 КПК України є належними, допустимими, достовірними та у своїй сукупності доводять винуватість обвинуваченого ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст.185, ч.2 ст. 125 КК України, поза розумним сумнівом.
При цьому, з пред'явленого ОСОБА_10 обвинувачення за ч.3 ст.185 КК України необхідно виключити кваліфікуючу ознаку вчинення кримінального правопорушення за попередньою змовою групою осіб, оскільки вона не знайшла свого підтвердження під час судового розгляду.
Щодо позиції обвинуваченого про відсутність в його діях кваліфікуючої ознаки проникнення, суд враховує, що зазначена позиція сторони захисту спростовується вищезазначеними доказами.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 квітня 2018 року (справа № 569/1111/16-к) зробила правовий висновок щодо проникнення як кваліфікуючої ознаки, у судовому рішенні зазначено, що проникнення передбачає, щоб особа потрапила у житло, інше приміщення чи сховище незаконно, тобто за відсутності права перебувати в місці, де знаходиться майно (всупереч волі законного володільця, шляхом обману, за відсутності визначених законом підстав чи на порушення встановленого законом порядку). При цьому незаконність проникнення стосується самого факту потрапляння до житла, іншого приміщення чи сховища або перебування в ньому під час вчинення злочину. Спосіб проникнення (застосування фізичних чи інтелектуальних зусиль) принципового значення для встановлення кваліфікуючої ознаки "проникнення" не має.
Фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, свідчать про те, що дії обвинуваченого відповідають критерію проникнення, адже злочин вчинено у нічний час, на території приватного домоволодіння, направлений на таємне викрадення чужого майна. Обвинувачений, хоча і потрапив до іншого приміщення через вільний доступ, оскільки там були відсутні двері та вікна, але мав розуміти, що права перебувати у зазначеному приміщенні він не має.
Тобто обвинувачений усвідомлював, що доступ до території приватного домоволодіння без згоди власника домоволодіння є порушенням та несе за собою кримінальну відповідальність.
Твердження обвинуваченого ОСОБА_10 , що дані велосипеди знаходилися біля прибудови та він до неї не проникав, повністю спростовуються показаннями потерпілої ОСОБА_26 , яка в судовому засіданні зазначила, що велосипеди були викрадені із недобудованої прибудови до будинку, що також підтверджується заявою потерпілої від 11 січня 2016 року.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_10 кваліфікуючої ознаки «проникнення у інше приміщення», у зв'язку з чим клопотання сторони захисту про виключення даної ознаки із кваліфікації дій обвинуваченого задоволенню не підлягає.
Крім того, заперечення обвинуваченим ОСОБА_10 вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України та його показання, про те, що він не наносив тілесних ушкоджень ОСОБА_12 , суд до уваги не приймає, оскільки пояснення дані ним в судовому засіданні повністю спростовуються сукупністю доказів, досліджених в ході судового розгляду кримінального провадження, крім того обвинувачений ОСОБА_10 не заперечував перебування того дня на території алергологічної лікарні разом із ОСОБА_12 , ОСОБА_17 та ОСОБА_20 , а відтак суд визнає ці посилання обвинуваченого необґрунтованими, безпідставними та оцінює їх критично, а невизнання ОСОБА_10 своєї вини у вчиненні вказаного кримінального правопорушень, суд вважає способом його захисту з метою уникнення від кримінальної відповідальності.
Отже, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності та сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, приходить до висновку, що ОСОБА_10 вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч.3 ст. 185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно, поєднану з проникненням у інше приміщення та кримінальне правопорушення передбачене ч.2 ст. 125 КК України, а саме заподіяння умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_10 суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання. Також суд враховує, що згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Відповідно до ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 185 КК України відноситься до тяжких злочинів
Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 125 КК України на момент вчинення обвинуваченим, за ступенем тяжкості кваліфікувалось, як нетяжкий злочин та відповідно до Закону України № 2617-VIII від 22 листопада 2018 року, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 125 КК України віднесено до кримінальних проступків.
Обставин, які згідно ст. 66 КК України, пом'якшують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
Також із пред'явленого ОСОБА_10 обвинувачення слід виключити обставину, що обтяжує покарання - вчинення ним кримінального правопорушення перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, так як вона не знайшла свого підтвердження під час судового розгляду.
При призначенні конкретного виду і розміру покарання відносно обвинуваченого ОСОБА_10 , суд враховує, що обвинувачений за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не значиться, а також враховуючи обставини та мотиви вчинених ним кримінальних правопорушень, а також ступінь їх тяжкості та позицію потерпілої, суд вважає за можливе призначити обвинуваченому ОСОБА_10 покарання у межах санкції ч. 3 ст. 185 КК України та ч. 2 ст. 125 КК України.
Суд вважає, що обвинувачений ОСОБА_10 підлягає звільненню від покарання за ч. 2 ст. 125 КК України з наступних підстав.
Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України (у редакції, яка діяла станом на час вчинення кримінального правопорушення) особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: 2) три роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачено покарання у виді обмеження або позбавлення волі.
Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України (у редакції, яка діє станом на час ухвалення вироку) особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: 2) три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років;
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 74 КК України особа також може бути за вироком суду звільнена від покарання на підставах, передбачених статтею 49 цього Кодексу.
Зі змісту наведених норм матеріального права видно, що:
- як вимогами п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України (у редакції, яка діяла станом на час вчинення кримінального правопорушення), так і вимогами п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України (у редакції, яка діє станом на теперішній час), встановлений однаковий термін для звільнення особи від кримінальної відповідальності у разі вчинення останньою кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, який становить три роки з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили;
- особа може бути звільнена від покарання за вироком суду за наявності підстав, передбачених ст. 49 КК України.
Судом встановлено, що визначений вимогами п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України (у редакції, яка діяла станом на час вчинення кримінального правопорушення) і п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України (у редакції, яка діє станом на теперішній час) трирічний строк, який є підставою для звільнення обвинуваченого ОСОБА_10 від кримінальної відповідальності, а також і для звільнення останнього від покарання, сплив 02 квітня 2019 року.
За таких обставин, суд дійшов висновку про необхідність звільнення від покарання обвинуваченого ОСОБА_10 за ч. 1 ст. 125 КК України.
Положення ч. 5 ст. 72 КК України щодо правил зарахування попереднього ув'язнення до строку позбавлення волі чи інших видів покарань, передбачених у ч. 1 ст. 72 КК України, визначають «інші кримінально-правові наслідки діяння» у розумінні ч. 2 ст. 4 КК України.
Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду у справі №663/537/17 від 29 серпня 2018 року щодо застосування норми права, передбаченої ч. 5 ст. 72 КК України, якщо особа вчинила злочин в період з 24 грудня 2015 року до 20 червня 2017 року (включно), то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII (пряма дія Закону № 838-VIII).
Якщо особа вчинила злочин в період до 23 грудня 2015 року (включно), то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII (зворотна дія Закону № 838-VIII як такого, який «іншим чином поліпшує становище особи» у розумінні ч. 1 ст. 5 КК України).
Таким чином, якщо особа вчинила злочин до 20 червня 2017 року (включно), то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII в силу як прямої, так і зворотної дії кримінального закону в часі.
Якщо особа вчинила злочин до 20 червня 2017 року (включно) і щодо неї продовжували застосовуватися заходи попереднього ув'язнення після 21 червня 2017 року, тобто після набрання чинності Законом № 2046-VIII, то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII. В такому разі Закон № 838-VIII має переживаючу (ультраактивну) дію. Застосування до таких випадків Закону № 2046-VIII є неправильним, оскільки зворотна дія Закону № 2046-VIII як такого, що «іншим чином погіршує становище особи», відповідно до ч. 2 ст. 5 КК України не допускається.
Якщо особа вчинила злочин, починаючи з 21 червня 2017 року (включно), то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 2046-VIII (пряма дія Закону № 2046-VIII).
Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_10 утримувався в установах попереднього ув'язнення з обранням йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд вважає, що йому підлягає зарахуванню строк попереднього ув'язнення у строк покарання і після 21 червня 2017 року, керуючись ч. 5 ст. 72 КК України (у редакції Закону від 26 листопада 2015 року № 838-VIII) з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Враховуючи наведене, ОСОБА_10 слід зарахувати у строк відбуття покарання у виді позбавлення волі строк попереднього ув'язнення у період з 23 травня 2016 року по 23 жовтня 2018 року із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
Питання щодо речових доказів вирішити відповідно до положень ст. 100 КПК України.
Судові витрати, згідно з ч. 2 ст. 124 КПК України, покласти на обвинуваченого.
Запобіжний захід стосовно обвинуваченого під час судового розгляду не застосовувався.
Керуючись ст. ст. 370, 371, 373-376 КПК України, суд,
ОСОБА_10 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченихч.3 ст. 185, ч.2 ст. 125 КК України та призначити йому покарання:
- за ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки 10 (десять) місяців;
- за ч.2 ст. 125 КК України у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень 00 копійок.
На підставі ч. 5 ст. 74 КК України звільнити ОСОБА_10 від призначеного покарання за ч. 2 ст. 125 КК України у зв'язку із закінченням строків давності, передбачених ст. 49 КК України.
Зарахувати ОСОБА_10 у строк відбуття покарання у виді позбавлення волі строк попереднього ув'язнення у період з 23 травня 2016 року до 23 жовтня 2018 року із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Звільнити ОСОБА_10 від відбування призначеного покарання, у зв'язку із фактичним його відбуттям.
ОСОБА_10 визнати невинуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 КК України та виправдати у зв'язку з недоведеністю вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення.
Речові докази, а саме:
- два велосипеди: один жіночий велосипед зеленого кольору, марки «Ласточка» та один дитячий велосипед марки «Мадагаскар» салатово-жовтого кольору, які передані на зберігання потерпілій ОСОБА_9 - залишити останній.
- дві порожні скляні банки ємкістю 0,5 літра та 1 літр, на яких відсутні кришки, мобільний телефон марки «Nokia» модель 1208, ІМЕІ: НОМЕР_1 , чотири скляні банки із м'ясом качки ємкістю 1 літр, одна скляна банка із м'ясом маринованої риби ємкістю 0,5 літра, одна порожня скляна банка ємкістю 0,5 літра, одна порожня скляна банка ємкістю 1 літр, скляний бутель ємкістю 20 літрів, в якому знаходиться стільки ж домашнього виготовлення червоного вина, пластмасове порожнє відро ємкістю 12 літрів, масло масою нетто 250 грам, м'ясо свиняче масою нетто 630 грам, майонез столовий висококалорійний марки «Olkom» масою нетто 400 грам, два маргарини «Вершкові Класичні» 60% кожен масою нетто 250 грам, які передані на зберігання потерпілій ОСОБА_13 - залишити останній.
Стягнути з ОСОБА_10 на користь держави витрати на залучення експерта за проведення товарознавчої експертизи в сумі 703,68 грн.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду через Тячівський районний суд Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.
Повний текст вироку вручити учасникам судового провадження в день його проголошення.
Суддя ОСОБА_1