справа № 936/896/24
Провадження № 2-о/936/149/2024
29.10.2024 селище Воловець
Воловецький районний суд Закарпатської області в складі:
Головуючого судді Павлюка С.С.,
з участю секретаря судового засідання Щербей А.Є.,
заявника ОСОБА_1
та представника заявника Русина Ю.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань в селищі Воловець в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , з участю заінтересованої особи Воловецької селищної ради Мукачівського району, про встановлення факту проживання однією сім?єю чоловіка та жінки без шлюбу,
адвокат Русин Ю.І. звернувся до суду в інтересах заявника ОСОБА_3 із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, в якій просить встановити факт її проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_3 з листопада 2019 по грудень 2023. В обґрунтування заяви зазначено, що ОСОБА_1 12.04.2007 року уклала шлюб з ОСОБА_3 . Від шлюбу у них народилось двоє дітей, ОСОБА_4 , 2011 року народження та ОСОБА_5 2014 року народження. Рішенням Воловецького районного суду від 06.11.2019 справа №300/624/19 шлюб між заявницею та ОСОБА_3 розірваний. Однак, в період з часу розірвання шлюбу ОСОБА_3 продовжував проживати разом з заявницею та дітьми, вести спільне господарство, допомагати матеріально. 01.12.2022 ОСОБА_3 був призваний на військову службу під час мобілізації першим відділом ІНФОРМАЦІЯ_1 . Під час проходження служби останній допомагав сім'ї матеріально, а саме здійснював надсилання грошових коштів на утримання сім'ї. В січні та червні 2023, під час відпустки останній, проживав в будинку заявниці та допомагав по господарству, надавав матеріальну допомогу, тощо. Однією сім'єю із ОСОБА_3 , заявниця та її діти проживали за адресою АДРЕСА_1 , вели спільне господарство, мали спільний бюджет, фактично виконували права та обов'язки подружжя, тобто проживали однією сім'єю, як чоловік та жінка. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 загинув виконуючи бойове завдання в районі Донецької області. На даний час заявниця має намір отримати різного роду соціальну допомогу, а також в подальшому отримати спадщину за померлим. Однак. їй було повідомлено, оскільки вже не являлась офіційною дружиною покійного.
Ухвалою Воловецького районного суду Закарпатської області від 26.08.2024 прийнято заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.
Заявниця у судовому засіданні заяву підтримала, пояснення дала аналогічні викладеним у заяві, додатково пояснила, що з колишнім чоловіком, починаючи з часу розірвання шлюбу, проживали разом, підтримували подружні відносини, вели спільне господарство та виховували дітей. Просить заяву задовольнити.
Представник заявника у судовому засідання заяву підтримав та просив таку задовольнити.
Представник заінтересованої особи Воловецької селищної ради Мукачівського району повторно не з'явився на виклик суду, однак подав заяву про розгляд справи без його участі та не заперечив щодо задоволення заяви.
Заслухавши пояснення учасників, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, повно, всебічно та безпосередньо з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 виконуючи бойове завдання в районі Донецької області, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 08.12.2023, актовий запис № 123.
Як вбачається із Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу за №00043040063 від 09.01.2024 виданого Воловецьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Мукачівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 зареєстровано шлюб, актовий запис за №8 від 12.04.2007, прізвище дружини після реєстрації шлюбу - ОСОБА_7 .
Згідно рішення Воловецького районного суду Закарпатської області від 06.11.2019, яке набрало законної сили, шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 розірвано.
Відповідно до витягу з реєстру територіальної громади №2024/001903791 від 23.02.2024, ОСОБА_1 з 04.08.1998 року зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 .
Крім цього, відповідно до довідки виданої ОСОБА_1 мешканці АДРЕСА_1 , виконкомом Воловецької селищної ради за №478 від 19.01.2017, склад сім?ї ОСОБА_1 наступний: вона, її чоловік ОСОБА_3 , син ОСОБА_8 , син ОСОБА_9 , син ОСОБА_10 .
Як вбачається із довідки ІНФОРМАЦІЯ_3 за №143 від 26.01.2023, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , мешканець АДРЕСА_1 , призваний на військову службу під час мобілізації 01.12.2022, тобто даною довідкою стверджується, що ОСОБА_3 проживав разом з ОСОБА_1 за одною адресою по вулиці "Уренгойська", яка була перейменована на " ОСОБА_11 ".
Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_12 та ОСОБА_13 пояснили, що останні є сусідами подружжя ОСОБА_7 , котрі проживали разом однією сім'єю 12-15 років до моменту загибелі ОСОБА_3 у бойових діях. ОСОБА_3 постійно проживав за адресою АДРЕСА_1 (колишня Уренгойська), піклувався про дітей та дружину. Під час проходження військової служби приїжджав до сім'ї.
За приписами статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.
Частиною першою статті 293 ЦПК України визначено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно зі статтею 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження, зокрема, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
За вимогами пункту 5 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.
Слід зазначити, що інститут фактичних шлюбних відносин введений у національне законодавство Сімейним кодексом України і закріплений, зокрема, у статті 74 СК України.
Згідно з положеннями частин першої, другої статті 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.
Проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов'язків подружжя.
Відповідно до частин другої, четвертої статті 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім'ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім'ю. Такими критеріями віднесення до кола членів однієї сім'ї є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважним причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов'язки осіб, які об'єдналися для спільного проживання. Відповідне положення міститься у постанові КЦС ВС від 23.04.2020 по справі № 686/8440/16-й.
Конституційний Суд України в рішенні від 03 червня 1999 року у справі № 1-8/99 (№ 5-рп/99) роз'яснив, що обов'язковою умовою для визнання осіб членами сім'ї, крім власне факту спільного проживання, є ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат; спільний бюджет: спільне харчування; купівля майна для спільного користування; участі у витратах на утримання житла, його ремонт; надання взаємної допомоги; наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням; інші обставини, які засвідчують реальність сімейних відносин.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 31.03.2020 у справі №205/4245/17 (провадження №61-17628св19).
Пунктом 6 рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року №5-рп/99 установлено, що до членів сім'ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв'язках.
Обов'язковою умовою для визнання їх членами сім'ї, крім власне факту спільного проживання, є ведення спільного господарства, тобто: наявність спільних витрат; спільний бюджет; спільне харчування; купівля майна для спільного користування; участь у витратах на утримання житла, його ремонт; надання взаємної допомоги; наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням; інші обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.
Тривалість спільного проживання чоловіка та жінки, як ознака наявності сім'ї, на законодавчому рівні не визначена. Водночас, строк спільного проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу має бути достатнім для того, щоб стверджувати, що між чоловіком та жінкою склалися усталені відносини, які притаманні подружжю.
Європейський суд з прав людини, надаючи власне визначення терміну сімейне життя, вказує на те, що сімейне життя може існувати там, де між особами не існує жодних юридичних зв'язків. Так, у справі «Ельсхольц проти Німеччини», суд визначив, що поняття сім'ї (за статтею 8 ЄКПЛ) не обмежується стосунками на основі шлюбу і може охоплювати інші сімейні de facto зв'язки, коли сторони проживають разом поза шлюбом.
У пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» наголошено, що при застосуванні ст. 74 СК України, що регулює поділ майна осіб, які проживають у фактичних шлюбних відносинах, судам необхідно враховувати, що правило зазначеної норми поширюється на випадки, коли чоловік та жінка не перебувають у будь-якому іншому шлюбі і між ними склалися усталені відносини, що притаманні подружжю.
За змістом статті 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Загальними засадами регулювання особистих немайнових відносин між подружжям згідно зі ст. 7 СК України є здійснення їх з урахуванням права на таємницю особистого життя подружжя, права кожного з них на особисту свободу та неприпустимість свавільного втручання в сімейне життя; відсутність привілеїв чи обмежень кожного із подружжя за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, етнічного та соціального походження, матеріального стану, місця проживання, за мовними та іншими ознаками; здійснення прав та обов'язків кожним із подружжя на рівних засадах.
Цей принцип базується на загальних положеннях ст. 24 Конституції України й означає право кожного з подружжя на особисту свободу; спільне вирішення питань материнства, батьківства, виховання й освіти дітей, інших питань життя сім'ї; право кожного з подружжя на повагу до своєї індивідуальності; обов'язок подружжя щодо побудови сімейних відносин на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги, спільної турботи про матеріальне забезпечення сім'ї та розвиток дітей.
Відтак, суд зазначає, що первісним чинником з метою визначення, чи перебувають особи у відносинах, тотожних загальновизнаному поняттю сім'ї, є встановлення наявності у осіб спільних особистих немайнових прав та обов'язків - врегульованих нормами сімейного права відносин стосовно особистих немайнових благ та інтересів осіб, які перебувають у шлюбі.
Верховний Суд у постанові від 30.10.2019 в справі №643/6799/17 роз'яснив, що для встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні наведеному визначенню. Так, при встановленні факту наявності у осіб спільного побуту доцільно враховувати ознаки, визначені у понятті домогосподарства.
Домогосподарство є сукупність осіб, які спільно проживають в одному житловому приміщенні або його частині, забезпечують себе всім необхідним для життя, ведуть спільне господарство, повністю або частково об'єднують та витрачають кошти.
Взаємність прав та обов'язків передбачає наявність як у жінки, так і у чоловіка особистих немайнових і майнових прав та обов'язків, які можуть випливати, зокрема, із нормативно-правових актів, договорів, укладених між ними, звичаїв. Для встановлення цього факту важливе значення має з'ясування місця і часу такого проживання. Підтвердженням цього може бути їх реєстрація за таким місцем проживання, пояснення свідків, представників житлово-експлуатаційної організації. Щодо часу проживання слід зазначити, що за своєю природою проживання однією сім'єю спрямоване на довготривалі відносини.
Таким чином, з наведеного положення випливає головна ознака подружніх відносин: наявність факту спільного проживання, ведення спільного господарства, тобто прийняття участі у спільних витратах, спрямованих на забезпечення життєдіяльності сім'ї.
Аналогічний правовий висновок міститься й у постанові Верховного Суду України №6-148цс12 від 12.12.2012, яка має враховуватися судами загальної юрисдикції при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин (частина 4 статті 263 ЦПК України).
З огляду на наведене, системний аналіз наявних у справі доказів, відсутність заперечень з боку заінтересованої особи, дозволяє суду дійти висновку, що заявниця, на виконання вимог статей 12, 81 ЦПК України, надала суду належні і допустимі докази на підтвердження факту проживання однією сім'єю як жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу разом із ОСОБА_3 у період з з листопада 2019 по грудень 2023.
Встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу має для заявниці юридичне значення, оскільки відсутність документів про родинний зв'язок із спадкодавцем унеможливлює оформлення нею спадщини, тому звернення до суду є правомірним.
Вирішення цього питання в іншому порядку, окрім судового, є неможливим.
Під час розгляду даної заяви про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу спору про право виявлено не було.
Суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить висновку, що заява про встановлення факту проживання однією сім?єю чоловіка та жінки без шлюбу є обгрунтованою та підлягає задоволенню.
Згідно з частиною сьомою статті 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення у справах окремого провадження судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.
Керуючись ст.ст. 263-265, 268, 315-319 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Заяву ОСОБА_1 , з участю заінтересованої особи Воловецької селищної ради Мукачівського району, про встановлення факту проживання однією сім?єю чоловіка та жінки без шлюбу - задоволити.
Встановити факт що проживання однією сім'єю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , мешканки АДРЕСА_1 з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , разом з дітьми ОСОБА_10 , 2002 р.н., ОСОБА_8 , 2011 р.н., та ОСОБА_9 , 2014 р.н., без шлюбу у період з листопада 2019 по грудень 2023, за адресою: АДРЕСА_2 .
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з часу його проголошення до Закарпатського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування сторін:
заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце проживання: АДРЕСА_2 ;
заінтересована особа: Воловецька селищна рада Мукачівського району, вул. Героїв України, №7, селище Воловець, Мукачівський район, Закарпатська область.
Повний текст рішення виготовлено 30.10.2024.
Суддя Павлюк С.С.