Справа № 243/8531/24
Провадження № 1-кс/243/895/2024
29 жовтня 2024 року м. Слов'янськ
Слідчий суддя Слов'янського міськрайонного суду Донецької області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , адвоката ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції, скаргу ОСОБА_5 , в інтересах якого діє адвокат ОСОБА_3 , на постанову слідчого СВ ВП №4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області від 14.10.2024 року про відмову у визнанні потерпілим,
До суду надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_5 на постанову слідчого СВ ВП №4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_6 про відмову в задоволенні клопотання адвоката від 14.10.2024 року про залучення заявника ОСОБА_5 в якості потерпілого у кримінальному провадженні №12024052510000882 від 28.09.2024 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.
У скарзі, адвокат ОСОБА_3 просить:
- визнати постанову слідчого СВ ВП №4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_6 про відмову в задоволенні клопотання адвоката від 14.10.2024 року про залучення заявника ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №12024052510000882 від 28.09.2024 року в якості потерпілого та проведення допиту в якості потерпілого з врученням пам'ятки про права та обов'язки особи, як незаконне рішення;
- скасувати постанову слідчого СВ ВП №4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_6 про відмову в задоволенні клопотання адвоката від 14.10.2024 року про залучення заявника ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №12024052510000882 від 28.09.2024 року, як потерпілого та провести допит в якості потерпілого з врученням пам'ятки про права та обов'язки особи як потерпілого;
- зобов'язати слідчого СВ ВП №4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_6 залучити ОСОБА_5 кримінального провадження №12024052510000882 від 28.09.2024 в якості потерпілого, проведення допиту в якості потерпілого з врученням пам'ятки про права та обов'язки особи як потерпілого.
В обґрунтування скарги зазначає, що постанова слідчого СВ ВП №4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_6 про відмову в задоволенні клопотання адвоката від 14.10.2024 року є незаконною і підлягає скасуванню.
В судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_5 підтримав скаргу, просив її задовольнити, оскільки ОСОБА_5 було завдано моральної шкоди діями працівників БПП в м. Краматорськ та м. Слов'янськ УПП в Донецькій області у м. Слов'янську, які зупинили автомобіль заявника без обґрунтованої причини.
Прокурор ОСОБА_4 в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні скарги у зв'язку з тим, що до ст. 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. Проте в клопотанні захисника ОСОБА_3 відсутні доводи того, що ОСОБА_5 спричинено будь-яку шкоду діями працівника мед. закладу.
Вивчивши скаргу та додані до неї матеріали, слідчий суддя встановив наступне.
З матеріалів кримінального провадження №12024052510000882, які були досліджені слідчим суддею, вбачається, що відомості про кримінальне правопорушення за ч. 1 ст. 366 КК України (службове підроблення) були внесені 28.09.2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань відповідно до ухвали слідчого судді Слов'янського міськрайонного суду Донецької області №243/7757/24 від 26.09.2024 року.
Відповідно до пояснень, які викладені в заяві ОСОБА_5 від 17.09.2024 року (яка була направлена прокурору Слов'янської окружної прокуратури для внесення відомостей в ЄРДР щодо скоєного правопорушення та визнання ОСОБА_7 потерпілим) зазначається наступне, а саме: 01.09.2024 року приблизно о 17 год. 30 хв., ОСОБА_5 було зупинено працівниками БПП в м. Краматорськ та м. Слов'янськ УПП в Донецькій області у м. Слов'янську. Без обґрунтованої причини зупинки йому було запропоновано проїхати до медичного закладу для проходження медичного огляду на стан алкогольного чи наркотичного сп'яніння. За згодою ОСОБА_5 , він з працівниками поліції прибув до КНП «Медичний центр з профілактики та лікування залежності м. Краматорськ». Продувши газоаналізатор «Драгер», який було видано працівником мед закладу, результат показав 0,0 проміле. Проте, працівники поліції наполягали, щоб ОСОБА_5 пройшов також тест на стан наркотичного сп'яніння. Погодившись, ОСОБА_5 здав аналізи. У медичного працівника ОСОБА_8 виникли сумніви щодо наданих аналізів, через що було запропоновано в другий раз пройти тест. Після чого, ОСОБА_8 зауважила, що такої кількості рідини (сечі) є недостатньо для визначення результату тесту. ОСОБА_8 почала стверджувати, що якщо ОСОБА_5 не пройде тест ще раз, то в результатах обстеження вона зазначить відмову від проходження медичного огляду на стан алкогольного чи наркотичного сп'яніння.
13.10.2024 року адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_5 , звернувся до слідчого СВ ВП №4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_6 з клопотанням про визнання ОСОБА_5 потерпілим в кримінальному провадженні №12024052510000882 від 28.09.2024 року.
17.10.2024 року захисником ОСОБА_3 було отримано копію постанови слідчого СВ ВП №4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_6 від 14.10.2024 року, за результатами якої у задоволенні клопотання адвоката відмовлено.
Зі змісту постанови слідчого вбачається, що клопотання захисника від 13.10.2024 року не підлягає задоволенню у зв'язку з тим, що відповідно до ст. 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. Проте в клопотанні захисника ОСОБА_3 відсутні доводи того, що ОСОБА_5 спричинено будь-яку шкоду діями працівника КНП «Медичний центр з профілактики та лікування залежності м. Краматорськ» у м. Слов'янськ ОСОБА_8 .
Постановою Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 30.09.2024 по справі №243/7309/24 щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_5 за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що висновок щодо результатів медичного огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння №440 відносно ОСОБА_5 , який складений 01.09.2024 в 18.10 год. лікарем-наркологом ОСОБА_8 судом визнаний як недопустимий, оскільки факт відмови особи, яка керувала транспортним засобом від проходження огляду на стан сп'яніння в медичному закладі повинен бути зафіксований поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису (а в разі неможливості застосування таких засобів у присутності двох свідків).
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрито в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Вислухавши пояснення адвоката ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , дослідивши матеріали справи кримінального провадження та документи, які додані до матеріалів скарги, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, слідчий суддя приходить до наступного.
Відповідно до ч.5 ст.40 КПК України слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
Статтею 55 КПК України визначено, що потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди. Права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.
Частиною 5 ст.55 КПК України визначено, що за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів (ст. 84 КПК України).
За положеннями п. 3 ч. 1 ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат.
Згідно ч. 1 ст. 92 КПК України, обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.
Відповідно до вимог ст. 110 КПК України постанова слідчого має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи.
Таким чином, чинний КПК України допускає можливість відмови у визнанні особи потерпілим. Процесуальною підставою для прийняття такого рішення є наявність очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної в ч. 1 ст. 55 КПК України. «Очевидність та достатність» таких підстав є оціночним поняттям, яке визначається в кожному конкретному випадку, виходячи із обставин кримінального провадження і внутрішнього переконання особи, уповноваженої на визнання потерпілим, і може полягати, зокрема, у такому: очевидна відсутність події або складу кримінального правопорушення; відсутність шкоди з боку особи, яка подала відповідну заяву; очевидна відсутність причинного зв'язку між кримінальним правопорушенням і заподіяною шкодою; наявність завданої кримінальним правопорушенням шкоди іншого виду, ніж передбачено ч. 1 ст. 55 КПК України (наприклад, заподіяння особі моральної шкоди як представнику певної частини суспільства; заподіяння моральної шкоди юридичній особі); неможливість визнання потерпілим конкретної особи, виходячи з кримінально-правової характеристики кримінального правопорушення. При визначенні шкоди, як підстави для визнання особи потерпілим, необхідно виходити із того, що шкода має бути безпосередньо спричинена особі кримінальним правопорушенням, тобто повинен існувати прямий зв'язок, коли саме конкретна поведінка без якихось додаткових факторів стала причиною завдання шкоди.
Законодавцем чітко визначено статус потерпілого у кримінальному провадженні та визначено момент виникнення прав та обов'язків потерпілого.
Водночас, відповідно до пояснень, які викладені в заяві ОСОБА_5 від 17.09.2024 року (яка була направлена прокурору Слов'янської окружної прокуратури для внесення відомостей в ЄРДР щодо скоєного правопорушення та визнання ОСОБА_7 потерпілим) зазначається наступне, а саме: 01.09.2024 року приблизно о 17 год. 30 хв., ОСОБА_5 було зупинено працівниками БПП в м. Краматорськ та м. Слов'янськ УПП в Донецькій області у м. Слов'янську. Без обґрунтованої причини зупинки йому було запропоновано проїхати до медичного закладу для проходження медичного огляду на стан алкогольного чи наркотичного сп'яніння. За згодою ОСОБА_5 , він з працівниками поліції прибув до КНП «Медичний центр з профілактики та лікування залежності м. Краматорськ». Продувши газоаналізатор «Драгер», який було видано працівником мед закладу, результат показав 0,0 проміле. Проте, працівники поліції наполягали, щоб ОСОБА_5 пройшов також тест на стан наркотичного сп'яніння. Погодившись, ОСОБА_5 здав аналізи. У медичного працівника ОСОБА_8 виникли сумніви щодо наданих аналізів, через що було запропоновано в другий раз пройти тест. Після чого, ОСОБА_8 зауважила, що такої кількості рідини (сечі) є недостатньо для визначення результату тесту. ОСОБА_8 почала стверджувати, що якщо ОСОБА_5 не пройде тест ще раз, то в результатах обстеження вона зазначить відмову від проходження медичного огляду на стан алкогольного чи наркотичного сп'яніння.
Отже, викладене вище дає правові підстави виснувати, що ОСОБА_5 було завдано саме моральну шкоду, яка полягає у спричиненні йому моральних страждань при виконанні працівниками БПП в АДРЕСА_1 , медичним працівником ОСОБА_8 дій щодо визначення його стану алкогольного та наркотичного сп'яніння у медичному закладі.
Враховуючи наявність факту заподіяння заявнику ОСОБА_5 моральної шкоди, слідчий суддя приходить до висновку, що слідчим при прийнятті постанови про відмову у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_5 про визнання його потерпілим у кримінальному провадженні №12024052510000882 від 28.09.2024р., не дотримано вимог КПК України, відсутні належне обґрунтування і мотивування щодо відмови у визнанні ОСОБА_5 потерпілим, а тому постанова слідчого СВ ВП №4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_6 про відмову в задоволенні клопотання адвоката від 14.10.2024 року про залучення заявника ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №12024052510000882 від 28.09.2024 року, як потерпілого та проведення допиту в якості потерпілого з врученням пам'ятки про права та обов'язки особи як потерпілого, є незаконною.
У зв'язку з чим, постанова слідчого СВ ВП №4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_6 про відмову в задоволенні клопотання адвоката від 14.10.2024 року про залучення заявника ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №12024052510000882 від 28.09.2024 року, як потерпілого та проведення допиту в якості потерпілого з врученням пам'ятки про права та обов'язки особи як потерпілого, підлягає скасуванню.
В той же час, у скарзі адвокат ОСОБА_3 просить зобов'язати слідчого СВ ВП №4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_6 залучити ОСОБА_5 кримінального провадження №12024052510000882 від 28.09.2024 в якості потерпілого, проведення допиту в якості потерпілого з врученням пам'ятки про права та обов'язки особи як потерпілого. Отже, адвокат ОСОБА_3 просить визначати, яке саме рішення має прийняти слідчий або прокурор у конкретному випадку.
Згідно зі ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Зі змісту ст. 26 КПК України слідує, що слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.
Частиною 1 ст. 303 КПК України передбачено, що на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення слідчого про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою.
Слідчий суддя, розглядаючи подану в порядку п. 5 ч.1 ст. 303 КПК України скаргу на рішення (постанову) слідчого про відмову у визнанні потерпілим має право відповідно до визначених ст. 307 КПК України повноважень лише скасувати оскаржене рішення слідчого або залишити скаргу без задоволення в залежності від того, чи є таке рішення законним та обґрунтованим та чи допущене при винесенні такого рішення слідчого порушення прав, свобод та інтересів особи в кримінальному провадженні, чи ні.
У пункті 19 постанови Верховного Суду № 405/680/22 від 14 лютого 2023 року, суд виснував, що частина 2 статті 307 КПК визначає різні повноваження слідчого судді у випадку їх оскарження. При оскарженні дії або не здійснення дії слідчий суддя має повноваження зобов'язати припинити дію або здійснити дію, однак не має повноважень скасувати дію, що вже відбулася. У той же час по відношенню до оскаржених рішень слідчий суддя має повноваження лише скасувати таке рішення, але не має повноважень зобов'язати прийняти рішення. Тим більше слідчий суддя не має повноважень визначати, яке саме рішення має прийняти слідчий або прокурор у конкретному випадку, оскільки таким чином суддя втрутиться в сферу повноважень цих осіб і фактично прийме участь у діяльності сторони обвинувачення всупереч своїй ролі в провадженні (частина 3 статті 22 КПК).
З огляду на викладене, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення скарги ОСОБА_5 , в інтересах якого діє адвокат ОСОБА_3 щодо визнання незаконної постанови слідчого СВ ВП №4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_6 про відмову в задоволенні клопотання адвоката від 14.10.2024 року про залучення заявника ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №12024052510000882 від 28.09.2024 року в якості потерпілого та проведення допиту в якості потерпілого з врученням пам'ятки про права та обов'язки особи; щодо скасування постанови слідчого СВ ВП №4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_6 про відмову в задоволенні клопотання адвоката від 14.10.2024 року про залучення заявника ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №12024052510000882 від 28.09.2024 року, як потерпілого та провести допит в якості потерпілого з врученням пам'ятки про права та обов'язки особи як потерпілого; щодо зобов'язання слідчого СВ ВП №4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_6 залучити ОСОБА_5 до кримінального провадження №12024052510000882 від 28.09.2024 в якості потерпілого, проведення допиту в якості потерпілого з врученням пам'ятки про права та обов'язки особи як потерпілого.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 26, 50, 55, 84, 91, 92, 110, 303, 307, 309, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Скаргу заявника ОСОБА_5 , в інтересах якого діє адвокат ОСОБА_3 , на постанову слідчого СВ ВП №4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_6 про відмову в задоволенні клопотання адвоката від 14.10.2024 року про залучення заявника ОСОБА_5 в якості потерпілого у кримінальному провадженні №12024052510000882 від 28.09.2024 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України - задовольнити частково.
Визнати постанову слідчого СВ ВП №4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_6 про відмову в задоволенні клопотання адвоката від 14.10.2024 року про залучення заявника ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №12024052510000882 від 28.09.2024 року в якості потерпілого та проведення допиту в якості потерпілого з врученням пам'ятки про права та обов'язки особи- незаконною.
Постанову слідчого СВ ВП №4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_6 про відмову в задоволенні клопотання адвоката від 14.10.2024 року про залучення заявника ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №12024052510000882 від 28.09.2024 року, як потерпілого та проведення допиту в якості потерпілого з врученням пам'ятки про права та обов'язки особи як потерпілого- скасувати.
Зобов'язати слідчого СВ ВП №4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_6 повторно розглянути питання щодо визнання ОСОБА_5 потерпілим в рамках кримінального провадження за №12024052510000882, відомості про яке внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань 28.09.2024 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України у відповідності до норм КПК України та фактичних обставин кримінального провадження.
У задоволенні вимоги адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_5 щодо зобов'язання слідчого СВ ВП №4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_6 по кримінальному провадженню №12024052510000882 від 28.09.2024, проведення допиту в якості потерпілого з врученням пам'ятки про права та обов'язки особи як потерпілого - відмовити.
Повний текст ухвали оголошений 30.10.2024 о 16.00 год.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1