Справа № 243/6129/24
Провадження № 2/243/1530/2024
30 жовтня 2024 року м. Слов'янськ
Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
Головуючого судді Дюміної Н.О.,
за участю секретаря судового засідання Петруся Д.О.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадженняцивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «НЕССО», за участю третіх осіб: приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу м. Києва Григорян Діани Гагіківни, приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Овсієнко Алли Вікторівни,
вимоги позивача: про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
учасники справи: не з'явились,
негайно після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив рішення про наступне:
І. Виклад позиції позивача.
1. 31 липня 2024 року позивача звернувся до Слов'янського міськрайонного суду Донецької області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «НЕССО», за участю третіх осіб: приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу м. Києва Григорян Діани Гагіківни, приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Овсієнко Алли Вікторівни про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у червня 2024 року в єдиному порталі державних послуг «Дія» їй стало відомо про відкриття виконавчого провадження щодо стягнення з неї заборгованості на підставі постанови приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Овсієнко А.В. від 11.06.2024 ВП №65168838. Загальна сума, що підлягає стягненню становить 17116,00 грн. Вищезазначена постанова видана при примусовому виконанні виконавчого напису №2848 виданого 30.03.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу м. Києва Григорян Д.Г. Вважає, що виконавчий напис може бути вчинений лише на підставі оригіналу нотаріально посвідченого договору. Заборгованість не є безспірною, тому виконавчий напис вчинено з грубим порушенням Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.
Вчиняючи виконавчий напис, нотаріусом не було враховано та не перевірено факт наявності чи відсутності спору щодо заборгованості, чим порушено приписи ст. 88 Закону України «Про нотаріат».
Посилаючись на наведені обставини та положення ст. 88 Закону України «Про нотаріат», позивач просить суд ухвали рішення яким визнати виконавчий напис № 2848 від 30.03.2021 виданий приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу м. Києва Григорян Д.Г. таким, що не підлягає виконанню.
ІІ. Процесуальні дії у справі.
2. Ухвалою суду від 19.08.2024 справу прийнято до провадження, відкрито спрощене позовне провадження у справі, призначене судове засідання. Витребувано докази по справі.
3. Позивач ОСОБА_1 була належним чином повідомлена про дату та час розгляду справи, але не використали свого права на безпосередню участь у судовому засіданні, надіслала на адресу суду заяву з проханням розгляд справи проводити у її відсутності.
4. Оскільки відповідач ТОВ «НЕССО» був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання (стаття 128 ЦПК), в судове засідання не з'явився без поважних причин, а представник позивач та позивач не заперечували проти проведення заочного розгляду справи, судом було постановлено ухвалу про заочний розгляд справи, що відповідає вимогам статей 280-281 ЦПК.
5. Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу м. Києва Григорян Д.Г. належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явилася, про причини неявки суду не повідомила, її неявка не перешкоджає розгляду справи по суті у відповідності до положень ст. 223 ЦПК України.
6. Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Овсієнко А.В. належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явилася, про причини неявки суду не повідомила, її неявка не перешкоджає розгляду справи по суті у відповідності до положень ст. 223 ЦПК України.
IІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
7. 11.06.2024 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Овсієнко А.В. у виконавчому провадженні № 65168838 винесена постанова про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника на підставі виконавчого напису № 2848 від 30.03.2021, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Григорян Д.Г. Так, зі змісту цієї постанови вбачається, що стягувачем у виконавчому провадженні є ТОВ «Фінанс Інновація», боржник - ОСОБА_1 .
8. 11.10.2024 приватним виконавцем Павелків Т.Л. у виконавчому провадженні № 65168838 винесена постанова про передачу виконавчого провадження.
ІV. Оцінка суду.
9. У статтях 15, 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
10. При цьому відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно з частиною першої статті 1 Закону України «Про нотаріат» нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
11. Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону «Про нотаріат»).
Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок).
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»).
12. Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.
Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
13. Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
14. Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку). Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв'язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.
При цьому стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
15. За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти наступних висновків.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»).
16. Однак, характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Захист прав боржника у процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається у спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, - шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов'язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.
Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
17. З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає у тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного.
Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи у частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 05 липня 2017 року у справі № 6-887цс17.
18. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити і зазначити у рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. Саме така правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 06.05.2020 по справі № 320/7932/16-ц.
19. Законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
20. Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
21. Відповідачем не надано суду доказів ані на підтвердження укладання договору з позивачем, ані договору про відступлення йому права вимоги за таким договором, ані відомостей на підтвердження розміру заборгованості, в той час як позивачем за змістом позовної заяви заперечується укладення такого правочину.
22. Отже, з урахуванням доводів позивача суд приходить до переконання про обґрунтованість вимог позивача. Таким чином позовні вимоги підлягають задоволенню.
V. Розподіл судових витрат між сторонами.
23. Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.
24. Позивачем документально підтверджено платіжним дорученням сплата при зверненні з позовом до суду судового збору в розмірі 1211,20 грн, який з урахуванням задоволених позовних вимог, має бути відшкодований позивачеві за рахунок відповідача.
Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. ст. 12, 13, 89, 259, 264-265, 267, 268 ЦПК України, 207, 1048, 1054, 1055 ЦК України, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», суд
1. Позовні вимоги ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «НЕССО», за участю третіх осіб: приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу м. Києва Григорян Діани Гагіківни, приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Овсієнко Алли Вікторівни про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
2. Визнати виконавчий напис №2848, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу м. Києва Григорян Д.Г. 30.03.2021 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Фінвнс Інновація» суму боргу у розмірі 17115,00 грн таким, що не підлягає виконанню.
3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «НЕССО», ідентифікаційний код юридичної особи 41146462, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , яка зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Суддя Н.О. Дюміна