Справа №127/29852/24
Провадження №1-кп/127/835/24
30 жовтня 2024 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
сторони обвинувачення: прокурора ОСОБА_3 ,
сторони захисту: адвоката ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 ,
інших учасників судового процесу: потерпілої ОСОБА_6 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі № 12 обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 286 Кримінального кодексу України, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.05.2024 за № 12024020010000899,
В провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 286 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Захисник обвинуваченого - адвоката ОСОБА_4 у судовому засіданні заявив клопотання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням обвинуваченого з потерпілою.
Обвинувачений ОСОБА_5 клопотання свого захисника підтримав та просив його задовольнити. При цьому зазначив, що наслідки звільнення від кримінальної відповідальності йому зрозумілі.
Потерпіла ОСОБА_6 зазначила, що вона дійсно примирилась з ОСОБА_5 та не має до останнього жодних претензій матеріального або морального характеру.
Прокурор проти задоволення заявленого клопотання не заперечував. Разом з тим, просив приєднати до матеріалів справи відомості щодо речових доказів, накладеного у кримінальному провадженні арешту, а також щодо вартості проведених під час досудового розслідування кримінального провадження судових експертиз.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши обвинувальний акт, суд дійшов до такого висновку.
З частини третьої статті 314 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) випливає, що у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення: 1) затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу; 2) закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу; 3) повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу; 4) направити обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження; 5) призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру; 6) доручити представнику персоналу органу пробації скласти досудову доповідь.
Частиною четвертою статті 286 КПК регламентовано, що якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 284 КПК кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Як суд зазначив вище, обвинувачений проти його звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням з потерпілою не заперечував, зауваживши, що розуміє, що таке звільнення є звільненням з нереабілітуючих підстав.
Зі змісту статті 46 КК випливає, що особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Згідно з обвинувальним актом, 29.05.2024 близько 12:10 год. ОСОБА_5 , керуючи технічно справним автомобілем марки Skoda, д.н. НОМЕР_1 , рухаючись по вулиці Київська в місті Вінниці, в напрямку до вулиці Стеценка, в районі електроопори № 1, не вжив своєчасних заходів для зменшення швидкості аж до зупинки керованого ним транспортного засобу, хоча повинен був і мав технічну можливість це зробити в момент об'єктивної появи в полі його зору пішохода ОСОБА_6 , яка перетинала проїзну частину дороги по розмітці регульованого пішохідного переходу на червоний забороняючий сигнал світлофора, справа-наліво по ходу руху автомобіля, внаслідок чого, з необережності, допустив наїзд на останню.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_6 отримала тілесні ушкодження у вигляді закритого внутрішньосуглобового багатоуламкового перелому проксимального метаепіфіза правої плечової кістки зі зміщенням та дефектом губчастої тканини голівки, садна 5-го пальця лівої кисті, які належать до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, оскільки перелом плечової кістки спричинив тривалий (понад 21 день) розлад здоров'я.
В ситуації, яка склалася, водій автомобіля Skoda мав технічну можливість запобігти наїзду на пішохода шляхом екстреного гальмування, із зупинкою автомобіля Skoda до смуги руху пішохода, тобто шляхом виконання вимог пункту 12.3 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР). При цьому в діях водія ОСОБА_5 убачається невідповідність вимогам пункту 12.3 ПДР, які з технічної точки зору перебувають в причинному зв'язку з виникненням події цієї дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП).
За вищевикладених обставин ОСОБА_5 порушив вимоги пункту 12.3 ПДР, відповідно до якого у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.
Порушення вимог пункту 12.3 ПДР водієм ОСОБА_5 знаходяться у причинному зв'язку з наслідками ДТП.
Органом досудового розслідування дії ОСОБА_5 кваліфіковані за частиною першою статті 286 КК за ознаками порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження. ОСОБА_5 проти такої кваліфікації його дій не заперечував.
Отже в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_5 вчинив необережний нетяжкий злочин. З наданих суду матеріалів випливає, що обвинувачений раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, тобто вчинив інкриміноване йому кримінальне правопорушення вперше, з потерпілою примирився, та остання претензій матеріального чи морального характеру до обвинуваченого не має. Також суд враховує, що за місцем проживання ОСОБА_5 характеризується позитивно, на обліках в лікаря-нарколога та лікаря психіатра не перебуває. При цьому проти звільнення від кримінальної відповідальності з підстав, передбачених статтею 46 КК, ОСОБА_5 не заперечував.
З огляду на викладене, суд вважає, що правові підстави, які б унеможливлювали закриття кримінального провадження, визначені частиною восьмою статті 284 КПК, в судовому засіданні встановлені не були, а отже клопотання необхідно задовольнити.
Питання щодо речових доказів слід вирішити відповідно до приписів статті 100 КПК.
Разом з тим, згідно з наданою стороною обвинувачення копією ухвали слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 04.06.2024 на речові докази у кримінальному провадженні накладено арешт, який згідно з приписами частини четвертої статті 174 КПК доцільно скасувати.
Суд також враховує позицію Верховного Суду, висловлену в постанові від 17.06.2020 (справа № 598/1781/17), згідно з якою КПК не обмежує процесуальну форму вирішення питання щодо розподілу процесуальних витрат, у тому числі витрат на правову допомогу, виключно обвинувальним вироком. Суд повинен вирішити питання про розподіл процесуальних витрат у будь-якому рішенні, яким завершується розгляд кримінального провадження по суті, у тому числі й в ухвалі про закриття кримінального провадження у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
А тому, суд дійшов до переконання, що згідно з частиною другою статті 124 КПК судові витрати необхідно покласти на обвинуваченого.
Керуючись статтями 284, 314, 371 КПК, суд
Звільнити ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності, передбаченої частиною першою статті 286 Кримінального кодексу України, на підставі статті 46 Кримінального кодексу України у зв'язку з примиренням винного з потерпілим.
Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 286 Кримінального кодексу України, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.05.2024 за № 12024020010000899, - закрити.
Речові докази:
- автомобіль марки Skoda, д.н. НОМЕР_1 , який поміщений на майданчик для тимчасово затриманих транспортних засобів (вулиця АДРЕСА_1 ), - повернути власнику або іншому законному володільцю.
Арешт, накладений на речові докази, на підставі ухвали слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 04.06.2024, - скасувати.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави 10601 (десять тисяч шістсот одну) гривню 92 (дев'яносто дві) копійки витрат на залучення експертів.
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя: