Справа 127/35491/24
Провадження 1-кс/127/15315/24
29 жовтня 2024 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участі:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання т.в.о. слідчого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , в рамках кримінального провадження № 12024020000000647 внесеного до ЄРДР 05.09.2024, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Республіки Вірменії, громадянина Республіки Вірменії, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, -
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло клопотання т.в.о. слідчого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , яке погоджене з прокурором, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 .
Клопотання мотивовано тим, що слідчим проводиться досудове розслідування кримінального провадження № 12024020000000647 внесеного до ЄРДР 05.09.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, в ході розслідування якого виникла необхідність у застосуванні відносно підозрюваного ОСОБА_4 міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В ході розгляду, з матеріалів клопотання встановлено, що у зв'язку із повномасштабним вторгненням 24.02.2022 російської федерації на територію України та на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони Президент України підписав Указ № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» із 5 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, дію якого продовжено до 09.11.2024 включно.
Пунктом 3 Указу передбачено, окрім іншого, що у зв'язку з введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватись конституційні права й свободи людини та громадянина, передбачені ст. 33 Конституції України.
Відповідно до «Правил перетинання державного кордону громадянами України» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 57 виїзд чоловіків призовного віку за межі України в умовах воєнного стану, за деякими виключеннями, не дозволяється.
Так, ОСОБА_4 , будучи мешканцем прикордонного регіону, володіючи інформацією про способи та порядок здійснення охорони державного кордону України, при цьому усвідомлюючи існування обмежень, щодо виїзду за кордон громадян України чоловічої статі призовного віку на період дії воєнного стану, діючи з корисливих мотивів з метою особистого збагачення, організував незаконне переправлення громадян України через державний кордон України на територію Республіки Молдова.
Зокрема, 25.10.2024 ОСОБА_4 за допомогою мобільного терміналу узгодив із ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 умови незаконного переправлення його та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , через державний кордон України на територію Республіки Молдова, час та місце незаконного переправлення та те, що 26.10.2024 у м. Вінниця він їх зустріне на своєму автомобілі, доставить до міста Могилів-Подільський Вінницької області, поселить до готелю та в подальшому спільно із ними направиться до місця здійснення незаконного перетину кордону та за допомогою надувного човна через річку Дністер переправить їх через державний кордон України на територію Республіки Молдова поза офіційними пунктами пропуску за грошову винагороду у розмірі 5000 (п'ять тисяч) євро з кожної людини та 250 євро за надання плавзасобу (надувного човна).
Після цього, ОСОБА_4 , з метою особистого збагачення, реалізуючи умисел, направлений на організацію незаконного переправлення осіб через державний кордон України, 26.10.2024 о 16:30 год. перебуваючи поряд з ТЦ «Мегамол», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , зустрівся із ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які діяли під контролем працівників правоохоронних органів у ході спеціального слідчого експерименту та бажали незаконно виїхати за межі України на територію Республіки Молдова поза офіційними пунктами пропуску.
У подальшому, 26.10.2024 в ході розмови під час зустрічі та безпосередньо в автомобілі «Opel Zafira» д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_4 , під час його руху до міста Могилів-Подільський Вінницької області, ОСОБА_4 надав ОСОБА_7 та ОСОБА_8 інструкції щодо подальших дій та вказав про необхідність заселення до готелю « ІНФОРМАЦІЯ_4 », що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 .
Відповідно до наданих ОСОБА_4 вказівок, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 заселилися до готелю «Смарагд», де повинні були чекати приїзду ОСОБА_4 , який в подальшому, згідно з їх попередньою домовленістю повинен був їх забрати та доставити до місця здійснення незаконного переправлення через державний кордон України до Республіки Молдова, а саме до берегу річки Дністер, де за допомогою надувного човна мав переправити ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які діяли під контролем працівників правоохоронних органів у ході спеціального слідчого експерименту, через річку Дністер на територію Республіки Молдова.
Після цього, реалізуючи свій злочинний намір, 27.10.2024 о 19:45 год. ОСОБА_4 прибув до готелю «Смарагд» у якому попередньо заселив ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , яким повідомив, що для здійснення їх незаконного переправлення через державний кордон України, вони повинні надати йому частину грошових коштів на перед, а саме 3000 євро, які в подальшому, 27.10.2024 о 20:20 год. перебуваючи на вулиці, перед готелем « ІНФОРМАЦІЯ_4 » за адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_7 передав на вимогу ОСОБА_4 , якого після отримання грошових коштів, на цьому ж місці, було затримано працівниками правоохоронних органів.
На підставі здобутих доказів 28.10.2024 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю Республіки Вірменії, громадянину Республіки Вірменії, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимому, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, тобто в організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, вчиненому щодо кількох осіб, з корисливих мотивів.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами:
- повідомленням про вчинення кримінального правопорушення від 04.09.2024;
- рапортом оперативних працівників від 12.09.2024;
- протоколом прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від ОСОБА_7 від 23.09.2024;
- показаннями свідка ОСОБА_7 від 23.09.2024, 22.10.2024 і 28.10.2024, який повідомив про обставини при яких ОСОБА_4 організовував незаконне переправлення державного кордону України та за яких обставин передавалися грошові кошти;
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участі свідка ОСОБА_7 від 22.10.2024;
- рапортом оперативних працівників від 18.09.2024;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 28.10.2024, який повідомив про обставини при яких ОСОБА_4 організовував незаконне переправлення осіб через державний кордон України;
- протоколом затримання підозрюваного ОСОБА_4 від 27.10.2024;
- протоколом обшуку автомобіля, яким користується ОСОБА_4 від 27.10.2024;
- протоколом обшуку домогосподарства за адресою: АДРЕСА_4 , де проживає ОСОБА_4 ;
ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від семи до дев'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна, не має стабільного законного джерела доходів та являється громадянином Республіки Вірменія, а тому може в будь-який момент без зайвих труднощів покинути місце проживання в тому числі має право на безперешкодний перетин державного кордону України та під загрозою застосування суворої міри покарання достовірно знаючи місця та способи незаконного переправлення осіб через державний кордон України, може здійснити спроби переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, в тому числі за межами України, тобто наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Також перебуваючи на волі без застосування дієвого запобіжного заходу, підозрюваний може незаконно впливати у кримінальному провадженні на свідків, а також знищити, сховати, спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, тобто наявні ризики, передбачені п. 2 та п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Крім того, характер вчиненого ОСОБА_4 кримінального правопорушення дає підстави вважати, що це є одним із основним джерел його доходу, тобто перебуваючи на волі без застосування дієвого запобіжного заходу ОСОБА_4 може продовжити свою злочинну діяльність та вчинити інший злочин, що є ризиком передбаченим п. 5 ч. 1 ст. 177 КК України.
Враховуючи те, що за свої злочинні дії підозрюваний ОСОБА_4 мав на меті отримав від ОСОБА_7 та ОСОБА_8 грошові кошти в сумі 10250 (десять тисяч двісті п'ятдесят) євро, що відповідно до офіційного курсу гривні щодо іноземних валют Національного банку України станом на 27.10.2024 становить 456548,3 гривні, найбільш дієвим, відповідно до вимог абзацу 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, буде визначення застави у розмірі сто п'ятдесят прожиткових мінімумів для працездатних осіб, з метою запобігання ризикам, передбаченим п. п. 1, 2, 3 і 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та забезпечення його належної процесуальної поведінки та виконання покладених на нього обов'язків.
Отже, застосування жодного іншого більш м'якого запобіжного заходу, окрім тримання під вартою, не зможе запобігти наявним ризикам.
Враховуючи викладене, слідчий просив слідчого суддю клопотання задовольнити та застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, слідчому судді пояснив, що по кримінальному провадженні існує ризик, зокрема те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, тому може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, продовжити вчиняти кримінальні правопорушення, чинити тиск на свідків, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, що унеможливлює обрання йому менш суворого запобіжного заходу.
Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні заперечили щодо задоволення клопотання слідчого, просили слідчого суддю застосувати більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний із позбавленням волі.
Слідчий суддя, вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши та проаналізувавши матеріали клопотання, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Враховуючи наведене, судовий розгляд клопотання здійснювався за фіксації судового процесу технічними засобами.
Стаття 177 КПК України, передбачає, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Стаття 183 КПК України, передбачає, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам.
Відповідно до вимог ст. 184 КПК України під час досудового розслідування слідством встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 покладається необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводяться наданні сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального провадження; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначених у клопотанні.
Вирішуючи питання про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу, слідчий суддя враховує вік та стан здоров'я, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності та місце проживання останнього та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.
Зокрема слідчий суддя враховує те, що ОСОБА_4 , раніше не судимий, має постійне місце проживання, одружений, має на утриманні малолітню дитину, підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення.
Разом із тим, органом досудового розслідування обґрунтовано наявність низки ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Зокрема, на теперішній час органом досудового розслідування ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні умисного тяжкого кримінального правопорушення. Враховуючи обставини кримінального правопорушення, тяжкість покарання за злочин, особу підозрюваного, тому слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку, що перебуваючи на волі підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, продовжити вчиняти кримінальні правопорушення, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що унеможливлює обрання йому більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.
При цьому, підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу ОСОБА_4 слідчий суддя не вбачає.
На час розгляду даного клопотання підозра щодо вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України - обґрунтована.
Прокурором в ході розгляду даного клопотання доведено, що вказані в клопотанні ризики, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів в даному випадку є недоцільним та не можливим і саме - тримання під вартою може запобігти зазначеним в клопотанні ризикам, а тому дане клопотання слідчий суддя вважає обґрунтованим, доведеним, та таким, що підлягає до задоволення.
Крім того, слідчим суддею врахована практика Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має право визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, у справі «Гафа проти Мальти» ЄСПЛ дійшов висновку про порушення статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, вказавши, що заявник перебував під вартою протягом майже 12 місяців після прийняття рішення про звільнення під заставу, свідчить про те, що національні суди не вжили необхідних заходів для визначення належного розміру застави.
З урахуванням обставин кримінального правопорушення, особи підозрюваного, слідчий суддя дійшов висновку, що з метою надання підозрюваному права на альтернативний вид запобіжного заходу, з урахуванням встановлених в судовому засіданні обставин, підозрюваному ОСОБА_4 необхідно визначити заставу, яка буде достатньою мірою гарантувати виконання покладених на нього обов'язків.
Враховуючи те, що стороною обвинувачення в клопотанні та в судовому засіданні доведено виключний випадок того, що розмір застави за тяжке кримінальне правопорушення не зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, тому слідчий суддя вважає за необхідне визначити розмір застави, який перевищує встановлений КПК України розмір для тяжкого кримінального правопорушення.
На підставі наведеного, керуючись ст. 176 - 178, 183, 184, 186, 193, 196, 197, 309, 400 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання т.в.о. слідчого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Строк тримання під вартою діє протягом 60 (шістдесяти) днів з моменту затримання ОСОБА_4 , тобто до 20 години 20 хвилин 27 грудня 2024 року (відповідно до протоколу затримання).
Строк дії ухвали суду про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою визначити до 27 грудня 2024 року.
Визначити ОСОБА_4 заставу в розмірі 150 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 454 200 (чотириста п'ятдесят чотири тисячі двісті) гривень, які необхідно внести на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У разі внесення застави на ОСОБА_4 будуть покладені наступні обов'язки:
- прибувати на виклики слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
- не відлучатись з населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду, повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;
- утриматись від спілкування із особами, які є свідками та підозрюваними у даному кримінальному провадженні;
- здати на відповідальне зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорта) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
Якщо ОСОБА_4 не виконає покладені на нього обов'язки, то застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.
У разі внесення застави та покладення обов'язків на підозрюваного ОСОБА_4 - визначити термін їх дії відповідно до ч. 6 ст. 194 КПК України, тобто в межах строку досудового розслідування на час покладення обов'язків.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.
Подача апеляційної скарги на дану ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя