Провадження № 33/821/551/24 Справа № 362/1380/24 Категорія: ст. 124 КУпАП Головуючий у І інстанції Щербак О. В. Доповідач в апеляційній інстанції Люклянчук В. Ф.
25 жовтня 2024 року м. Черкаси
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справах Черкаського апеляційного суду Люклянчук В.Ф., розглянувши апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 в інтересах потерпілого ОСОБА_2 на постанову судді Шполянського районного суду Черкаської області від 09 вересня 2024 року
Постановою, що оскаржується, провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, закрито на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
З постанови судді вбачається, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серія ААД № 563428 від 16.02.2024 - ОСОБА_3 20.10.2023 о 15 годині 30 хвилин на автодорозі «Київ-Одеса», 31 км+400 м., керуючи автомобілем MERCEDES-BENZ 3080, державний номерний знак НОМЕР_1 , під час виконання маневру перелаштування у напрямку справа на ліво відносно свого напрямку руху, не врахував дорожньо-транспортну обстановку, що склалась, не переконався у тому, що подальша зміна напрямку руху автомобіля під його керуванням буде безпечною і не створить перешкод або небезпеки іншим учасником руху, в результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем AUDI A6, державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 . Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження та завдано матеріальні збитки. Своїми діями ОСОБА_3 порушив вимоги п. 2.3б, 10.1, 10.3 ПДР України.
Дії ОСОБА_3 кваліфіковані поліцейським, як адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.
В апеляційній скарзі представник просить скасувати вищевказану постанову та постановити нову постанову, якою ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП, а провадження у справі закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Вважає, вищевказану постанову незаконною та необґрунтованою, такою, що прийнята з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права
Зазначає, що суд дійшов передчасного висновку про відсутність в діях ОСОБА_4 складу адміністративного правопорушення.
Вказує, на те, що з аналізу пошкоджень, виявлених на автомобілі MERCEDES-BENZ 3080, встановлено, що їх локалізація: задня ліва кутова частина, а тому стверджувати про фронтальний наїзд автомобіля AUDI A6 на задню частину автомобіля MERCEDES-BENZ 3080, є некоректним з огляду на той факт, що зазнали б пошкоджень повністю фронтальна задня частина по всій площині бамперу, крил, підсилювача та фар.
Тому, на думку захисника, в цій частині твердження суду про технічну спроможність версії ОСОБА_3 щодо його прямолінійного руху не узгоджуються з наявними пошкодженнями, виявленими на підтвердження виконання маневру перевлаштування ОСОБА_3 безпосередньо перед ДТП.
Також захисник вказує, що окремої уваги заслуговують пошкодження, виявлені на автомобілі AUDI A6.
З аналізу площі перекриття та деформації капоту чітко встановлено, що сила впливу здійснена під кутом про що свідчить залом металу капоту.
Зауважує, що експерт, який проводив автомеханічну експертизу, дійшов висновків про наявність порушень ПДР України з боку водія ОСОБА_3 та підтвердив попередні висновки експертів. Окрім того, здійснюючи дослідження дій ОСОБА_2 виключно на підставі версії ОСОБА_3 зазначив про невідповідність дій скаржника з посиланням виключно на покази водія ОСОБА_4 , які необхідно досліджувати у контексті інших матеріалів справи у сукупності.
Переконаний, що в частині дослідження зазначеного висновку суд не навів мотивів на спростування показів ОСОБА_2 , не врахував показання ОСОБА_4 , як можливу форму захисту у розрізі наявних матеріалів справи, а тому безпідставно відхилив зазначений доказ.
При апеляційному розгляді справи були заслухані:
- представник ОСОБА_1 , який підтримав вимоги апеляційної скарги, пославшись на її доводи;
- захисник Тарасюк А.В., який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, пославшись на законність постанови судді.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників справи, приходжу до таких висновків.
Згідно з ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У відповідності до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта тощо.
Даних вимог закону суддею було дотримано.
У відповідності до диспозиції ст. 124 КУпАП, встановлена адміністративна відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
У відповідності до п. 2.3.б ПДР для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Положення п. 10.1 ПДР визначають, що перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
За п. 10.3 ПДР у разі перестроювання водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що рухаються в попутному напрямку по тій смузі, на яку він має намір перестроїтися.
Закриваючи провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_4 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, суд першої інстанції належним чином перевірив та вірно оцінив обставини, з якими закон пов'язує настання адміністративної відповідальності та надав відповідну оцінку наявним доказам у справі.
Як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 563428 від 16.02.2024 ОСОБА_3 20.10.2023 о 15 годині 30 хвилин на автодорозі «Київ-Одеса», 31 км+400 м., керуючи автомобілем MERCEDES-BENZ 3080, державний номерний знак НОМЕР_1 , під час виконання маневру перелаштування у напрямку справа на ліво відносно свого напрямку руху, не врахував дорожньо-транспортну обстановку, що склалась, не переконався у тому, що подальша зміна напрямку руху автомобіля під його керуванням буде безпечною і не створить перешкод або небезпеки іншим учасником руху, в результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем AUDI A6, державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 .. В наслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження та завдано матеріальні збитки. Своїми діями ОСОБА_3 порушив вимоги п. 2.3б, 10.1, 10.3 ПДР України.
При оцінці цього доказу суддя районного суду мотивовано вказав, що цей протокол складений на підставі заяви адвоката Мельниченка М.С., в основу якої, зокрема, покладено постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 18.01.2024, якою провадження у справі закрито, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення. Разом із тим, відповідно до постанови Київського апеляційного суду від 06.05.2024 вказана постанова суду першої інстанції була скасована і визнано порушення ОСОБА_5 п.2.3, 12.1, 13.1 ПДР України, які перебувають у причинно-наслідковому зв'язку з настанням ДТП 20.10.2023 за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 142247 відносно ОСОБА_5 , та останнього визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП,справу закрито на підставі ст. 38 КУпАП за закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності.
Суд першої інстанції при закритті провадження у справі щодо ОСОБА_3 в основу прийнятої постанови поклав висновок експерта від 03.04.2024 № СЕ-19/111-24/18513-ІТ, згідно з якої у цій дорожньо-транспортній ситуації, при заданих характеристиках дорожньої обстановки та представлених на дослідження вихідних даних, з технічної точки зору, водій автомобіля «AUDI 6» д.н.з. НОМЕР_2 - ОСОБА_2 , повинен був діяти згідно з технічними вимогами пункту 13.1 ПДР України. У цій дорожньо-транспортній ситуації, при заданих характеристиках дорожньої обстановки та представлених на дослідження вихідних даних, з технічної точки зору, ПДР України не регламентують дії водія автомобіля «лідера», в даному випадку водія автомобіля MERCEDES BENZ 308D д.н.з. НОМЕР_1 - ОСОБА_3 , щодо запобігання попутних зіткнень з транспортним засобом, що рухається позаду, окрім випадків безпідставних дій водія (рух без потреби з дуже малою швидкістю, різке гальмування, зміна напрямку руху), а тому обов'язок запобігання попутних зіткнень полягає на водіїв транспортних засобів, що рухаються позаду об?єкта можливої небезпеки. З технічної точки зору, в діях водія автомобіля «MERCEDES BENZ 308D» д.н.з. НОМЕР_1 , не вбачається невідповідності вимогам ПДР України.
Водночас суд першої інстанції, як зазначено у постанові, критично оцінив висновок експерта № 2023-0412 від 10.12.2023, як доказ вини ОСОБА_3 у ДТП, оскільки, зазначаючи про наявність зміни напрямку руху автомобіля MERCEDES BENZ 308D, експерт навів часткові пошкодження вказаного автомобіля. У той же час експерт не взяв до уваги пошкодження номерного знаку, який розташований по середині автомобіля. Таким же чином - критично суд оцінив висновок експерта від 28.06.2024 № СЕ-19/124-24/8520-ІТ, оскільки експертом на поставлені перед ним питання надано по два варіанти відповідей у залежності від оцінки ним пояснень учасників ДТП, не надавши оцінки (аналізу) іншим відомостям, наявним у матеріалах справи.
Щодо цих висновків експертів № 2023-0412 від 10.12.2023, 03.04.2024 № СЕ-19/111-24/18513-ІТ апеляційний суд зауважує, що в аспекті визнання їх допустимими доказом, на порушення приписів ст. 273 КУпАП стосовно порядку призначення експертиз у справі про адміністративне правопорушення.
У відповідності до згаданої норми законодавства про адміністративні правопорушення - експерт призначається органом (посадовою особою), у провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення.
Утім в цій справі експерт, що проводив ці експертизи, не призначався органом (посадовою особою), у провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення, у даному випадку - суддею, що не узгоджується з ст. 273 КУпАП.
З урахуванням наведеного вказані висновки експертів є недопустимими доказами, оскільки вони отримані у непередбаченому законом порядку.
З приводу експертизи 28.06.2024 № СЕ-19/124-24/8520-ІТ, апеляційний суд зауважує, що вона проведена за двома варіантами (версіями) кожного з водіїв, що причетні до ДТП: 1) версія водія «AUDI 6» д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_2 , за якою водій «MERCEDES BENZ 308D» д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_3 змінював напрямок свого руху при виконання маневру перестроювання та розвору; 2) версія водія «MERCEDES BENZ 308D» д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_3 , за якою він рухався в лівій смузі руху і напрямок свого руху не змінював.
Експерт у висновку № СЕ-19/124-24/8520-ІТ визначив, що за першим варіантом: ОСОБА_3 для забезпечення безпеки дорожнього руху повинен був діяти у відповідності до вимог п.п. 10.1, 10.3 ПДР, для виконання яких він перешкод технічного характеру не мав та в його діях вбачаються невідповідності цим вимогам ПДР, які з технічної точки зору, знаходилися у причинному зв'язку з виникненням даної пригоди.
Дали експерт за другим варіантом встановив, що оцінка дій ОСОБА_3 відповідно до ПДР, а також визначення технічної можливості уникнути зіткнення з автомобілем «AUDI 6» д.н.з. НОМЕР_2 з технічної точки зору втрачає сенс, оскільки на момент пригоди автомобіль «MERCEDES BENZ 308D» д.н.з. НОМЕР_1 рухався попереду автомобіля «AUDI 6» д.н.з. НОМЕР_2 по тій же смузі прямолінійно і напрямку свого руху не змінював.
Отже у цій справі основоположним є визначити чи змінював водій ОСОБА_3 напрямок свого руху при виконання маневру перестроювання (розвору) або рухався прямолінійно, напрямку свого руху не змінював.
На підтвердження вини ОСОБА_3 особа, уповноважена на складання протоколу про адміністративне правопорушення, надав схему місця ДТП, якою зафіксовано розташування транспортних засобів - прямолінійно один транспортний засіб до іншого, автомобілі рухались в одному напрямку по одній смузі. Отже фактичні дані цієї схеми беззаперечно не підтверджують версію ОСОБА_2 щодо зміни напрямку руху водієм ОСОБА_3 .
Фотознімки транспортних засобів з місця ДТП, опис пошкоджень транспортних засобів, що вказаний у схему місця ДТП так само безсумнівно не вказають на порушення водієм ОСОБА_3 ПДР, що перебувають у причинному зв'язку з ДТП.
Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що в діях водія ОСОБА_3 не вбачається порушення вимог п.п. 2.3.б, 10.1, 10.3 ПДР України, які перебували в причинно-наслідковому зв'язку з виникненням ДТП.
Згаданою постановою Київського апеляційного суду від 06.05.2024 встановлено, що автомобіль «MERCEDES BENZ 308D», д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_3 рухався попереду автомобіля «AUDI 6» д.н.з. НОМЕР_2 в тій самій смузі. В тій справі було встановлено, що порушення водієм ОСОБА_2 п.2.3, п.12.1, п.13.1 ПДР України перебувають у причинно-наслідковому зв'язку з настанням ДТП та його наслідками, оскільки він проявив неуважність, не стежив за дорожньою обстановкою, не обрав безпечної швидкості руху та безпечної дистанції.
Отже за обставинами цього ДТП, за участі водіїв ОСОБА_3 і ОСОБА_2 . Київським апеляційним судом 06.05.2024 було прийнято преюдиціальне рішення.
Хоча законодавством про адміністративне правопорушення прямо й не передбачено можливість врахування встановлених судом обставин в інших справах, зокрема у справі про притягнення особи до адміністративної відповідальності, апеляційний суд, з огляду на сталу судову практику, а також положення ст. 129-1 Конституції України, ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо обов'язковості судових рішень, враховує постанову судді Київського апеляційного суду від 06.05.2024.
Отже доводи сторони захисту про порушення водієм ОСОБА_3 вимог п.п. 2.3.б, 10.1, 10.3 ПДР України, що перебуває у причинно-наслідковому зв'язку із розвитком даної ДТП, були перевірені належним судом, втім свого підтвердження не знайшли.
Апеляційний суд задля запобіганню появі протилежних за змістом судових рішень, не вбачає підстав для відступу від цих висновків суду, оскільки преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи щодо яких встановлено ці обставини.
Відповідно до вимог п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, з урахуванням встановлення апеляційним судом відсутності в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 294 КУпАП
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 в інтересах потерпілого ОСОБА_2 залишити без задоволення, постанову судді Шполянського районного суду Черкаської області від 09 вересня 2024 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя В.Ф. Люклянчук