Справа № 161/17721/24 Провадження №22-ц/802/1105/24 Головуючий у 1 інстанції: Пушкарчук В. П.
Доповідач: Матвійчук Л. В.
30 жовтня 2024 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Матвійчук Л. В., вивчивши апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27 вересня 2024 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного комунального підприємства «Луцьктепло» про зміну розміру визначених платежів та звільнення від них,
У вересні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом.
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27 вересня 2024 року у відкритті провадження за позовом ОСОБА_1 відмовлено.
Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, позивач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу не оплачену судовим збором у розмірі ставки встановленої законом.
Одночасно в апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 клопотав про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, покликаючись на те, що його майновий стан не дає можливості сплатити судовий збір у визначеному законом розмірі.
Ухвалою Волинського апеляційного суду від 17 жовтня 2024 року у задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги відмовлено. Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 у цій справі залишено без руху та надано строк для усунення недоліку апеляційної скарги, а саме сплати судового збору у розмірі 605 грн 60 коп. - десять днів з дня вручення копії цієї ухвали. Роз'яснено наслідки невиконання вимог ухвали суду.
25 жовтня 2024 року позивач ОСОБА_1 на виконання вимог ухвали апеляційного суду засобами поштового зв'язку подав заяву, в якій зазначав, що у жовтні 2024 року отримав пенсію за віком у розмірі 3 717 грн 22 коп., яка є єдиним джерелом його існування та з якої йому необхідно сплатити житлово-комунальні послуги, що разом із сумою судового збору 605 грн 60 коп. становить 2 796 грн 60 коп., залишок пенсії - 920 грн 62 коп. Просить повторно розглянути обставини та підстави звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції у цій справі через неможливість його сплати у розмірі визначному для працездатних осіб, до яких він не відноситься. Крім того, просить скористатися правом згідно з ч. 9 ст. 141 ЦПК України та покласти сплату судового збору за подання апеляційної скарги разом з іншими судовими витратами на апеляційне оскарження на відповідача.
Згідно з ч. 1 ст. 136 ЦПК України суд враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у ч. 1 ст. 136 ЦПК України, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати (ч. 3 ст. 136 ЦПК України).
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Згідно з ч. 2 цієї статті суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Таким чином, закон визначає вичерпні підстави для звільнення від сплати судового збору.
З аналізу вказаних норм закону вбачається, що крім зазначення належних підстав для звільнення від сплати судового збору, позивачу також необхідно подати до суду відповідні докази.
Водночас наведені позивачем у заяві обставини та надані докази не дають передбачених законом підстав для звільнення його від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, не свідчать про скрутний майновий стан позивача та не є переконливою підставою для звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги у цій справі.
Апеляційний суд враховує те, що передбачена ст. 8 Закону України «Про судовий збір» можливість звільнення від сплати судового збору є правом суду, а не його обов'язком, і застосовується як правило у виключних випадках.
Крім того, розмір судового збору, що підлягає сплаті за подання апеляційної скарги на ухвалу суду у цій справі, не перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача за попередній календарний рік і саме річний розмір доходу особи за попередній календарний рік, а не місячний, ураховується судом при вирішенні питання про звільнення особи від сплати судового збору. Апеляційним судом згідно із наданими позивачем доказами при постановленні ухвали від 17 жовтня 2024 року про залишення апеляційної скарги без руху ураховано, що розмір судового збору, який підлягає сплаті позивачем за подання апеляційної скарги у цій справі, не перевищує 5 відсотків розміру його річного доходу.
Водночас апеляційний суд не вбачає підстав для застосування положень ч. 9 ст. 141 ЦПК України, якою передбачено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору, оскільки випадку зловживання відповідачем чи його представником процесуальними правами не встановлено, а позивачем не доведено, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача.
Зважаючи на наведене, позивачу ОСОБА_1 належить продовжити визначений в ухвалі Волинського апеляційного суду від 17 жовтня 2024 року строк для усунення недоліку поданої апеляційної скарги, а саме сплати судового збору - п'ять днів з дня вручення копії цієї ухвали.
Керуючись ч. 4 ст. 356, ч. 2 ст. 357 ЦПК України, апеляційний суд
Продовжити позивачу ОСОБА_1 строк для усунення недоліку апеляційної скарги, визначеного ухвалою Волинського апеляційного суду від 17 жовтня 2024 року, а саме сплати судового збору - п'ять днів з дня вручення копії цієї ухвали.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог суду апеляційна скарга буде визнана неподаною й повернута особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя