Справа № 761/34150/24
Провадження № 3/761/7580/2024
07 жовтня 2024 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Волошин Василь Олександрович, розглянувши матеріали, які надійшли від Ради адвокатів Київської області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , який обіймає посаду директора Департаменту фінансів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), місцезнаходження: м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36, -
за ч. 5 ст. 212-3 КУпАП, -
У вересні 2024р. до Шевченківського районного суду міста Києва надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі по тексту - КУпАП).
Як вбачається із змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії КС №00565, який складений 28 серпня 2024р. уповноваженим Радою адвокатів Київської області щодо складання та підписання протоколів про адміністративне правопорушення ОСОБА_2 , 17 липня 2024р. адвокат Балюра А.С., у відповідності до ст.ст. 20, 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» звернувся до Голови Київської міської ради ОСОБА_3 з адвокатським запитом за вх.№ 16/07-24-01.
Як зазначено у протоколі, листом від 23 липня 2024р. за вх.№ 054-9-09/1574 за підписом директора Департаменту фінансів КМДА ОСОБА_1 в надані інформації у відповідь на адвокатський запит було фактично відмовлено, не надано відповіді жодне із поставлених у адвокатському запиті питань. Така відмова є неправомірною, а отже в діях директора департаменту фінансів КМДА ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 212-3 КУпАП.
07 жовтня 2024р. за допомогою засобів підсистеми ЄСІТС «Електронний Суд» ОСОБА_1 подано до суду клопотання про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення відносного останнього за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Свою позицію ОСОБА_1 мотивував тим, що Департаментом фінансів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі по тексту - Департамент) надано повну та вичерпну інформацію, якою володіє Департамент в межах його компетенції у відповідь на вищевказаний адвокатський запит. Крім того, ОСОБА_1 зазначив, що 14 серпня 2024р. за вх. 05409-08/1720 останнім на було направлено пояснення Голові Ради адвокатів Київської області за допомогою засобів електронного зв'язку із накладенням кваліфікованого електронного підпису, які не було враховано під час складання вищезазначеного протоколу. Також ОСОБА_1 просив суд звернути увагу, що у протоколі відсутній його підпис, не роз'яснено його права і обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України, що є порушенням вимог, встановлених законом щодо форми і змісту протоколу, а також некоректно зазначено його посаду.
В судовому засіданні ОСОБА_1 просив суд закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносного останнього за ч. 5 ст. 212-3 КУпаП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, з підстав, викладених у відповідному клопотанні.
В судове засідання адвокат Балюра А.С. не з'явився, про день, місце та час розгляду справи повідомлявся в установленому законом порядку, подав до суду заяву, в якій просив суд здійснювати розгляд вказаного протоколу про адміністративне правопорушення у відсутність останнього, а також зазначив, що підтримує свою заяву про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 212-2,
Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до наступного.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280, 256 КУпАП, одним із завдань провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи. Необхідно також встановити, чи вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, які мають значення для справи. Наявним у матеріалах справи доказам, суд повинен дати належну оцінку.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Відповідно до п. 43) рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008р. у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Частиною 5 ст. 212-3 КпАП України визначений склад правопорушення за неправомірну відмову в наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, у відповідь на адвокатський запит, запит кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, її палати або члена відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Аналіз вказаної норми закону дає підстави стверджувати те, що неправомірна відмова в наданні інформації на адвокатський запит, несвоєчасне надання інформації на адвокатський запит, неповне надання інформації на адвокатський запит, надання інформації на адвокатський запит, що не відповідає дійсності є самостійними складами зазначеного вище адміністративного правопорушення.
Отже, об'єктивна сторона вказаного правопорушення полягає у неправомірній відмові в наданні інформації, несвоєчасному або неповному наданні інформації, наданні інформації, що не відповідає дійсності, у випадках, коли така інформація підлягає наданню на запит громадянина чи юридичної особи відповідно до названого Закону.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності.
Суб'єктом правопорушення може бути лише посадова особа.
Так, за змістом положень ч.ч. 1 та 2 ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатський запит - письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об'єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту.
Орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов'язані не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом.
Суд зауважує, що згідно п. 4) ч. 3 ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов'язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи.
Стаття 278 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує питання чи правильно складений протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Так, при перевірці обставин, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, судом встановлено, що 17 липня 2024р. за вх.№ 16/07-24-1 від 16 липня 2024р. адвокат Балюра А.С., в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр-Рітейл», у порядку ст.ст. 20, 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» звернувся до Голови Київської міської ради ОСОБА_3 із адвокатським запитом, в якому просив надати наступну інформацію:
1. Чому за період з 23 листопада 2023р. (дата ухвалення постанови Північного апеляційного господарського суду про стягнення 4 664 924,50 грн.) до 14 грудня 2023р. (дата затвердження Київською міською радою рішення №7531/7572 «Про бюджет міста Києва на 2024 рік») не було передбачено окремої бюджетної програми чи відповідних бюджетних призначень для відшкодування шкоди чи збитків, принаймні на виконання зазначеного судового рішення, яке набрало законної сили?
2. Внаслідок дій або бездіяльності яких посадових осіб (із зазначенням прізвища, імені по батькові) та якого виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в листопаді-грудні 2023рр. до рішення №7531/7572 «Про бюджет міста Києва на 2024 рік» не було передбачено окремої бюджетної програми чи відповідних бюджетних призначень для відшкодування шкоди чи збитків згідно постанови Північного апеляційного господарського суду від 23 листопада 2023р. про стягнення на користь ТОВ «Центр- Ритейл» 4 664 924,50 грн.?
3. На виконанні у кого саме з посадових осіб (із зазначенням прізвища, імені та по батькові) Департаменту фінансів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) знаходиться лист Головного управління Державного казначейства України у місті Києві №08-08.2-10/2843 від 18 березня 2024р. щодо розгляду питання внесення змін до рішення про бюджет міста Києва на поточний рік або виділення коштів з резервного фонду місцевого бюджету на зазначену мету?
4. Які заходи вживалися такою посадовою особою Департаменту фінансів з метою внесення змін до рішення про бюджет міста Києва на поточний рік?
5. Яка кількість пленарних засідань та у які дати відбулася з 18 березня 2024р. по дату звернення з даним адвокатським запитом, та чому на жодному з них не розглядалося питання провнесення на підставі листа Казначейства №08-08.2-10/2843 від 18 березня 2024р. змін до рішення про бюджет міста Києва на поточний рік або виділення коштів з резервного фонду місцевого бюджету на виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 23 листопада 2023р. про стягнення з бюджету міста Києва на користь ТОВ «Центр-Ритейл» 4 664924,50 грн.?
6. Коли до рішення Київської міської ради від 14 грудня 2023р. №7531/7572 «Про бюджет міста Києва на 2024 рік» на підставі листа Головного управління Державної казначейської служби у місті Києві №08-08.2-10/2843 від 18 березня 2024р. будуть внесені зміни до рішення про бюджет міста Києва на поточний рік або виділені кошти з резервного фонду місцевого бюджету на зазначену мету?
Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення, дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 5 ст. 212-3 КУпАП, а саме - неправомірна відмова в наданні інформації у відповідь на адвокатський запит.
Проте, за змістом відповіді директора Департаменту ОСОБА_1 , адвокату Балюрі А.С. не було відмовлено у наданні інформації на адвокатський запит від 16 липня 2024р. вх.№16/07-24-1, оскільки 23 липня 2024р. за вх.054-9-09/1574 за дорученням заступника міського голови - секретаря Київської міської ради ОСОБА_4 від 17 липня 2024р. №27188 та першого заступника голови Київської міської державної адміністрації М. Поворозника від 17 липня 2024р. №27186 Департаментом за підписом його директора ОСОБА_1 розглянуто вищевказаний адвокатський запит та роз'яснено, що відповідно до ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» затвердження/внесення змін до рішення про бюджет міста Києва відноситься до виключної компетенції Київської міської ради.
Також роз'яснено, що на виконання ст. 75 Бюджетного кодексу України головні розпорядники бюджетних коштів організують розроблення бюджетних запитів для подання місцевим фінансовим органам у терміни та порядку, встановлені цими органами. Головні розпорядникибюджетних коштів забезпечують своєчасність, достовірність та зміст поданих місцевим фінансовим органам бюджетних запитів, які мають містити всю інформацію, необхідну для аналізу показників проєкту місцевого бюджету, згідно з вимогами місцевих фінансових органів. Місцеві фінансові органи на будь-якому етапі складання і розгляду проєктів місцевих бюджетів здійснюють аналіз бюджетного запиту, поданого головним розпорядником бюджетних коштів, з точки зору його відповідності меті, пріоритетності, а також дієвості та ефективності використання бюджетних коштів. На основі результатів аналізу керівник місцевого фінансового органу приймає рішення про включення бюджетного запиту до пропозиції проекту місцевого бюджету перед поданням його на розгляд виконавчому органу Київської міської ради.
Так, директором Департаменту адвокату Балюрі А.С. повідомлено, що бюджетних запитів щодо включення видатків на виконання рішення суду від головних розпорядників бюджетних коштів, що брали участь в судових процесах, до Департаменту фінансів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) не надходило.
Крім того, у відповідь на питання №3 ОСОБА_1 чітко надано відповідь що лист Головного управління Державного казначейства України у місті Києві №08-08.2-10/2843 від 18 березня 2024р. носить виключно інформаційних характер, який Департаментом взято до відома та направлено до постійної комісії Київради з питань бюджету, соціально-економічного розвитку та інвестиційної діяльності.
Крім того, роз'яснено, що Департамент відповідно до вимог Бюджетного кодексу України та Регламенту Київської міської ради не є суб'єктом подання проекту рішення про бюджет міста Києва.
Разом з тим, суд зауважує, що п.7) ч. 5 ст. 4 Регламенту Київської міської Ради, затвердженого рішенням Київської міської ради від 04 листопада 2021р. №3135/3176 визначено, що київський міський голова в межах повноважень, визначених чинним законодавством України, серед іншого, забезпечує підготовку на розгляд Київради проєкту Програми економічного і соціального розвитку міста Києва, проєктів міських цільових програм, проєкту бюджету міста Києва та звіту про його виконання, рішень Київради з інших питань, що належать до її відання.
З огляду на викладене, на переконання суду, Департаментом в особі його директора ОСОБА_1 , в порядку ст.ст. 20, 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», розглянуто вказаний адвокатський запит та надано вичерпну відповідь, якою володіє Департамент у межах його компетенції, враховуючи приписи ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування», ст. 75 Бюджетного кодексу України та п. 7) ч. 5 ст. 4 Регламенту Київської міської Ради, затвердженого рішенням Київської міської ради від 04 листопада 2021р. №3135/3176.
При цьому, жодних матеріалів, які б спростовували відповідь Департаменту фінансів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в матеріалах даної справи не міститься, а тому доводи в протоколі про адміністративне правопорушення серії КС №00565 від 28 серпня 2024р., щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за ч. 5 ст. 212-3 КУпАП (неправомірна відмова в наданні інформації у відповідь на адвокатський запит) матеріалами справи не доведено.
А отже, матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять переконливих доказів на підтвердження наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 212-3 КУпАП.
Крім того, як вбачається зі змісту вказаного протоколу, у ньому не вірно зазначено відомості про особу, стосовно якої складено протокол, що полягає у некоректному зазначенні посади, яку обіймає останній, а саме: у протоколі вказано посаду як «директор департаменту фінансів КМДА, а натомість ОСОБА_1 обіймає посаду директора Департаменту фінансів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
Також до вказаного протоколу не долучено пояснення особи яка притягається до адміністративної відповідальності , які було направлено останнім Голові Ради адвокатів Київської області 14 серпня 2024р. за вх. 05409-08/1720 за допомогою засобів електронного зв'язку із накладенням кваліфікованого електронного підпису ОСОБА_1 .
Отже, протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 складений із порушенням ст. 254 КУпАП та всупереч вимогам ст. 256 КУпАП, тому такий протокол не можна вважатися належним та допустимим доказом.
У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18 січня 1978 року та «Коробов проти України» від 21 жовтня 2011р. Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
Відповідно до Рішення ЄСПЛ у справі «Малофєєва проти Росії» від 30 травня 2013р., Суд зазначив, що у випадку коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Згідно з п. 1) ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, вбачається, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбачений ч. 5 ст. 212-3 КУпАП. А відтак даний адміністративний матеріал підлягає закриттю відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 245, 247, 251, 256, 283, 284 КУпАП, -
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно директора Департаменту фінансів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації ОСОБА_1 , за ч. 5 ст. 212-3 КУпАП закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Провадження у справі - закрити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги.
Суддя: