Справа № 761/22783/24
Провадження № 2/761/8011/2024
30 серпня 2024 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Юзькова О.Л., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності,-
ОСОБА_1 звернулася до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на гараж «Е» пл.. 14,5 кв. м., масандру а4 пл. 50,3 кв. м., в яку входить: сходова клітка пл.2, 1 кв.м., передня пл. 3,9 кв.м., ванна пл. 4,1 кв.м, житлові кімнати пл. 15,7 та 13,1 кв.м., кладова пл. 3,7 кв.м. та вбиральня пл. 2,8 кв.м, кухня - 4,9 кв.м у будинку АДРЕСА_1 .
Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено та передано судді Юзьковій О.Л.
Згідно з Інформацією про задеклароване/зареєстроване місце проживання особи за №114615153 від 24.06.2024 яка в Єдиному державному демографічному реєстрі про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи, відповідач ОСОБА_3 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 з 02.11.2000 по 14.05.2024, знятий з реєстрації в зв'язку із смертю.
Згідно частини 1 статті 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до положень ст.ст. 25, 30 ЦК України, ст.ст.46-48 ЦПК України позов може бути поданий лише до особи (відповідача), яка має цивільну процесуальну правоздатність та дієздатність.
Згідно з частиною четвертою статті 25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.
У зв'язку з тим, що відповідач ОСОБА_3 помер, припинилась і його цивільна процесуальна правоздатність (здатність мати цивільні процесуальні права та обов'язки).
Об'єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 20 червня 2019 року у справі № 185/998/16-ц (провадження № 61-33766сво18) зробила висновок на підставі аналізу наведених норм процесуального права, що на момент звернення із позовом до суду відповідач у справі повинен мати цивільну процесуальну правосуб'єктність. В іншому разі провадження у справі не може бути відкрито, а відкрите підлягає закриттю, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (пункт 1 частини першої статті 255 чинного ЦПК України).
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 15 квітня 2020 року в справі №203/201/19 (провадження №61-20609св19), в постанові Верховного Суду від 18 грудня 2019 року в справі №321/1118/16-ц (провадження №61-28917св18), в постанові Верховного Суду від 25 вересня 2019 року в справі №183/303/16 (провадження №61-10982св18), в постанові Верховного Суду від 21 серпня 2019 року в справі №405/5728/16-ц (провадження №61-29815св18), в постанові Верховного Суду від 24 липня 2019 року в справі №621/1867/15-ц (провадження №61-27512св18), у постанові Верховного Суду від 14 лютого 2018 року в справі №310/10284/15-ц (провадження №61-2717св18), ухваленій Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду.
Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 186 ЦПК України.
За вказаних обставин, у відкриття провадження в частині вимог заявлених до ОСОБА_3 має бути відмовлено.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 19, 175-177, 187, 190-192, 260-261, 272, 274-275, 277-279, 353 ЦПК України, суддя, -
Відмовити у відкритті провадження в цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ) до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності в частині вимог до ОСОБА_3 .
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до вказаного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням п. 15.5. Перехідних положень ЦПК України.
Суддя: