Справа №760/7234/22 Провадження №2/760/8651/24
про зупинення провадження у справі
«30» жовтня 2024 року м. Київ
Солом'янський районний суд міста Києва в складі:
головуючої судді Тесленко І. О.,
за участю секретаря судового засідання Бережної С. П.,
представника позивача адвоката Стеценка Т. М.,
представника відповідача адвоката Мелехової О. С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в підготовчому засіданні по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики, заяву представника відповідача адвоката Мелехової О. С. про зупинення провадження по справі,
У провадженні Солом'янського районного суду міста Києва знаходиться справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 17 липня 2024 року вказану справу прийнято до розгляду, призначено підготовче засідання по справі та призначено судове засідання.
Від представника відповідача 06 серпня 2024 року надійшло клопотання про зупинення провадження у справі № 760/7234/22.
Зазначене клопотання обґрунтовано тим, що у червні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики. Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 29 листопада 2022 року у справі №760/7234/22 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 кошти у сумі 9 366 241, 00 грн., витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000,00 грн. та 12 405,00 грн. судового збору. Постановою Київського апеляційного суду від 11 жовтня 2023 року у справі № 760/7234/22 апеляційну скаргу представника відповідача - адвоката Яковенка В. М. залишено без задоволення, а рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 29 листопада 2022 року - без змін. Додатковою постановою Київського апеляційного суду від 06 грудня 2023 року у справі № 760/7234/22 заяву представника позивача - ОСОБА_3 про розподіл судових витрат на правничу допомогу задоволено та стягнено з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 91 500,00 грн. Постановою Верховного Суду від 30 травня 2024 року у справі № 760/7234/22 касаційні скарги відповідача задоволено, рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 29 листопада 2022 року, постанову Київського апеляційного суду від 11 жовтня 2023 року та додаткову постанову Київського апеляційного суду від 06 грудня 2023 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції. У вказаній постанові Верховного Суду від 30 травня 2024 року суд касаційної інстанції зауважив, що суди попередніх інстанцій не врахували, що у справах про стягнення заборгованості на підставі договорів позики, укладених як у формі розписки, так і окремим документом, необхідно досліджувати відповідні боргову розписку та договір позики, а оскільки у відповідача виник сумнів щодо автентичності підпису на договорі позики та розписки від 07 січня 2021 року, оригінали яких відсутні у матеріалах справи, дане питання підлягає з'ясуванню. Суд першої інстанції не з'ясував обставин, які належать до предмету доказування, не спростував доводів відповідача щодо автентичності підпису на договорі позики та розписки від 07 січня 2021 року, не витребував та не долучив до матеріалів справи оригінали договору та розписки та, не вирішивши належним чином клопотання про призначення експертизи, яке було викладено у відзиві на позовну заяву, безпідставно відмовив у задоволенні клопотання про призначення експертизи, яке було заявлене у судовому засіданні 29 листопада 2022 року, вважаючи що таке клопотання подано з порушенням процесуальних строків. Суд апеляційної інстанції на зазначені порушення уваги не звернув та дійшов передчасного висновку про залишення рішення суду першої інстанції без змін. За таких обставин оскаржені судові рішення було скасовано з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції. За період з 27.05.2020 по 31.01.2022 відповідачем в якості оплати за отримані консультаційні послуги були здійснені перерахування позивачу у різних сумах, зокрема 50000,00 грн., 130000,00 грн., 190000,00 грн., 110000,00 грн., 39000,00 грн. та по щомісячно по 149000,00 грн. за період з квітня 2021 року по січень 2022 року за усною домовленістю між сторонами, що підтверджується відповідною банківською довідкою № 012-1-012-01-012-1/181 БТ від 14.03.2023, що нівелює та спростовує висновок суду першої та апеляційної інстанції про сплату сум, вказаних в оспорюваному договорі позики. У січні 2021 року відповідачем було здійснено виліт на відпочинок до Об'єднаних Арабських Еміратів на період з 03.01.2021 по 11.01.2021 р., що підтверджується паспортом громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1 з відповідними відмітками, листом Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 12.01.2023 № 91-1416/18/23, відповідно якого Державна прикордонна служба України підтвердила перетин кордону позивачем 03.01.2021 о 13:21 рейсом 1728 Київ-Дубай та повернення до України 11.01.2021 о 21:56 рейсом 1729 Дубай-Київ та банківською випискою ОТП Банку від 10.03.2023, відповідно до якої підтверджується здійснення покупок в місті Дубай в місцевій валюті з 07.01.2021 по 11.01.2021 р. Відповідач заперечував проти підписання та укладення вказаного у рішенні Солом'янського районного суду міста Києва № 760/7234/22 договору позики та розписки від 07.01.2021 між сторонами; стверджував, що не підписував фінансово-зобов'язальних договорів з позивачем та, відповідно, не підписував договору позики та розписку від 07.01.2021 р., як і не отримував від позивача жодних коштів, зазначаючи, що фізично не міг підписати і отримати від позивача в місті Києві будь-які кошти 07.01.2021, оскільки з 03.01.2021 по 11.01.2021 перебував не тільки поза межами міста Києва (як зазначено в оскаржуваному договорі та розписці), а взагалі поза межами території України (оскільки перебував в Об'єднаних ОСОБА_4 ), що у тому числі підтверджується паспортом громадянина України для виїзду за кордон і не спростовано позивачем. Крім того, відповідачем неодноразово зверталась увагу на те, що доходи відповідача за 2021, 2020 та 2019 роки дають підстави вважати, що відповідач офіційно отримував значні кошти і не здійснював жодного придбання майна за вказаний період, що підтверджується матеріалами справи. В касаційній скарзі відповідач просив рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 29 листопада 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 11 жовтня 2023 року у справі № 760/7234/22 скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції з підстав необхідності проведення належної судової почеркознавчої експертизи. Просить суд при здійсненні нового розгляду справи звернути увагу на наступні обставини справи, які мали місце після винесення оскаржуваних рішень та після відкриття касаційного провадження. В провадженні Голосіївського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа № 752/6605/23 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання недійсними договору позики та розписки від 07.01.2021 року. Перше судове засідання (підготовче) в рамках справи № 752/6605/23 було призначене на 24 жовтня 2023 року. У зв'язку з відмовою 11 жовтня 2023 року судом апеляційної інстанції в рамках справи № 760/7234/22 (що є предметом даного касаційного оскарження) у проведенні незалежної почеркознавчої експертизи, ОСОБА_2 , отримавши зразки підписів ОСОБА_2 з Київського апеляційного суду, звернувся невідкладно - 24 жовтня 2023 року на першому ж підготовчому судовому засіданні до Голосіївського районного суду міста Києва в рамках справи № 752/6605/23 з клопотанням про проведення судово-почеркознавчої експертизи. В судовому засіданні 24.10.2023 року Голосіївським районним судом міста Києва в рамках справи № 752/6605/23 винесено ухвалу, якою клопотання представника позивача про призначення судової почеркознавчої експертизи задоволено. На вирішення експертизи поставлено наступне питання: - Чи виконаний підпис в договорі позики та розписці від 07 січня 2021 року, оформленими між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , особисто ОСОБА_2 .? Зобов'язано ОСОБА_1 надати Голосіївському районному суду м. Києва оригінал договору позики від 07.01.2021 року, де підписантами є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 і розписки від 07.01.2021 року. Експертів попереджено про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 КК України. Оплату вартості проведення експертизи покладено на ОСОБА_2 . Представником ОСОБА_1 в судовому засіданні 24.10.2023 року в рамках розгляду клопотання про призначення судової експертизи у справі № 752/6605/23 судом вперше було витребувано у представника ОСОБА_1 зразки документів, на підставі яких була проведена вказана експертиза ТОВ «Центр судових експертиз «Альтернатива» для огляду судом та іншими учасниками та встановлено, що вказані документи не є нотаріально посвідченими, датовані 2012, 2014, 2015, 2020 роками, походження та отримання яких представник ОСОБА_1 не зміг пояснити в судовому засіданні 24.10.2023 року, оскільки ОСОБА_1 не є стороною вказаних заяв та правочинів, частина з яких не є оригіналами, а є трафаретами вкрай поганої якості, в яких начебто адресатом є ОСОБА_2 . Таким чином, вважаємо, що висновок експерта від 26.05.2023 року № 45/23, складений ТОВ «Центр судових експертиз «Альтернатива», здійснений з грубим порушенням ст. 7 Закону України «Про судову експертизу» та пункту 1.7 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5 не має доказів джерел отримання документів, наданих ТОВ «Центр судових експертиз «Альтернатива» для проведення судової експертизи, а тому є неналежним та недопустимим доказом. При зверненні до Голосіївського районного суду міста Києва з клопотанням про проведення експертизи, ОСОБА_2 просив доручити її проведення Державному науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України у зв'язку з меншим навантаженням, порівняно з КНІДСЕ. ОСОБА_1 повністю заперечував проти проведення експертизи, водночас зазначив, що у випадку її призначення, просить доручити її проведення КНІДСЕ. Враховуючи вищевикладене, та заперечення ОСОБА_1 проти експертної установи, запропонованої ОСОБА_2 , Голосіївським районним судом міста Києва, керуючись п. 3. ч. 1 ст. 103 ЦПК України було самостійно визначено іншу сторонню експертну установу з метою об'єктивності та неупередженості судового розгляду. Представник ОСОБА_1 відмовився надати в судовому засіданні 24 жовтня 2023 року оригінал договору позики від 07.01.2021 року, де підписантами є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 і розписки від 07.01.2021 року з долученням їх до матеріалів справи та подав апеляційну скаргу на вказану ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 24 жовтня 2023 року, вважаючи, що в даній справі всі обставини підтверджуються висновком експерта від 26.05.2023 року № 45/23, складений ТОВ «Центр судових експертиз «Альтернатива». 08.02.2024 року Київським апеляційним судом прийнято постанову у справі № 752/6605/23, в рамках якої ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 24 жовтня 2023 року залишено без змін. 18.04.2024 року на адресу Голосіївського районного суду міста Києва від заступника директора Київського НДЕКЦ надійшли матеріали цивільної справи № 752/6605/23 із клопотанням експерта від 08.04.2024 № СЕ-19/111-24/21562-ПЧ. Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 18.04.2024 року у справі № 752/6605/23 провадження у справі поновлено у зв'язку із необхідністю вирішення клопотання експерта. 06.06.2024 року від представника відповідача - ОСОБА_3 на виконання клопотання експерта, надійшли оригінали документів, а саме: оригінал розписки від 07.01.2021 року та оригінал договору позики від 07.01.2021 року. Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 06 червня 2024 року (справа № 752/6605/23) призначено у вказаній справі про визнання недійсними договору позики та розписки судову почеркознавчу експертизу. Проведення судової почеркознавчої експертизи доручено експертам Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України (вул. Сім'ї Хохлових, 5, м. Київ, 04119). На вирішення експертизи поставлено наступні питання: - Чи виконаний підпис в договорі позики та розписці від 07 січня 2021 року, оформленими між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , особисто ОСОБА_2 .? Зобов'язано ОСОБА_1 надати Голосіївському районному суду м. Києва оригінал договору позики від 07.01.2021 року, де підписантами є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 і розписки від 07.01.2021 року. Експертів попереджено про кримінальну відповідальність за ст. ст. 384, 385 КК України. Оплату вартості проведення експертизи покладено на ОСОБА_2 . У розпорядження експерта надано матеріали цивільної справи. Таким чином, з огляду на вказівки Верховного Суду, враховуючи предмет позову у справі Голосіївського районного суду міста Києва № 752/6605/23 (визнання недійсними договору позики та розписки від 07.01.2021, які є підставами для стягненнями коштів в рамках даної справи Солом'янського районного суду міста Києва №760/7234/22), враховуючи перебування оригіналів вказаних документів в рамках справи Голосіївського районного суду міста Києва № 752/6605/23, які передані разом з матеріалами справи до експертної установи, зважаючи на призначену судом судову почеркознавчу експертизу, просять суд зупинити провадження у справі № 760/7234/22 позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики до набрання законної сили рішенням Голосіївського районного суду міста Києва у справі № 752/6605/23.
Представник позивача надав суду письмові пояснення (щодо клопотання про зупинення справи) у яких зазначив, що ще з вересня 2022 року, відповідач знав що він хоче замовити та провести судову експертизу однак не зміг відповідно до вимог закону це оформити та подати відповідне клопотання. В квітні 2023 р. відповідач подав апеляційну скаргу на рішення суду у цій справі. В подальшому, у жовтні 2023 р. відповідач, в суді апеляційної інстанції, належним чином оформив та заявив клопотання про призначення судової експертизи у справі. Про це саме (щодо необхідності призначення судової експертизи) відповідач зазначав і в касаційній скарзі. У квітні 2024 р. Верховний суд скасовуючи рішення судів та направляючи справу на новий розгляд вказав «щодо належного вирішення клопотання про судову експертизу». Тож вже майже 2 роки, як відповідач розуміє про необхідність проведення судової експертизи у справі. Разом з тим, усвідомлюючи, що у цій справі потрібно буде проводити експертизу відповідач подав інший позов до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору позики та розписки, які є доказами у цій справі (Справа № 752/6605/23, розгляд в Голосіївському районному суді міста Києва) та подав клопотання про призначення судової експертизи. 24.10.23 р. та 06.06.24 р. Голосіївський районний суд міста Києва постановив Ухвалу про призначення експертизи у справі, відібрав оригінали договору та розписки, відправив справу в експертну установу та зупинив провадження у справі. Тож яким чином можна зупинити це провадження до вирішення іншої справи - якщо інша справа зупинена, тобто справа не слухається взагалі. Вважає, що відповідач зловживає своїми правами та заявляє клопотання яке унеможливить розгляд справи, затягне процесуальні строки, чітко визначені ЦПК України.
У підготовче засідання представник відповідача з'явилась, клопотання про зупинення провадження у справі № 760/7234/22 підтримала, просила задовольнити з підстав, заявлених у клопотанні та додаткових поясненнях до клопотання. Вказала, що розгляд цієї справи не можливий до вирішення по суті цивільної справи Голосіївським районним судом м. Києва. Також, зазначила, що вона просить зупинити провадження до вирішення зазначеної справи по суті, а не до проведення експертизи, експертиза є одним з доказів по справі, розгляд справи має відбуватись на підставі всіх доказів у їх сукупності. Також, послалась на правову позицію Верховного Суду від 11.10.2024 року у справі №487/3936/21.
У підготовче засідання представник позивача з'явився, проти задоволення клопотання заперечував, просив суд у задоволенні клопотання представника відповідача відмовити. Вказав, що рішення у справі № 760/7234/22 не вплине на права та обов'язки сторін, зазначив, що справа може розглядатись. Також надав додатково письмові пояснення та повідомлення Київського науково - дослідного експертно - криміналістичного центру №СЕ-19/111-24/40632-ПЧ від 29.08.2024 року про неможливість проведення судової експертизи.
Вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши докази, надані представником відповідача до клопотання та представником позивача до пояснень, суд дійшов наступного висновку.
Підстави для зупинення провадження у справі визначені у статтях 251, 252 ЦПК України. При цьому, передбачені ст. 251 ЦПК України підстави для зупинення провадження у справі є обов'язком суду, в той же час підстави для зупинення провадження передбачені ст. 252 ЦПК України є правом суду.
Відповідно до положень п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства,- до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 253 ЦПК України, провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 6 частини першої статті 251 цього Кодексу,- до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.
Визначаючи наявність підстав, за яких провадження у справі підлягає обов'язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі застосовується у тому разі, коли у іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.
З огляду на вимоги закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду слід у кожному конкретному випадку з'ясовувати: як пов'язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об'єктивна неможливість розгляду справи.
Неможливість розгляду справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені судом самостійно у даній справі.
Відповідно до висновків, зазначених у постанові Верховного Суду України № 6-1957цс16 від 1 лютого 2017 року, вирішуючи питання про зупинення провадження у справі, суд повинен враховувати, що зупинення провадження у цивільній справі з мотивів наявності іншої справи, може мати місце тільки в тому разі, коли лише в тій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав вимог у даній справі чи умов, від яких залежить можливість її розгляду, і з'ясувати, чи дійсно від наслідків розгляду зазначеної цивільної справи залежить прийняття рішення у цій цивільній справі.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2022 року у справі № 357/10397/19 (провадження № 61-5752сво21) вказано, що: «метою зупинення провадження у справі згідно з пунктом 6 частини першої статті 251 ЦПК України є виявлення обставин (фактів), які не можуть бути з'ясовані та встановлені в цьому провадженні, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Об'єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи полягає у тому, що рішення суду в іншій справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у справі, провадження у якій зупинено, зокрема факти, що мають преюдиційне значення. З огляду на вимоги закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду слід у кожному конкретному випадку з'ясовувати: як пов'язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об'єктивна неможливість розгляду справи. Отже, необхідність в зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у даній справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв'язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи. Разом із тим, необхідно враховувати, що відповідно до пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду».
Отже, підставою для зупинення провадження у справі є не лише існування іншої справи на розгляді в суді та припущення про те, що рішення у цій справі має значення для цивільної справи, яка розглядається, а неможливість її розгляду до вирішення іншої справи.
Згідно правових висновків, викладених в постанові Верховного Суду від 20 березня 2019 року в справі № 504/2453/15-ц, провадження № 61-17850св18, визначаючи наявність передбачених статтею 252 ЦПК України підстав, за яких провадження у справі підлягає зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, як зазначено у пункті 10 частини першої цієї статті, застосовується у тому разі, коли у інших справах, які переглядаються у касаційному порядку, вирішуються питання у подібних правовідносинах та від результату їх розгляду залежить можливість розгляду справи, що переглядається.
У постанові Верховного Суду України 07 жовтня 2015 року у справі № 6-1367цс15 зазначено, що зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення. Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи.
Як вбачається з Ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 11 квітня 2023 року про відкриття провадження у цивільній справі № 752/6605/23 (провадження № 2/752/4422/23), Голосіївським районним судом м. Києві прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання недійсними договору позики та розписки. Крім того, ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 24 жовтня 2023 року про призначення судової почеркознавчої експертизи по справі № 752/6605/23 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання недійсними договору позики та розписки, провадження по справі зупинено до отримання висновку експерта.
З пояснень, наданих представником позивач та представником відповідача в підготовчому засіданні вбачається, що оригінал договору позики та розписки від 07.01.2021 року надані позивачем на цей час до Голосіївського районного суду м. Києва на виконання ухвали суду. Предметом позову, який розглядається Голосіївським районним судом м. Києва є визнання недійсним договору позики та розписки від 07.01.2021 року на підставі яких заявлені позовні вимоги у справі, що розглядається.
Таким чином, існують обставини, що унеможливлюють продовження розгляду цивільної справи.
Вирішуючи питання про доцільність зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи суд, з'ясувавши пов'язаність справи, яка розглядається, з іншою справою, що перебуває у провадженні іншого суду, та чим саме обумовлюється неможливість розгляду справи, врахувавши положення ст. 251 ЦПК України, якою встановлено, що зупинення провадження у справі з зазначених підстав, є обов'язком, а не правом суду, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для зупинення провадження у справі.
З врахуванням вищенаведеного, клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі підлягає задоволенню.
Суд також звертає увагу, що відповідно до ч. 1 ст. 254 ЦПК України, провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення. Про поновлення провадження у справі суд постановляє ухвалу.
Таким чином, після усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі, тобто набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи, відповідач зобов'язаний невідкладно повідомити про це суд.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 251, 252, 253, 258 - 261, 353 ЦПК України, суд,-
Клопотання представника відповідача - адвоката Мелехової Оксани Сергіївни про зупинення провадження у справі, задовольнити.
Зупинити провадження у справі № 760/7234/22 (провадження № 2/760/8651/24) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики, - до закінчення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі, тобто до набрання законної сили судовим рішенням Голосіївського районного суду міста Києва, від якого залежить вирішення справи, а саме у справі № 752/6605/23 (провадження № 2/752/1089/24).
Після усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі, зобов'язати відповідача невідкладно повідомити про це суд.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на її апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу було подано протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення.
Суддя І. О. Тесленко