28 жовтня 2024 року
м. Київ
справа №1140/2764/18
адміністративне провадження № К/990/33598/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Васильєвої І.А., суддів: Хохуляка В.В., Гімона М.М.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08.01.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17.04.2024 у справі №1140/2764/18 за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень, рішень про накладення штрафу і вимоги про сплату боргу з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування,
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08.01.2024, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 17.04.2024, частково задоволено позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Кіровоградській області, визнано протиправними і скасовано:
податкове повідомлення-рішення від 06.09.2018, яким визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 226369 грн і накладено штраф 56592,25 грн.
податкове повідомлення-рішення від 06.09.2018, яким визначено грошове зобов'язання з акцизного податку суму 110196,73 грн і накладено штраф 27549,18 грн.
податкове повідомлення-рішення від 06.09.2018, яким визначено грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 278498,44 грн і накладено штраф 69624,61 грн, в частині грошового зобов'язання 259308,47 грн і штрафу 64827,12 грн.
податкове повідомлення-рішення від 06.09.2018, яким накладено штраф з податку на доходи фізичних осіб у сумі 1866 грн і визначено пеню 778,27 грн, в частині 428,25 грн і пені 778,27 грн.
податкове повідомлення-рішення від 06.09.2018, яким визначено грошове зобов'язання з військового збору на суму 22915,76 грн і накладено штраф 5728,94 грн, в частині грошового зобов'язання 21028,71 грн і штрафу 5257,18 грн.
рішення від 06.09.2018, яким накладено штраф зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 48837,09 грн, в частині 35740,95 грн.
вимогу від 06.09.2018, якою визначено грошове зобов'язання зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 238987,50 грн, в частині 195333,71 грн.
Справа розглядалася в порядку загального позовного провадження.
До Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08.01.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17.04.2024 у справі №1140/2764/18.
Ухвалою Верховного Суду від 20.09.2024 касаційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08.01.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17.04.2024 у справі №1140/2764/18 залишено без руху. Установлено скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надати обґрунтоване клопотання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, вказавши поважні підстави його пропуску, сплати судового збору та надання до суду оригіналу платіжного документа.
В межах наданого судом строку податковим органом надіслано клопотання про продовження строку усунення недоліків в частині сплати судового збору та заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку касаційного оскарження.
Ухвалою Верховного Суду від 02.10.2024 продовжено Головному управлінню ДПС у Кіровоградській області строк для усунення недоліків касаційної скарги на п'ять днів з дня отримання копії цієї ухвали суду. Копію вказаної ухвали скаржником отримано до електронного кабінету в системі «Електронний суд» 02.10.2024 о 20:49 год.
Станом на дату винесення ухвали заяв та клопотань щодо усунення недоліків касаційної скарги в частині сплати судового збору від Головного управління ДПС у Кіровоградській області не надходило.
Скаржником було заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, мотивоване тим, що повернення касаційної скарги не позбавляє особу права повторного звернення до суду касаційної інстанції, повторно касаційна скарга подавалася у найкоротший строк після усунення недоліків.
Розглянувши дане клопотання, Верховний Суд приходить до висновку щодо його необґрунтованості, виходячи з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно з частиною 2 статті 329 Кодексу учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Касаційну скаргу подано вчетверте, раніше подані касаційні скарги повернуто ухвалами Верховного Суду від 23.05.2024, від 20.06.2024, від 01.08.2024 через відсутність належного викладення підстав касаційного оскарження.
Разом з тим, право на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення не є абсолютним. Вчасна первинна подача касаційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки у такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності. Повернення касаційної скарги не зупиняє та не перериває строк на касаційне оскарження і не дає права скаржнику у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на оскарження судового рішення повторно.
Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, щодо форми і змісту касаційної скарги. Частиною 1 статті 45 КАС України регламентовано, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, слід зазначити, що таке право не є безумовним. Це обґрунтовується змістом частини 8 статті 169 КАС України, відповідно до якої повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом. Відтак скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.
Приведення касаційної скарги у відповідність з вимогами КАС України в частині належного викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною 4 статті 328 КАС України, є процесуальним обов'язком сторони, яка не погоджується з судовими рішеннями.
Недотримання особою вимог процесуальних норм щодо форми та змісту касаційної скарги за загальним правилом не є підставою для поновлення строку на касаційне оскарження. Це правило ще в більшій мірі стосується суб'єкта владних повноважень, щодо якого презюмується, що в його розпорядженні є достатньо засобів, зокрема організаційного характеру, для виконання покладених завдань.
Та обставина, що повернення касаційної скарги не позбавляє повторного звернення до суду касаційної інстанції не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення раніше поданої касаційної скарги без урахування процесуальних строків, встановлених статтею 329 КАС України.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналіз положень статей 5, 13, 328, 329 КАС України дозволяє дійти висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним кодексом строк.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з дійсно непереборними та об'єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання касаційної скарги.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в касаційному порядку у строк встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.
З урахуванням вищевикладеного, Верховний Суд дійшов висновку, що скаржником не надано обґрунтованого клопотання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження із вказанням поважних підстав його пропуску.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.
Відповідно до вищенаведеного, керуючись статтями 329, 332, 333, 355, 359 КАС України,
Визнати неповажними причини пропуску строку касаційного оскарження та відмовити у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Кіровоградській області про поновлення строку касаційного оскарження рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08.01.2024 та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 17.04.2024 у справі №1140/2764/18.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08.01.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17.04.2024 у справі №1140/2764/18.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
СуддіІ.А. Васильєва В.В. Хохуляк М.М. Гімон