28 жовтня 2024 року
м. Київ
справа №420/36826/23
адміністративне провадження № К/990/40373/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача - Бевзенка В. М.,
суддів: Чиркіна С. М., Шарапи В. М.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08.03.2024 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 24.09.2024 у справі № 420/36826/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - ГУ ПФУ в Одеській області), в якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Одеській області щодо не здійснення перерахунку розміру пенсії, протиправною бездіяльність щодо не поновлення виплати пенсії за віком ОСОБА_1 та не виплати компенсації втрати частини доходу;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Одеській області перерахувати розмір, поновити виплату пенсії за віком ОСОБА_1 з 01.01.2015 року та виплачувати пенсію на визначений пенсіонером банківський рахунок за заявою поданою представником;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Одеській області виплатити компенсацією втрати частини доходу 01.01.2015 року.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 08.03.2024, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 24.09.2024, позов задоволено частково:
- визнано протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Одеській області щодо не виплати пенсії за віком ОСОБА_1 на визначений пенсіонером банківський рахунок;
- зобов'язано ГУ ПФУ виплатити пенсію ОСОБА_1 , нараховану за результатом розгляду справи №420/5965/18 з урахуванням компенсації втрати частини доходів, на реквізити банківського рахунка, зазначеного позивачем у заяві від 01.12.2023 року;
- в іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з судовими рішеннями першої та апеляційної інстанцій, ГУ ПФУ в Одеській області через систему «Електронний суд» направило до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08.03.2024, постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 24.09.2024 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
У касаційній скарзі скаржник стверджує про те, що ця справа підлягає касаційному оскарженню на підставі підпункту «а» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, зазначаючи, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а тому просить Верховний Суд прийняти до розгляду цю справу.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Втім, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з наступних підстав.
Пунктом 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням відповідають положення статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Згідно із частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Водночас, пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
Згідно із пунктом 3 частини шостої статті 12 КАС України, для цілей цього Кодексу, справами незначної складності є, зокрема, справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Відповідно до частини четвертої статті 12 КАС України, виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Варто зауважити, що предмет спору у цій справі та критерії, визначені пунктом 3 частини шостої статті 12 КАС України, а також факт того, що ця справа не підпадає під перелік справ, які розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження (частина четверта статті 12 КАС України), дають підстави стверджувати, що вказану касаційну скаргу подано на судове рішення у справі незначної складності.
Як зазначено вище, процесуальний закон пов'язує можливість касаційного перегляду у справах незначної складності тільки з тими юридичними фактами, вичерпний перелік яких викладений у підпунктах "а", "б", "в" та "г" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України. Водночас обов'язок доведення наявності таких виняткових обставин покладається на особу, яка звертається до суду з касаційною скаргою.
Вказані критерії прийнятності касаційної скарги встановлені задля можливості забезпечення Верховним Судом ключової мети касаційного перегляду - виправлення судових помилок та усунення недоліків судочинства, що призвели до порушення прав учасників справи. Касаційний перегляд за своєю сутністю має екстраординарний характер і спрямований на забезпечення основоположних гарантій справедливого судового розгляду, які становлять зміст конституційного принципу верховенства права.
Оскаржувані судові рішення прийнято у справі незначної складності, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження.
Спірні правовідносини були предметом судового контролю, здійсненого судами першої та апеляційної інстанцій, за наслідками якого постановлено судове рішення про часткове задоволення позовних вимог.
Передбачені пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України виключні випадки, за яких можуть бути оскаржені судові рішення у справах незначної складності та інших, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, відсутні і належні обґрунтування щодо їх наявності особою, яка подала касаційну скаргу, не наведено.
Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність у даному випадку обставин, наведених у підпункті «а» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, позаяк скаржником не обґрунтовано в чому саме полягає фундаментальне значення саме цієї справи для формування єдиної правозастосовчої практики із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб'єктів правовідносин.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.
Керуючись статтями 12, 328, 333, 355, 359 КАС України, Суд,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08.03.2024 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 24.09.2024 у справі № 420/36826/23.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження надіслати в порядку, встановленому статтею 251 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не може бути оскаржена.
Суддя - доповідач: В. М. Бевзенко
Судді: С. М. Чиркін
В. М. Шарапа