Справа № 728/2199/24
про залишення апеляційної скарги без руху
25 жовтня 2024 року м. Київ
Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Кучма А.Ю., перевіривши матеріали апеляційної скарги Департаменту патрульної поліції на рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області від 13 вересня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,-
Рішенням Бахмацького районного суду Чернігівської області від 13 вересня 2024 року адміністративний позов задоволено частково.
Не погодившись із зазначеним рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, в якій просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
Перевіривши апеляційну скаргу, вважаю, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст.ст.286, 296 КАС України.
Так, згідно пункту 1 частини п'ятої статті 296 КАС України апелянтом до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору.
Частина 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» містить перелік об'єктів, за які не справляється судовий збір, а стаття 5 цього Закону - перелік суб'єктів, які звільняються від сплати судового збору за подання до суду позовів, заяв, скарг тощо, а також підстави звільнення від сплати судового збору осіб, які звертаються із заявами про захист не власних прав, а охоронюваних законом прав та інтересів інших осіб.
Предметом оскарження у даній справі є скасування постанова про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА №2857411 від 18.08.2024.
Згідно ч. 7 ст. 283 КУпАП постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору.
Згідно з ч. 4 ст. 288 КУпАП особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.
При цьому, першорядним нормативно-правовим актом національного законодавства, який регулює порядок справляння судового збору, є Закон України «Про судовий збір», а тому саме правові приписи, закріплені в цьому законі, застосовуються при визначенні об'єктів, за які не справляється судовий збір та осіб, які звільняються від сплати судового збору в усіх судових інстанціях.
Проте, відповідно до положень ст.ст. 3, 5 Закону України «Про судовий збір» серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення, чи виключали б позовну заяву на постанову про накладення адміністративного стягнення з об'єктів оплати судовим збором.
Згідно ч. 5 ст. 4 Закону розмір судового збору, який підлягає стягненню у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, слід застосовувати норми Закону України «Про судовий збір», як і пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.
Враховуючи позицію викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду в справі №543/775/17 від 18 березня 2020 року, з огляду на необхідність однакого підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімум для працездатних осіб.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлено Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до п.п. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, судовий збір справляється у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2024 року становить 3028 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, позовна заява подана у серпні 2024 року.
Так, при поданні даного позову до суду першої інстанції сплаті підлягав судовий збір у розмірі 605,60 грн (3028,00 х 0,2).
Таким чином, апелянту необхідно надати оригінал документу про сплату судового збору в сумі 908,40 грн (605,60*150%).
Відтак, Шостий апеляційний адміністративний суд для сплати судового збору має наступні реквізити: отримувач коштів - ГУК у м.Києві/Печерс.р-н/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) - 899998, рахунок отримувача - UA638999980313171206081026007, код класифікації доходів бюджету - 22030101.
Враховуючи, що апелянтом не додано до апеляційної скарги документ про сплату судового збору, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без руху.
Крім того, відповідно до частини третьої ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Пунктом 4 частини 1 статті 299 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо: скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Як вбачається з матеріалів справи оскаржуване рішення винесено 13.09.2024 та отримано апелянтом 30.09.2024, що підтверджується апелянтом в апеляційній скарзі та наданих ним доказами.
Разом із тим, апеляційну скаргу було подано 16.10.2024, що підтверджується відтиском поштового штемпелю на конверті про направлення апеляційної скарги, тобто за межами десятиденного строку.
За правилами статті 286 КАС України дана справа відноситься до категорії справ, щодо яких передбачений особливий порядок оскарження.
Зокрема, відповідно до частини четвертої цієї статті, апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.
Органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов'язків.
Так, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Зазначені апелянтом причини пропуску строку на апеляційне оскарження та підстави для його поновлення, а саме перебування працівника у відпустці, колегія суддів вважає безпідставними, адже налагоджена не належним чином внутрішня організаційна діяльність органу державної влади не можуть вважатися об'єктивними та непереборними причинами, що унеможливлювали подання апеляційної скарги у строк встановлений ст. 286 Кодексу адміністративного судочинства України.
Неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб'єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб'єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.
Аналогічний висновок викладений в постанові Верховного Суду від 26 вересня 2022 року у справі № 560/403/22.
Таким чином, апелянту необхідно подати заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням обґрунтованих причин пропуску такого строку та докази на підтвердження дати отримання оскаржуваного рішення.
Оскільки вищевказані обставини перешкоджають прийняттю апеляційної скарги до провадження суду апеляційної інстанції, то у відповідності до частини третьої ст. 298 КАС України апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, а апелянту необхідно надати строк для усунення недоліків, а саме, подання до суду заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, у якій зазначити підстави, які б вказували на поважність причин пропуску строку звернення до суду з апеляційною скаргою.
Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 169, 296, 298, 321, 325, 328 КАС суддя, -
В задоволенні клопотання Департаменту патрульної поліції про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції на рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області від 13 вересня 2024 року - залишити без руху.
Встановити скаржнику десятиденний строк з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, для усунення недоліків апеляційної скарги.
Роз'яснити апелянту, що при невиконанні вимог даної ухвали у зазначений вище строк в частині ненадання належних підстав пропуску строку буде вирішуватись питання про відмову у відкритті апеляційного провадження, що позбавляє апелянта права повторного звернення до апеляційного суду з цього питання, або питання про повернення апеляційної скарги у разі невиконання інших вимог ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає касаційному оскарженню.
Суддя А.Ю. Кучма