Справа № 214/6086/24
2/214/3703/24
Іменем України
28 жовтня 2024 року м. Кривий Ріг
Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Євтушенка О.І.,
за участю:
секретаря судового засідання - Пугача Р.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №214/6086/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою 09.07.2024, в якій просила суд розірвати шлюб, укладений між нею та ОСОБА_2 , зареєстрований 02.09.2006 Саксаганським відділом реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис №598; після розірвання шлюбу залишити прізвище « ОСОБА_3 » без змін; судові витрати стягнути з відповідача.
Пред'явлені вимоги мотивовано тим, що 02.09.2006 сторони уклали шлюб, зареєстрований Саксаганським відділом реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області. Від шлюбу вони мають спільну неповнолітню доньку - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка наразі мешкає з матір'ю ОСОБА_1 за відсутності між сторонами спору про визначення місця проживання дитини. Шлюбно-сімейні стосунки між подружжям не склались у зв'язку з відсутністю спільних інтересів, різними поглядами на сімейне життя, відсутню взаєморозуміння, а також наявністю у ОСОБА_2 схильності до вживання алкоголю. З жовтня 2021 року стосунки між ними остаточно припинені, з того часу вони разом не мешкають, спільного господарства не ведуть. Можливості примирення та подальшого збереження сім'ї позивач не вбачає, оскільки, на її переконання, шлюб розпався остаточно та носить формальний характер, а його збереження на майбутнє суперечитиме її інтересам.
Ухвалою суду від 12.07.2024 позовну заяву прийнято до розгляду з відкриттям спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін.
Ухвалою суду від 29.07.2024 за клопотанням відповідача подружжю надано строк на примирення тривалістю в 2 місяці, до 29.09.2024; провадження у справі зупинене до 29.09.2024 включно - до закінчення строку на примирення, на підставі п.3 ч.1 ст.253 ЦПК України.
Ухвалою суду від 09.10.2024 провадження у справі поновлено.
Позивач ОСОБА_1 правом на участь в судовому засіданні не скористалась, подавши заяву про розгляд справи за її відсутності. Позовні вимоги підтримала, наполягала на їх задоволенні. Зі сплином строку на примирення подружжя не примирилось, її позиція щодо розлучення є незмінною.
Після сплину визначеного судом строку на примирення відповідач ОСОБА_2 в судове засідання повторно не з'явився, будучи повідомленим належним чином. Заяв про відкладення розгляду справи не подавав. Таку позицію відповідача та бездіяльність суд розцінює як відсутність наміру приймати участь в подальшому розгляді справи.
Оцінюючи характер процесу, значення справи для сторін, суд вважає за можливе ухвалити рішення за відсутності сторін, з урахуванням поданої позивачем заяви та попередньо висловленої сторонами позиції по справі.
Інших заяв, клопотань від учасників справи не надходило. Інші процесуальні дії судом не вчинялись, заходи забезпечення позову/доказів не застосовувались.
Дослідивши письмові докази, надавши їм оцінку в сукупності, враховуючи позицію сторін, суд доходить висновку про можливість задоволення позову, виходячи з такого.
Судом встановлено, що 02.09.2006 між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 (дошлюбне прізвище - ОСОБА_6 ) було укладено шлюб, зареєстрований Саксаганським відділом реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис №598, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 02.09.2006.
Від шлюбу сторони мають спільну неповнолітню доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що слідує зі свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 12.12.2006 Саксаганським відділом реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області.
Судовим розглядом встановлено, щошлюбні стосунки між сторонами припинено з у зв'язку з відсутністю взаєморозуміння, спільних інтересів, різними поглядами на сімейне життя. Наразі стосунків, притаманних подружжю, вони не підтримують, проживають окремо та спільного господарства не ведуть.
Відповідно до ст.24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, зумовлює його добровільний характер.
Частина 1 статті 8 Конвенції про захист прав та основоположних свобод передбачає право особи на повагу до свого приватного та сімейного життя.
Відповідно до ч.2 ст.104, ч.3 ст.105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду згідно ст.110 СК України.
Як передбачено ч.2 ст.112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам хоча б одного із них, інтересам їх дітей.
Отже, зважаючи на принципи рівноправності жінки і чоловіка, закон вимагає, щоб згода на одруження була взаємною. Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії його реєстрації, а і під час знаходження в шлюбі, що зумовлює можливість добровільного розірвання шлюбу, про що записано в ст.16 Конвенції «Про дискримінацію жінок» в ч.1 п.«с», «однакові права і обов'язки під час шлюбу і після його розірвання».
Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 11.06.2019 у справі №605/434/18, яку кореспондує п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», у випадку виявлення обставин або фактів під час розгляду справи, які свідчать про неможливість збереження шлюбу з позицій моралі та з позицій інтересів подружжя або їх дітей, суд повинен уникати формалізму та не надавати строку на примирення.
Під час розгляду справи, з урахуванням відповідного клопотання відповідача, суд застосовував положення ст.111 СК України шляхом надання сторонам строку на примирення з метою збереження їх сім'ї, що позитивних результатів не дало. Позивач наполягає на розірванні шлюбу, відповідач до суду не з'явився, заяв із запереченнями проти розірвання шлюбу не подав, клопотань про відкладення розгляду справи не заявляв, про поважність причин неприбуття в судове засідання не повідомив.
Аналізуючи викладене, виходячи із фактичних взаємин подружжя, дійсних причин позову про розірвання шлюбу, на переконання суду, в судовому засіданні зібрано достатньо доказів, які підтверджують, що подальше спільне життя подружжя і збереження сім'ї стали неможливими, а збереження шлюбу суперечитиме інтересам сторін, оскільки навіть після надання сторонам строку на примирення їх сім'ю зберегти не вдалося. Відтак, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.2 ст.114, ч.3 ст.115 СК України, у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється в день набрання чинності рішенням суду про його розірвання. Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду, яке набрало законної сили.
Згідно зі ст.113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Із свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 02.09.2006слідує, що під час державної реєстрації шлюбу позивач змінила своє дошлюбне прізвище « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_3 », яке після розірвання шлюбу суд вважає за можливе залишити без змін з огляду на відповідну вимогу позивача щодо цього.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат згідно зі ст.141 ЦПК України суд враховує ухвалення рішення на користь позивача, а тому вважає за необхідне стягнути з відповідача на її користь документально підтверджені витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 073 грн. 60 коп., а недоплачений позивачем судовий збір у розмірі 137 грн. 60 коп. - стягнути з відповідача в дохід держави. Вимог про відшкодування інших процесуальних витрат позивач не заявляла.
Керуючись ст.ст.4, 5, 13, 19, 76-81, 89, 95, 133, 141, ч.2 ст.247, 258-259, 263-265, 274, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 (дошлюбне прізвище - ОСОБА_6 ), зареєстрований 02.09.2006 Саксаганським відділом реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис №598 - розірвати.
Після розірвання шлюбу прізвище ОСОБА_1 залишити без змін - « ОСОБА_3 ».
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1073 грн. 60 коп. в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Стягнути із ОСОБА_2 в дохід держави до спеціального фонду Державного бюджету України недоплачений судовий збір в розмірі 137 грн. 60 коп.
Шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу. Рішення є документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу.
Копію рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати до відділу державної реєстрації актів цивільного стану для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб відповідно до ч.2 ст.115 СК України.
Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дати його складання шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження, або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про сторін:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , інн НОМЕР_3 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , інн НОМЕР_4 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .
Рішення суду складено та підписано без проголошення 28.10.2024.
Суддя О.І. Євтушенко