Справа № 190/2261/24
Провадження №1-в/190/357/24
30 жовтня 2024 року м.П'ятихатки
П'ятихатський районний суд Дніпропетровської області
в складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. П'ятихатки подання Державної установи «П'ятихатська виправна колонія № 122» про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання на підставі ст. 81 КК України засудженого ОСОБА_4 ,
ДУ «П'ятихатська ВК № 122» звернулись до суду з поданням, в якому просять звільнити засудженого ОСОБА_4 умовно-достроково від відбування покарання, призначеного вироком Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 03 листопада 2021 року.
Представник ДУ «ПВК №122» ОСОБА_5 та засуджений ОСОБА_4 в судове засідання не явились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином, кожен окремо подали до суду заяви про розгляд справи без їх участі.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечував проти умовно-дострокового звільнення засудженого ОСОБА_4 , вважає, що останній не довів своє виправлення, а тому підстави для умовно-дострокового звільнення засудженого відсутні.
Вислухавши думку прокурора, дослідивши матеріали особової справи засудженого, суд встановив наступне.
Вироком Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 03 листопада 2021 року ОСОБА_4 засуджений за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 369, ч. 1 ст. 70 КК України до 3 років 9 місяців позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 71, 72 КК України до покарання за цим вироком частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 20 травня 2020 року та остаточно призначено покарання у вигляді 4 років позбавлення волі.
Згідно висновку щодо ступеня виправлення засудженого ОСОБА_4 , останній довів своє виправлення та має бути представлений до умовно-дострокового звільнення від відбування покарання.
Згідно довідки про заохочення та стягнення від 24.09.2024 року засуджений ОСОБА_4 має два заохочення, стягнень не має.
Згідно зі ст. 81 КК України до осіб, що відбувають покарання у виді позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання за умови, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення та після фактичного відбуття ним призначеної судом частини строку покарання, яка визначена у ч. 3 ст. 81 КК України.
За змістом закону, становлення особи на шлях виправлення - це прагнення засудженого до такого виправлення, позитивні зрушення в його поведінці і ставленні до праці, які свідчать про успішне здійснення процесу виправлення, що може ефективно продовжуватися й в умовах відбування менш суворого покарання. Становлення особи на шлях виправлення характеризується зразковою поведінкою і сумлінним ставленням до праці.
Висновок про можливість застосування умовно-дострокового звільнення засудженого повинен ґрунтуватися на аналізі даних про його поведінку за весь час відбуття покарання, в тому числі й даних, що характеризують ступінь тяжкості вчиненого злочину і особу засудженого в цілому. При цьому основним, вирішальним є не факт відбуття певної частини покарання, а виправлення засудженого.
Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання є заохочувальною нормою кримінального та кримінально-виконавчого законодавства, оскільки має на меті стимулювання засуджених до чіткого виконання правил внутрішнього розпорядку, дотримання вимог режиму відбування покарання, прагнення до продуктивної праці, відшкодування матеріальних збитків, нанесених злочином, каяття у скоєному злочині.
Отже, аналіз матеріалів судового провадження дає підстави вважати, що хоча у поведінці засудженого ОСОБА_4 мають місце позитивні тенденції, проте у своїй сукупності вони не доводять, що засуджений своєю поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення, оскільки наявність заохочень, які отримав засуджений за весь період відбування покарання, не можуть свідчити про наявність достатніх підстав для звільнення засудженого умовно-достроково.
Суд враховує, що ОСОБА_4 є особою раніше судимою, при цьому вироком Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 20.05.2020 року ОСОБА_4 було звільнено від відбування покарання з встановленням іспитового строку, однак останній довіру суду не виправдав та в період іспитового строку вчинив новий злочин, тобто відповідних висновків для себе не зробив і продовжував після застосування до нього положень ст. 75, 76 КК України свою злочинну діяльність, що свідчить про те, що засуджений усвідомлено не бажає ставати на шлях виправлення і умовно-дострокове звільнення засудженого буде суперечити досягненню мети покарання.
Наведене свідчить про те, що ОСОБА_4 схильний до системної протиправної поведінки, має стійку антисоціальну спрямованість, а виправлення засудженого до повного відбуття призначеного покарання має беззаперечно підтверджуватись вагомими доказами, яких не вбачається.
За таких обставин, суд приходить до висновку про відсутність підстав вважати, що поведінка засудженого під час відбування покарання є зразковою та свідчить про його повне виправлення, у зв'язку з чим подання задоволенню не підлягає.
На підставі ст. 81 КК України, керуючись ст.ст. 537, 539 КПК України, суд
У задоволенні подання Державної установи «П'ятихатська виправна колонія № 122» про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання на підставі ст. 81 КК України засудженого ОСОБА_4 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в П'ятихатський районний суд Дніпропетровської області на протязі семи днів з дня її проголошення.
Ухвала, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги - ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Головуючий суддя ОСОБА_1